Постанова

від 08.08.2014 по справі 826/8797/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2014 року 11:30 № 826/8797/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді головуючого судді Іщука І.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай. Бі.Тек » до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 р. № 4826552201 та від 17.04.2014 р. № 555/26552201/32072453,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 р. № 4826552201 та від 17.04.2014 р. № 555/26552201/32072453.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 23.12.2013 р. № 816/26-55-22-01/32072453 протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 р. № 4826552201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 263 277,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 р. № 555/26552201/32072453, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 24 662,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки прийняті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві безпідставно, рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України про відмову в задоволенні скарг - необґрунтовані, прийняті без урахування фактів, викладених в скаргах та наданих документах. Всі операції між позивачем та його контрагентами відбулися на законних підставах, вчинені з наміром створення реальних наслідків.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Обґрунтовуючи заперечення на позовні вимоги зазначив, що перевіркою встановлено, що угоди укладені позивачем і його контрагентом не мають на меті створення правових наслідків, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 08.07.2014 р. сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай. Бі.Тек» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «Машпромсервіс» за травень 2012 року, ТОВ «Альянсгрупп» за серпень 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Інжиніринговий центр Ай. Бі.Тек»:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2.4, п. 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 175 518,00 грн., в тому числі за травень 2012 р. на суму 125 404,00 грн., за серпень 2013 р. на суму 50 114,00 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість, всього у сумі 16 441,00 грн., в тому числі за травень 2012 р. на суму 16 441,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2013 р. № 816/26-55-22-01/32072453 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 14.01.2014 р. № 4826552201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 263 277,00 грн., в тому числі за основним платежем 175 518,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 87 759,00 грн.;

- від 17.04.2014 р. № 555/26552201/32072453, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 24 662,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 16 441,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8 221,00 грн.

За наслідками первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 13.03.2014 р. № 2315/10/26-15-10-06-15, яким визнано безпідставним винесене податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 р. № 4926552201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2012 р. на суму 16 441,00 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 р. № 4926552201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 16 441,00 грн., залишено без змін податкове повідомлення -рішення від 14.01.2014 р. № 4826552201, та збільшено суму грошового зобов'язання в частині основного платежу в розмірі 16 441,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 8220,00 грн., а первинну скаргу залишено - без задоволення.

За наслідками повторного адміністративного оскарження, Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення від 11.04.2014 р. № 6511/0/999900115, яким податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 р. № 4826552201, № 4926552201 та рішення прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими рішеннями звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про їх скасування.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією. Основним видом діяльності позивача, згідно довідки ЄДРПОУ, є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Господарську діяльність здійснює на підставі статуту товариства та Ліцензії № 512119, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, Ліцензії Державного департаменту пожежної безпеки МНС України № 548323 серія АВ.

Відповідно до укладеного договору № 438/2/3/4/8/9 від 25.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю МЖК «Оболонь» (Замовник) та Дочірнім підприємством «Портал» (Генпідрядник) та ТОВ «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек» (Підрядник), Підрядник в межах договірної ціни виконує у відповідності з проектною документацією монтажні та пусконалагоджувальні роботи систем, які включають: установку автоматичної пожежної сигналізації, систему оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, установку автоматичного пожежогасіння технічних приміщень та машинного відділення ліфта транспортування пожежних підрозділів (ЛТПП), систему автоматичного спринклерного водяного пожежогасіння, центральний пульт управління системами протипожежного захисту, домофонну систему на об'єкті: «Житловий комплекс з підземним паркінгом по пр. Г. Сталінграду, 2» в Оболонському районі м. Києва, в тому числі Житловий будинок № 1, житловий будинок № 2, офісні приміщення, готель, паркінг, допоміжні споруди.

Відповідно до п. 1.3 вищевказаного договору роботи виконуються Підрядником у відповідності з проектною документацією, наданою Генпідрядником.

Відповідно до п. 3.2 договору датою фактичного закінчення виконання робіт (частини робіт) вважається дата підписання двосторонніх актів приймання виконаних робіт, та підписання актів введення системи в експлуатацію, та акту пожежного нагляду.

Відповідно до п. 4.2 договору Генпідрядник здійснює передоплату коштів для закупівлі матеріалів та обладнання, які необхідні для виконання робіт згідно графіку виконання робіт та графіку фінансування робіт.

Відповідно до п. 6.2.3 договору Підрядник здійснює своїми силами замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування та подачу матеріалів.

Отримує всі погодження, ліцензії та дозволи, необхідні при виконанні будівельних, монтажних та інших спеціальних робіт (п. 6.2.6 договору).

Відповідно до договору Підряду № ІЦ-№1023/1/2/3/4/6/8/9/14 від 10.04.2013 р., укладеного між ТОВ «Будівельна компанія «Гранд - Тектоніка» (Головний підрядник) та ТОВ «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек» (Підрядник), Підрядник зобов'язується виконати на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до наданих Головним підрядником вихідних даних для проектування, що передаються Головним підрядником Підряднику за актом прийому-передачі, умов цього договору, і діючих будівельних норм і правил розробити проектну документацію стадії «Робоча документація» виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи, згідно додатку № 2 «Твердий кошторис на виконання проектних, монтажних, пусконалагоджувальних робіт» та, в обумовлений договором строк, виконати роботи та передати Головному підряднику закінчені роботи, а також виконати монтаж та пусконалагоджувальні роботи за договором по наступним системам: система автоматичного спринклерного та дренчерного пожежогасіння, система внутрішнього водяного пожежогасіння, система газового пожежогасіння, система порошкового пожежогасіння, система пожежної сигналізації, система оповіщення про пожежу, система диспетчеризації, система димовидалення.

Відповідно до п. 2.2 договору Підрядник зобов'язаний виконані роботи здати відповідним органам ДержПожНагляду (Державна інспекція техногенної безпеки України - Департамент пожежної безпеки).

Відповідно до п. 3.3 договору Підрядник повинен у письмовому вигляді до закупки матеріалів, обладнання (матеріальних ресурсів), узгоджувати з Головним підрядником питання щодо вибору продавців (постачальників, виробників).

Відповідно до п. 7.1.10 договору Підрядник зобов'язаний оформити необхідні документи для транспортування та доставки матеріалів і механізмів за свій рахунок.

Крім того на підтвердження виконання робіт в якості Підрядника, позивачем надано інші договори, укладені з ПАТ «Київський меблевий комбінат», ТОВ «Будівельна компанія «Цивільне будівництво».

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що на виконання договорів № 438/2/3/4/8/9 від 25.02.2012 р., № ІЦ-№1023/1/2/3/4/6/8/9/14 від 10.04.2013 р. позивачем було укладено наступні субпідрядні договори з контрагентами ПП «Машпромсервіс» та ТОВ «Альянсгрупп».

1. Позивачем (Замовник) та ПП «Машпромсервіс» (Виконавець) укладено договір № 788/6/СА на виконання робіт від 17.04.2012 р., відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виготовлення шафи управління димовидаленням, шафи управління електрозасувкою, центрального пульту управління, згідно з проектами І.В.-2011-249-ОВД.2; І.В. -2011-249-АВК; І.В.-2011-249-АК із матеріалів та комплектуючих Замовника, включаючи наступні види робіт: розробка схеми електричної принципової шафи, розробка мнемосхеми панелі індикації та керування шафи, складання алгоритму роботи шафи, розробка програми, виконання слюсарних робіт, нанесення мнемосхеми на передню панель, установка комплектуючих в шафі та на передній панелі, монтаж шафи згідно зі схемою електричною принциповою, інсталяція, програмування контролерів, відлагодження програми та перевірка роботи шафи згідно з алгоритмом, розробка паспорту на шафу.

На підтвердження виконання робіт за вищевказаним договором позивачем надано акт № б/н виконаних робіт від 30.05.2012 р., акт № б/н прийому-передачі матеріалів та комплектуючих для виготовлення Центрального пульта управління від 03.05.2012 р., акт № б/н від 25.05.2012 р., акт № б/н прийому комплектуючих від 03.05.2012 р., акт № б/н від 25.05.2012 р. виконаних робіт, акт № б/н прийому -передачі комплектуючих для виготовлення шафи управління електрозасувкою від 03.05.2012 р.

Податкові зобов'язання відображено в податкових накладних: від 25.05.2012 р. № 3, від 25.05.2012 р. № 4, від 30.05.2012 р. № 9, від 30.05.2012 р. № 9, від 29.05.2012 р. № 8, від 29.05.2012 р. № 7, від 30.05.2012 р. № 10, від 29.05.2012 р. № 6.

На підтвердження руху активів позивачем надано платіжні доручення: № 3068 від 19.06.2012 р., № 3070 від 19.06.2012 р., № 3069 від 19.06.2012 р., № 3075 від 21.06.2012 р., № 3111 від 25.06.2012 р., № 3142 від 02.07.2012 р., № 3142 від 02.07.2012 р., № 3073 від 20.06.2012 р., № 3071 від 19.06.2012 р., рахунки-фактури: № 27 від 29.05.2012 р., № 28 від 29.05.2012 р., № 32 від 30.05.2012 р., № 26 від 29.05.2012 р.

На підтвердження передачі виконаних робіт позивачем надано видаткові накладні: № 27 від 29.05.2012 р., № 28 від 29.05.2012 р., № 27 від 30.05.2012 р., № 26 від 29.05.2012 р.

2. Позивач (Підрядник) та ТОВ «Альянсгрупп» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 1023/С1 від 29.07.2013 р., відповідно до умов якого, Субпідрядник зобов'язується своїми силами, засобами та на власний ризик виконати роботи, склад, обсяги, види яких, а також вартість обсягу робіт, що підлягають виконанню по цьому договору, визначаються сторонами в Кошторисах, які є Додатками до даного Договору, на об'єкті: «Будівництво торгівельного гіпермаркету Leroy Merlin з вбудовано - прибудованими приміщеннями, що включає в себе всі приміщення першого поверху та підземного поверху - підвалу (не враховуючи підземної автостоянки та приміщення ТП-10кВ), підземну автостоянку, що розташований по вул. Саперно-Слобідська, м. Київ, Голосіївський район», а Підрядник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надано: погодження договірної ціни, акти приймання-виконання будівельних робіт: № 1 за серпень 2013 р. від 30.08.2013 р., № 1 за серпень 2013 р. від 30.08.2013 р.

На підтвердження оплати позивачем надано суду платіжне доручення № 5113 від 24.09.2013 р.

3. Позивачем (Підрядник) та ТОВ «Альянсгрупп» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 438/08/С1 від 30.07.2013 р., відповідно до умов якого, Субпідрядник зобов'язується своїми силами, засобами та на власний ризик виконати роботи, склад, обсяги, види яких, а також вартість обсягу робіт, що підлягають виконанню по цьому договору, визначаються сторонами в Кошторисах, які є Додатками до даного Договору, на об'єкті: будівництво житлово-готельного комплексу з підземним паркінгом на пр. Героїв Сталінграду, 2 в Оболонському районі м. Києва, а Підрядник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх на умовах даного договору.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надано: договірні ціни, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за серпень 2013 р., акти приймання виконаних робіт за серпень 2013 р.

На підтвердження оплати позивачем надано суду платіжне доручення № 5112 від 24.09.2013 р.

4. Позивачем (Підрядник) та ТОВ «Альянсгрупп» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 1011/08/С1 від 05.08.2013 р., відповідно до умов якого, Субпідрядник зобов'язується своїми силами, засобами та на власний ризик виконати роботи, склад, обсяги, види яких, а також вартість обсягу робіт, що підлягають виконанню по цьому договору, визначаються сторонами в Кошторисах, які є Додатками до даного Договору, на об'єкті: будівництво офісно-житлового комплексу з підземно-наземним паркінгом по вул. Сергія Струтинського, 2 в Печерському районі м. Києва, а Підрядник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх на умовах даного договору.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано суду договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2013 р.

