Рішення

від 19.08.2014 по справі 815/16338/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2962/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кучеренко Н.В.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Евальд Д.Д,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації витрат на прибудову та ремонт житлового будинку та грошової компенсації вартості спільного майна та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації,-

ВСТАНОВИЛА :

Позивачка ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в якому просила розділити майно, набуте під час спільного сумісного проживання з відповідачем. Під час розгляду справи неодноразово уточнювала позовні вимоги. Відповідно до останньої уточненої позовної заяви від 30 квітня 2014 року просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь грошову компенсацію витрат на прибудову та ремонт житлового будинку в розмірі 16074 грн., грошову компенсацію вартості спільного майна в розмірі 17920 грн., а також понесені нею судові витрати по справі.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_4, в якому просив розділити майно, набуте під час спільного сумісного проживання з відповідачкою. Під час розгляду уточнював позовні вимоги, згідно яких просив виділити йому у власність диван, вартістю 2 200 грн., мікрохвильову піч «West», серійний номер ОW 03030186, вартістю 650 грн., пилосос «LG 1600», вартістю 450 грн., тумбочку під телевізор, вартістю 200 грн., килим, розміром 2х3 м, вартістю 1 000 грн., на загальну суму 4 500 грн. Відповідачці ОСОБА_4 у власність виділити набір каструль, вартістю 1 100 грн., двоспальне ліжко, вартістю 5 000 грн., постільну білизну (ковдри, подушки, простирадла), вартістю 3 000 грн., кольоровий телевізор «Changhong модель 14С12», вартістю 650 грн., на загальну суму 9 750 грн. Стягнути з відповідачки ОСОБА_4 на його користь грошову компенсацію до рівності часток в спільному майні подружжя в розмірі 2 625 грн. Поділити спільні грошові накопичення у розмірі 2 000 доларів США, що еквівалентно 16 000 грн., стягнувши з відповідачки ОСОБА_4 на його користь 8 000 грн., а також стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 229 грн. 40 коп.

В судове засідання позивачка ОСОБА_4 та її представник - адвокат - ОСОБА_5 не з'явились, від представника позивача ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 надійшла зава про слухання справи за їх відсутності, наполягала на задоволенні позовних вимог. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити з тих підстав, що після припинення шлюбних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у добровільному порядку поділили майно, яке було придбане у період шлюбу за їх сумісні кошти, а саме меблі, побутову техніку та інше. Внаслідок досягнутої домовленості більша частина цього майна залишилась у відповідача, тому що воно придбавалось саме для облаштування житлового будинку. Після проведених розрахунків вартості майна, ОСОБА_3 надав позивачці розписку, в якій зазначив, що в рахунок поділу цього майна він зобов'язується виплати їй грошову компенсацію в розмірі 17920 грн., яку відповідач повинен був сплатити у строк до 01 вересня 2012 року. Ця сума є різницею вартості майна, яке залишилось у відповідача.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились,від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 надійшла зава про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги визнає частково, зазначивши, що у червні 2006 року ОСОБА_3 став власником 23/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Мелітополі, отже вважав, що саме з цього часу потрібно вираховувати вартість ремонтно-будівельних робіт, проведених у будинку. Відповідач ОСОБА_3 визнав, що вартість ремонтно-будівельних робіт у будинку з урахуванням наданих доказів та висновків судового експерта становить 20 398 грн., однак з вирахуванням його особистих вкладів (використання будівельних матеріалів повторного використання, що дістатись йому від батька від розібраних старих споруд домоволодіння, а також перерахованих від рідних грошових переказів) з нього підлягає стягненню 6 721 грн. Щодо стягнення грошової компенсації за влаштування 2-х газових конвекторів, вартістю 1400 грн. (2003 рік) та влаштування 3-х метало пластикових вікон, вартістю 2400 грн. (2003 рік), позовні вимоги не визнав, оскільки вказане майно встановлювалось у будинок, який належав його батьку, отже не є їх з позивачем спільним майном подружжя. Також, не визнав позовні вимоги, щодо придбання та влаштування 2-х газових конвекторів, вартістю 2740 грн. (2012 рік), оскільки їх придбання та влаштування відбувалось в 2012 році, тобто після розірвання шлюбу з позивачкою ОСОБА_4 Крім того, не визнав вимоги щодо вартості робіт по водопостачанню в розмірі 3500 грн., оскільки жодних доказів на підтвердження даних витрат позивачкою надано не було. Разом з тим, позивачка ОСОБА_4 користувалась житловим приміщенням, і саме її участь як члена сім'ї у ремонті (наклеювання шпалер, заміна міжкімнатної двері, вхідної двері, настил ламінату у двох кімнатах, встановлення металево пластикового вікна у 2009 році) є необхідним відновленням його належного стану і її обов'язком як мешканки будинку. Також, вимога про стягнення коштів за розпискою у рахунок поділу майна подружжя безпідставна, оскільки чинним сімейним законодавством не передбачено стягнення грошей за розпискою в рахунок поділу майна та на стягнення грошової компенсації у рахунок поділу майна подружжя повинна бути згода на це подружжя, однак відповідач ОСОБА_3 не бажав виплачувати грошову компенсацію в рахунок поділу рухомого майна подружжя оскільки вважає, що слід ділити його в натурі з урахуванням майна, що вибуло з цивільного обороту. Підсумовуючи просив прийняти до уваги той факт, що представником позивачки - адвокатом ОСОБА_5 були подані докази в порушенням встановленого порядку, тому є недопустимими. На задоволенні зустрічної позовної заяви наполягав, просив задовольнити її в повному обсязі.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 травня 2014 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації витрат на прибудову та ремонт житлового будинку та грошової компенсації вартості спільного майна - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості спільного майна в розмірі 17 920 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію витрат на прибудову та ремонт житлового будинку в розмірі 12 688 грн. 50 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 8508 грн. 92 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства «Монтажник» витрати, пов'язані з проведенням додаткової судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 1350 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства «Монтажник» витрати, пов'язані з проведенням додаткової судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 150 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.

Арешт, накладений ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2012 року на 23/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м.Мелітополі, які зареєстровані за ОСОБА_3 - знято.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації - відмовлено повністю.

Копію рішення після набрання чинності в частині зняття арешту направлено до КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області для виконання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати повністю, ухвалити нове, яким позов ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнувши з нього суму грошової компенсації витрат на прибудову та ремонт житлового будинку у розмірі 6 721 грн.

У іншій частині позову ОСОБА_4 - відмовити у повному обсязі.

Його зустрічну позовну заяву до ОСОБА_4 про поділ майна - задовольнити, поділивши рухоме майно подружжя.

Вирішити питання стягнення судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить рішення суду змінити, скасувавши його в частині зняття арешту, накладеного ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2012 року на 23/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м.Мелітополі, які зареєстровані за ОСОБА_3 (інд.НОМЕР_1).

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частково задовольнивши позов ОСОБА_4 і відмовивши у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 01 вересня 2001 року між сторонами відділом реєстрації актів громадянського стану Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області було укладено шлюб, актовий запис № 617.

Від сумісного проживання сторони неповнолітніх дітей не мають.

Згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2011 року шлюб між сторонами було розірвано. Вказане рішення набрало законної сили 29 березня 2011 року.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 69 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина та чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Поділ всього майна, яке було спільною сумісною власністю подружжя, або лише певної речі, означає припинення щодо нього режиму об'єкта права спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором або законом (ч. 1 ст. 70 СК України ч. 2 ст. 372 ЦК України).

Відповідно до ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Судом встановлено, що у період шлюбу на сумісні кошти сторонами спільно було придбано майно: набір посуду «Неrmann Міllеr» 6218, вартістю 1 000 грн., ліжко «Грибок», вартістю 900 грн., диван-ліжко, вартістю 1200 грн. пилосос «Dirt Devil» М 3882-О, вартістю 500 грн., мікрохвильову піч «Life» МD 12332, вартістю 450 грн., кольоровий телевізор «Rainford», вартістю 450 грн., тумбочку під телевізор, вартістю 200 грн., кухонний гарнітур «Пауліна», вартістю 1475 грн., кухонний куток «Сабрина», вартістю 800 грн., диван-ліжко, вартістю 1500 грн., двоспальне ліжко, вартістю 5000 грн., пластикові стіл та 4 стільці, вартістю 500 грн., газова плита «Іndezit», та аерогриль «Ніlton», вартістю 3400 грн., витяжка, вартістю 900 грн., пральна машина «Аrdo», вартістю 1300 грн., холодильник «Samsung», вартістю 2500 грн., мікрохвильову піч «West», вартістю 450 грн., пилосос «LG-1000», вартістю 450 грн., кольоровий телевізор, вартістю 800 грн., тумбочка під телевізор, вартістю 200 грн., підставка під телевізор, настінна, вартістю 186 грн., комп'ютер «LG» (монітор, процесор, клавіатура, принтер), вартістю 6000 грн., стільці офісні, вартістю 300 грн., відеомагнітофон «Soni», вартістю 350 грн., радіотелефон «Шнайдер», вартістю 400 грн., тумба з раковиною, вартістю 300 грн., люстри - 3 шт., на загальну суму 650 грн., термовентилятор, вартістю 239 грн., килим, червоного кольору, розміром 2х1,5 м, вартістю 450 грн., електрошашличниця, вартістю 350 грн., праска «Scarlett», вартістю 250 грн., дошка для праски, вартістю 170 грн., охоронна сигналізація «Ревун», вартістю 300 грн., жалюзі на вікна, 8 шт., на загальну суму 500 грн., набір посуду Z-Line, вартістю 1100 грн., водонагрівач «Аriston», вартістю 950 грн., металеві вироби для дверей та вікон, на загальну суму 8770 грн.

Згідно ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони домовилися про порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, про що була укладена розписка, відповідно до якої відповідач ОСОБА_3 зобов'язався в рахунок поділу майна сплатити позивачці ОСОБА_4 кошти в розмірі 17 920 грн., розміром по 1000 грн. щомісяця до 01 вересня 2012 року.

Однак, під час судового розгляду було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 вказану суму коштів позивачу ОСОБА_4 у встановлений строк не сплатив, а подані ним заперечення з приводу поділу майна в натурі з урахуванням майна, що вибуло з цивільного обороту, свідчать лише про те, що він не бажав сплачувати позивачці грошову компенсацію вартості спільного майна.

Оцінюючи докази щодо спільно придбаного майна подружжя, наданими представником позивачки ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 під час судового розгляду, суд вважав їх належними та допустимими, оскільки вони подані з дотриманням вимог процесуального законодавства та необхідність у їх отриманні виникла після уточнення позовної заяви та допиту свідків.

Крім того, судом встановлено та підтверджено сторонами по справі, що з травня 2001 року по лютий 2011 року сторони проживали в житловому будинку АДРЕСА_1

Відповідно до договору дарування від 13 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі № К-994, власником 23/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Мелітополі став ОСОБА_3

У період шлюбу сторонами на сумісні кошти був проведений ремонт та благоустрій житлового будинку, внаслідок чого будинок став упорядкований та його ринкова власність збільшилась.

При з'ясуванні факту проведення ремонту, благоустрою житлового будинку, а також придбання спільного майна у період шлюбу, суд виходив з доказів, отриманих під час судового розгляду та оцінених за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалось на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

З цього приводу в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що є сусідкою родини ОСОБА_3. Вона у ОСОБА_3 купувала частину будинку. Кошти від купівлі частини будинку в розмірі 1000 доларів США передавала ОСОБА_3. Їй відомо, що ОСОБА_3 та його знайомим здійснювалось самочинне будівництво із будівельних матеріалів, які знаходились у дворі. Також пояснила, що бачила взимку у дворі ОСОБА_3 автомобіль типу «Газель», та ОСОБА_4 вивозила речі з будинку, що конкретно вона пояснити не змогла.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що є сином ОСОБА_4 Коли він пішов у 5 клас, його мати вийшла заміж за ОСОБА_3 Він мешкав 5 днів з матір'ю та ОСОБА_3, а на вихідні їздив до бабусі. В період проживання з ОСОБА_3 були проведенні значні поліпшення в будинку, а саме: купувались меблі, євровікна, газові конвектори, побутова техніка, проводився ремонт. Також зазначив, що спочатку газифікація була лише в літній кухні, а потім газ був проведений і в будинок. Доповнив, що був присутній під час вивозу майна з будинку ОСОБА_3 З будинку вивезли лише диван, тумбочку з-під телевізора, пакети з особистими речами.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що ОСОБА_4 є її кумою. Коли ОСОБА_4 переїхала до ОСОБА_3, там ніяких умов для мешкання не було (води, газу). Під час спільного проживання сторони проводили ремонт (облаштовували вікнами, решітками), улаштували газопостачання (облаштували конвекторами), водопостачання, купували меблі, побутову техніку. Також, в період шлюбу вони побудували прибудову та облаштували в ній ванну кімнату. Ванну кімнату обладнали бойлером, душовою кабіною. Зі слів Наташі їй відомо, що з будинку вона забрала диван, тумбочку з-під телевізора, носильні речі.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що знала родину ОСОБА_4 з 2001 року, вони винаймали квартиру по АДРЕСА_2 Коли батько ОСОБА_3 виїхав до США, вони переїхали до будинку АДРЕСА_1 м.Мелітополі. Коли вона вперше приїздила до них, то будинок був у плачевному стані, однак в подальшому, вони поліпшили будинок, обладнавши його всім необхідним, а саме: газифікували, обладнали водопостачанням, здійснили ремонт, придбали меблі, побутову техніку, обладнали підлогу ламінатом, а стіни кахлем. Також встановили газові конвектори та вікна.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що взимку 2011 року йому зателефонувала жінка та попросила перевести на автомобілі речі. Він бачив, як з будинку виносили та відвантажували на його автомобіль ліжко-диван, а також якісь речі в пакунках. Він особисто нічого не відвантажував та в будинок не заходив.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 є її донькою. З 2001 року вони з ОСОБА_3 винаймали квартиру по АДРЕСА_2 Коли батько ОСОБА_3 виїхав до США, вони переїхали до будинку АДРЕСА_1 м.Мелітополі. В період шлюбу вони поліпшили стан будинку, обладнавши його всім необхідним, а саме: газифікували, обладнали водопостачанням, здійснили ремонт, замінили двері, придбали меблі, побутову техніку, обладнали підлогу ламінатом, наклеїли шпалери. Також встановили газові конвектори та вікна. Побудували прибудову, та облаштували в ній ванну кімнату. Також зазначила, що вона особисто дарувала доньці килим та ковдри.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що знав родину ОСОБА_3 з 2001 року. Взимку 2011 року бачив, як з будинку виїжджала ОСОБА_4 та вивозила речі (коробки, дивани, шифоньєр). Зі слів ОСОБА_3 йому відомо, що ОСОБА_4 забрала їх родинні накопичення, що складали 2000-2200 доларів США. Також бачив у дворі будівельні матеріали, які знаходились там ще з часів, як у будинку мешкав батько ОСОБА_3 Зазначив, що йому мало відомо, що придбавалось під час шлюбу у родині ОСОБА_3, оскільки в дружніх стосунках з ними він не був. Також бачив, що під час шлюбних стосунків в будинок був проведений газ та вода, крім того була побудована прибудова, однак про призначення цієї прибудови йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_3 є його рідним братом. Йому відомо, що в 1994 році був проведений газ до літньої кухні, а будинок був газифікований в період шлюбу з ОСОБА_4. Зазначив, що їх батько надав доручення ОСОБА_3 продати частину будинку для того, щоб на виручені кошти здійснити ремонт. Він рідко приїздив до брата, однак після продажу частини будинку, були встановлені вікна та газові конвектори. Потім, в період шлюбу з ОСОБА_4 була побудована прибудова, санвузол повністю укомплектований (водонагрівач, душова кабіна), проведена вода, здійснено ремонт (поклеєні шпалери, підлогу обладнано ламінатом, встановлені нові вхідні двері). Також зі слів батька, сестри та ОСОБА_3 йому стало відомо, що будівництво прибудови було здійснено за кошти, які були виручені від продажу частини будинку.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що знає ОСОБА_3 з 2000 року, оскільки познайомились на роботі. Він допомагав ОСОБА_3 будувати прибудову. Зазначив, що при здійсненні будівництва прибудови використовувалися раніш уживані у користуванні будівельні матеріали, які знаходилися на у дворі. Однак, звідки взялись вказані будівельні матеріали, йому невідомо. Також йому відомо, що все обладнання, яке улаштовувалось у ванній кімнаті придбавалось у період шлюбу з ОСОБА_4. Крім того, він допомагав вивозити речі ОСОБА_4 з будинку. Також бачив, що з будинку виносився диван, а також пакунки з речами, коробки, однак, що в них було, йому невідомо.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що є дружиною ОСОБА_3 та проживає з ним з 2011 року. Коли вона прийшла мешкати до ОСОБА_3, то в будинку нічого не було, вони навіть спали на підлозі. Літня кухня знаходилась в аварійному стані. Однак зазначила, що до будинку був прибудований обладнаний санвузол, були встановлені вікна та 2 конвектори.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що знає ОСОБА_3 з 1986 року, а також знає ОСОБА_4. Тісно спілкувалась з батьками ОСОБА_3. Їй відомо, що батько ОСОБА_3 був столяром, та будівельні матеріали, з яких будувалась прибудова, були заготовлені ще ним. За період, коли родина ОСОБА_3 проживали у шлюбі, вона була у будинку 3-4 рази, коли приходила телефонувати, однак будь-яких покращень у будинку не бачила.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показала, що знайома як з ОСОБА_4 так і з ОСОБА_3, а також вона знайома з батьками ОСОБА_4 В той день їй зателефонувала ОСОБА_4 та попросила бути присутньою під час вирішення питання про поділ майна між подружжям та написанні з цього приводу розписки. Вона погодилась та приїхала на таксі до будинку АДРЕСА_1 м.Мелітополі. Бачила, як ОСОБА_4 збирала речі, а ОСОБА_3 намагався з нею примиритись. Наталія наполягала, щоб ОСОБА_3 написав розписку, відповідно до якої він зобов'язувався в рахунок поділу майна сплатити їй кошти в розмірі 17 920 грн., при цьому обговорювалась вартість майна, з урахуванням як рухомого майна, так і виконаних ремонтних робіт. Також зазначила, що під час складання розписки, ОСОБА_3 був у стані алкогольного сп'яніння, випив одну пляшку шампанського вина.

Суд критично оцінив показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами, крім того показання свідків ґрунтується на словах відповідача ОСОБА_3

Також в судовому засіданні в якості свідка відповідачем ОСОБА_3 був заявлений свідок ОСОБА_21, яка в судове засідання не з'явилась, однак надала суду письмове пояснення, згідно яких вбачається, що вона є його рідною сестрою. Їх батько надав доручення ОСОБА_3 продати частину будинку для того, щоб на виручені кошти здійснити ремонт. З телефонної розмови з ОСОБА_3 їй стало відомо, що він після продажу частини будинку, встановив вікна та газові конвектори.

Однак, суд не прийняв показання свідка ОСОБА_21 як доказ та вважав його недопустимим, оскільки вони одержані з порушенням порядку, встановлений законом (порядку допиту свідків).

Таким чином, з показань допитаних в судовому засіданні свідків та зібраних по справі доказів вбачається, що сторони проводили ремонт, благоустрій житлового будинку, а також придбавали спільне майно у період шлюбу.

Крім того, згідно статей 57, 59 ЦПК України, доказами у справі є які-небудь фактичні данні, на підставі яких базуються вимоги, заперечення сторін, і інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими доказами.

Для вирішення питання про визначення вартості виконаних ремонтних та будівельних робіт, проведених в будинку АДРЕСА_1 у м. Мелітополі була призначена судова будівельно-технічна експертиза відповідно до ухвал суду від 01 липня 2013 року та 29 листопада 2013 року.

Згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи №10-13 від 17 жовтня 2013 року та додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 3-14 від 27 лютого 2014 року загальна вартість виконаних ремонтно-будівельних та будівельних робіт, квартири АДРЕСА_1 у м.Мелітополі, складає (без урахування ПДВ) 18 598 грн., а саме: вартість ремонтно-будівельних робіт в веранді, складає 969 грн., вартість ремонтно-будівельних робіт в двох кімнатах житлової прибудови літ. «А'-1», складає 5672 грн., вартість будівельних робіт із водопостачання житлової прибудови літ. «А'-І» та літньої кухні, складає 425 грн., вартість будівельних робіт із нового будівництва прибудови ванної кімнати (розміром 2,5хЗ м) до житлової прибудови літ. «А'-І», складає 11532 грн. Вартість виконаних в житловому будинку АДРЕСА_1 у м. Мелітополі ремонтно-будівельних робіт складає: заміна 4 старих дерев'яних вікон на пластикові - 3 вікна розміром 1,4х0,9 м, та 1 вікно розміром 1,2х1,2 м: в товарному чеку, наданого судом для дослідження (відповідно до матеріалів цивільної справи - товарний чек від 15 січня 2003 року), вартість металопластикових вікон в кількості - З шт., складає: 800 грн. х 3 шт. = 2400 грн., розміри вікон в товарному чеку не зазначено, тому, виходячи з їх кількості та візуального обстеження є підстави для припущення, що саме ті вікна, розміром 1,4х0,9 м, в кількості - 3 шт., встановлені в житловій прибудові літ. «А'-І».; в товарному чеку, наданого судом для дослідження (відповідно до матеріалів цивільної справи - товарний чек від 20 червня 2009 року), вартість металопластикового вікна в кількості - 1 шт., складає: 1000 грн., розміри вікна в товарному чеку не зазначено, тому експертним шляхом встановити місце улаштування металопластикового вікна, чи то в веранді, чи в прибудові ванної кімнати розміром 2,5х3 м, експерту не надається за можливе; газифікація житлового будинку, придбання та улаштування 4 газових конвекторів: а) вартість будівельних робіт з газифікації житлового будинку (без урахування вартості 2-х газових конвекторів, які були придбані окремо - товарний чек від 05 лютого 2003 року), що виконувались (виходячи з пояснень представників сторін по справі) в лютому 2003 року, складає (з урахуванням ПДВ - 20 % ) : 497 грн . Вартість 2-х газових конвекторів (відповідно до матеріалів цивільної справи - товарний чек від 05 лютого 2003 року) складає: 1400 грн. без ПДВ. б) вартість будівельних робіт з улаштування 2-х газових конвекторів в житловому будинку, що виконувались (виходячи з пояснення представника однієї із сторін по справі) в 2009 році - 1 Варіант, складає (з урахування ПДВ - 20%): 682,00 грн. в) вартість будівельних робіт з улаштування 2-х газових конвекторів в житловому будинку без урахування вартості 2-х газових конвекторів, які були придбані окремо - товарний чек від 02 липня 2012 року), що виконувались (виходячи з пояснення представника іншої із сторін по справі) в 2012 році - 2 Варіант, складає (з урахуванням ПДВ - 20%): 950,00 грн. Вартість 2-х газових конвекторів (відповідно до матеріалів цивільної справи - товарний чек від 02 липня 2012 року) складає: 2740 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30.05.1997 року при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; - чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; - компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; - достатність поданих експертові об'єктів дослідження;- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; - узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; - обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

При проведенні судової почеркознавчої експертизи судовим експертом були додержані всі вимоги чинного законодавства, в межах його компетенції та повноважень, на підставі інформації та документів, наявних на час проведення експертизи, відповіді на поставлені питання викладені повно та відповідають іншим фактичним даним, дослідницька частина узгоджена з підсумковою частиною висновку, висновок експертизи обґрунтований та узгоджений з іншими матеріалами справи, тому зазначені висновки судової будівельно-технічної експертизи є об'єктивними, достовірними та правдивими, і повинні бути покладені в основу рішення.

