Рішення

від 08.07.2009 по справі 44/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/155

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.07.09 р.                                                                                                       Справа № 44/155                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою дочірнього підприємства «Конріл» (представник Балагура А.В., довіреність від 01.01.09 року), до спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар» (представник до судового засідання не з'явився) про стягнення суми заборгованості за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних, штрафу та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 12'975,44 грн., -

                                                      ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Конріл» (далі – Продавець) звернулося до суду з позовом про стягнення суми боргу за поставлені продукти харчування, предмети гігієни та інші товари народного вжитку (далі – Товар) у розмірі 8'637,54 грн., штрафу 2'591,26 грн., трьох процентів річних 259,12 грн., інфляційних 664 грн. та пені 823,52 грн. до спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар» (далі – Покупець). Позовні вимоги Продавця ґрунтуються на неналежному виконанні та простроченні Покупцем грошового зобов'язання, яке виникло з поставки позивачем Товару за договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу № 1539 від 01.11.05 року (далі – Договір).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача до судового засідання жодного разу не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, наразі суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ненадані суду відповідачем відзив та документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію правовідносин, що склалися між сторонами, а надання відзиву взагалі є правом, а не обов'язком відповідача.

Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Продавця підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Таким чином, в силу статті 712 ЦК України, статті 265 ГК України, розділів 1-3 та пункту 4.1 Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця Товар згідно погодженого замовлення, причому факт передачі продукції та момент виникнення права Покупця на Товар засвідчується підписаними сторонами товарними накладними, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язався прийняти Товар та сплатити Продавцю за нього грошові кошти з відстрочкою 14 календарних днів з моменту прийняття Товару.

Порядок поставки означеної продукції визначений згідно змісту пункту 3.1 Договору – франко-склад Покупця в місті Маріуполі по бульвару 50 років Жовтня 21/43.

Надання Продавцем відповідачеві Товару 5 та 12 листопада 2008 року вартістю 8'637,54 грн. підтверджується вісьмома підписаними сторонами видатковими накладними (№№ 03-0015781, 03-0015782, 03-0015783, 03-0015784, 03-0015785, 03-0016120, 03-0016124 та 03-0016126), належність яких до предмету спору перевірена судом.

Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-1 і № М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98 року № 263, накладна (типова форма № М-20) є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані позивачем видаткові накладні – є належними та допустимими доказами здійснення передачі відповідачу Товару за Договором та прийняття цієї продукції останнім. Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору щодо передачі Товару (якість, строки поставки тощо) або докази повної оплати боргу – суду не надавалися.

Умовами пункту 4.1 Договору передбачено порядок оплати поставленого Товару – відстрочка на 14 календарних днів з моменту отримання останнього. Суд вважає, що грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем на загальну суму 8'637,54 грн. виникло 27.11.08 року, причому право вимоги за кожною окремою накладною виникало на п'ятнадцятий день після передачі відповідної частини Товару. При цьому, означене зобов'язання щодо сплати 8'637,54 грн. на момент прийняття рішення суду – не виконане, на порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Прострочення Покупцем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми за весь час прострочення, на підставі статті 625 ЦК України. За арифметичним розрахунком позивача, який перевірено судом, сума боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми за період з моменту виникнення права вимоги за кожною з накладних до 20.04.09 року становить 9'560,66 грн., у тому числі 259,12 грн. річних та 664 грн. інфляційних.

Несвоєчасне виконання Покупцем грошового зобов'язання за умовами пунктів 6.2-6.3 Договору та статті 549 ЦК України тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день та за прострочення понад 120 днів додатково стягується штраф 30% боргу, що відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Судом перевірено вимогу позивача стосовно стягнення штрафу 2'591,26 грн. (30% боргу) та пені у розмірі 823,52 грн., нарахованої у період моменту виникнення права вимоги за кожною з накладних до 20.04.09 року, та встановлено, що подібний спосіб нарахування відповідає нормам частини 6 статті 232 ГК України, через позовні вимоги в цій частині також мають бути задоволені.

Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення Покупцем умов Договору, а також порушення норм ЦК України та ГК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів поставки.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

На підставі ст.ст.525-526, 549-550, 625 та 712 ЦК України, ст.264-271 ГК України, ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

                                                     ВИРІШИВ:

Задовольнити позов дочірнього підприємства «Конріл» до спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар» про стягнення суми заборгованості за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних, штрафу та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 12'975,44 грн.

Стягнути із спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар» на користь дочірнього підприємства «Конріл» суму боргу 8'637,54 грн., пені 823,52 грн., штрафу 2'591,26 грн., річних 259,12 грн. та інфляційних 664 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 129,75 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано у 3 примірниках:

1 –позивачу

2 –відповідачу

3 –господарському суду Донецької області