Рішення

від 29.05.2009 по справі 18/246пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/246пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.09                                                                                 Справа № 18/246пн

                    Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, м. Харків

до колективного сільськогосподарського підприємства «Артіль-Центр», м. Луганськ

про спонукання передати житло

за участю представників:

від заявника:                    Каравардян С.Є. –ст. помічник прокурора, посв. від 27.03.2008 № 012;

від позивача:                    Данільченко О.О. за дов. від 20.12.2008;

від відповідача:          Щербак М.Ф., дов. від 03.02.2009.

Суть спору: прокурором заявлено вимогу про спонукання відповідача в повному обсязі виконати зобов'язання обумовлені договором від 28.12.2002 № 25 щодо передачі позивачу, як правонаступнику відділу будівництва та розквартирування Південно-Східного напряму Прикордонних військ України, житла загальною площею  253,72 м2 на суму 239763, 50 грн.

Відзивом на позовну заяву від 02.02.2009 № 12 відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він не укладав з позивачем ніяких договорів, а позивач не є правонаступником відділу будівництва та розквартирування Південно-Східного напряму Прикордонних військ України, з яким був укладений договір від 28.12.2002 № 25.

Клопотанням від 03.02.2009 відповідач просив суд дати строк для примирення та підписання мирової угоди. Позивач з даним клопотанням погодився.

Заявою від 12.02.2009 № 586 прокурор змінив предмет позову і замість вимоги про спонукання відповідача передати житло загальною площею  253,72 м2 на суму 239763,50 грн. заявив іншу вимогу про стягнення з відповідача збитків в сумі 980374,08 грн. (у розмірі вартості непереданого житла), які заподіяні відповідачем невиконанням договору від 28.12.2002 № 25 та про стягнення з відповідача компенсації вартості заборгованості в сумі 239763,50 грн.

Цією ж заявою прокурор заявив нові вимоги (про які в позовній заяві взагалі не йшлося):

-          про розірвання договору від 05.10.1998 № 51, укладеного між Луганським малим сумісним проектно-будівельним підприємством «Архбуд»та відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напряму Прикордонних військ України як правопопередником Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України;

-          про розірвання договору від 28.12.2002 № 25, укладеного між Луганським малим сумісним проектно-будівельним підприємством «Архбуд»та відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напряму Прикордонних військ України як правопопередником Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України;

-          про стягнення на користь позивача з Луганського малого сумісного проектно-будівельного підприємства «Архбуд»239763,50 грн. компенсації вартості заборгованості та 980374,08 грн. збитків.

Відзивом від 12.05.2009 відповідач проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість, а також просить застосувати за даним спором позовну давність і відмовити у позові.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          05.10.1998 між відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напряму прикордонних військ України (далі –відділ будівництва) та Луганським малим спільним виробничим проектно-будівельним підприємством «Архбуд»(далі –підприємство «Архбуд») укладено договір часткової участі у будівництві житла для військовослужбовців № 51.

Згідно вказаному договору відділ будівництва передав підприємству «Архбуд»інвестиції (бюджетні кошти) в сумі 4.949.645,00 грн. для завершення будівництва 127 квартирного житлового будинку № 3 по вул. Побєдоносной та 81 квартирного житлового будинку на кварталі Гагаріна у м. Луганську.

В свою чергу, підприємство «Архбуд»зобов'язалося у місячний строк після здачі в експлуатацію будинків, передати відділу будівництва квартири загальною площею 5650,28 м2, в тому числі: 32 трьохкімнатні квартири загальною площею 2098,8 м2 та 52 двохкімнатні квартири загальною площею 2668,12 м2 у будинку по вул. Побєдоносной, а також 16 двокімнатних квартир загальною площею 883,36 м2 у будинку на кварталі Гагаріна.

          В договорі було визначено, що розподіл квартир здійснюється із розрахунку 876 грн. за 1 м2 житла.

          Додатковими угодами до вказаного договору від 23.01.2000 № 1, від 02.2000 № 2, від 29.01.2001 № 3, від 25.12.2001 № 4, від 30.09.2003 № 5, предмет договору був змінений так, що підприємство «Архбуд»зобов'язувалося забезпечити житлом військовослужбовців в населених пунктах Луганської області, які безпосередньо межують з Державним кордоном України. Вартість 1 м2 житла була збільшена до 945 грн.

