Рішення

від 23.07.2012 по справі 8/136-09/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2012 р. Справа № 8/136-09/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Виконуючого обов'язки прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, Київська обл., м. Біла Церква

до Фізичної особи-підприємця Яременко Інеси Василівни, Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 117 737,83 гривень

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Яременко Інеси Василівни

до Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради

про визнання недійсним договору

за участю представників:

від прокуратури: Булига Ю.С. (посвідчення №86 від 18.05.2012р.)

від позивача: Настенко М.В. (доручення №12-1-27/771 від 17.06.2011р.)

від відповідача: Пата С.П. (довіреність б/н від 14.02.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.08.2009р. Виконуючий обов'язки прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Яременко Інеси Василівни (далі-ФОП Яременко І.В./відповідач) про стягнення 117 737,83 грн., з яких: 107 000,78 грн. заборгованості за договором №157 від 14.06.2007р. та 10 737,05 грн. пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2009р. (суддя Чорна Л.В.) порушено провадження у справі №8/136-09 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2009р. зустрічний позов ФОП Яременко І.В. до Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради про визнання недійсним договору №157 від 14.06.2007р. прийнято для сумісного розгляду з первісним позовом у даній справі, а також призначено судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.01.2012р. справу №8/136-09 прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А., справі присвоєно №8/136-09/21, поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.01.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2012р. розгляд даної справи відкладався на 20.02.2012р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 20.02.2012р. матеріали даної справи були надіслані до прокуратури Київської області для вирішення питання про проведення слідчих дій для встановлення факту наявності/відсутності протиправних діянь при укладенні між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради та ФОП Яременко І.В. договору оренди №157 від 14.06.2007р., встановлення обставин, за яких відбулось укладання вищезазначеного договору, в тому числі осіб якими він був підписаний, а також зупинено провадження у справі до одержання результатів перевірки прокуратурою Київської області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012р. ухвалу господарського суду Київської області від 20.02.2012р. про зупинення провадження у справі скасовано, а матеріали даної справи передані до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2012р. дану справу призначено до розгляду на 02.07.2012р.

В судовому засіданні 02.07.2012р., а також 05.07.2009р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надходили клопотання про витребування доказів, у задоволенні яких судом відмовлено з огляду на те, що витребувані відповідачем докази лежать поза межами предмету даного спору.

Крім того, в судовому засіданні 02.07.2012р., а також 05.07.2009р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надходили клопотання про призначення повторної комісійної почеркознавчої експертизи та про призначення судової почеркознавчої експертизи відповідно, у задоволенні яких судом відмовлено з огляду на їх необґрунтованість.

При відмові у задоволенні зазначених клопотань судом також враховані роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998р. №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»(зі змінами та доповненнями), у відповідності до яких судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Ухвалами господарського суду Київської області від 09.07.2012р. та 16.07.2012р. розгляд даної справи відкладався на 16.07.2012р. та 23.07.2012р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.06.2007р. між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради (далі-орендодавець) та ФОП Яременко І.В. (далі-орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №157 (далі-Договір), відповідно до якого орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 167,8 м 2 , яке розташоване в одноповерховій нежитловій будівлі за адресою: Київська обл., вул. П.Запорожця, 167, яке перебуває на балансі житлово-експлуатаційної контори №5.

Договір діє з 14.06.2007р. по 13.05.2010р. (п. 10.1 Договору).

01.04.2008р. між сторонами підписано додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди про те, що розмір орендної плати за перший місяць оренди становить 7 960,15 грн., додаткова угода діє з 01.04.2008р. по 13.05.2010р., а всі попередні розрахунки орендної плати за Договором втрачають чинність з 01.04.2008р.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору 14.06.2007р. сторонами підписано акт прийому-передачі орендованого майна за Договором.

Протягом, червня 2007р.-березня 2009р. відповідач безперешкодно користувався орендованим майном.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем (позивачем) умов Договору.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку, здійсненого згідно умов Договору, в тому числі додаткової угоди №1, відповідач за спірний період мав сплатити 135 725,28 грн. орендної плати.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати за зазначений період належним чином не виконав, сплативши лише 28 724,50 грн. (червень 2007р.-частково лютий 2008р.) внаслідок чого за ним утворилось 107 000,78 грн. заборгованості.

02.04.2009р. на підставі заяви відповідача про дострокове розірвання Договору, між сторонами був підписаний акт повернення орендодавцю (позивачу) орендованого за Договором приміщення. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 107 000,78 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за лютий 2008р.-березень 2009р. згідно Договору.

Приписами статей 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статей 2, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 3.1 (з урахуванням додаткової угоди №1), 3.2 Договору передбачено, що розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Білої Церкви»і становить 7 960,15 грн. за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15-го числа місяця, за який вона вноситься.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив орендну плату за спірний період, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 107 000,78 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за лютий 2008р.-березень 2009р. згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 737,05 грн. пені нарахованої на сукупну суму заборгованості за розрахунковий період зростаючим підсумком, за періоди:

з 16.10.2008р. по 15.11.2008р. на 62 464,10 грн. заборгованості,

з 16.11.2008р. по 15.12.2008р. на 71 028,77 грн. заборгованості,

з 16.12.2008р. по 15.01.2009р. на 79 721,91 грн. заборгованості,

з 16.01.2009р. по 15.02.2009р. на 88 597,60 грн. заборгованості,

з 16.02.2009р. по 15.03.2009р. на 97 730,69 грн. заборгованості,

з 16.03.2009р. по 15.04.2009р. на 107 000,78 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п. 8.2 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати сторонами передбачено сплату орендарем пені, яка нараховується від суми заборгованої суми за кожний день прострочення платежу. Пеня з сум недоїмки нараховується із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати, у розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу. У разі зміни облікової ставки НБУ, відповідно змінюється і розмір пені.

Виходячи з системного аналізу зазначеного пункту Договору, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання зобов'язань за ним ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.04.2011р. у справі №3-33гс11.

Водночас, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період, з урахуванням положень Договору та вимог вищезазначених норм Закону, зокрема, в частині обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, становить 10 114,90 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 10 737,05 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 10 114,90 грн.

Предметом зустрічного позову є вимога позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним Договору, в тому числі додаткової угоди №1 до нього.

В обґрунтування зазначеної вимоги позивач за зустрічним позовом посилається, зокрема, на відсутність в осіб, якими підписаний Договір та додаткова угода №1 повноважень на вчинення таких правочинів від імені Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога є необґрунтованою виходячи з наступного.

Приписами статей 202, 215 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту правочину вимогам ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №16/191 від 12.04.2010р.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Приписами статей 80, 92 ЦК України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Так, судом встановлено, що як Договір так і додаткова угода №1 до нього від імені орендодавця (відповідача за зустрічним позовом) укладались начальником Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, який діяв на підставі Положення про управління комунальної власності Білоцерківської міської ради.

У відповідності до Положення про управління комунальної власності Білоцерківської міської ради основним завданням Управління є, зокрема, передача в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Управління очолює начальник, який діє без доручення та представляє інтереси Управління в організаціях, установах, підприємствах всіх форм власності (п. 4.3 Положення).

За огляду наведеного, суд дійшов висновку про наявність у начальника Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради повноважень на укладання від імені Управління Договору, в тому числі додаткової угоди №1 до нього.

Посилання ж позивача за зустрічним позовом на недійсність Договору та додаткової угоди №1 з огляду на те, що якості начальника Управління у Договорі зазначено Гороновича М.Ф., а у додатковій угоді №1 - Вереду В.О., судом не приймаються оскільки п. 4.2 Положення про управління комунальної власності Білоцерківської міської ради передбачено, що начальник Управління призначається на посаду й звільняється з посади міським головою згідно з чинним законодавством України.

Так, судом встановлено, що на момент укладання Договору начальником Управління був Горонович М.Ф., у той час як на момент підписання додаткової угоду №1 начальником Управління, у відповідності до розпорядження виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №397-К від 18.10.2007р., був вже Вереда В.О., що спростовує вищезазначені посилання позивача за зустрічним позовом.

Крім того, з метою перевірки обставин, за яких відбулось укладання спірного договору, ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2012р. матеріали даної справи були надіслані до прокуратури Київської області.

З наявних у справі матеріалів проведеної прокуратурою Київської області перевірки слідує, що у відповідності до наданих колишнім керівником Управління -Гороновичем М.Ф. пояснень, спірний договір від імені Управління був підписаний його заступником -Костюшко О.П., який мав відповідний обсяг повноважень згідно посадових обов'язків. Зазначений факт визнається також і самим Костюшко О.П., що спростовує посилання позивача за зустрічним позовом на відсутність відповідних повноважень в особи, якою був підписаний Договір.

Крім того, висновком Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №155 від 26.03.2012р. встановлено, що Договір, акт приймання-передачі орендованого майна від 14.06.2007р. та додаткова угода №1 до Договору від імені орендодавця були підписані Костюшком О.П., а від імені орендаря -Яременко І.В. (позивачем за зустрічним позовом).

Виходячи з наведених законодавчих положень, а також враховуючи встановлення судом факту наявності в осіб, якими були підписані Договір та додаткова угода №1 до нього (Гороновичем М.Ф./ Костюшко О.П. та Вередою В.О.), які діяли на підставі Положення про управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, повноважень на укладання таких правочинів від імені Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання Договору та додаткової угоди №1 недійсними в порядку ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Посилання ж позивача за зустрічним позовом на недійсність Договору з огляду на непроведення незалежної оцінки вартості об'єкта оренди, що, на думку позивача, полягає у ненадані останньому звіту про проведення такої оцінки, судом не приймається з огляду на наступне.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, або майна, що перебуває у комунальній власності, та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, а також майна, яке належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Приписами статей 10, 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Укладенню договору оренди передує оцінка об'єкта оренди, яка здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. №629 затверджена Методика оцінки об'єктів оренди, згідно з пунктами 1, 2 якої проводиться оцінка майна, що передається в оренду, в тому числі, підприємств, заснованих на майні, яке належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.

На виконання вищезазначених вимог Закону, 07.06.2007р. між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради (замовник), ФОП Яременко І.В. (платник) та ТОВ «Експерт центр»(виконавець) укладено договір про проведення незалежної оцінки №7/06-01Н, відповідно до якого виконавець прийняв на себе обов'язки по виконанню робіт на проведення незалежної оцінки для визначення ринкової вартості нежитлового приміщення №73 А, загальною площею 167,80 м 2 , що знаходиться на першому поверсі одноповерхової цегляної будівлі №167 по вул. П.Запорожця в м. Біла Церква.

Пунктом 2.2 зазначеного договору передбачено, що оцінка проводиться станом на 31.05.2007р.

08.06.2007р. між замовником та виконавцем було підписано акт прийому-передачі робіт по незалежній оцінці, за яким виконавець передав, а замовник прийняв Звіт про виконання робіт по незалежній оцінці об'єкта оренди за Договором.

Як слідує зі змісту Звіту про виконання робіт по незалежній оцінці спірного об'єкту нерухомості, ринкова вартість останнього становить 528 600,00 грн., що спростовує посилання позивача за зустрічним позовом на непроведення незалежної оцінки вартості об'єкта оренди за Договором. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи

Посилання ж позивача за зустрічним позовом на порушення його прав, що полягає у неотриманні останнім звіту про незалежну оцінку вартості об'єкта оренди за Договором спростовується положенням п. 2.2 договору №7/06-01Н від 07.06.2007р., яким передбачено обов'язок виконавця по надісланню оформленого у встановленому порядку звіту про незалежну оцінку лише замовнику (відповідачу за зустрічним позовом). Доказів звернення позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом з вимогою про надання останньому копії зазначеного звіту суду не надано.

Що ж до вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання недійсною додаткової угоди №1 до Договору з огляду на встановлення її умовами необґрунтовано великого розміру орендної плати, слід зазначити на наступне.

Механізм справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації регулюється Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (далі-Методика).

Пунктами 4, 12, 13 Методики визначеного, що орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.

Перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою:

Опл. міс. = Опл./12 х Йд.о. х Йм,

де Опл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, гривень; Ід.о. - індекс інфляції за період з дати проведення незалежної або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати; Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Як слідує зі змісту додатку до Договору розрахунок орендної плати за перший місяць оренди становить 3 171,60 грн., де показник вартості орендованого приміщення становить 528 600,00 грн., а коефіцієнт інфляції - 1,000.

Відповідно до додаткової угоди №1 до Договору розрахунок орендної плати за перший місяць оренди становить 7 960,15 грн., де показник вартості орендованого приміщення становить 663 346,00 грн., а коефіцієнт інфляції -1,000.

В обґрунтування збільшення показника вартості орендованого приміщення до 663 346,00 грн. відповідач за зустрічним позовом зазначає, що оскільки затвердження орендної плати за перший місяць у розмірі 3 171,60 грн. було здійснено без застосування індексу інфляції до вартості орендованого майна за період з моменту проведення незалежної оцінки до моменту укладання Договору, з огляду на обмежені можливості програмного забезпечення, яке використовувалось останнім для ведення бухгалтерського обліку, тому при розрахунку орендної плати за перший місяць оренди, зазначеного у додатковій угоді №1 застосовувався показник ринкової вартості майна (663 346,00 грн.), скоригований на коефіцієнт інфляції за період (125,49%), у зв'язку з чим збільшився розмір орендної плати до 7 960,15 грн. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи поясненнями начальника Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради №12-1/14/745 від 20.07.2012р.

З огляду наведеного, укладання додаткової угоди №1, якою було відкореговано ринкову вартість об'єкта оренди, і як наслідок збільшено розмір орендної плати за перший місяць, було зумовлено необхідністю приведення умов Договору у відповідність до вимог чинного законодавства України, а не збільшенням ринкової вартості об'єкта оренди, як помилкового вважає позивач за зустрічним позовом.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності обставин, з якими Закон пов'язує недійсність правочинів, суд дійшов висновку, що вимога позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним Договору, в тому числі додаткової угоди №1 до нього, є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, по результатам розгляду даної справи, за первісним позовом покладаються судом на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених первісних вимог, а за зустрічним позовом -на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 283 Господарського кодексу України, ст. ст. 202, 203, 215, 530, 762, Цивільного кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яременко Інеси Василівни (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1/23, ідентифікаційний код 20577351) 107 000 (сто сім тисяч) грн. 78 коп. заборгованості та 10 114 (десять тисяч сто чотирнадцять) грн. 90 коп. пені.

3. У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.

4. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яременко Інеси Василівни (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 1 171 (одну тисячу сто сімдесят одну) грн. 16 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 24.07.2012р.

Суддя В.А. Ярема