Рішення

від 19.06.2009 по справі 52/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/156

19.06.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Фізичної особи -підприємця  Кушніра Романа Юхимовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гасан»про стягнення 36 865,38 грн. за участю представників позивача –Кушніра Р.Ю., Іваніщак  О.М., дов.№1929 від 21.05.2009 року, відповідача –Вагіна А.В., дов.віід 18.05.2009 року, Вагіна В.М.-директора,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 32 500 грн. основного боргу, 549,25 пені, 451,23 грн. 3% річних та 3 364,90 грн. інфляційних сум у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати отриманих юридичних послуг за договором про надання юридичних послуг від 01.09.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.05.2009 року.

У судовому засіданні 22.05.2009 року відповідач надав заперечення на позов, в якому просив в позові відмовити.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 12.06.2009 року.

22.05.2009 і  24.06.2009 року через відділ діловодства господарського суду м. Києва позивач подав заяву про виклик свідків та  про витребування доказів, які судом відхиляються у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки зазначені в заяві свідки не посадові особи та працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів в розумінні ст.30 ГПК України.

У судовому засіданні 24.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача в судовому засіданні 24.06.2009 року проти позову заперечували.

За згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.09.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання юридичних послуг, за умовами якого виконавець (позивач) за цим договором зобов'язався надати за плату юридичні послуги в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, а замовник  (відповідач)–оплатити вартість цих послуг.

Вартість робіт  становить 32 500 грн., без ПДВ (п.4.1 договору).

За п.4.2  за усною домовленістю  сторін замовник після підписання  договору  може сплатити виконавцеві частину вказаної суми наперед.

П.4.3 договору передбачено, що  остаточна оплата  здійснюється не пізніше  5 днів з моменту підписання акту виконаних робіт, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця.

Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору було надано відповідачу юридичні послуги  на загальну суму 32 500 грн.

Надання позивачем послуг за договором від 01.09.2008 року підтверджується поясненнями позивача, частково відповідача та Актом прийому-передачі виконаних робіт від 16.10.2008 року, який підписано обома сторонами та підпис відповідача скріплений печаткою.

Проте, відповідач отримані на суму 32 500 грн. юридичні  послуги за спірним договором не оплатив.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором про надання юридичних послуг, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих медичних послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 32 500 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача  боргу в сумі 32 500 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 6.4. договору у разі несвоєчасної оплати послуг замовник  зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 3 364,90 грн.,  3 % річних в розмірі 451,23 грн. та 549,25 грн.  пені, які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем  виконання взятих на себе зобов'язань з оплати отриманих послуг за даним договором на підставі ст.625 ЦК України та 230 ГК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Доводи  відповідача спростовуються матеріалами справи та зібраними у справі доказами.

Державне мито у сумі 368,65 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гасан»(042214, м. Київ, пр-т Оболонський, 52-А, код 23170130) на користь Фізичної особи -підприємця  Кушніра Романа Юхимовича (07413, Київська обл.., Броварський р-н, с. Пухівка, вул.Деснянська, 9-А, ідентифікаційний номер 2780313958) 32 500 (тридцять дві тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 549 (п'ятсот сорок дев'ять) грн. 25 коп. пені, 3 364 (три тисячі триста шістдесят чотири) грн. 90 коп. інфляційної складової боргу, 451 (чотириста п'ятдесят одна) грн. 23 коп. 3% річних, 368 (триста шістдесят вісім) грн. 65 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.  

Суддя                                                                            С.Чебикіна