Рішення

від 02.07.2009 по справі 31/224

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/224

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/224

02.07.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Міраж», смт. Овідіополь До                    Закритого акціонерного товариства «Піастрелла», м. Київ

Про                    стягнення 261804,71 грн.

                                                                                                    Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Степанюк А.В. –представник по довіреності

Від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням інфляції у розмірі 221 826,11 грн., 3% річних у розмірі 3 774,92 грн., пені у розмірі 23 736,68 грн. та збитків у розмірі 12 467 грн., що виникли в результаті неналежного виконання відповідачем договірних  зобов'язань згідно Договору № б\н від 16.10.2006р на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04.06.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2009р. розгляд справи було відкладено на 01.07.2009р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до  суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

У судовому засіданні 01.07.2009р. оголошувалась короткочасна перерва, відповідно до ст. 77 ГПК України, до 02.07.2009 р.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2006 року між сторонами був укладений Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом за № б\н, відповідно до умов якого позивач, як виконавець, зобов'язався організувати та здійснити транспортування вантажів відповідача , як замовника, згідно його письмових вказівок, та  в свою чергу, зобов'язався провести розрахунки  за надані послуги.

Згідно п. 3.1. Договору розрахунки між сторонами здійснюються згідно виставленим рахункам, які підтверджені товаротранспортними документами, протягом 10 (десяти) банківських днів.

Оплата за виконані об'єми робіт здійснюється по договірним цінам, обумовленим за кожне окреме перевезення, згідно прийнятої заявки (п. 3.2. Договору).

На виконання взятих за Договором зобов'язань, позивач надав відповідачу наступні послуги: автовантажні перевезення по маршруту: Італія –Україна (м. Київ) а/м ВС5716ВВ/ВС8316ХХ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 75 від 21.04.2008р. та автотранспортною накладною (СМR), сума фрахту складає 30 566 грн. згідно наданого рахунку № 75 від 21.04.2008р.; автовантажні перевезення по маршруту: Італія –Україна (м. Київ) а/м 46468ОВ/22559ОА, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 90 від 12.05.2008р. та автотранспортною накладною (СМR), сума фрахту складає 30 389 грн. згідно наданого рахунку № 90 від 12.05.2008 р.; автовантажні перевезення по маршруту: Італія –Україна (м. Київ) а/м ВС6637ВА/ВС7537ХХ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 124 від 23.06.2008р. та автотранспортною накладною (СМR), сума фрахту складає 30 520 грн. згідно наданого рахунку № 124 від 26.06.2008р.; автовантажні перевезення по маршруту: Італія –Україна (м. Київ) а/м ВН9657АК/ВН6598ХХ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 132 від 07.07.2008р. та автотранспортною накладною (СМR), сума фрахту складає 31 670 грн. згідно наданого рахунку № 132 від 07.07.2008р.; автовантажні перевезення по маршруту: Італія –Україна (м. Київ) а/м ВН6414ВО/29010ОА, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 135 від 14.07.2008р. та автотранспортною накладною (СМR), сума фрахту складає 31 920 грн. згідно наданого рахунку № 135 від 14.07.2008р.; автовантажні перевезення по маршруту: Італія –Україна (м. Київ) а/м ВН6569АО/ВН7282ХТ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 136 від 14.07.2008р. та автотранспортною накладною (СМR), сума фрахту складає 31 920 грн. згідно наданого рахунку № 136 від 14.07.2008р.; автовантажні перевезення по маршруту: Польща –Україна (м. Київ) а/м ВС7383АТ/ВС6193ХХ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 157 від 11.08.2008р. та автотранспортною накладною (СМR), сума фрахту складає 11 642 грн. згідно наданого рахунку № 157 від 11.08.2008р.; автовантажні перевезення по маршруту: Італія –Україна (м. Київ) а/м АО3277АН/АО3286ХХ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 158 від 11.08.2008р. та автотранспортною накладною (СМR), сума фрахту складає 34 743 грн. згідно наданого рахунку № 158 від 11.08.2008р.

Належним чином засвідчені копії вищезгаданих документів долучено до матеріалів справи та  прийняті судом як належні докази в підтвердження наведених перевезень.

Згідно ст. 307 ГК України за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажоодержувач зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Позивач належним чином виконав взяті на себе за Договором зобов'язання по перевезення вантажу.

В свою чергу, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором не здійснив своєчасної та повної оплати за надані послуги з перевезення вантажу.

Відповідачем проведена часткова оплата за надані послуги, що підтверджується виписками з банку за 21.05.2008р. у розмірі 5 000 грн. згідно рахунку № 75 від 21.04.2008р.; за 02.07.2008 р. у розмірі 15 194,50 грн. згідно рахунку № 90 від 12.05.2005р.; за 04.07.2008р. та 04.11.2008р. у розмірі 16 600 грн. згідно рахунку № 124 від 26.06.2008р.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача Претензію № 2 від 22.11.2008р., в якій вимагав від відповідача здійснити оплату за надані послуги згідно укладеного Договору.

Факт направлення Претензії підтверджується описом вкладення та квитанцією, належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи.

У відповіді (вих. № 2442 від 08.12.2008р.) на Претензію відповідач просив позивача розстрочити суму боргу у розмірі 193 127 грн. та зобов'язався погасити заборгованість у січні, лютому, березні місяцях 2009 року. А також, запропонував позивачу розглянути питання щодо часткового погашення боргу власною продукцією.

Листом від 18.12.2008р. позивач погодився на розстрочення сплати заборгованості відповідачем, запропонувавши відповідачу графік погашення заборгованості, відповідно до якого заборгованість повинна бути погашена до 31 березня 2009 року.

Порушуючи взяті на себе зобов'язання відповідач не погасив заборгованості у встановлений строк.

16 березня 2009 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача, в якому він просив розстрочити погашення суми боргу у розмірі 193 127 грн. та пообіцяв погасити заборгованість у травні та червні місяцях 2009 року, посилаючись на скрутне фінансове становище на підприємстві. Проте, в зазначений строк знову не погасив заборгованості, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порушення вимог ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України та п. 4.4. Договору відповідачем не було виконано зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за  надані послуги.

На день розгляду справи у суді основна сума боргу відповідача перед позивачем з урахуванням індексації складає 221 826,11 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3 774,92 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні у справі матеріали є достатніми для задоволення позову в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості з урахуванням індексації у розмірі 221 826,11 грн. та 3% річних у розмірі 3 774,92 грн.

Згідно п. 3.3. Договору за прострочення оплати рахунків за надані послуги з перевезення, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача розмір нарахованої пені за прострочення платежу становить 23 736,68 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України  неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 12 467 грн., що становлять витрати підприємства на юридичну допомогу згідно Договору № 2 від 10.04.2009р.

На підтвердження наданих юридичних послуг позивачем надано платіжне доручення  № 153 від 15.04.2009р. за надані юридичні послуги згідно Договору № 2 від 10.04.2009р.

Суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів щодо вини відповідача, що спричинило пошкодження вантажу суду не надав.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 610, 625 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Піастрелла»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії,7, код ЄДРПОУ 33293530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міраж»(Одеська обл., смт. Овідіополь, пров. Партизанський, 1/б, код ЄДРПОУ 32839515) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження, - 221 826 (двісті двадцять одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 11 коп. суми основного боргу з урахуванням індексації, 3% річних у сумі 3 774 (три тисячі сімсот сімдесят чотири) 92 коп., пені у розмірі 23 736 (двадцять три тисячі сімсот тридцять шість) грн. 68 коп., 12 467 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. витрат за надані юридичні послуги, 2 618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. витрат на держмито та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                      Н. І. Качан

Дата підписання рішення 06 липня 2009 року.