На підтвердження оплати позивачем надано суду платіжне доручення № 5111 від 24.09.2013 р.

5. Позивачем (Підрядник) та ТОВ «Альянсгрупп» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 1034/С від 12.08.2013 р., відповідно до умов якого, Субпідрядник зобов'язується своїми силами, засобами та на власний ризик виконати роботи, склад, обсяги, види яких, а також вартість обсягу робіт, що підлягають виконанню по цьому договору, визначаються сторонами в Кошторисах, які є Додатками до даного Договору, на об'єкті: м. Київ, вул. Фрунзе, 82, об'єкт літери «З» (п. 10 та п. 50 згідно плану БТІ), а Підрядник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх на умовах даного договору.

На підтвердження виконання договору позивачем надано погоджену договірну ціну, довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2013 р.

На підтвердження оплати позивачем надано суду платіжне доручення № 4949 від 30.08.2013 р.

На підтвердження наявності трудових ресурсів позивачем надано суду штатний розпис працівників ТОВ «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек» на 2013 р. та 2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Машпромсервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень, травень, червень, жовтень, листопад 2012 р.» від 01.08.2013 р. № 685/26-55-22-01/30401608, відповідно до якого, звіркою ПП «Машпромсервіс» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями за період: квітень, травень, червень, жовтень, листопад 2012 р., а також акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альянсгрупп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 р. по 30.09.2013 р.» від 17.10.2013 р. № 586/26-54-22-03/38556614, відповідно до якого, звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні (продажу) товарів (послуг) за період з 01.03.2013 р. по 30.09.2013 р.

Стосовно посилання податкового органу на неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, як на підставу неправомірності включення позивачем певних сум за угодами з такими контрагентами до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу приписів статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1999 № 2657-ХП податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з приписами статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Так, в силу приписів пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Таким чином в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З аналізу вищевикладених норм права та обставин справи вбачається, що висновки суб'єкта владних повноважень, викладені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не відповідають визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, з огляду на нижченаведене.

Вирішуючи питання обґрунтованості права позивача на формування податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість суд має дослідити: встановлення факту здійснення господарської операції (в т.ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської діяльності), встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку), встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Разом з тим, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних та зведених документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, з огляду на нижченаведене.

В даній справі судом встановлено, що господарські операції за період за травень 2012 р. з ПП «Машпромервіс» та за серпень 2013 р. з ТОВ «Альянсгрупп» не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, виконання робіт, наявності трудових ресурсів та інших основних засобів, які економічно необхідні для здійснення даних господарських операцій.

Виконання таких договорів вимагало від виконавця наявності відповідних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів (будівельної техніки), спеціального устаткування, а також необхідну кількість працівників для здійснення обліку, виконання відповідних будівельних робіт, охорони території.

Так, суд критично ставиться до посилань позивача щодо виконання ним функцій Підрядника відповідно до умов договорів субпідряду № 1023/С1 від 29.07.2013 р., № 438/08/С1 від 30.07.2013, № 1011/08/С1 від 05.08.2013 р., № 1011/08/С1 від 05.08.2013 р., № 1034/С від 12.08.2013 р., з яких вбачається, що позивач виконував функції Підрядника, однак жодних посилань на договори Генпідряду, укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю МЖК «Оболонь» (Замовник) та Дочірнім підприємством «Портал», ТОВ «Будівельна компанія «Гранд - Тектоніка» договори субпідряду не містять.

Крім того, позивач не надав суду доказів, у відповідності до умов договорів № 438/2/3/4/8/9 від 25.02.2012 р. та № ІЦ-№1023/1/2/3/4/6/8/9/14 від 10.04.2013 р., які б свідчили про рух активів між Генпідрядниками та Підрядником; не надано доказів наявності складських приміщень; доказів перевезення, закупки необхідних матеріалів, погодження закупки відповідних матеріалів із Генпідрядниками; доказів отримання дозвільних документів, необхідних при виконанні монтажних та інших спеціальних робіт; актів введення систем в експлуатацію, підписання актів пожежного нагляду, доказів отримання та/або передачі вихідних даних для розроблення проектної документації та проектної документації; доказів, які б свідчили про призначення відповідальних працівників за здійснення технічного нагляду за об'єктами будівництва; доказів, які б свідчили про замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування та подачі відповідних матеріалів, доказів приймання Генпідрядниками від Підрядника виконаних робіт, журналу виконання робіт, наявності працівників з відповідною кваліфікацією.

Також позивачем не надано суду доказів прийняття-передачі робіт Генпідрядниками від Підрядника щодо монтажу та пусконаладжуванню мереж, доказів здачі органам ДержПожНагляду (Державна інспекція техногенної безпеки України - Департамент пожежної безпеки) виконаних робіт з монтажу та пусконаладжуванню мереж.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів, не можливо встановити зв'язок між укладеними договорами Генпідряду № 438/2/3/4/8/9 від 25.02.2012 р. та № ІЦ-№1023/1/2/3/4/6/8/9/14 від 10.04.2013 р. з договорами субпідряду № 1023/С1 від 29.07.2013 р., № 438/08/С1 від 30.07.2013, № 1011/08/С1 від 05.08.2013 р., № 1011/08/С1 від 05.08.2013 р., № 1034/С від 12.08.2013 р., а саме, що роботи, які виконувалися за договорами субпідряду виконувалися на виконання саме Генпідрядних договорів.

В той же час, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів під час розгляду справи, що позивачем були оформлені необхідні документи для транспортування та доставки матеріалів і механізмів.

Отже, вищенаведене ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи (податкові накладні, акти здачі -приймання) не дають підстав дійти до висновку, що господарські операції мали місце.

Документація на підтвердження фактичного переміщення будівельних матеріалів по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентами, представником позивача суду не надана. Зокрема, суду не надано первинні документи, які б підтверджують оприбуткування матеріалів, віднесення їх до певної категорії засобів, наявність умов для їх зберігання, дані про матеріально-відповідальних осіб, довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

З огляду на вищевказане, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне виконання умов договорів Генпідряду № 438/2/3/4/8/9 від 25.02.2012 р. та № ІЦ-№1023/1/2/3/4/6/8/9/14 від 10.04.2013 р. та договорів субпідряду № 1023/С1 від 29.07.2013 р., № 438/08/С1 від 30.07.2013, № 1011/08/С1 від 05.08.2013 р., № 1011/08/С1 від 05.08.2013 р., № 1034/С від 12.08.2013 р., інших документів щодо реальності та товарності проведених операцій, суд дійшов висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій з ТОВ «Альянсгрупп» та ПП «Машпромсервіс», тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт фактично не мали реального характеру, замовлення та поставка товарів (виконання робіт) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових накладних, актів виконаних робіт тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а, відтак, позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення вимог пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в період травень 2012 р. за відносинами з ПП «Машпромсервіс» та за серпень 2013 р. за відносинами з ТОВ «Альянгрупп» позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 175 518,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість, всього у сумі 16 441,00 грн., в тому числі за травень 2012 р. на суму 16 441,00 грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 р. № 4826552201 та від 17.04.2014 р. № 555/26552201/32072453, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Ай. Бі. Тек» відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Ай. Бі. Тек» (вул. Еспланадна, 2, м. Київ, 01023, код ЄДРПОУ 32072453) решту суми судових витрат в розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи».

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснити стягнення судового збору у розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Ай. Бі. Тек» (вул. Еспланадна, 2, м. Київ, 01023, код ЄДРПОУ 32072453).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук