Постанова

від 09.06.2009 по справі 8/136

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/136

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

09.06.09                                                                                           Справа  № 8/136

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                              Михалюк О.В.

суддів                                                                                     Новосад Д.Ф.

                                                                                               Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»

на ухвалу  господарського суду Львівської області від 23.04.2009р.

у справі         № 8/136

за заявою      ТзОВ «Дортехмонтаж», м.Донецьк

до                    консорціуму «Концесійні транспорті магістралі», смт.Шкло

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника –Хома Т.І.; Кузан Р.І.

від боржника –Нестерук Б.П.

арбітражний керуючий –не з»явився

від прокуратури –Макогон Ю.

від «Укравтодор» - Прокопенко В.Г.; Левшун Р.В.; Сворень Р.Р.

від «Укрдіпродор» - Сворень Р.Р.

В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.           

Арбітражний керуючий належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.04.2009р. у справі № 8/136 (суддя Гутьєва В.В.) про визнання банкрутом консорціуму «Концесійні транспортні магістралі», смт.Шкло відмовлено ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»у визнанні грошових вимог до боржника на суму 160000,00 грн.

Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник – ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, а саме судом не враховано, що кошти в розмірі 160000,00 грн. були перераховані ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»згідно платіжних доручень від 18.04.2008р. № 166 та № 167 з призначенням платежу «повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору № 67/2005-Б від 18.03.2005р., як поручителем, який виконав основне зобов»язання, а згідно статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов»язанні не змінює порядку обчислення та перебігу строку позовної давності, тоді як відповідно до частини 6 статті 261 ЦК України за регресними зобов»язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов»язання, в тому числі поручителем.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

                    В провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа № 8/136 про банкрутство консорціуму «Концесійні транспортні магістралі», смт.Шкло.

                    Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті "Голос України" № 20 від 05.02.2009 р.

                    ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про грошові вимоги до боржника на суму 160000,00 грн.

                    Як з»ясовано судом, 18 березня 2005 року між боржником та ЗАТ фірмою «Нафтогазбуд»було укладено договір № 67/2005-Б про надання поворотної фінансової допомоги, та 31 травня 2005 року підписано додаткову угоду до цього договору - на загальну суму 160 (сто шістдесят) тисяч гривень. ВАТ "ВНК Розточчя СТ" виступило поручителем за Консорціум «Концесійні транспортні магістралі»за вказаним договором та додатковою угодою. Пунктами 5.1 - 5.5 вказаного договору для забезпечення виконання зобов'язань за договором поручитель передає позикодавцю в заставу частку в статутному фонді Консорціуму "Концесійні транспортні магістралі" (Код за ЄДРПОУ 30480564) загальною номінальною вартістю 120 000,00 гривень, яка належать поручителеві на підставі сертифікатів учасника консорціуму "Трансмагістраль" №101, №102, №103, №104, №105. №106, №107, №103, №109, №110, №111, №112.

          На виконання умов договору та додаткової угоди боржнику було перераховано ЗАТ фірмою «Нафтогазбуд»суму 160 (сто шістдесят тисяч) гривень: плат. дорученням № 683 від 18.03.2005 р. - 100 000,00 грн. та плат. дорученням № 1278 від 31.05.2005 р. - 60 000,00 грн. Сума наданої фінансової допомоги повинна була бути повернута боржником в строк до 15 вересня 2005 року. У встановлений договором строк вказана сума боржником повернута не була.

08.04.2008 року між ЗАТ фірмою "Нафтогазбуд" та ВАТ "ВНК Розточчя СТ" було підписано договір № 08/04/08 про відступлення права вимоги ЗАТ фірмою "Нафтогазбуд" до Консорціум "Концесійні транспортні магістралі" в сумі 160 тисяч гривень, на користь ВАТ "ВНК Розточчя СТ", згідно якого ВАТ "ВНК Розточчя СТ" зобов'язується перерахувати кошти в сумі 160 (сто шістдесят тисяч) грн., 00 коп., (як повернення поворотної фінансової допомоги) протягом 10 (десяти) календарних днів із дня набрання чинності Договором.

На виконання умов договору 08/04/08 від 08.04.08 р. ВАТ "ВНК Розточчя СТ" повернуло ЗАТ фірмі "Нафтогазбуд" суму в розмірі 160 000,00 грн. - плат, дорученням № 166 від 18.04.2008 р. - 80 000,00 грн. та плат. дорученням № 167 від 18.04.2008 р. -             80 000,00 грн. та набуло право вимоги до Консорціуму "Концесійні транспортні магістралі".

Відповідно до п. 2.2 договору № 67/2005-6 від 18.03.2005р. позичальник зобов'язувався повернути суму наданої фінансової допомоги позикодавцю до 15 вересня 2005р.

Відповідно до п. 1.2 договору № 08/04/08 про відступлення права вимоги ЗАТ фірмою "Нафтогазбуд" до Консорціум "Концесійні транспортні магістралі" в сумі 160 тисяч гривень на користь ВАТ "ВНК Розточчя СТ" сторони домовились, що новий кредитор - ВАТ "ВНК Розточчя СТ" одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника повернення грошових коштів, що були перераховані первісним кредитором боржнику на виконання договору про надання поворотної фінансової допомоги від 18.09.2005р. А пунтктом 4.3 цього ж договору встановленого право вимоги у нового кредитора до боржника про повернення коштів виникає з моменту набрання чинності цим договором.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак п. 4.3 договору про відступлення права вимоги фактично змінено строк позовної давності, оскільки за первісним договором право вимоги до боржника припинялось за спливом строку позовної давності 16 вересня 2008р., а за договором про відступлення права вимоги -19.04.2011 року.

Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Проте договір, яким фактично збільшено строк позовної давності, боржником не підписаний, а відтак домовленість про збільшення строку позовної давності відсутня.

Крім того, відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Відтак незалежно від змін, які можуть відбуватись у суб'єктному складі спірних правовідносин, встановлений строк позовної давності та порядок його обчислення залишаються незмінними. Це правило має універсальний характер і застосовується незалежно від специфіки порушеного права та юридичного статусу уповноваженої особи.

Посилання представників ВАТ "ВНК Розточчя СТ" на ту обставину, що має місце регресне зобов'язання, судом підставно не взято до уваги, оскільки принципова відмінність регресу та цесії полягає в тому, що перший породжує право, а при останній передається вже існуюче право. Регресне зобов'язання виникає тільки при припиненні (належному виконанні) первісного зобов'язання, тоді як цесія саме зобов'язання не припиняє і не змінює. Регресне зобов'язання є самостійним новим цивільно-правовим відношенням, до якого, зокрема, застосовуються загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). При цесії переривання перебігу позовної давності (ст. 264 ЦК України) не відбувається, а тому вимоги цесіонарія до боржника можуть бути висунуті тільки в межах вже існуючих строків.

Отже, ВАТ "ВНК Розточчя СТ" пропущено строк позовної давності для звернення з майновими вимогами до боржника.

Відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а тільки встановлюються грошові вимоги кредиторів та лише дійсні вимоги, що відповідають чинному законодавству, визнаються судом і включаються до реєстру вимог кредиторів.

                    У засіданні суду першої інстанції встановлено, що ВАТ "ВНК Розточчя СТ" не звертався до суду з позовом про захист свого права та не поновив строку позовної давності в позовному провадженні (ст.267 ЦК України), тим самим позбавив себе права заявити свої грошові вимоги у справі про банкрутство боржника, оскільки строк позовної давності у справі про банкрутство не відновлюється.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Львівської області від 23.04.2009р. у справі № 8/136 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий       суддя                                                               Михалюк О.В.

суддя                                                                                              Новосад Д.Ф.

суддя                                                                                              Мельник Г.І.