Рішення

від 30.06.2009 по справі 1/187-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/187-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.09р.

Справа № 1/187-09

За позовом  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ 

до  Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ 

про стягнення 2228005,47 грн.

Суддя  Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Нестерчук А.П., дов.№ 196/10 від 26.12.08;

від відповідача: Пека З.О., дов.№ 002/7-09 від 06.04.09р.. 

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" заборгованість за поставлений природний газ в сумі 2 228 005 грн. 47 коп., з яких 1 824 098 грн. 17 коп. –основний борг, 175 652 грн. 68 коп. -  пеня, 206 364 грн. 79 коп. - індекс інфляції та 21 889 грн. 83 коп. - 3% річних. Обґрунтовує свої вимоги наявністю не виконаних відповідачем зобов'язань за договором № 06/08-2121 БО-3 від 18.11.2008р.

03.06.2009р. відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що у березні 2009р. ним було сплачено 813 200 грн. 00 коп. заборгованості за природний газ, у зв'язку із чим відповідач не згоден із заявленою сумою основного боргу та розрахунком індексу інфляції. Щодо розрахунку суми пені та 3% річних відповідача заперечень не має.

Заявою від 30.06.2009р. позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ в сумі 1 399 865 грн. 18 коп., з яких 1 010 898 грн. 17 коп. –основний борг, 162 312 грн. 75 коп. -  пеня, 206 364 грн. 79 коп. - індекс інфляції та 20 289 грн. 47 коп. - 3% річних.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд –

        встановив:

18.11.2008р. між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" та Відкритим акціонерним товариством "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" укладений договір №06/08-2121 БО-3 на постачання природного газу, згідно з умовами якого позивач протягом листопада-грудня 2008 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 4 030 378 грн. 17 коп., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу.

Відповідно до п. 6.1. Договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за поставлений природний газ та послуги з його транспортування грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця, а остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі-акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяцем.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитого газу виконав частково, перерахував позивачеві грошові кошти в сумі 2 206 280,00 грн.

В судовому засіданні 30.06.2009р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із частковим погашенням заборгованості відповідачем до подачі позовної заяви до суду, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ в сумі 1 010 898 грн. 17 коп. та надав уточнені розрахунки сум штрафних санкцій.

Таким чином, розмір основного боргу відповідача перед позивачем за поставлений природний газ за вказаним договором за спірний період на час розгляду справи судом становить 1 010 898 грн. 17 коп. та визнається відповідачем.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та на підставі пункту 7.2. договору, яким встановлено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, позивач нарахував відповідачу суму 162 315,75 грн. пені за період з 11.12.2008р. по 09.04.2009р.

На підставі положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу суму 206 364,79 грн., на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з грудня 2008 р. по березень 2009р., та суму 20 289,47грн. –три проценти річних за період з 11.12.2008р. по 09.04.2009р.

Відповідач докази погашення зазначеної заборгованості на час розгляду справи не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

          Відповідно до положень ст. ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, зокрема, шляхом застосування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань та штрафу у розмірі семи відсотків від вартості товарів (робіт, послуг), у разі прострочення понад тридцять днів (частини 2 і 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, чим порушив умови укладеного із позивачем договору на постачання природного газу №06/08-2121 БО-3 від 18.11.2008р. та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню в сумі 1 399 865 грн. 18 коп., з яких 1 010 898 грн. 17 коп. –основний борг, 162 312 грн. 75 коп. -  пеня, 206 364 грн. 79 коп. - індекс інфляції та 20 289 грн. 47 коп. - 3% річних

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості в сумі 813 200 грн. 00 коп. до звернення позивача з позовом до суду, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 00130820, р/р 26008160876012 в ДФ КБ «Приватбанк», МФО 305965) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ГОУ ВАТ «Ощадбанк», м. Київ, МФО 300465) суму 1 010 898 грн. 17 коп. (один мільйон десять тисяч вісімсот дев'яносто вісім грн. 17 коп. ) основного боргу, 162 312 грн. 75 коп. (сто шістдесят дві тисячі триста дванадцять грн. 75 коп.) пені,  206 364 грн. 79 коп. (двісті шість тисяч триста шістдесят чотири грн. 79 коп.) інфляційних збитків, 20 289 грн. 47 коп. (двадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять грн. 47 коп.) 3% річних,  13 998 грн. 65 коп. (тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім грн. 65 коп.) витрат по сплаті державного мита, 74 грн. 14 коп. (сімдесят чотири грн. 14 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.А. Рудь

Рішення підписано -  06.07.2009р.