          28.12.2002 між підприємством «Архбуд», відділом будівництва та КСП «Артіль-Центр»(1-м відповідачем) був укладений договір № 25 згідно якому, 1-й відповідач взяв на себе виконання обов'язків підприємства «Архбуд»за договором часткової участі у будівництві житла для військовослужбовців від 05.10.1998 № 51.

Зокрема, за договором від 28.12.2002 № 25 відповідач зобов'язався в строк до 31.12.2004 передати у власність відділу будівництва квартири у м. Луганську, м. Свердловську, м. Краснодону та інш. (кількість квартир та назви населених пунктів визначені у вказаному договорі).

          Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.03.2004 № 235 відділ будівництва був реорганізований шляхом приєднання до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (позивача по справі), яке є його правонаступником.

          Додатковою угодою від 15.10.2004 № 1 до договору від 28.12.2002 № 25 було встановлено, що у зв'язку з реорганізацією відділу будівництва шляхом приєднання його до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (позивача по справі), останнє виступає правонаступником відділу будівництва.

          Вказаною додатковою угодою був продовжений строк виконання відповідачем своїх обов'язків до 30.12.2005 та був доповнений перелік населених пунктів та квартир.

          У подальшому між сторонами по справі укладалися додаткові угоди від 19.12.2005 № 2, від 27.12.2006 № 3, від 26.12.2007 № 4, якими продовжувався строк виконання відповідачем своїх обов'язків та доповнювався перелік населених пунктів та квартир.

          Останньою додатковою угодою від 26.12.2007 № 4 строк виконання відповідачем своїх обов'язків за договором (придбати та передати у власність позивачу житло, вказане у договорі та додаткових угодах до нього) був продовжений до 30.08.2008.

          Позивач зазначив, що відповідач у повному обсязі свої обов'язки не виконав.

          Всього позивачем було здійснено фінансування на придбання житла в сумі 4.949.645 грн.

          Отримано позивачем житла на суму 4.709.881,50 грн.

          Відповідачем не передано позивачу житла на суму 239763,50 грн., що відповідає 253,72 м2 (945 грн. за 1 м2;  239763,50 : 945 = 253,72).

          Вказані дані зазначені в актах звірення взаємних розрахунків станом на 01.01.2007 та станом на 01.10.2007, які підписані повноважними представниками сторін за позовом та скріплені їх печатками.

          Таким чином, відповідач у порушення договору не передав позивачу у встановлений строк житло (визначені договором квартири, будинки) загальною площею 253,72 м2.

          На підставі вказаних доводів прокурором заявлено вимоги про спонукання відповідача в повному обсязі виконати зобов'язання обумовлені договором від 28.12.2002 № 25 щодо передачі позивачу, як правонаступнику відділу будівництва та розквартирування Південно-Східного напряму Прикордонних військ України, житла загальною площею 253,72 м2  на суму 239763, 50 грн.

Відзивом на позовну заяву від 02.02.2009 № 12 відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він не укладав з позивачем ніяких договорів, а позивач не є правонаступником відділу будівництва та розквартирування Південно-Східного напряму Прикордонних військ України, з яким був укладений договір від 28.12.2002 № 25.

Заявою від 12.02.09 № 586 прокурор змінив предмет позову і замість вимоги про спонукання відповідача передати житло загальною площею 253,72 м2 на суму 239763,50 грн. заявив іншу вимогу про стягнення з відповідача збитків в сумі 980374,08 грн. (у розмірі вартості непереданого житла), які заподіяні відповідачем невиконанням договору від 28.12.2002 № 25 та про стягнення з відповідача компенсації вартості заборгованості в сумі 239763,50 грн.

Розмір збитків прокурор обґрунтував вимогами Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.09.2005 № 174, а також наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.09.2008 № 427, яким показник опосередкованої вартості спорудження житла по Луганській області затверджений на рівні 4809 грн. за 1 квадратний метр загальної площі.

Цією ж заявою прокурор заявив нові вимоги (про які в позовній заяві взагалі не йшлося):

-          про розірвання договору від 05.10.1998 № 51, укладеного між Луганським малим сумісним проектно-будівельним підприємством «Архбуд»та відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напряму Прикордонних військ України як правопопередником Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України;

-          про розірвання договору від 28.12.2002 № 25, укладеного між Луганським малим сумісним проектно-будівельним підприємством «Архбуд»та відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напряму Прикордонних військ України як правопопередником Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України;

-          про стягнення на користь позивача з Луганського малого сумісного проектно-будівельного підприємства «Архбуд»239763,50 грн. компенсації вартості заборгованості та 980374,08 грн. збитків.

