Рішення

від 24.06.2009 по справі 5020-3/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" червня 2009 р. справа № 5020-3/223

За позовом:          Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”

в особі Кримської республіканської дирекції

(95022, м. Сімферополь, вул. Набережна, 32);

до                     Приватної виробничо-комерційної фірми „Пані Крістіна”

(73002, м. Херсон, пр-т Текстильників, 5);

Фізичної особи-підприємця Кисличенко Любові Павлівни

(99000, м. Севастополь, вул. Станюковича, буд. 40);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Відділу державної виконавчої служби

Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі

(99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3)

про звільнення заставленого майна з-під арешту та виключення з акта опису й арешту,

Суддя Головко В.О.

за участю представників:

позивач –Коваленко О.Л., представник, довіреність ВКЕ № 339804 від 30.01.2008, ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції ;

відповідач –Костроміна О.М., представник, довіреність № 124 від 13.01.2009, Приватна виробничо-комерційна фірма "Пані Крістіна";

відповідач –Кисличенко Л.П., паспорт серії АР №357220, виданий Нахімовським РВ УМВС України в місті Севастополі від 09.12.2003, ФОП Кісліченко Любов Павлівна;

третя особа –не з'явився, Відділ державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми „Пані Крістіна” про звільнення заставленого майна з-під арешту та виключення з акта опису й арешту.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням норм законодавства України щодо звернення стягнення на майно стосовно якого встановлена іпотека, що, в свою чергу, є порушенням прав позивача як іпотекодержателя майна.

Ухвалою суду від 17.04.2009 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 19.05.2009.

Ухвалою від 19.05.2009 виключено зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ФОП Кисличенко Любов Павлівну та залучено її в якості другого відповідача. Судовий розгляд початий заново.

Відповідач (ПВКФ „Пані Крістіна”) у порядку статей 22, 59 Господарського кодексу України надав відзив на позовну заяву, згідно з яким просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню; зазначає, що перешкод для реалізації прав банку при накладенні арешту не вбачається, оскільки зазначене майно не реалізоване, а у боржника є можливість достроково погасити кредитні зобов'язання (арк.с.43).

Відповідач (ФОП Кисличенко Любов Павлівна) не скористалась своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву. Втім, в судовому засіданні 24.06.2009 ФОП Кисличенко Любов Павлівна визнала позов, про що зазначено в протоколі судового засідання (арк.с.94).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Відділ державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі надала заперечення на позовну заяву, згідно з якими вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому третя особа посилається на статтю 52 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів (що має місце у даному випадку, оскільки наказ на виконання рішення суду на користь ПВКФ „Пані Крістіна” виданий 21.12.2007, а кредитний договір укладений 17.03.2008); коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (арк.с.50-52).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд –

В С Т А Н О В И В:

17.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” (Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Кисличенко Любов'ю Павлівною (Позичальник) укладений Кредитний договір №014/0118/82/72228 (далі –Кредитний договір), згідно з умовами якого Кредитор надає Позичальнику кредит, а Позичальник отримує його відповідно до умов кредитування за програмою кредитування під заставу нерухомості (арк.с.9-13).

Відповідно до пункту 1.1.1 Кредитного договору, сума кредиту складає $25000.00.

Пунктом 1.1.3.1 Кредитного договору встановлено, що виконання зобов'язань за договором забезпечується іпотекою нерухомості –житлового будинку, загальної площею 60,2 кв.м, який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Станюковича, буд. 40.

Згідно з пунктом 1.1.6 Кредитного договору, дата остаточного погашення кредиту 17.03.2018.

Відповідно до пункту 16.4 Кредитного договору, за фактом невиконання або неналежного виконання Позичальником грошових зобов'язань за цим Договором кредитор надсилає Позичальнику письмову вимогу про усунення відповідного порушення протягом одного місяця з моменту отримання Позичальником вказаної вимоги. Невиконання Позичальником вимоги кредитора протягом встановленого строку є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.

