Рішення

від 31.08.2014 по справі 41/23-10 (22/312(18/249-09)-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.08.14р. Справа № 41/23-10 (22/312(18/249-09)-10) За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 51 996 грн. 39 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 1763 від 11.07.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аромат" звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість за товар, поставлений у період з 12.05.2009р. по 14.07.2009р., в розмір 39 520 грн. 39 коп., з яких: 37 330 грн. 33 коп. - сума основного боргу, 1 919 грн. 55 коп. - пеня, 270 грн. 58 коп. - 3% річних, відповідно до умов Договору № 110 від 01.03.09р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 07.12.2010р. (суддя Орешкіна Е.В.) провадження у справі зупинене та матеріали справи №41/23-10(22/312(18/249-09)-10) направлені на адресу прокуратури Дніпропетровської області, з метою проведення прокуратурою Дніпропетровської області відповідної перевірки обставин, зазначених у вказаній ухвалі.

Вказана справа ухвалою від 01.06.11р. на підставі розпорядження № 237 від 25.05.11р. прийнята суддею Рудь І.А. до свого провадження.

04.09.12р. матеріали справи № 41/23-10(22/312(18/249-09)-10) (справа-замінник) повернулися на адресу господарського суду з Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області із супровідним листом № 46/4-8973 від 27.07.12р., відповідно до якого суд повідомлено, що після проведених перевірок склад злочину за даною справою не виявлено, у зв'язку із чим 27.07.11р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 358 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Ухвалою господарського суду від 25.12.13р. провадження у справі поновлене та призначений її розгляд в судовому засіданні.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві та додаткових поясненнях зазначив, що відповідач не укладав, не підписував з позивачем жодних договорів, не схвалював, не виконував, не замовляв, не отримував від позивача будь-яких товарів, та відповідно не оприбутковував його. Щодо посилань позивача на отримання вказаного товару та часткову оплату його вартості найманими робітниками відповідача вказує, що ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність самостійно, без залучення найманих працівників, що підтверджується звітами відповідача до податкової інспекції Просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2014р. за клопотанням відповідача призначено судову почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. В.І. Леніна, 17) та зупинено провадження у справі.

11.07.14р. справу повернуто на адресу господарського суду із висновком судової почеркознавчої експертизи № 562-14 від 24.06.2014р.

19.08.14р. на адресу суду надійшла заява відповідача, згідно якої останній просить стягнути з позивача на його користь: 3 900 грн.00 коп. в рахунок відшкодування витрат на оплату послуг адвоката; 428 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрати по сплаті державного мита за подання 09.03.10р. заяви за нововиявленими обставинами у даній справі та касаційної скарги від 08.04.10р.; 2 826 грн. 24 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом.

В судове засіданні 26.08.14р. представник позивача не з'явився.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Як зазначає позивач, 01.03.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аромат" (постачальник) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір № 110 (надалі-Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати партіями згідно заявок покупця в власність покупця косметичну та парфумерну продукцію, асортимент якої вказаний в специфікації (надалі-Товар), а покупець приймати та оплачувати товар (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.6.1 Договору даний договір вступає в силу з 01.03.2009р. і діє до 31.12.2009р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Згідно п. 2.1 Договору оплата за товар здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу в 60 календарних днів, шляхом перерахунку покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

01.03.2009р. між постачальником та покупцем укладено Додаткову угоду №1, згідно якої, сторонами доповнено розділ 2 договору від № 110 від 01.03.09р. пунктом 2.2., а саме: оплата за парфумерну продукцію: одеколон „Трійний" ємністю 100 мл та 195 мл; одеколон „Асортиментний" без футлярний та футлярний ємністю 90 мл; лосьйони ємністю 100 мл здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу в 20 (двадцять) календарних днів з моменту відвантаження товару постачальником покупцю шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 49 806 грн. 26 коп., що підтверджується доданим до матеріалів справи видатковими накладними, а саме:

- № Аро - 001959 від 12.05.09р на суму 9 219 грн. 48 коп.;

- № Аро - 001960 від 12.05.09р. на суму 318 грн. 72 коп.;

- № Аро - 002013 від 18.05.09р. на суму 1 565 грн. 38 коп.;

- № Аро - 002016 від 18.05.09р. на суму 4 053 грн. 76 коп.;

- № Аро - 002203 від 26.05.09р. на суму 1 303 грн. 44 коп.;

- № Аро - 002204 від 26.05.09р. на суму 11 905 грн. 20 коп.;

- № Аро - 002427 від 09.06.09р. на суму 4 903 грн. 92 коп.;

- № Аро - 002428 від 09.06.09р. на суму 432 грн. 00 коп.;

- № Аро - 002523 від 22.06.09р. на суму 3 239 грн. 04 коп.;

- № Аро - 002524 від 22.06.09р. на суму 7 549 грн. 20 коп.;

- № Аро - 002945 від 14.07.09р. на суму 483 грн. 84 коп.;

- № Аро - 002946 від 14.07.09р. на суму 4 832 грн. 28 коп. (а.с.8-19).

Як зазначає позивач, під час судового розгляду справи, відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар на загальну суму 12 285 грн. 80 коп., на підтвердження чого позивачем д матеріалів справи долучені банківські виписки. Станом на час прийняття рішення у даній справі, розмір основного боргу відповідача становить суму 37 330 грн. 33 коп.

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку порушення термінів оплати товару відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення, від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача розмір пені складає 1 919 грн. 55 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 270 грн. 58 коп.

Доказів погашення заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання ухвали господарського суду від 23.01.2014р. експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз проведена судова почеркознавча експертиза документів, згідно висновку № 562-14 від 24.06.14р. якої підпис від імені ОСОБА_1 та рукописний текст «б/п» у рядку «ОСОБА_1.» договору №110 від 01.03.2009р., додаткової угоди №1 від 01.03.2009р. - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням його справжньому підпису; рукописні записи у витратних накладних № Аро-001959 від 12.05.2009р., №Аро-001960 від 12.05.2009р., №Аро-002013 від 18.05.2009р., №Аро-002016 від 18.05.2009р., №Аро-002203 від 26.05.2009р., №Аро-002204 від 26.05.2009р., №Аро-002427 від 09.06.2009р., №Аро-002428 від 09.06.2009р., №Аро-002523 від 22.06.2009р., №Аро-002524 від 22.06.2009р., №Аро-002945 від 14.07.2009р., №Аро-002946 від 14.07.2009р. та товарно-транспортних накладних № 03 від 12.05.2009р., №02 від 26.05.2009р., №02 від 09.06.2009р., №06 від 22.06.2009р., №03 від 14.07.2009р., виконані не ОСОБА_1, а іншою особою, при чому вирішити питання, ким виконані підписи від імені ОСОБА_1 не надалося за можливе, у зв'язку із нестійкою конструкцією досліджуваних підписів (т. 4, а.с. 5-17).

Таким чином, надані позивачем документи на підтвердження та обґрунтування позовних вимог, а саме: договір № 110 від 01.03.2009р. та додаткова угода № 1 від 01.03.200р. до нього, перелічені вище витратні та товарно-транспортні накладні, не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів по справі, з підстав, встановлених висновком судової почеркознавчої експертизи.

Доводи позивача, що весь товар, поставлений ТОВ „Аромат" суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 на виконання спірного Договору, за його вказівкою, фактично був прийнятий працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Віком", засновником та власником якого є відповідач, та з відома останнього реалізувався працівниками вказаного товариства, судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи № 9106/10, оглянутими в судовому засіданні, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.09.12р., прийнятою за результатами перевірки, відповідно до ухвали господарського суду від 07.12.10р. (т. 4, а.с. 42-43). Крім того, матеріали справи не місять належних та допустимих доказів, на підтвердження вказаних доводів позивача.

За встановлених обставин, позовні вимоги ТОВ „Аромат" необґрунтовані, не підтверджені належними доказами та є такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі, в тому числі витрати відповідача на проведення судової експертизи, покладаються на позивача.

Одночасно, вимоги відповідача щодо стягнення з позивача витрат ФОП ОСОБА_1 на адвокатські послуги в розмірі 3 900 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підтвердження вказаної вимоги відповідачем до матеріалів справи долучені копії наступних документів: договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 09.03.10р., укладеного між відповідачем та адвокатом ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 32-35), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 від 18.06.2007р. на ім'я ОСОБА_3 (т.4, а.с. 31), розрахунок щодо наданих послуг по вказаному договору від 09.03.1010р. від 30.07.14р. (т.4, а.с. 36), акт приймання наданих юридичних послуг від 30.07.14р. (т. 4, а.с. 37), розписка від 30.07.14р., відповідно до якої адвокат ОСОБА_3 отримав від СПД ФО ОСОБА_1 кошти у сумі 3900 грн. відповідно до договору від 09.03.10р. (т. 4, а.с. 38).

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Судові витрати підлягають оплаті лише у тому випадку, якщо вони оплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В порушення вказаних вимог відповідачем в матеріали справи не надано відповідних фінансових документів, як-то платіжне доручення, банківська виписка, прибутковий касовий ордер тощо, на підтвердження оплати відповідачем вартості послуг адвоката у сумі 3 900 грн. 00 коп.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про недоведеність понесення відповідачем витрат на адвокатські послуги, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні цих вимог.

Крім того, господарський суд не знаходить правових підстав для задоволення вимог відповідача про стягнення з позивача витрат ФОП ОСОБА_1 на сплату державного мита в сумі 214 грн. 00 коп. за подання в межах даної справи заяви про перегляд рішення господарського суду від 05.11.2009р. за нововиявленими обставинами, та на сплату державного мита в розмірі 214 грн. 00 коп. за подання касаційної скарги на вказане судове рішення від 05.11.2009р., оскільки у першому випадку вказана заява відповідача залишена без задоволення ухвалою господарського суду від 24.03.10р., а у другому - вирішення питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду касаційної скарги відноситься до компетенції Вищого господарського суду України.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат" (61004, м. Харків, вул. Примакова, б. 46, код ЄДРПОУ 30226021) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 2 826 грн. 24 коп. (дві тисячі вісімсот двадцять шість грн. 24 коп.) витрат зі сплати вартості судової експертизи.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А.Рудь

Повне рішення складено - 29.08.14р.