Відзивом від 12.05.2009 відповідач проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість, а також просить застосувати за даним спором позовну давність і відмовити у позові.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

          Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.03.2004 № 235 відділ будівництва був реорганізований шляхом приєднання до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (позивача по справі), яке є його правонаступником.

          В казаний факт правонаступництва також встановлено постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2008 по справі № 2а-13997/08 (яке набрало законної сили) у якій приймали участь сторони по даній справі (копія постанови суду залучена до матеріалів справи), а також додатковою угодою від 15.10.2004 № 1 до договору від 28.12.2002 № 25.

          На виконання договору часткової участі у будівництві житла для військовослужбовців від 05.10.1998 № 51, укладеного між відділом будівництва та підприємством «Архбуд», 20.11.1999 відділом будівництва, правонаступником якого є позивач, було профінансоване за рахунок Державного бюджету України будівництво житла для військовослужбовців на загальну суму 4.949.645 грн., що підтверджується актом прийому-передачі векселів від 20.11.2008 за яким підприємству «Архбуд»були передані векселі Головного управління Державного казначейства України на вказану суму, а також випискою з реєстру казначейських векселів від 20.11.1999.

За договором від 28.12.2002 № 25 з додатковими угодами до нього (від 15.10.2004 № 1, від 19.12.2005 № 2, від 27.12.2006 № 3, від 26.12.2007 № 4) відповідач зобов'язався в строк до 30.08.2008 придбати та передати у власність позивачу житло (квартири, будинки) визначене цим договором на суму інвестиції внесених відділом будівництва на виконання договору часткової участі у будівництві житла для військовослужбовців від 05.10.1998 № 51.

          Відповідач у повному обсязі свої обов'язки не виконав.

          Всього було здійснено фінансування на придбання житла в сумі 4.949.645 грн.

          Отримано позивачем житла на суму 4.709.881,50 грн.

          Відповідачем не передано позивачу житла на суму 239763,50 грн., що підтверджується актами звірення взаємних розрахунків станом на 01.01.2007 та станом на 01.10.2007, які підписані повноважними представниками сторін за позовом та скріплені їх печатками.

          Листом від 07.11.2008 № 96, який адресований позивачу, відповідач визнав факт невиконання своїх обов'язків щодо передачі житла на суму 239700 грн. та пропонував позивачу житло, яке не було визначено договором від 28.12.2002 № 25 та додатковими угодами до нього.

          Позивач від непередбаченого договором житла відмовився за його непотрібністю.

          Договором часткової участі у будівництві житла для військовослужбовців від 05.10.1998 № 51, з додатковими угодами до нього встановлено, що вартість 1 м2 житла складає 945 грн.

          Таким чином, у порушення умов договору відповідачем не передано позивачу житло загальною площею 253,72 м2 (239763,50 : 945).

          Разом з цим, у актах звірення та листуванні зазначалася вартість непереданого житла за цінами ще 1998 року –1 м2 = 945 грн. (договір часткової участі у будівництві житла для військовослужбовців укладено 05.10.1998), тобто майже десятирічної давнини.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

          Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

          Відповідно до ч. 5 ст. 226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

          Позивач відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну прикордонну службу»є правоохоронним органом спеціального призначення і відповідно державним органом, діяльність якого фінансується за рахунок Державного бюджету України.

          Фінансування будівництва проводилося за рахунок коштів Державного бюджету України (передавалися векселі Головного управління Державного казначейства Міністерства фінансів України).

          Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення»формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування в будівництві, контроль за дотриманням замовниками, проектними, будівельно-монтажними організаціями та іншими учасниками інвестиційної діяльності нормативних документів і нормативів обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування і архітектури.

          На виконання вказаних положень Закону наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.09.2005 № 174 затверджено Порядок визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (даної –Порядок).

          Пунктом 3.2. вказаного Порядку визначено, що показники опосередкованої вартості житла застосовуються при визначенні у поточному періоді обсягів державних інвестицій, що спрямовуються на будівництво житла для громадян, які потребують поліпшення житлових умов та державної підтримки відповідно до законодавчих актів України, визначенні розміру пайової участі державних інвестицій у спорудженні житла для таких громадян.

          Таким чином, затверджені у встановленому порядку показники опосередкованої вартості житла є обов'язковими під час інвестування будівництва або придбання житла за рахунок держави, в тому числі й державних органів, до яких належить Державна прикордонна служба України та її територіальні підрозділи (управління).

          Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.09.2008 № 427 показник опосередкованої вартості спорудження житла по Луганській області затверджений на рівні 4809 грн. за 1 квадратний метр загальної площі.

          Тому, якщо б відповідачем не було порушено договірних обов'язків та було передане позивачу жило загальною площею 253,72 м2, його опосередкована вартість на дату пред'явлення позову складала би 1.220.139,48 грн. (253,72 х 4809).

          Прокурор для розрахунку суми заподіяних відповідачем збитків застосовував вищевказані Порядок та наказ Міністерства, однак, прокурор заявив до відшкодування збитки в сумі 980374,08 грн. (у розрахунку прокурор чомусь відняв від опосередкованої вартості 1 квадратного метра житла (4809) вартість встановлену договором від 05.10.1998 № 51 (945 грн.)).          

          Таким чином, прокурором заявлено до відшкодування збитки у меншому розмірі ніж слід.

          Однак, суд не має права за своєю ініціативою вийти за межі позовних вимог.

          За таких обставин, вимоги про відшкодування з відповідача збитків (у розмірі опосередкованої вартості непереданого житла) в сумі 980374,08 грн. підлягають задоволенню.

          Доводи відповідача про сплив позовної давності не приймаються судом до уваги в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю (згідно додаткової угоди від 26.12.2007 № 4 до договору від 28.12.2002 № 25 строк виконання відповідачем своїх обов'язків за договором був продовжений до 30.08.2008; прокурор пред'явив позов 18.12.2008; строк позовної давності 3 роки, відповідно строк позовної давності не сплив).

          Інші доводи відповідача, якими він заперечував проти позову, також не приймаються судом до уваги в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю про що вказано вище (що позивач не є правонаступником відділу будівництва та інше).

          Вимоги про стягнення з відповідача компенсації вартості заборгованості в сумі 239763,50 грн. не підлягають задоволенню в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю цих вимог.

          Діючим законодавством України не встановлена можливість стягнення компенсації вартості заборгованості.

Тобто прокурором неправильно обрано спосіб захисту права.

          Заявлені нові вимоги прокурора (тобто вимоги, які не вказувалися у позовній заяві, а були заявлені пізніше у заяві від 12.02.09 № 586, і які є іншими додатковими вимогами), зокрема:

-          про розірвання договору від 05.10.1998 № 51, укладеного між Луганським малим сумісним проектно-будівельним підприємством «Архбуд»та відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напряму Прикордонних військ України як правопопередником Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України;

-          про розірвання договору від 28.12.2002 № 25, укладеного між Луганським малим сумісним проектно-будівельним підприємством «Архбуд»та відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напряму Прикордонних військ України як правопопередником Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України;

-          про стягнення на користь позивача з Луганського малого сумісного проектно-будівельного підприємства «Архбуд»239763,50 грн. компенсації вартості заборгованості та 980374,08 грн. збитків,

не розглядаються судом у даному процесі, так як ці вимоги заявлені у супереч вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (позивач має право змінити предмет або підставу позову; у даному випадку прокурор змінив і предмет і підставу позову та же й заявив вимоги до особи, яка взагалі не є учасником процесу).

          Вказаною заявою прокурор заявив по суті новий позов, в тому числі до особи, яка не приймає участі у даній справі.

          Вказані вимоги не можуть бути розглянуті у цьому процесі.

          Зазначені вимоги прокурор не позбавлений права заявити шляхом пред'явлення позову у загальному порядку.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 9803,74 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 94,87 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з колективного сільськогосподарського підприємства «Артіль-Центр», м. Луганськ, вул. Дьоміна, 4, ідентифікаційний код 21841488 на користь:

-          Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, м. Харків, провул. Інженерний, 7, ідентифікаційний код 14321937, збитки в сумі 980374,08 грн.; наказ видати.

-          Державного бюджету України державне мито в сумі 9803,74 грн.; одержувач коштів: УДК у м. Луганську, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31118095700006 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікацій 22090200, символ звітності банку 095; наказ видати Ленінській МДПІ у м. Луганську.

-          Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 94,87 грн.; одержувач коштів: УДК у м. Луганську, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31211259700006 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікацій 22050000, символ звітності банку 259; наказ видати Ленінській МДПІ у м. Луганську.

3.          В решті позову відмовити.

29 травня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 03 червня 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                    В.В. Корнієнко