Постанова

від 04.08.2014 по справі 826/18909/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2014 року 10:30 № 826/18909/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участю представників сторін: представника позивача Мартинюк Л.А., представника відповідача Шмігель Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного будівельного комбінату управління справами Верховної ради України

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення - рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Державний будівельний комбінат управління справами Верховної ради України з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013р. №87326552207.

Постановою Окружного адміністративного суд м. Києва від 10.01.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014р., у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2014р. постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 10.01.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Мотивом скасування вказаних рішень суду зазначено, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, залишилися поза межами судового дослідження документи, подані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та їх зв'язку з його господарською діяльністю, зокрема, акти виконаних робіт, укладених між позивачем та Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово - транспортних споруд м. Києва».

Також вказано, що судам попередніх інстанцій необхідно встановити рух активів платника у процесі здійснення господарських операцій, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку, а також з'ясувати зміст отриманих позивачем робіт (послуг), їх обсяг та спосіб здійснення, тобто, ознак, які б свідчили про реальність їх виконання (надання), передбачених укладеними договорами, крім того, здійснити дослідження всіх первинних документів, які необхідно було складати під час здійснення господарських операцій в межах спірних правовідносин.

З огляду на приписи частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, справа слухається з врахуванням вказівок суду касаційної інстанції.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесено на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту податок на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентам.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітникам Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Державного будівельного комбінату управління справами Верховної ради України з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Райснер Унд Вольф Україна», (код за ЄДРПОУ 37449300), ПП «Харківспецбудмеханізація-7» (код за ЄДРПОУ 36224983), ТОВ «ДАР-КО» (код за ЄДРПОУ 35520543) за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 29.10.2013 р. №577/26552207/21586524.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 875 303,00 грн., у тому числі за квітень 2012 року - на 875 303,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 14.11.2013р. №87326552207 згідно з підпунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України, ДБК Управління справами Верховної Ради України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 312 955,00 грн., в тому числі за основним платежем - 875 303,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 437 652,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за перевіряємий період по взаємовідносинам із ТОВ «Райснер Унд Вольфф Україна», ПП «Харківспецбудмеханізація-7», ТОВ «ДАР-КО».

В акті перевірки зазначено, що при проведені вказаної перевірки відповідачем були використанні акти перевірок контрагентів позивача, зокрема:

- акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 17.04.2013 р. №256/22- 2/35520543 про результати документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-Ко» (код за ЄДРПОУ 35520543) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з TOB «Асті Ко» (код ЄДРПОУ 37317518),TOB «МВ Консалтинг» (код ЄДРПОУ 35310898), TOB «Торгпромтрейд» (код ЄДРПОУ 3770231), ТОВ «Технотрейд» (код ЄДРПОУ 37702247), TOB «Хронос інвест» (код ЄДРПОУ 38239588), ТОВ «Ідзуна» (код ЄДРПОУ 36811581), TOB «Актів Ілеті Україна» (код ЄДРПОУ 36425954), TOB «Негоціант» (код ЄДРПОУ 38105955), TOB «Тефіда Інвест» (код ЄДРПОУ 38239567), TOB «Утекс Україна» (код ЄДРПОУ 37392333), TOB «Нацпромторг» (код ЄДРПОУ 37317256), TOB Девкаліон Інвест» (код ЄДРПОУ 38239551) за весь період фінансово-господарської діяльності, яким встановлено, що операції здійснені ТОВ «Дар-Ко» з вказаними контрагентами не мали реального товарного характеру, зокрема, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг), також не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, трудових ресурсів для здійснення будь - якого виду діяльності;

- акт Західної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 29.07.2013р. №889/22.1-07/36224983 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Харківспецбудмеханізація -7» (код ЄДРПОУ 36224983) в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у TOB «ПМК 555» (код ЄДРПОУ 34933632) за період квітень 2012 р. та подальшої їх реалізації, яким встановлено, що даною звіркою не підтверджуються операції отримання ПП «Харківспецбудмеханізація -7» від контрагента - постачальника ТОВ «ПМК 555» за період, що звірявся та відповідно відсутні поставки товарів (робіт, послуг) від ПП «Харківспецбудмеханізація -7» до контрагентів - покупців.

Враховуючи вищенаведене, відповідач в акті перевірки дійшов висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Райснер Унд Вольфф Україна», ПП «Харківспецбудмеханізація-7», ТОВ «ДАР-КО», оскільки правочини між ДБК Управління справами Верховної Ради України та вказаними контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків, так як не встановлено факту реального здійснення господарських операцій в межах спірних правовідносин.

