Рішення

від 01.07.2009 по справі 20/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.09                                                                                           Справа№ 20/98

За позовом: Приватного підприємства агрофірми “Дружба”, с. Тернопілля, Миколаївський район, Львівська область

до відповідача: Приватного підприємства “Твідс”, м. Львів

про  стягнення 12 922,54 грн.

         Суддя  Манюк П.Т.   

         При секретарі Чопко К.

Представники:

від позивача: Попович Н.Є.

від відповідача: не з”явився

Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

             Суть спору: Розглядається справа за позовом Приватного підприємства агрофірми “Дружба” до  Приватного підприємства “Твідс”  про  стягнення 12 922,54 грн.

          Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 22.06.2009 р., у зв”язку з відрядженням судді Манюка П.Т.,  справу  № 20/98  передано для подальшого розгляду по суті судді Мазовіті А.Б.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 30.06.2009 р. справа  № 20/98  призначена суддею Мазовітою А.Б. до розгляду на 01.07.2009 р. повернута для подальшого розгляду по суті судді Манюку П.Т.

         Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав.  

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання  не забезпечив, вимоги суду не виконав, причин неявки не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

 Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд  встановив наступне:

03 жовтня 2006 р. між Приватним підприємством агрофірмою “Дружба” (Орендодавцем) та Приватним підприємством “Твідс” (Орендарем) було укладено Договір оренди виробничих приміщень №1.

Відповідно до умов договору Орендодавець передав, а Орендар  прийняв у тимчасове володіння пилорамне приміщення, столярний цех для встановлення обладнання для деревини та виготовлення продукції.

Пунктом 5 договору визначено, що орендна плата за весь об”єкт складає одну тисячу гривень та сплачується не пізніше 10 числа кожного місяця.

Факт передачі приміщення в оренду підтверджується Актом-приймання передачі від 03.10.2006 р., копію якого  долучено до матеріалів справи.

          Приватне підприємство “Твідс”, як орендар, не виконало своїх зобов”язань по договору оренди в результаті чого  його заборгованість перед Приватним підприємством агрофірмою “Дружба” станом на 18.05.2009  становить 10 000, 00 грн.

    Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню відповідно до п.9.1. Договору у розмірі 1 547,54 грн. та відповідно  до  ст. 625 ЦК України  3 %  річних в розмірі     375,00 грн. та  втрати від інфляції у розмірі 1 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів:

 Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк та згідно із ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Пунктом 4 вищезазначеної статті визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено судом, на підставі укладеного між сторонами договору оренди виробничих приміщень  від 03.10.2006 р. № 1  позивач, згідно акту здачі - приймання від 03.10.2006 р., передав відповідачу визначене у акті майно, пилорамне приміщення та столярний цех, які знаходяться  за адресою: с. Тернопілля Миколаївського району Львівської області.

Однак, відповідач  свої зобов‘язання по договору щодо сплати орендної плати не виконав, чим порушив вимоги п. 5  договору оренди від 03.10.2006 р.

Оскільки, представник Відповідача в  судові засідання не з”явився, вимоги суду належним чином не виконав, доказів погашення заборгованості не подав,  позовні вимоги не заперечив, тому сума основного боргу в розмірі 10 000,00 грн. підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення 3 % річних в розмірі 375,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 000,00 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

В частині  стягнення пені у розмірі 1547,54 грн. відповідно до п.9.1. договору, суд задовольняючи позовні вимоги в цій частині частково виходить з того, що відповідно до ст. 232 ГК України –нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано. Таким чином, розмір пені, нарахованої відповідачу, повинен становити  604,93 грн.

          Оскільки, спір  виник внаслідок неправомірних дій відповідача,  судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.  

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 625, 759, 762 ЦК України,  ст.ст. 174, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 49,  75, 82-85 ГПК України, суд , -

                              в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Твідс” (79014, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 113, код ЄДРПОУ 33951975)  на  користь       Приватного підприємства агрофірми “Дружба” (81610, Львівська область, Миколаївський район, с. Тернопілля, вул. Грушевського, 15, код ЄДРПОУ 03760912) суму в розмірі 12 389,43 грн., з них:

-          10 000,00 грн. –основного боргу;

          -          604,93 грн. –пені;

          -          375,00 грн. –3% річних;

          -          1000,00 грн. –втрати від інфляції;

          -          119,80 грн. –держмита;

          -          289,70 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя