Рішення

від 01.09.2014 по справі 903/626/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 серпня 2014 р. Справа № 903/626/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії, м.Луцьк

до Головного управління Міндоходів у Волинській області, м. Луцьк

про стягнення 8158,99 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Вознячук Л.Є., довіреність №154 від 11.12.2013р.;

від відповідача: Андросюк М.А., довіреність №4056/10/03-20-10-05 від 08.07.2014р..

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії звернулося з позовом до Головного управління Міндоходів у Волинській області про стягнення 88556,38 грн., з них 80061,22 грн. основна сума боргу, 336,17 грн. - пеня, 7359,15 грн. втрати від інфляції, 799,84 грн. - 3% річних та судових витрат по справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №55-6-05/948/5 від 14.04.2014р. про надання послуг бізнес-мережі, в частині вчасної оплати за надані телекомунікаційні послуги.

На підтвердження викладених у позові обставин позивач надав копію договору №55-6-05/948/4 від 02.04.2013р. про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти, копію договору №55-6-05/948/5 від 14.04.2014р. про надання послуг бізнес-мережі разом з додатками(додатковими угодами) до нього та копії рахунків-актів з січня по червень 2014р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.07.2014р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 30.07.2014р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

29.07.2014р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив з додатками, в якому відповідач просить у задоволені позову відмовити, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем останнього, також зазначає, що сторони у договорі №55-6-05/948/5 від 14.04.2014р. про надання послуг бізнес-мережі погодили лише один вид відповідальності за несвоєчасну оплату послуг, а саме пеню, тому у стягненні 3% річних та інфляційних втрат - слід відмовити.

У судовому засіданні 30.07.2014р. було оголошено перерву до 28.08.2014р. у зв'язку з неподанням позивачем всіх витребуваних ухвалою від 03.07.2014р. доказів, необхідність проведення між сторонами звірки взаємних розрахунків, вжиття останніми заходів щодо добровільного, безпосереднього врегулювання спору мирним шляхом.

У судовому засіданні 28.08.2014р. представником позивача подано заяву №03-13/1029 від 28.08.2014р. згідно якої повідомляє, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; надає правове обґрунтування нарахування інфляційних втрат та просить зменшити позовні вимоги на суму 80397,39 грн., з них 80061,22 грн. - основний борг, 336,17 грн. - пеня у зв'язку з оплатою відповідачем даних сум.

Згідно п.4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Суд розглянувши заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до ст.22 ГПК України, прийняв таке зменшення, а відтак має місце нова ціна позову в сумі 8158,99 грн., з них 7359,15 грн. втрати від інфляції, 799,84 грн. - 3% річних, виходячи з якої й вирішується спір.

У судовому засіданні 28.08.2014р. представник позивача позов підтримала, вимоги просила задовольнити.

У судовому засіданні 28.08.2014р. представник відповідача усно заявив клопотання про оголошення перерви для надання можливості добровільного врегулювання спору, з приводу задоволення позовних вимог на суму 8158,99 грн. заперечує з підстав наведених у відзиві, не оспорюючи суми заборгованості (нарахувань), просить відмовити у задоволені позову.

Суд розглянувши усне клопотання представника відповідача про оголошення перерви, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності певних обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи те що в судовому засіданні 30.07.2014р. до 28.08.2014р. було оголошено перерву, в тому числі і для вжиття сторонами заходів щодо добровільного, безпосереднього врегулювання спору мирним шляхом, відсутність клопотання сторін про продовження строку розгляду спору та не наведення виняткових випадків такого продовження, закінчення процесуальних строків розгляду спору, суд вважає наведене клопотання відповідача про оголошення перерви необґрунтованим та безпідставним, а тому відхиляється судом.

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноважених представників сторін, суд, -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Волинської філії ПАТ «Укртелеком» (Виконавець, Оператор) та Головним управлінням Міндоходів у Волинській області (Державна податкова служба у Волинській області) (Бізнес-абонент, Замовник) укладено договори №55-6-05/948/4 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти від 02.03.2013р. (а.с.20-25) та № 55-6-05/948/5 про надання послуг бізнес-мережі від 14.04.2014р.(а.с.7-12).

Згідно п. 1.1. даних договорів позивачем надаються відповідачу телекомунікаційні послуги (далі-Послуги), а останній зобов'язувався оплатити їх вартість.

Згідно п.1.3 Договору №55-6-05/948/4 від 02.04.2013р. кількість послуг або кількісні характеристики робіт, що виконуються за цим Договором, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору, що підписуються за кожним видом замовлених Послуг.