Позивач вважає протиправним збільшенням грошового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з того, що ним дотримано всі необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також звертає увагу суду на те, що на запити податкового органу (від 18.09.2013р. №11756/10/26-55-22-07 та від 21.01.2013р. №2840/10/222-10) були надані всі первинні документи по господарським операціям з ТОВ «Райснер Унд Вольфф Україна», ПП «Харківспецбудмеханізація-7», ТОВ «ДАР-КО».

Відповідачем не надано витребуваних судом документів, зокрема, копії податкових декларації контрагентів позивача, доказів визначення їм податкових зобов'язань, копії пояснень посадових осіб та інформацію про наявні кримінальні справи, документи на підставі яких було призначено та проведено перевірку, також не надано письмових заперечень проти позову.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять:

- договір поставки від 15.11.2011р. №68 укладений між ДБК Управління справами Верховної Ради України (покупець) та ТОВ «Райснер Унд Вольфф Україна» (постачальник), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупця деформаційні шви та еластомерні опорні частини виробництва RW Engineering Ges.m.b.H., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором. Відповідно до специфікацій до даного договору та видаткових накладних, які датовані листопадом - груднем 2011 року, ТОВ «Райснер Унд Вольфф Україна» поставило позивачу еластомерні опорні частини RWЕ та деформаційні шви WSF80. На виконання умов вказаного договору позивачу виписані податкові накладні, факт оплати за придбані товари підтверджується платіжними доручення;

- контракт від 06.03.2012р. №22/2012 укладений між ДБК Управління справами Верховної Ради України (генпідрядник) та ПП «Харківспецбудмеханізація-7» (підрядник) укладено, за умовами якого підрядник в межах договірної ціни відповідно до проектної документації та умов цього контракту виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по будівництву об'єкта, усуває на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкта недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт, а генпідрядник фінансує та приймає виконані всі передбачені замовленням роботи по будівництву відповідно до умов контракту. На виконання умов вказаного договору позивачу виписані податкові накладні, видаткові накладні, оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт та акти надання послуг, згідно з якими ПП «Харківспецбудмеханізація-7» надано генпослуги, а саме виконано реконструкцію транспортної розв'язки на перетині бульвару Дружби Народів та Наддніпрянського шосе у Печерському районі м. Києва;

- договір від 01.03.2012р. №17/2012 укладений між ДБК Управління справами Верховної Ради України (виконавець) та ПП «Харківспецбудмеханізація-7» (замовник), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок по виконанню робіт (проведення відбору проб ґрунту та визначення якості ущільнення ґрунтової основи). На виконання умов вказаного договору позивачу виписані податкові накладні, оформлені акти надання послуг, факт оплати за виконані роботи підтверджується платіжними доручення;

- контракт від 02 квітня 2012 року №48/2012, укладений між ДБК Управління справами Верховної Ради України (генпідрядник) та ТОВ «ДАР-КО» (підрядник), за умовами якого останній в межах договірної ціни відповідно до проектної документації та умов цього контракту виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по будівництву об'єкта, усуває на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкта недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт, а генпідрядник фінансує та приймає виконані всі передбачені замовленням роботи по будівництву відповідно до умов контракту. На виконання умов вказаного договору позивачу виписані податкові накладні, оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт та акти надання послуг, факт оплати за виконані роботи підтверджується платіжними доручення.

Отже, матеріали справи містять податкові накладні, видаткові накладні, виписані позивачу його контрагентами, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагенті позивача станом на дату їх виписки.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

Таким чином, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованими платниками податку.

Позивачем на вимогу суду були надані письмові пояснення щодо взаємовідносин з вказаними контрагентами, а також докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та їх зв'язку з його господарською діяльністю (виконання робіт, поставка матеріалу).

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, фіктивним правочином.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на визначення податкових зобов'язань контрагентам позивача, винесення вироків посадовим особам підприємства щодо ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Положення покладає на керівника підприємства, головного бухгалтера обов'язок обліковувати первинні документи. За п. 2.15 Положення, Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Положенням забороняється приймати до виконання лише первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. (п. 2.16 Положення).

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, такою особою є підприємство (установа, організація), але не її керівник. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні питання про недійсність податкової накладної.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Господарська діяльність контрагентів позивача на момент здійснення правочинів не була припинена, що не заперечувалось податковим органом, вказані товариства були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому податкові накладні складені належними особами та не суперечать приписам норм чинного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, всупереч вищезазначеним вимогам, не довів правомірності прийнятого рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державного будівельного комбінату управління справами Верховної ради України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.11.2013р. №87326552207.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян