Рішення

від 29.05.2009 по справі 9/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.09                                                                                 Справа № 9/126

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Луганське управління механізації", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглетехпоставка", м. Луганськ

про стягнення 39 192 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Глушко Н.Г., дов. № 122 від 28.04.09

від відповідача – Маркова Н.В., дов. б/н від 04.02.09

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ВАТ "Луганське управління механізації", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 39192,0 грн. за надані послуги та судові витрати.

Відповідач, ТОВ "Луганськвуглетехпоставка", відзивом на позовну за № 1618 від 14.05.09 позов не визнає з наступних причин:

·          Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, цими актами, зокрема, є договори та правочини та інші юридичні факти, а між позивачем та відповідачем жодного договору за спірними правовідносинами не укладалось, тому ствердження позивача про наявність заборгованості є хибним.

·          Згідно з нормою ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Твердження позивача про те, що підписання актів прийому-передачі є вчиненням правочину, є помилковим, оскільки відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, разом з тим, акти прийому-передачі, на які посилається позивач, підписані невідомою особою.

Позивач обґрунтовує вимогу усною домовленістю між ним та відповідачем, за якою позивач протягом серпня-листопада 2008 року за відповідними актами виконаних робіт надав відповідачу послуги машинами та механізмами на загальну суму 177994,39 грн.  

Відповідач здійснив оплату послуг частково у розмірі 138802,39 грн., таким чином, борг відповідача складає 39192,0грн.

На претензію від 21.01.09 за № 23 відповідач не відреагував, тому позивач звернувся з цим позовом до суду.

Позивач у письмових поясненнях за № 135, наданих у судовому засіданні 19.05.09, зазначив, що відповідачем повністю оплачені п'ять рахунків на загальну суму 138802,39 грн., решта рахунків, заборгованість за якими становить 39192,0 грн. –не оплачені. На підтвердження цих доводів позивачем надано до матеріалів справи копії виставлених відповідачу рахунків та відповідних банківських виписок.  

Оцінивши матеріали справи, доводи представника позивача, відзив відповідача і надані докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК  України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Суд погоджується з посиланням відповідача на ст. 11 ЦК України щодо підстав виникнення зобов'язань та необхідність укладення відповідного договору для настання певних обов'язків для сторін. Разом з тим слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За правилами ч. 2 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Норма ч. 3 ст. 179 ГК України містить обов'язок щодо укладення господарського договору для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбаченим законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язкового укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За цією нормою сторони вправі самостійно обирати будь-яку форму договору (усну або письмову, письмову просту або нотаріальну), якщо вимоги щодо його форми не встановлені законом.

Чинне цивільне та господарське законодавство не містить вимоги щодо обов'язкової письмової форми договору про надання послуг.

Господарські операції, які є предметом спору, проводились між сторонами без укладення відповідного письмового договору протягом серпня-листопада 2008 року.

Доказом здійснення цих господарських операцій є:

Ш          підписані сторонами та скріплені печатками акти виконаних робіт:

·          № ИтММ-00830 за серпень 2008 року на суму 52156,39 грн.,

·          № ИтММ-00956 за вересень 2008 року на суму 52566,0 грн.,

·          № ИтММ-01089 за жовтень 2008 року на суму 39192,0 грн.,

·          № Ит-ММ-01198 за листопад 2008 року на суму 34080,0 грн.

Як вбачається зі змісту цих актів вони містять необхідні умови: період, у якому були надані послуги, машини та механізми, якими були надані послуги, кількість часу, упродовж якого були надані ці послуги, вартість послуг та загальна ціна.

Ш           Рахунки на оплату наданих послуг:

·          № 817 від 31.07.08 на суму 46920,08 грн.,

·          № 883 від 15.08.08 на суму 9840,0 грн.,

·          № 936 від 29.08.08 на суму 40440,06 грн.,

·          № 1008 від 19.09.08 на суму 11928,0 грн.,

·          № 1068 від 30.09.08 на суму 29674,25 грн.,

·          № 1224 від 01.12.08 на суму 5112,0 грн.,

·          № 1343 від 01.12.08 на суму 34080,0 грн.

Ш          Банківські виписки:

·           від 01.08.08, згідно з якою позивачем отримано за своїм рахунком № 817 від 31.07.08 грошові кошти у розмірі 46920,08 грн.,

·           від 20.08.08, згідно з якою отримано за рахунком № 883 від 31.07.08 –9840,0 грн.,

·           від 01.09.08, отримано за рахунком № 936 від 29.08.08 –40440,06 грн.,

·           Від 23.09.08, отримано за рахунком № 1008 від 19.08.08 –11928,0 грн.,

·           Від 03.10.08, отримано за рахунком № 1068 від 30.09.08 –29674,25 грн.

Таким чином, констатує позивач у письмових поясненнях за № 135, наданих у судовому засіданні 19.05.09, відповідачем повністю оплачені п'ять рахунків на загальну суму 138802,39 грн., решта рахунків, заборгованість за якими становить 39192,0 грн. –не оплачені.

На підставі наданих позивачем доказів суд погоджується з доводами позивача про те, що ним фактично були надані послуги машинами та механізмами на загальну суму 177994,39 грн., частина яких (138802,39 грн.) була сплачена відповідачем у підтвердження отримання цих послуг.

Заборгованість за надані послуги складає 39192,0 грн.

За відсутності договору термін оплати заборгованості за отримані послуги не було визначено, тому суд бере до уваги наявність претензії за № 23 від 21.01.09 відповідача про зобов'язання погасити борг у 7-денний термін у розмірі 39192,0 грн. (а.с. 8) за надані послуги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України кредитор (позивач) має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник (відповідач) повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Матеріали справи містять поштове повідомлення про вручення цієї претензії відповідачу 23.01.09.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.  47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Луганськвуглетехпоставка", 91000, м. Луганськ, вул. Совєтська, 18, код 31260498, на користь позивача, ВАТ "Луганське управління механізації", 91034, м. Луганськ, вул. Ломоносова, 98, код 21764061, заборгованість у розмірі 39192,0 грн., крім того, судові витрати у розмірі 509,92 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 01.06.09.

Суддя                                                                                         А.Г.Ворожцов