Ухвала

від 21.08.2014 по справі 922/2964/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" серпня 2014 р.Справа № 922/2964/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ИРБИС", м.Харків 3-я особа , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Инпромсервис", м.Харків до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м.Київ про визнання зобов'язань припиненими та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2014 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ИРБИС" (правонаступник Приватного акціонерного товариства "ТД "Ирбис"), звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд наступне:

- визнати припиненими зобов'язання за кредитним договором №0028/10/12-КLMVI від 16 листопада 2010 року, укладеним між закритим акціонерним товариством "ТД ИРБИС" (правонаступником якого є ТОВ "ТД ИРБИС") та публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (відповідачем), та додаткових угод до нього у зв'язку з поєднанням в особі товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ИРБИС" кредитора і боржника публічного акціонерного товариства "Банк Форум";

- визнати припиненими зобов'язання за іпотечним договором №0028/10/12-КLMVI-іпот від 16 листопада 2010 року, укладеним між відповідачем та закритим акціонерним товариством "ТД ИРБИС" (правонаступником якого є ТОВ "ТД ИРБИС"), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_1 за реєстровим №1833 та додаткових угод до нього;

- визнати припиненими зобов'язання за договором застави №28/10/12-КLMVI-ТО від 16 листопада 2010 року, укладений між відповідачем та закритим акціонерним товариством "ТД ИРБИС" (правонаступником якого є ТОВ "ТД ИРБИС") у зв'язку з припиненням зобов'язань за кредитним договором №0028/10/12-КLMVI від 16 листопада 2010 року;

- визнати за позивачем право власності на нежитлові будівлі літ. А-1 загальною площею 81,9 кв.м.; літ. Б-2 загальною площею 2722,4 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 342,2 кв.м., які розташовані по вулиці Каштановій у будинку З5-А (м.Харків).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 липня 2014 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 серпня 2014 року. Також, ухвалою було залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "ИНПРОМСЕРВИС" в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.

05 серпня 2014 року відповідач надав до суду клопотання (вх.№26955) про направлення справи за підсудністю до господарського суду м.Києва, посилаючись на ч.2 ст.15 ГПК України, та те, що справа має розглядатись за місцезнаходженням відповідача.

У судовому засіданні 05 серпня 2014 року було оголошено перерву до 21 серпня 2014 року.

Крім того, 05 серпня 2014 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "ИНПРОМСЕРВИС" (3-тя особа) надав через канцелярію суду позовну заяву (вх.№26947), в якій, звернувшись в якості 3-ої особи із самостійними вимогами на предмет спору до відповідача по даній справі, просив суд визнати припиненими зобов'язання за іпотечним договором №1-0293/12/37-ІР від 31 жовтня 2012 року та додаткового договору до нього від 30 жовтня 2013 року, що укладені між відповідачем та приватним акціонерним товариством "ИНПРОМСЕРВИС" (правонаступником якого є ТОВ "ИНПРОМСЕРВИС"), посвідчені ПН ХМНО ОСОБА_1 та зареєстровані в реєстрі за №№2815, 3310. З урахуванням відповідної вимоги, просив суд прийняти даний позов до спільного розгляду разом із первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 серпня 2014 року було виключено зі справи №922/2964/14 товариство з обмеженою відповідальністю "ИНПРОМСЕРВИС", яке було залучено в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, здійснено вступ у справу №922/2964/14 товариства з обмеженою відповідальністю "ИНПРОМСЕРВИС" (61001, м.Харків, пров.Микитинський, буд.24, код ЄДРПОУ 32337629) в якості 3-ої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, прийнято позов товариства з обмеженою відповідальністю "ИНПРОМСЕРВИС" до розгляду та призначено його до спільного розгляду разом із первісним позовом.

21 серпня 2014 року відповідач надав до суду однакові з попереднім клопотання про направлення справи за підсудністю до господарського суду м.Києва за вх.№29258 та №29240. По суті відповідач надав одне клопотання в трьох примірниках.

Відповідно до п.2.4.8. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року №75, усі документи, що підшиваються до справи, мають бути лише в одному примірнику. У разі подання учасником судового процесу примірника документа, у тому числі письмового доказу зі справи, один примірник якого вже підшито до матеріалів справи, поданий наступний повертається особі, яка подала цей документ.

Враховуючи вищевикладене та однаковість клопотань відповідача за вх.№26955 від 05 серпня 2014 року, вх.№29258 та №29240 від 21 серпня 2014 року, суд вважає доцільним повернути клопотання відповідачеві за вх.№29258 та №29240 від 21 серпня 2014 року.

Розглянувши дане клопотання, суд встановив наступне.

Позивач надав до суду позов, який складається з декількох вимог, а саме: з вимог визнати припиненими договори та вимоги про визнання права власності на майно.

Вивчивши спірні договори, суд встановив наступне.

Дослідивши спірний кредитний договір, суд встановив, що він укладений між позичальником, ЗАТ «ТД Ірбис» (правонаступником якого є позивач - ТОВ "ТД Ирбис") та Відділенням №3700 «Харківська дирекція ПАТ «Банк Форум», що засвідчено печаткою Харківського відділення банку. Іпотечні договори та договір застави також були укладені у Харківському відділені банку та посвідчені Харківськими нотаріусами (копії в матеріалах справи).

Згідно з ч.4 cт.15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Відповідно до п.20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.11р. «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам»: територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог ст.15 ГПК України за місцем знаходження відокремленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження від імені юридичної особи. Господарським судам слід враховувати, що оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, спір, який виник між позивачем та відповідачем щодо визнання припиненими договорів, які укладені між позивачем та Харківським відділенням (дирекцією) ПАТ «Банк Форум», безпосередньо випливає з діяльності Харківського відділення банку.

Щодо підсудності вимоги позивача про визнання права власності на майно, суд зазначає наступне.

Відповідач в своєму клопотанні зазначає, що він не оспорює право власності позивача на заставлене майно, а при укладенні спірних договорів банк пересвідчився в належності позивачу права власності на це майно. Банк має право звернути стягнення на майно, що перебуває в іпотеці в передбаченим чинним законодавством порядку.

Тобто, відповідач вважає, що позовні вимоги в частині визнання права власності на заставлене майно є безпідставним, а тому при прийнятті до розгляду цієї вимоги суд має ігнорувати їх при визначені підсудності справи. Таким чином, відповідач ставить у пряму залежність задоволення чи відмову в задоволенні позовної вимоги щодо визнання права власності на заставлене майно за позивачем із визначенням підсудності справи на стадії прийняття позову до розгляду судом. Таке твердження є помилковим та таким, що суперечить чинному законодавству України.

Конституцією України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з практикою Європейського суду, позитивним обов'язком держави є забезпечення ефективної реалізації прав осіб на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що спірне майно знаходиться у м.Харкові.

Відповідно до ч.3 ст.16 ГПК України, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю необґрунтованим та таким, що ґрунтується на довільному тлумаченні норм права, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.1, 15, 16, 33, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про направлення справи №922/2964/14 за підсудністю до господарського суду м.Києва.

Суддя К.В. Аріт

Додаток для відповідача (ПАТ Банк "Форум"): на 6 арк.