Однак, оцінюючи надані сторонами докази в частині вартості газових конвекторів, придбаних у 2012 році та їх улаштування, суд вважав, що неможливо їх включити до компенсації витрат на прибудову та ремонт житлового будинку, оскільки придбання та улаштування конвекторів було здійснено після припинення шлюбних відносин.

Суд визнав необґрунтованими посилання відповідача ОСОБА_3 щодо вирахуванням його особистих вкладів (використання будівельних матеріалів повторного використання, що дістатись йому від батька від розібраних старих споруд домоволодіння, а також перерахованих від рідних грошових переказів) з грошової компенсації витрат на прибудову та ремонт житлового будинку, оскільки доказів, які підтверджують даних обставин ним надано не було.

Суд вказав, що дійсно мало місце перерахування грошових коштів від рідних ОСОБА_3 - ОСОБА_21 та ОСОБА_22

Однак, вказані обставини, на думку суду, спростовуються тим, що у вказаний період ОСОБА_3 погасив кредитну заборгованість у ПАТ «Дельта Банк», крім того доказів на підтвердження того, що саме ці кошти використовувались для будівництва прибудови відповідачем ОСОБА_3 надано не було.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, враховуючи висновки судової будівельно-технічної експертизи, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації витрат на прибудову та ремонт житлового будинку та грошової компенсації вартості спільного майна підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації слід відмовити.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи апелянта, аналогічні доводам відповідача у суді першої інстанції, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині вирішення справи по суті заявлених сторонами вимог немає.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням суду був знятий арешт, накладений ухвалою Мелітопольського міськраионного суду Запорізької області від 05 грудня 2012 року на 23/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 м.Мелітополі, які зареєстровані за ОСОБА_3 (інд.2 НОМЕР_2).

З рішенням суду в частині скасування арешту на 23/25 частин вказаного житлового будинку, які зареєстровані за ОСОБА_3 не можна погодитись з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що арешт на 23/25 частини вищезазначеного житлового будинку був накладений за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову під час звернення до суду з позовом, в порядку, передбаченому ст.ст.151,152 ЦПК України.

Внаслідок часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_4 за рішенням суду з відповідача ОСОБА_3 на її користь підлягає стягненню сума, загальний розмір якої складає 39117 грн.42 коп. (17920 грн. + 12688 грн.50 коп. + 8508 грн. 92 коп. = 39117 грн.42 коп.)

Як передбачено ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття Заходів Забезпечення може утруднити чи Зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає, що скасування арешту у даному випадку зробить неможливим виконання рішення суду, тому що, по-перше, ОСОБА_3 не працює і не має джерел доходу, і, по-друге, у відповідача немає іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Сума, яка підлягає стягненню з відповідача, є значною, і неможливість виконання рішення суду приведе до порушення прав ОСОБА_4

У відповідності зі ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для реального захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів сторони недостатньо, щоб рішення суду вступило в законну силу. Таке рішення суду має бути виконане належним чином і в найкоротші терміни, інакше всі дії сторони і/або її представників (формування правової позиції по справі; підготовка всіх необхідних документів; підготовка до участі та участь у судових засіданнях і т.д.), спрямовані на отримання судового рішення, втрачають сенс.

Саме тому з винесенням судового рішення судочинство фактичне не закінчується, завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно вимог ст.154 ЦПК України скасування заходів забезпечення позову застосовується якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (п.10), роз'яснив що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині зняття арешту, накладеного ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2012 року на 23/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м.Мелітополі, які зареєстровані за ОСОБА_3 скасувати.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.307,309,314,316 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 травня 2014 року у цій справі в частині зняття арешту, накладеного ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2012 року на 23/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 м.Мелітополі, які зареєстровані за ОСОБА_3 скасувати.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

судді :