Ухвала

від 30.01.2007 по справі 02/64-2а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

02/64-2А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

30.01.07                                                                                           Справа  № 02/64-2А

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Процик Т.С.

                                                            Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Ратнівський молокозавод”, смт.Ратне

на постанову Господарського суду Волинської області від 19.10.2006р.

у справі № 02/64-2А

за позовом Закритого акціонерного товариства „Ратнівський молокозавод”, смт.Ратне

до Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області, м.Ратне

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.06.2006р. № 0000012801/2

За участю представників сторін:

від позивача: Юрченко Т.Д. –представник.

від відповідача: Зорик В.М. –начальник відділу контрольно-перевіркової роботи, Данилюк І.М. –начальник відділу оподаткування юридичних осіб, , Луцик А.А. –державний податковий інспектор юридичного відділу.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено. Заяв про відвід суддів не поступало.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Волинської області від 19.10.2006р. у справі № 02/64-2А відмовлено у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „Ратнівський молокозавод”, смт.Ратне до Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області, м.Ратне про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.06.2006р. № 0000012801/2.

Постанова місцевого господарського суду мотивована приписами п.11.21 п.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі»та тим, що позивачем допущено порушення пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.4.4 розділу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.06.1997р., у редакції наказу від 15.06.2005р. № 213, що спричинило завищення товариством заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2006 року на 728747 грн.

Скаржник, позивач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, позовні вимоги задоволити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу та представники відповідача в судому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили постанову місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

У судовому засіданні 11.01.2007р. оголошувалась перерва до 30.01.2007р.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, доводи відповідача, наведені в запереченні на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення № 0000012801/2 від 28.06.2006р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2006 року в сумі 728747 грн., є акт від 19.04.2006р. № 6/23-13360705 „Про результати позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість Закритого акціонерного товариства „Ратнівський молокозавод”, код 13360705, за січень 2006 року”.

Як випливає з акту перевірки, підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування стало включення позивачем до обрахунку податкового кредиту за грудень 2005 року ПДВ без підтвердження податковими накладними, по податкових накладних, які не містять усіх зазначених у них реквізитів, та по податкових накладних, отриманих в минулих періодах. В зв'язку з наведеним відповідач вказує на порушення позивачем норм пп.7.4.3 п.7.3, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.2.1 та пп.7.2.6 п.7.2., пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.1.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», п.4.4. розділу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 30.05.1997р. № 166.

Наведені висновки відповідача є помилковими і спростовуються наступним.

Згідно з п.11.21 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, дію якого продовжено до 01.01.2007р., «сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.»Згідно з п.1 Порядку нарахування, і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805, на який покликається відповідач, цей Порядок встановлює механізм нарахування та виплат дотацій на період з 1 січня 1999р. до 1 січня 2005р. переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі. Таким чином, в 2005 році вказана постанова Кабінету Міністрів України не діяла і посилання відповідача на даний нормативний акт є неправомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2005р. між позивачем та СВК „Прип'ять»” (код ЄДРПОУ 00853145) було укладено договір купівлі-продажу № 14-М, згідно з умовами якого СВК „Прип'ять” продає, а ЗАТ „Ратнівський молокозавод” купує натуральне молоко. Всього на виконання умов вказаного договору позивачем було закуплено 113829 кг молока на загальну суму 162472,30 грн., в т.ч. сплачено ПДВ 27078,72 грн., що засвідчується приймальною квитанцією № 706 від 31.12.2005р. Зобов'язання по сплаті ПДВ до бюджету в сумі 27078,72 грн. СВК „Прип'ять” відобразило в податковій декларації за грудень 2005 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Також 01.12.2005р. між позивачем та суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами - платниками єдиного податку були укладені договори купівлі продажу молока: № 12-М з Токар О.Я., № 2ММ з Павленко В.В., № 9-М з Нінічук Т.Ф., № 15-М із Стаднік В.В., копії яких знаходяться в матеріалах справи. Вказані СПД - фізичні особи не є учасниками відносин, передбачених п.11.21 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Отже, з огляду на вищезазначене, позивач не повинен був в грудні 2005 року здійснювати коригування податкового кредиту за вересень 2005 року та подавати податкову декларацію (скорочену) і його дії є правомірними.

В акті перевірки вказується на незаконність проведення коригування податкового кредиту минулих звітних періодів шляхом включення до його обрахунку податкових накладних за квітень, липень, жовтень, листопад 2005 року. Перевіряючі без документального підтвердження своїх припущень стверджують, що товариство таким чином провело коригування податкового кредиту вересня 2005 року. В розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за грудень 2005 року вказано, що коригування податкового кредиту минулого звітного періоду проводиться в зв'язку з отриманням в грудні 2005 року податкових накладних, таким чином твердження про неправильність обрахування податкового кредиту вересня 2005 року не знаходить підтвердження. Безпідставність включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних у відповідному періоді, з точки зору відповідача, полягає в тому, що у випадку прийняття таких податкових накладних до обрахунку податкового кредиту наступних звітних періодів слід подавати додаток 1 до податкової декларації, оскільки це є самостійно виявленою помилкою платником податку.

