Постанова

від 02.06.2009 по справі 5020-3/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-3/100

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"02" червня 2009 р.  12:45                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Головко В.О.,

секретаря: Дмитренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Обслуговуючого кооперативу “Житлобудівне товариство індивідуальних забудовників “Поляна” (99045, м. Севастополь, вул. Тульська, б. 3, кв. 113) до відповідача Державного реєстратора Гагарінської районної в м. Севастополі державної адміністрації (99057,               м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, б.8) про визнання недійсним рішення та спонукання виконати певні дії,

За участі представників сторін:

позивача – Мясіщев О.М., договір № б/н від 05.01.2009;

відповідача –Солошенко Е.М., державний реєстратор, посвідчення №001446.

ВСТАНОВИВ:

          Обслуговуючий кооператив “Житлобудівне товариство індивідуальних забудовників “Поляна” звернувся до господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Державного реєстратора Гагарінської районної в м. Севастополі державної адміністрації про визнання недійсним рішення та спонукання виконати певні дії.

          Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Закону України “Про кооперацію” щодо проведення реєстраційної дії.

23.01.2009 відкрито провадження у адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання на 10.03.2009.

Ухвалою суду від 10.03.2009 попереднє судове засідання було відкладено на 07.04.2009 у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.

Відповідач проти позову заперечував, надав відзив на адміністративний позов, згідно з яким просить у задоволенні позовної заяви Обслуговуючого кооперативу “Житлобудівне товариство індивідуальних забудовників “Поляна” відмовити, оскільки позивачем при зверненні до державного реєстратора Гагарінської районної в м. Севастополі державної адміністрації не були дотримані вимоги Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Ухвалою від 06.05.2009 у порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України призначений судовий розгляд по справі.

У судовому засіданні 06.05.2009 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (арк.с. 41), згідно з якою просить визнати рішення державного реєстратора Гагарінської районної у місті Севастополі державної адміністрації Бурдейної К.О. у формі повідомлення від 10.10.2008 про відмову в проведенні державної реєстрації змін до статуту Обслуговуючого кооперативу “Житлобудівне товариство індивідуальних забудовників “Поляна” на підставі протоколу №2 загальних зборів кооперативу від 01.08.2008 протиправними та скасувати його, а також зобов'язати відповідача зареєструвати зазначені зміні.

Згідно зі статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 06.05.2009 була оголошена перерва до 02.06.2009.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача і відповідача та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV, яким до компетенції адміністративних судів віднесено вирішення публічно-правових спорів, у яких хоча б однією стороною є суб'єкт владних повноважень.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про визнання недійсним рішення Державного реєстратора Гагарінської районної в м. Севастополі державної адміністрації та спонукання відповідача зареєструвати зміни до статуту позивача.

За правилами статті 5 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.  

Відповідно до статті 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” державний реєстратор –посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За приписами статті 6 названого Закону державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням зі спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Державний реєстратор підпорядковується міському голові міста обласного значення або голові районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації.

Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому відповідачем є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

Вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 названого Кодексу віднесено до компетенції адміністративного суду.

Пунктом 5 Розділу 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 6 Розділу 7 Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з матеріалами справи, юридична особа –Обслуговуючий кооператив “Житлобудівне товариство індивідуальних забудовників “Поляна” (далі за текстом –кооператив) зареєстрована в Гагарінській районній державній адміністрації 24.03.2007.

Відповідно до статті 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Установчим документом кооперативу є затверджений учасниками статут.

Кооперативи – це родове поняття, що містить ознаки, притаманні усім передбаченим чинним законодавством України видам кооперативів. Загальними ознаками, що дозволяють віднести кооперативи до особливої організаційно-правової форми, є те, що вони створюються шляхом добровільного об'єднання громадян і мають на меті вирішення економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Господарська діяльність кооперативів регулюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про кооперацію” та іншими нормативно-правовими актами.

Кооперативи самостійно визначають основні види та напрями своєї господарської діяльності. Вони можуть створюватися і діяти у галузі промисловості, будівництва, на транспорті, в торгівлі й громадському харчуванні, побутовому обслуговуванні, медицині та інших галузях господарської діяльності.

В Україні діє спеціальний закон – Закон України “Про кооперацію”, який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Згідно зі статтею 6 цього Закону кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

Статтею 7 Закону України “Про кооперацію” встановлено, що засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників.

Слід зауважити, що відповідно до статті 8 Закону України “Про кооперацію” основним правовим документом, який регулює діяльність кооперативу, є Статут.

Статут кооперативу повинен містити, зокрема такі відомості:

- найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження;

- мету створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності;

- склад його засновників, інше.

Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

В Класифікації організаційно-правових форм господарювання, яку прийнято та якій надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 №97, враховано організаційно-правові форми кооперативів, які передбачено Законом України “Про кооперацію”, а саме: виробничі кооперативи, обслуговуючі кооперативи, споживчі кооперативи.

Згідго з частиною 5 статті 2 Закону України «Про кооперацію»від 10.07.2009 №1087-IV, обслуговуючий кооператив – кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Порядок вступу до членів кооперативу та виходу з нього регламентований статтями 11, 13 зазначеного Закону, відповідно до якого, вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу – фізичної особи; ліквідації члена кооперативу – юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.

Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

Відповідно до статті 9 вишевказаного Закону, державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.

1 липня 2004 року набрав чинності Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (далі – Закон). Вказаним Законом регулюються відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців і, поряд з іншим, встановлюються вимоги по оформленню документів, що подаються для здійснення такої реєстрації.

Статтею 8 Закону встановлені вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору, а саме, у пункті 5 зазначено, що установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів.

Як вбачається з матеріалів справі, для державної реєстрації державному реєстратору був наданий статут Обслуговуючого кооперативу “Житлобудівне товариство індивідуальних забудовників “Поляна”, у якому в якості засновників були вказані фізичні особи: Кіяшко О.А., Бошина Н.І., Лебеденко Л.М.

Згідно з вимогами діючого законодавства статут прошитий, підписи засновників нотаріально посвідчені.

У жовтні 2008 року представник Обслуговуючого кооперативу “Житлобудівне товариство індивідуальних забудовників “Поляна” звернувся до державного реєстратора з метою зареєструвати зміни до статуту відповідача, які пов'язані зі зміною складу засновників кооперативу.

Відповідачем були надані наступні документи:

-          реєстраційна картка;

-          протокол загальних зборів;

-          статут;

-          статут в новій редакції (2 примирника);

-          квитанція щодо оплати реєстраційного збору.

При цьому в списку засновників замісто Кіяшка Р.В., Лебеденко Л.М., Блошиної Н.І. значаться Пермінов Л.П., Бошина Н.І., Лентяков В.В. (арк.с. 51).

Відповідно до статті 29 Закону, у випадку проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів;

оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію або документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналів установчих документів;

два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;

документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Згідно з повідомленням від 10.10.2008 про відмову у проведенні державної реєстрації, відповідач повідомів позивача про відмову в проведенні реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи»у звязку з відсутністю документів, що передбачені частиною 3 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а також зазначив, що, відповідно до частини 3 статті 27 Закону, після усунення причин, що були підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, засновник (засновники) або уповноважена ними особа можуть повторно подати документи на проведення державної реєстрації юридичної особи, які розглядаються у порядку, передбаченому цим Законом для проведення державної реєстрації юридичної особи (арк.с.5).

Відмова у проведенні державної реєстації змін до статуту, які пов'язані зі зміною складу засновників кооперативу і стала підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про кооперацію», державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»є спеціальним законом щодо державної реєстрації в тому числі і кооперативів.

Згідно з частиною 3 статті 10 Закону України «Про кооперацію»кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Позивач не представив для реєстрації змін до статуту, які повязані зі зміною складу засновників кооперативу, доказів членства вищезазначених осіб у кооперативі (у вигляді переліку, який самостійно ведеться кооперативом згідно з вимогами діючого законодавства), а також у новій редакції статуту не було доведено правових підстав зміни засновникив, а також того, що нові засновники є членами кооперативу, згідно з внутрішними документами кооперативу.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинству України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крим того, відповідно до пункту 3 прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону, тобто норми Закону України «Про кооперацію»не суперечать вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», тому вимоги, які встановлені частиною 3 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»розповсюджуються на врегулювання питань внесення змін до установчих документів обслуговуючих кооперативів.

За таких обставин позовні вимоги є безпідставними, а дії державного реєстратора Гагарінської районної в м. Севастополі державної адміністрації суд вважає правомірними.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 158-163  Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ПОСТАНОВИВ:

          1. У задоволенні адміністративного позову Обслуговуючого кооперативу “Житлобудівне товариство індивідуальних забудовників “Поляна” до Державного реєстратора Гагарінської районної в м. Севастополі державної адміністрації про визнання недійсним рішення та спонукання виконати певні дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                      В.О. Головко

Постанова складена та підписана

в порядку частини третьої статті

160 КАС України 09.05.2008

Розсилка:

1.          до Обслуговуючого кооперативу “Житлобудівне товариство індивідуальних забудовників “Поляна” (99045, м. Севастополь, вул. Тульська, б. 3, кв. 113)

2.          до Державного реєстратора Гагарінської районної в м. Севастополі

державної адміністрації (99057, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, б.8)

3. справа