Рішення

від 25.06.2009 по справі 22/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/131

25.06.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Трейдінг ЛТД»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластімекс-Україна»

про                стягнення боргу та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:      Васильченко Т.В. (довіреність № 261 від 30.03.2009р.);

від відповідача:  Дружинін Є.Є. (довіреність від 24.06.2009р.);

25.06.2009р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер Трейдінг ЛТД»(надалі ТОВ «Полімер Трейдінг ЛТД», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластімекс-Україна»(надалі ТОВ «Пластімекс-Україна», відповідач) боргу в сумі 68 580,52 грн., з яких основний борг –62 500,00 грн., пеня –3 041,10 грн., інфляційних втрат –2 659,28 грн., 3% річних –380,14 грн..

В ході розгляду справи позивачем подавались заяви про уточнення позовних вимог, та у зв'язку з погашенням відповідачем основного боргу, за клопотанням позивача про зменшення позовних вимог (вих. 285 від 23.06.2009р.) на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача пені 9 900, 82 грн., інфляційних втрат –5 058, 22 грн., 3% річних –748, 89 грн., а всього 15 707, 93 грн..

Вказане клопотання розглядається судом як заява про зменшення позовних вимог у зв'язку з чим відсутні підстави припинення провадження в частині розгляду вимог від яких позивач відмовився. Зазначена позиція викладена у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008р. № 01-8/482, п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. № 01-8/2351 в яких зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи, при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 11/03 від 11.03.2008р. прострочено сплату поставленого товару. З посиланням на положення Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача суму пені, нарахування якої передбачено договором, а також трьох процентів річних, інфляційних нарахувань.  

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні зазначив про погашення суми заборгованості перед позивачем.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2008р. між ТОВ «Пластімекс-Україна»та ТОВ «Полімер Трейдінг ЛТД»укладено договір поставки № 11/03 за умовами якого останнє зобов'язувалось у встановлені строки передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався своєчасно прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Додатком № 4 до договору є специфікація від 12.11.2008р. у якій сторонами погоджено поставку товару (поліетилену) на загальну суму 62 500 грн..

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковою накладною № РН-0000609 від 12.11.2008р. на суму 62 500 грн., податковою накладною № 715 від 12.11.2008р., які у належним чином засвідчених копіях містяться у матеріалах справи. Отримання відповідачем зазначеного у накладних товару підтверджується довіреністю серії НБЙ № 621267 від 04.11.2008р. та останнім не заперечується.

Відповідно до положень п. 11.10 Договору сторони погодились, що договір діє до 31.12.2008р. (включно), а в частині невиконаних зобов'язань –до повного їх виконання, що свідчить про поставку товару за накладною від 12.11.2008р. в межах укладеного договору.

За умовами договору (п. 5.3) повна оплата партії товару по договору здійснюється покупцем з моменту поставки партії товару; строк оплати кожної партії товару визначається сторонами у специфікації. У п. 2 специфікації від 12.11.2008р. до договору, визначено строк оплати товару, що складає 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Станом на час вирішення спору заборгованість за поставлений товар є погашеною (банківські виписки залучені до матеріалів справи), що сторонами не заперечується, акт звірки складений позивачем станом на 12.06.2009р. підтверджує відсутність заборгованості за поставлений товар згідно накладної від 12.11.2008р., однак строки сплати згідно дат за вказаними у виписках платіжними дорученнями свідчать про порушення відповідачем встановленого договором строку розрахунків.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що отримання продукції підтверджується видатковою накладною від 12.11.2008р., строк виконання зобов'язань по оплаті отриманої продукції настав 12.12.2008р. (сплата коштів мала бути здійснена протягом 30 календарних днів з дати поставки товару).  

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Як про те погоджено сторонами у п. 9.2 договору за порушення строків оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню від суми невиконаних грошових зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, за кожний день прострочки, що не звільняє від виконання зобов'язань по договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача згідно розрахунку суду складає 6 054, 24 грн., розрахунок здійснений виходячи з облікової ставки встановленої Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 –12% - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців), з урахуванням здійснених проплат, що зменшує суму на яку нараховується пеня.

Розрахунок позивача судом не прийнятий, оскільки виконаний з помилкою - безпідставним є нарахування пені в періоді з 12.12.2008р. по 29.04.2009р. на суму заборгованості 50 000 грн., із вже нарахованою пенею за період з 12.12.2008р. по 07.04.2009р. на заборгованість в розмірі 62 500 грн.. Кількість днів прострочення у відношенні суми заборгованості в розмірі 50 000 грн. складає 22 дні та в періоді з 08.04.2009р. по 29.04.2009р..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність факту прострочення сплати суми боргу у періоді до 20.05.2009р., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 5 058, 22 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 748, 89 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за накладними що підтверджують поставку товару за накладною від 12.11.2008р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені специфікацією від 12.11.2008р. до договору № 11/03 від 11.03.2008р. суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 6 054, 24 грн. пені, 5 058, 22 грн. інфляційних збитків та 748, 89 грн. –3% річних.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 782, 07 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 855, 07 грн..

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластімпекс Україна»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе 18, п/р 26001053110447 у філії КБ «Приватбанк»Київ, РУ, МФО 321842, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30909135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Трейдінг ЛТД»(юрид. адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова 12; факт. адреса: 01135, м. Київ, вул. Жилянська 97, п/р 26000052603760 у ЗАТ КБ «ПриватБанк»МФО 320649, ідент. код 35530441) 6 054, 24 грн. (шість тисяч п'ятдесят чотири гривні 24 копійки) пені, 5 058, 22 грн. (п'ять тисяч п'ятдесят вісім гривень 22 копійки) інфляційних збитків та 748, 89 грн. (сімсот сорок вісім гривень 89 копійок) –3% річних.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластімпекс Україна»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе 18, п/р 26001053110447 у філії КБ «Приватбанк»Київ, РУ, МФО 321842, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30909135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Трейдінг ЛТД»(юрид. адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова 12; факт. адреса: 01135, м. Київ, вул. Жилянська 97, п/р 26000052603760 у ЗАТ КБ «ПриватБанк»МФО 320649, ідент. код 35530441) 855, 07 грн. (вісімсот п'ятдесят п'ять гривень 07 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                             Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 01.07.2009