Рішення

від 22.06.2009 по справі 34/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/151

22.06.09

За позовомДочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

доДочірнього підприємства «Райське джерело»

третя особа Кусков Володимир Валерійович

простягнення 4 760,02 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Кобзар Л.М. (довіреність № 491 від 01.12.2008);

від відповідача –не з'явився;

від третьої особи не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(далі –Позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Райське джерело» (далі - Відповідач) матеріальної шкоди в сумі 4 760,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що транспортний засіб –автомобіль «ГАЗ-2705», державний номерний знак АА 5869 СЕ, яким скоєно дорожньо-транспортна пригода (далі –ДТП), і водій якого визнаний винним у її скоєні, належить на праві власності Відповідачу, а тому останній зобов'язаний виплатити Позивачу заявлену до стягнення суму.

Відповідач позов не визнав мотивуючи це тим, що: під час огляду автомобіля «ПАЗ-32054-07»державний номерний знак АІ 2980 ВН, який зазнав пошкодження внаслідок ДТП не були присутні представники Відповідача; оцінювач ЗАТ УЦПЗ «Експерт-Сервіс»Лівобережної філії Колісніченко О.Л. не мав права складати звіт № 337 від 18.07.2008 про оцінку автомобіля «ПАЗ-32054-07»державний номерний знак АІ 2980 ВН оскільки він не має кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, що не відповідає вимогам частини 8 статті 16 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

27.04.2009 ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Кускова Володимира Валеріовича (далі –Третя особа).

Третя особа письмових пояснень на позов не подала, в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався.

02.06.2009 Відповідач в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подав клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 15.06.2009 у зв'язку з хворобою юрисконсульта Відповідача Демченка В.М. (довіреність № 01-07 від 02.07.2008).

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника Позивача, який проти перенесення розгляду справи заперечував, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- обставини, на які посилається Відповідач у поданому ним клопотанні, документально не підтверджені;

- розгляд справи вже неодноразово переносився, і подальше перенесення її розгляду призведе до затягування справи;

- згідно з статтею 77 ГПК України господарський суд має право відкласти розгляд справи, за наявністю підстав передбачених у даній статті, лише у межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу. Відкладення розгляду даної справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України строку;

- відповідач виклав свою позицію щодо суті та обставин спору в своєму відзиві, подавши суду відповідні докази та навівши свої обґрунтування;

- у разі наміру надати додаткові заперечення на позов чи додаткові докази, відповідач мав можливість їх надати через канцелярію суду до дати судового засідання;

- у разі неможливості участі певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні суду;

- відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) господарський суд відкладає розгляд справи лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 28.08.2008 № 383 та постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 08.08.2008 у адміністративній справі № 3-30389/08, 07.07.2008 о 16 год. 05 хв. в м. Києві по вул. Заболотного була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «ПАЗ-32054-07»державний номерний знак АІ 2980 ВН (далі –автомобіль «ПАЗ») із автомобілем «ГАЗ-2705», державний номерний знак АА 5869 СЕ (далі –автомобіль «ГАЗ»), яким керував Кусков Володимир Валерійович та який належить Відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС 065651.

ДТП сталася в результаті порушення Кусковим В.В. вимог пунктів 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 08.08.2008 у адміністративній справі № 3-30389/08, відповідно до якої Кускова В.В., визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ПАЗ».

Відповідно до звіту № 337 від 18.07.2008 про оцінку автомобіля «ПАЗ-32054-07»державний номерний знак АІ 2980 ВН складеного оцінювачем ЗАТ УЦПЗ «Експерт-Сервіс»Лівобережної філії Колісніченком О.Л. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 27.02.2002 № 318 видане Фондом державного майна України; сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 6843/08 від 16.04.2008 виданий Фондом державного майна України) матеріальний збиток завданий власнику автомобіля «ПАЗ»в результаті його пошкодження в ДТП становить 9 267,88 грн.

Як вбачається з вказаного звіту, 11.07.2008 при огляді автомобіля «ПАЗ»був присутній винуватець ДТП водій Кусков В.В. Факт того, що водій Кусков В.В. є працівником Відповідача встановлений постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 08.08.2008 у адміністративній справі № 3-30389/08

За складання вказаного звіту, Позивач відповідно до рахунку № 261 від 31.07.2008 сплатив ЗАТ УЦПЗ «Експерт-Сервіс»Лівобережна філія 1 224 грн.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок –подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про страхування»страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ»будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована Відповідачем у ЗАТ АСФК «Добробут»на підставі договору № ВВ/3660145 від 07.02.2008 укладеного між ними.

На виконання приписів Закону України «Про страхування»та договору № ВВ/3660145 від 07.02.2008 ЗАТ АСФК «Добробут»платіжним дорученням № 3050 від 24.10.2008 сплатив Позивачу страхове відшкодування у сумі 6 091,86 грн., що підтверджується банківською випискою Позивача від 24.10.2008, копія якої міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 28.08.2008 № 383 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС 065651, транспортний засіб –автомобіль «ГАЗ», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «ПАЗ»належить Відповідачу.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ГАЗ», що належить Відповідачу та перебуває у його володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, Відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «ПАЗ», в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, суд стягує з Відповідача збитки у сумі 4 760,02 грн.

Розглядаючи спір по суті суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Таким чином, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Відтак, залучення до участі у справі водія у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі статті 27 ГПК України не суперечить правилам предметної підсудності, визначеним статтею 12 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не спростував належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факту того, що шкоду автомобілю «ПАЗ»було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 22, 988, 993, 1166, 1187, 1188, 1190, 1192 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Райське джерело»(03680, м. Київ, вул. Н. Василенка, 7, ідентифікаційний код 30858101, р/р 26003300028855 в АКБ «Форум», МФО 322948, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, ідентифікаційний код 33293698, р/р 2600700686001 в АТ «Індекс-Банк», МФО 300614) 4 760 (чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. 02 коп. майнової шкоди, а також 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 22.06.2009