Згідно п.2.2 Договору № 55-6-05/948/5 від 14.04.2014р. перелік та опис послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг Бізнес-абоненту визначаються в окремих додаткових угодах до цього Договору.

Згідно п.п.3.1., 4.1., 4.2. Договору №55-6-05/948/4 від 02.04.2013р. ціна цього договору становить 338165,86 грн., у тому числі ПДВ 56360,98 грн., розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред`явлення Виконавцем рахунка-акта на оплату послуг (далі - рахунок). Цей рахунок одночасно є актом передавання-приймання наданих послуг за розрахунковий період, не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, Виконавець виставляє Замовнику рахунок для оплати вартості наданих Послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися Послуги.

Згідно п.4.3. Договору №55-6-05/948/4 Замовник повинен оплатити рахунок за Послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на поточний рахунок Виконавця. Оплата послуг проводиться у національній валюті. У разі неотримання рахунку до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, Замовник звертається до служби розрахунків Виконавця для отримання інформації про належну до сплати суму.

Згідно п.4.6. Договору №55-6-05/948/4 отримана від Замовника сума платежу зараховується Виконавцем у такій послідовності:

- поточні нарахування плати за Послуги, визначені у додатках до цього Договору;

- пеня;

- борги попередніх періодів.

Згідно п.3.2.3 Договору № 55-6-05/948/5 від 14.04.2014р. бізнес-абонент зобов'язаний оплачувати послуги в порядку та терміни, визначені Договором.

Згідно п.4.4. Договору № 55-6-05/948/5 не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор виставляє Бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим періодом вважається кожний календарний місяць року, в межах якого надавалися послуги.

Згідно п.4.5. Договору № 55-6-05/948/5 у разі кредитної системи оплати Бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора.

Згідно п.4.6. вказаного Договору у разі авансової системи оплати Бізнес-абонент для одержання послуг проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період.

Сторонами до Договору № 55-6-05/948/5 укладено додаткову угоду за №1 про надання послуг з організації віртуальної приватної мережі (ВПМ) від 14.04.2014р. згідно п.1 сторони погодили, що Оператор надає Бізнес-абоненту на території України послуги з організації віртуальної приватної мережі, а Бізнес-абонент отримує зазначені послуги ВПМ, користується ними на умовах Договору та цієї Додаткової угоди та сплачує їх вартість.

Позивачем відповідно до Договорів №55-6-05/948/4 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти та № 55-6-05/948/5 про надання послуг бізнес-мережі надано відповідачу телекомунікаційні послуги, які повністю проте несвоєчасно оплачені останнім.

Крім того відповідачем оплачено пеню в розмірі 336,17 грн. нараховану за несвоєчасність такої оплати за надані послуги.

Дані проплати свідчать про те, що відповідач визнав суми основної заборгованості та пені, що нараховані позивачем.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 799,84 грн. та інфляційних втрат в сумі 7359,15 грн. за період з 01.01.2014р. по 25.06.2014р., суд зазначає наступне.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Судом не приймаються пояснення представника відповідача, про відмову у стягненні 3% річних та інфляційних втрат, оскільки сторони у договорі погодили лише один вид відповідальності за несвоєчасну оплату послуг, а саме пеню. Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача додатково 57,80 грн. судових витрат, які поніс позивач у зв'язку із отриманням витягу з ЄДРПОУ на Головне управління Міндоходів у Волинській області, суд зазначає наступне.

Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно ст.49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Відповідно до розділу VI ГПК України склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Зважаючи на те, що позивачем були понесенні витрати у зв'язку з реалізацією процесуальних прав(виконання вимог ухвали суду від 03.07.2014р.), що стверджується платіжним дорученням №1622 від 16.07.2014р. на суму 57,80 грн.(а.с.88), суд приходить до переконання про стягнення з відповідача витрат у розмірі 57,80 грн., пов'язаних з наданням витягу з ЄДРПОУ.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 8158,99 грн., з них 7359,15 грн. - інфляційні втрати, 799,84 грн. - 3% річних.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, то судові витрати в сумі 1884,80 грн., з них судовий збір у розмірі 1827 грн. та 57,80 грн. вартість витягу з ЄДРПОУ, в порядку ст.ст.44,49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління Міндоходів у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, майдан Київський, буд. 4, код ЄДРПОУ 38691823) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, код ЄДРПОУ 23251963) 8158,99 (вісім тисяч сто п'ятдесят вісім гривень дев'яносто дев'ять копійок) грн., з них 7359,15 грн. - інфляційні втрати, 799,84 грн. - 3% річних та 1884,80 (тисячу вісімсот вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок) грн. судових витрат позивача.

Повний текст рішення складено

01.09.2014

Суддя А. С. Вороняк