Рішення

від 22.06.2009 по справі 27/280

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/280

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/280

22.06.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмо-Сервіс»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтехбуд»

простягнення  64 202, 79 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Красінський І.С. –представник за довіреністю № 3/2905 від 29.05.09.;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюмо-Сервіс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтехбуд»про стягнення заборгованості у розмірі 54 560, 00 грн. - основного боргу, 6 205, 51 грн. –пені та 3 437, 28 грн. збитків від інфляції за договором № 0000126 від 08.05.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.06.2009 року.

Позивач у судове засідання 01.06.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.

У судове засідання 01.06.2009 року представник відповідача не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року розгляд справи відкладено до 22.06.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 22.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 22.06.2009 року не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Оскільки, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

08.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алюмо-Сервіс»(надалі - субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтехбуд»(надалі - генпідрядник) був укладений договір № 0000126 (надалі - Договір), за яким генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати на будівельному об'єкті по вул. Генерала Антонова, 4 роботи з облицювання козирка будівлі загальною площею 250 м2.

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість робіт складає 166 470, 00 грн.

Згідно із п. 3.2 Договору оплата по договору здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника. Передоплата у сумі 120 000, 00 грн. здійснюється протягом 5-ти днів з моменту підписання договору.

Відповідач вищезазначений пункт договору виконав частково перерахувавши на рахунок позивача 112 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Як встановлено судом, відповідач виконав умови пункту 3.2 Договору не в повному обсязі, проте позивач здійснив роботи на будівельному об'єкті відповідача на суму 166 560, 00 грн. Відповідач проти виконання робіт не заперечував та прийняв їх, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 02.06.2008 року на суму 74 578, 00 грн. та актом приймання-передачі виконаних робіт від 22.06.2008 року на суму 91 982, 00 грн. підписаними сторонами та скріпленими печатками.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що остаточна оплата за виконані роботи здійснюється згідно фактично виконаних об'ємів робіт, на підставі актів приймання-передачі форми КБ-2в і КБ-3, з відрахуванням раніше перерахованих авансових платежів, протягом 7-ми банківських днів з моменту підписання актів.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити повний розрахунок за виконані роботи за актом від 02.06.2008року у строк до 11.06.2008 року, а за актом від 22.06.2008 року у строк до 01.07.2008 року.  

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи не розрахувався, а тому з урахуванням передоплати, у відповідача перед позивачем наявний борг у сумі 54 560, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за виконані роботи відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за надані роботи в розмірі 54 560, 00 грн., тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 3 437, 28 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції становить:

54 560, 00 грн. (заборгованість) * 99,9 % * 101,1 % * 101,7 % * 101, 5% 102, 1% - 54 560, 00 грн. = 3 516, 94 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач не заявляв вищезазначене клопотання, то суд задовольняє вимоги про стягнення збитків від інфляції у сумі заявленій позивачем до стягнення, а саме 3 437, 28 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 205, 51 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 6.4 Договору встановлено, що прострочення виконання договірних зобов'язань генпідрядником, зазначена в п. 3.2 Договору тягне за собою стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від загальної суми невиконання зобов'язань з оплати.

  Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

         Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені становить:

54 560, 00 грн. (заборгованість) * 24%: * 173 (з 01.08.2008 року по 20.01.2009 року) / 365 = 6 206, 03 грн.

Отже, за перерахунком суду розмір пені становить 6 206, 03 грн., оскільки відповідач не заявляв клопотання про вихід за межі позовних вимог, то суд задовольняє вимогу про стягнення пені у сумі заявленій до стягнення, а саме: 6 205, 51 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

   2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтехбуд»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3; код ЄДРПОУ 31355872) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альмо-Сервіс»(83027, м. Донецьк, вул. Савченко, 1А; код ЄДРПОУ 30250824) заборгованість у розмірі 54 560 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., збитки від інфляції у сумі 3 437 (три тисячі чотириста тридцять сім) грн. 28 коп., пеню у сумі 6 205 (шість тисяч двісті п'ять) грн. 51 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 6 420 (шість тисяч чотириста двадцять) грн. 03 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 30.06.2009 року