17.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” (Іпотекодержатель) та Фізичною особою-підприємцем Кисличенко Любов'ю Павлівною (Іпотекодавець) укладений Іпотечний договір (далі –Іпотечний договір) (арк.с.14-17).

Згідно з пунктом 1.1 Іпотечного договору, він забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору №014/0118/82/72228. Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на умовах Іпотечного договору.

Відповідно до пункту 1.2 Іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно –житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Станюковича, буд. 40 (далі –предмет іпотеки), який належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Бойком І.Д. 07.09.2004, та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим №4396.

Згідно з пунктами 1.3-1.5 Іпотечного договору, заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 312211,00 грн. На строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) Іпотекодавця. Заставна не оформлюється.

Відповідно до пункту 2.1.3 Іпотечного договору, Іпотекодавець гарантує, що предмет іпотеки не підлягає вилученню, до нього не пред'явлені і не будуть пред'явлені майнові позові, пов'язані з його вилученням.

В пунктах 6.1-6.2 Іпотечного договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення. Право іпотеки та Іпотечний договір припиняє чинність у разі припинення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, знищення (втрати) предмета іпотеки, реалізації предмета іпотеки, набуття Іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим Договором, права власності на предмет іпотеки, розірвання Іпотечного договору, та в інших випадках, передбачених діючим законодавством України.

17.03.2008 Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Філіпповою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №610.

17.03.2008 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Філіпповою О.В. накладена заборона відчуження зазначеного в договорі будинку, який належить Кисличенко Л.П., до припинення чи розірвання Договору.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.12.2007 у справі №20-11/389 за позовом ПВКФ „Пані Крістіна” до ФОП Кисличенко Л.П. про стягнення заборгованості позов задоволено повністю, стягнуто з ФОП Кисличенко Л.П. на корись ПВКФ „Пані Крістіна” заборгованість в розмірі 23273,95 грн., а також судові витрати.

21.12.2007 виданий наказ на примусове виконання судового рішення (арк.с.91).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.08.2007 у справі №20-11/322 за позовом ТОВ „Агро-юг” до ФОП Кисличенко Л.П. про стягнення заборгованості з ФОП Кисличенко Л.П. на корись ПВКФ „Пані Крістіна” стягнуто заборгованість в розмірі 21506,73 грн., а також судові витрати.

07.02.2008 виданий наказ на примусове виконання судового рішення (арк.с.91).

07.03.2008 та 14.04.2008 відділом державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі винесені постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказів суду №20-11/389 та №20-11/322 (арк.с.89-90).

Постановою Державного виконавця ВДВС Нахімовського РУЮ в місті Севастополі Хаймінової Р.В. провадження щодо примусового виконання наказів суду №20-11/389 від 21.12.2007 та №20-11/322 від 07.02.2008 об'єднані в спільне виконавче провадження (арк.с.88).

12.06.2008 за вих.2-13/17/20234 та 15.06.2008 за вих.2-13/17/20235 відділ державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі повідомив керівництво ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” про накладення арешту на предмет іпотеки –житловий будинок № 40 по вул. Станюковича в місті Севастополі –та можливість звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту (арк.с.80-81).

Постановами Нахімовського РУЮ в м. Севастополі від 02.04.2008, 03.06.2008 накладений арешт на майно боржника та оголошена заборона його відчуження, в тому числі на будинок з надвірними побудовами по вул. Станюковича, 40 в м. Севастополі (постанова від 02.04.2008, арк.с.85).

Накладення арешту на майно ФОП Кисличенко Л.П., а саме: на будинок № 40 з надвірними будівлями, які розташовані по вул. Станюковича в м. Севастополі, позивач вважає перешкодою для реалізації його прав як іпотекодержателя, що і стало причиною для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статей 24, 50, 52, 55, 621 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (з наступними змінами і доповненнями).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною шостою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис i арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду м. Севастополя, виданого 21.12.2007 у справі № 20-11/389 про стягнення з Кисличенко Л.П. на користь     КФ "Пані Крістіна" боргу в розмірі 23624,69 грн. винесена державним виконавцем 07.03.2008 (арк.с.89), а постанова про накладення арешту на будинок № 40 з надвірними побудовами по вул. Станюковича в м. Севастополі (який є предметом іпотеки) –02.04.2008 (арк.с.85).

Таким чином, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не є забезпеченням виконання рішення про майнові стягнення в розумінні частини шостої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

-          винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

-          винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках i вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.

Згідно зі статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Системний аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що накладення арешту на майно боржника –будинок № 40 з надвірними побудовами по       вул. Станюковича в м. Севастополі (який є предметом іпотеки) окремою постановою, а не постановою про відкриття виконавчого провадження, є першою стадією звернення стягнення на майно.

Відповідно до статті 621 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на предмет іпотеки i його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.

На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо накладення арешту на заставлене майно, Відділ державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі посилається на статтю 52 Закону України "Про виконавче провадження" і зазначає, що у передбачених частиною третьою цієї статті випадках стягнення може бути звернено на заставлене майно боржника, зокрема, тоді, коли право застави виникло після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, рішення про стягнення з боржника (ФОП Кисличенко Л.П.) коштів на користь ПВКФ „Пані Крістіна” винесено судом 03.12.2007 та набрало законної сили 21.12.2007 (арк.с.91).

Іпотечний договір укладений між позивачем і боржником 17.03.2008 і набрав чинності того ж дня (арк.с.14-17).

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена 02.04.2008 (арк.с.85), тобто вже після укладення іпотечного договору.

З усних пояснень представника відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі, наданих нею в судовому засіданні 11.06.2009, вбачається, що до цього часу оцінка спірного майна не проводилася. У зв'язку з цим визначити, чи перевищує вартість предмета іпотеки розмір заборгованості боржника заставодержателю, неможливо. Тому посилання представника відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі на дану обставину, на думку суду, є необґрунтованою.

Суд вважає, що постановою про накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки, порушені права позивача, надані йому статтями 572, 589, 590 Цивільного кодексу України, статтями 19, 20 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 № 2654-ХІІ, статтею 33 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 № 898-ІV, статтями 6, 7 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" від 19.06.2003 № 979-ІV, що полягають у зверненні стягнення на таке майно на користь іпотекодержателя.

Тим більше, що відділ державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі сам повідомив позивача про можливість його звернення до суду із позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів солідарно.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р I Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зняти арешт та виключити з акта опису й арешту житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: м. Севастополь,                     вул. Станюковича, 40, який належить на праві власності Кисличенко Любові Павлівні та є забезпеченням виконання умов Кредитного договору №014/0118/82/72228 від 17.03.2008 перед ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”.

3.          Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна" (73000, м. Херсон, пр-т Текстильників, 5, ідентифікаційний код 23135010, п/р 260072230 в ХОД "Укрсоцбанк", МФО 352015) та Фізичної особи-підприємця Кисличенко Любові Павлівни (99000, м. Севастополь, вул. Станюковича, буд. 40, ідентифікаційний код 2509702009, п/р 260073070 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль', МФО 324504) на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції (95022, м. Сімферополь, вул. Набережна, 32, ідентифікаційний код 20680287,   п/р 29099516 у КРД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", м. Сімферополь,               МФО 324021) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.) солідарно.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                                 В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано 03.07.2009

Розсилка:

1.          ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції

          (95022, м. Сімферополь, вул. Набережна, 32)

2.          ПВКФ „Пані Крістіна”

          (73002, м. Херсон, пр-т Текстильників, 5)

3.          ФОП Кисличенко Любов Павлівна

          (99000, м. Севастополь, вул. Станюковича, буд. 40)

4.          ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі

          (99001, м. Севастополь, вул. Ластова, 3)

5.          Справа