Слід зазначити, що в даному випадку мова йде про податкові накладні, отримані із запізненням. Дата отримання підтверджується записами в журналі реєстрації вхідної кореспонденції заводу за 2005 рік. В реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що ведеться на ЗАТ „Ратнівський молокозавод” без порушень, про що зазначено в акті перевірки, в грудні 2005 року в графі „дата отримання” помилково вказано дату виписки податкової накладної, а не дату її фактичного отримання. З приводу наведеної помилки пояснення по суті справи у головного бухгалтера товариства перевіряючими під час перевірки не відбиралися, як цього вимагає розділ 3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 10.08.2005р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005р. за № 925/11205.

Листами ДПА України від 11.08.2004р. № 15316/7/15-2417 та від 30.12.2005р. № 26268/7/16-1117 наведено тлумачення терміну „помилка” та вказано, що податкові накладні, отримані із запізненням, не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправлені помилки, а тому додаток 1 до податкової декларації з ПДВ „Розрахунок коригування сум ПДВ” не заповнюється, оскільки ніякого коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

Податковий кредит, з огляду на визначення, наведене в п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість”, є правом, наданим платнику податків, яким він може скористатися при визначенні податкових зобов'язань, а не обов'язком, тому змушувати його на користування кредитом в певному періоді недоречно та суперечить його правам. Це твердження міститься і в пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, де зазначено: «Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.».

У пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” зазначено, що датою виникнення права на податковий кредит є дата настання першої з подій, перерахованих в цьому підпункті і лише після настання будь-якої з цих подій платник податків має право на отримання податкового кредиту. Проте згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Отже, лише після списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) та отримання податкової накладної платник податку має право скористатися податковим кредитом. Таким чином, позивач правомірно скористався правом на податковий кредит в грудні 2005 року на підставі отриманих від контрагентів в цьому місяці податкових накладних, виписаних в минулих періодах. А твердження відповідача про необхідність включення позивачем сум ПДВ по податкових накладних, отриманим із запізненням, до складу податкового кредиту минулих звітних періодів є безпідставним та необґрунтованим.

З огляду на вищевказане, позивач не порушував п.4.4 розділу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 30.05.1997р. № 166, зареєстрованого в Мін'юсті України 09.07.1997р. за № 250/2054, як помилково про це стверджує відповідач та суд першої інстанції.

В акті перевірки вказується, що податкові накладні, на підставі яких позивачем проведено коригування податкового кредиту по податковій декларації за грудень 2005 року, є недійсними. З таким твердженням погодитися не можна, оскільки Закон України „Про податок на додану вартість” не містить положень, якими регламентується недійсність податкових накладних, в яких не всі графи заповнені, а п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037, вказує, що «податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано в пункті 2 даного Порядку», тому перелічені в акті перевірки податкові накладні є підставою для обчислення податкового кредиту.

Крім того, в грудні 2005 року позивачем не проводилася закупівля молока у сільськогосподарських товаровиробників по 0% ПДВ, а отже ніякого розподілу сум ПДВ між податковими деклараціями з ПДВ (основною та скороченою) за грудень 2005 року позивач не повинен був проводити. Тому застосування судом першої інстанції пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” є необґрунтованим.

З огляду на викладене в сукупності, апеляційний господарський суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок відповідача та суду першої інстанції про необхідність зменшення позивачу податкового кредиту на суму 489962 грн.

Місцевим господарським судом не враховано, що відповідачем в акті перевірки, поруч з висновком про відхилення в обрахунку податкового кредиту з даними позивача в сумі 489962 грн. (правомірність якого спростовано вище), підтверджено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену позивачем у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг) в сумі 323054 грн., що на підставі п.”а” пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” підлягає бюджетному відшкодуванню.

Не враховано судом і те, що результатами зустрічних перевірок, наданих позивачем на запит суду, підтверджено доводи позивача щодо факту надмірної сплати позивачем ПДВ до бюджету, що є безумовною підставою для бюджетного відшкодування згідно з п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Тобто ЗАТ „Ратнівський молокозавод” надмірно сплатило в попередніх податкових періодах 813016,00 грн., що призвело до від'ємного значення суми, врахованої згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", та відображеної в податковій декларації за грудень 2005 року та січень 2006 року, а тому має право на бюджетне відшкодування в повному обсязі заявленої суми.

Таким чином, спірне повідомлення-рішення № 0000012801/2 від 28.06.2006р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2006 року в сумі 728747 грн. є незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує права позивача, а отже, підлягає визнанню нечинним, з огляду на що позов слід задоволити, а постанову місцевого господарського суду скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та при неповному з”ясуванні обставин справи.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задоволити.

Скасувати постанову Господарського суду Волинської області від 19.10.2006р. у справі № 02/64-2А.

Позов задоволити.

Визнати нечинним (недійсним) податкове повідомлення-рішення Ратнівської МДПІ Волинської області від 28.06.2006р. № 0000012801/2.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Процик Т.С.

Суддя                                                                                          Галушко Н.А.