Рішення

від 19.05.2009 по справі 32/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.09                                                                                           Справа№ 32/92

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ватфарм», м.Черкаси.

До відповідача Комунального підприємства «Центральна районна аптека №129», м.Самбір Львівська область.

Про стягнення 7 056,31 грн.             

За участю представників сторін:

Від позивача: Крот О.Г. –представник (довіреніть №109 від 27.03.2009р.).

Від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ватфарм», м.Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна районна аптека №129, м.Самбір Львівська область про стягнення                                  7 056,31 грн.,  з яких 5 214,34 грн. сума основного боргу, 1 152,47 грн. пеня, 148,02 грн. три відсотки річних, 541,48 грн. інфляційні нарахування.  

Ухвалою суду від 10.04.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 19.05.2009р. Рішення прийнято 19.05.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позову вих.№144 від 05.05.2009р., в якій просить стягнути з відповідача 5 214,34 грн. сума основного боргу, 1 194,74 грн. пені, 146,37 грн. три відсотки річних, 563,02 грн. інфляційні нарахування.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4236027 від 17.04.2009р. – вручено 24.04.2009р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

                                                                   встановив:

16.06.2004р. між Філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ватфарм»у м.Львові (продавець), в собі директора Крота О.Г. та Комунальним підприємством «Центральна районна аптека №129»(покупець), було укладено контракт №28 (далі по тексту –контракт), відповідно до якого продавець зобов'язувався поставити лікарські засоби та товари медичного призначення, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити їх в термін зазначений у товаротранспортній накладній (далі ТТН). Кожна ТТН є невід”ємною частиною контракту.

Згідно п.2.3. контракту обидві сторони визнають на накладних підписи уповноважених осіб на одержання товару та печатки сторін, які засвідчують факт прийому продукції та факт досягнення згоди щодо строку оплати цін.

Згідно п.2.4. контракту термін платежу, що вказаний в ТТН,  відраховується від дати отримання товару покупцем і є обов'язковим для сторін. Дата отримання товару вказується представником покупця в ТТН.

Згідно п.5.1. контракту при порушенні терміну оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми несплати за кожний день прострочки платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками (оригінали оглянуті в судовому засіданні) на загальну суму 5 214,34 грн., а саме: № РН 00000044 від 17.01.2008р. на суму 996,72 грн.; № РН 00000049 від 17.01.2008р. на суму 33,24 грн.; № РН 00000126 від 08.02.2008р. на суму 857,58 грн.; № РН 00000127 від 08.02.2008р. на суму 23,82 грн.; № РН 00000145 від 14.02.2008р. на суму 195,48 грн.; № РН 00000146 від 14.02.2008р. на суму 44,82 грн.; № РН 00000163 від 20.02.2008р. на суму 635,90 грн.; № РН 00000164 від 20.02.2008р. на суму 90,29 грн.; № РН 0000230 від 13.03.2008р. на суму 314,64 грн.; № РН 0000231 від 13.03.2008р. на суму 14,53 грн.; № РН 0000310 від 03.04.2008р. на суму 962,52 грн.; № РН 0000377 від 22.04.2008р. на суму 1 044,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи основний борг відповідача становить 5 214,34 грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого борг відповідача становить 5 214,34 грн.

Відповідач оплату за отриманий товар у строки обумовлені у видаткових накладних, не провів, отже порушив свої зобов»язання згідно контракту.

Позивач керуючись умовами договору, у зв»язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданої ним заяви про уточнення до позову становить 1 194,74 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України, нарахував 3% річних, що згідно поданої ним заяви про уточнення до позову становлять 146,37 грн. та збитки від інфляції в сумі 563,02 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

        За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними:   № РН 00000044 від 17.01.2008р. на суму 996,72 грн.; № РН 00000049 від 17.01.2008р. на суму 33,24 грн.; № РН 00000126 від 08.02.2008р. на суму 857,58 грн.; № РН 00000127 від 08.02.2008р. на суму 23,82 грн.; № РН 00000145 від 14.02.2008р. на суму 195,48 грн.; № РН 00000146 від 14.02.2008р. на суму 44,82 грн.; № РН 00000163 від 20.02.2008р. на суму 635,90 грн.; № РН 00000164 від 20.02.2008р. на суму 90,29 грн.; № РН 0000230 від 13.03.2008р. на суму 314,64 грн.; № РН 0000231 від 13.03.2008р. на суму                 14,53 грн.;   № РН 0000310 від 03.04.2008р. на суму 962,52 грн.; № РН 0000377 від 22.04.2008р. на суму  1 044,80 грн.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5 214,34 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданої ним заяви про уточнення до позову 563,02 грн. інфляційних нарахувань та 146,37 грн. - три проценти річних.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Частина 1 ст.223 ГК України передбачає що при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальні і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені ГК України.

За змістом п.1 ч.2 ст.258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Із вищевказаного слідує, що ч.6 ст.232 ГК України передбачено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк  протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлений ЦК України.

Строк сплати відповідачем коштів за отриманий товар вказаний в накладних. Позивач нарахував пеню по кожній накладній окремо, оскільки в кожній з них встановлений інший строк оплати. Відтак позивачем пропущено строк позовної давності по пред»явленню вимоги про стягнення пені згідно накладних: № РН 00000044 від 17.01.2008р. на суму 996,72 грн. (строк оплати 20.02.2008р.); № РН 00000049 від 17.01.2008р. на суму 33,24 грн. (строк оплати 20.02.2008р.); № РН 00000126 від 08.02.2008р. на суму 857,58 грн. (строк оплати 13.03.2008р.); № РН 00000127 від 08.02.2008р. на суму 23,82 грн. (строк оплати 13.03.2008р.); № РН 00000145 від 14.02.2008р. на суму 195,48 грн. (строк оплати 19.03.2008р.);  № РН 00000146 від 14.02.2008р. на суму 44,82 грн. (строк оплати 19.03.2008р.); № РН 00000163 від 20.02.2008р. на суму 635,90 грн. (строк оплати 25.03.2008р.); № РН 00000164 від 20.02.2008р. на суму 90,29 грн. (строк оплати 25.03.2008р.), позовна заява зареєстрована в канцелярії суду 07.04.2009р.

Твердження позивача про те, що в даному випадку не застосовується ч.6 ст.232 ГК  України, оскільки в договорі встановлено нарахування за кожний день прострочки платежу є помилковим, в зв»язку з тим, що пеня нараховується за кожний день прострочки платежу, але в межах строку встановленого п.6 ст.232 ГК України, тобто з наступного дня який слідує за днем коли зобов»язання мало бути виконано і на протязі 6 місяців. При цьому потрібно враховувати спеціальний строк позовної давності (один рік) встановлений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про стягнення пені.

Враховуючи вищенаведене суд, беручи до уваги виникнення помісячних заборгованостей та строків оплати визначених у видаткових накладних, провів розрахунок пені згідно наступних накладних: № РН 0000230 від 13.03.2008р. на суму 314,64 грн. (строк оплати 16.04.2008р.); № РН 0000231 від 13.03.2008р. на суму 14,53 грн. (строк оплати 16.04.2008р.); № РН 0000310 від 03.04.2008р. на суму 962,52 грн. (строк оплати 06.05.2008р.); № РН 0000377 від 22.04.2008р. на суму 1 044,80 грн. (строк оплати 26.05.2008р.).

Згідно здійсненого судом розрахунку пеня становить 269,74 грн. та підлягає стягненню з відповідача.  

Відповідач станом на дату прийняття судом рішення, оплату не провів, проти позовних вимог у встановленом порядку не заперечив.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення позову, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення частково, а саме: 5 214,34 грн. основний борг,  563,02 грн. збитків, завданих ростом інфляції,  146,37 грн. - три проценти річних, 269,74 грн. пеня.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 258, 526, 530, 549, 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Центральна районна аптека №129»(81400, Львівська область, м.Самбір, вул. Івана Франка, 29; р/р 2600701008432 в Кредит банк; МФО 325332; ЄДРПОУ 01974052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ватфарм»(18018, м.Черкаси, проспект Хіміків, 66; р/р 2600900014927 у Черкаській філії ВАТ «Укрексімбанк»; МФО 354789; ЄДРПОУ 30238634)  основний борг в сумі 5 214,34 грн., пеню в сумі 269,74 грн., інфляційні нарахування в сумі  563,02 грн., три проценти річних в сумі  146,37 грн., держмито в сумі 89,53 грн. та 103,58 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку                    ст.116 ГПК України.

4.  В  частині стягнення 925,00 грн. пені відмовити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя                                                                                             Сухович Ю.О.