Ухвала

від 27.04.2015 по справі 903/626/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 квітня 2015 року Справа № 903/626/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Міндоходів у Волинській області Міністерства доходів і зборів України (Головного управління ДФС у Волинській області Державної фіскальної служби України), м. Луцьк Волинської області,

на рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2014

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2014

у справі № 903/626/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії (далі - Товариство), м. Луцьк Волинської області,

до Головного управління Міндоходів у Волинській області Міністерства доходів і зборів України, м. Луцьк Волинської області,

про стягнення 8 158, 99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.08.2014 у справі № 903/626/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2014, позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.01.2015 № 903/626/14 касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Волинській області Міністерства доходів і зборів України на зазначені судові акти повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини першої статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Головне управління Міндоходів у Волинській області Міністерства доходів і зборів України (Головне управління ДФС у Волинській області Державної фіскальної служби України) 26.03.2015 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) повторно звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 26.03.2015 № 45/03-2010-04-11 та клопотанням про поновлення пропущеного строку, встановленого для подання такої скарги.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Волинської філії, а також матеріали скарги не містять й відміток про її безпосереднє вручення цьому адресатові, що є порушенням вимог частини четвертої статті 111 ГПК України.

Додане до касаційної скарги поштове повідомлення про вручення 18.12.2014 публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Волинської філії рекомендованої кореспонденції не може бути доказом направлення позивачу копії касаційної скарги від 26.03.2015, оскільки касаційна скарга датована пізніше, аніж позивачу було здійснено вручення поштової кореспонденції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, касаційна скага не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки остання подана з пропуском встановленого строку на оскарження, а клопотання про його поновлення не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник посилається на те, що строк для подачі касаційної скарги був пропущений внаслідок відсутності затвердженого кошторису у січні-лютому 2015 року, в тому числі щодо видатків, призначених для сплати скаржником судового збору.

Статтею 110 ГПК України передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Строки, протягом яких особи, що приймають участь у справі, мають право подати касаційну скаргу, встановлені статтею 110 ГПК України. При цьому зацікавлені особи на свій розсуд вирішують, скористатися їм правом на оскарження чи ні. В межах цих строків вони повинні визначитися з волевиявленням на звернення до суду.

Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

По відношенню до особи, яка не реалізувала право на подачу касаційної скарги у визначений строк з поважних причин, викликаних об'єктивними і не залежними від заявника обставинами, застосовуються правила статті 53 ГПК України.

У первісному зверненні до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою скаржником не було дотримано вимог, яке чинне процесуальне законодавство встановлює до форми та порядку подання касаційної скарги, зокрема до касаційної скарги не було додано доказів сплати судового збору.

Стаття 53 ГПК України передбачає оцінку господарським судом касаційної інстанції при вирішенні питання про відновлення строку обґрунтованості доводів скаржника.

Поважних причин попуску строку на касаційне оскарження скаржник не навів, а попереднє оскарження з недотриманням процесуальних норм, до числа поважних не відноситься.

Крім того, як зазначає скаржник, кошторис був затверджений 23.02.2015, проте, оплату судового збору здійснено скаржником лише 17.03.2015.

Таким чином, оскарження судових актів попередніх інстанцій у межах визначеного законом строку залежало виключно від самого скаржника, недоліки попередньо поданої касаційної скарги не були усунуті скаржником невідкладно, а наведені скаржником причини пропуску не свідчать про відсутність об'єктивної можливості та адекватного часу для оскарження. Тому у задоволенні клопотання про відновлення строку слід відмовити.

Керуючись статтею 53, пунктами 3, 5 частини першої статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання Головного управління Міндоходів у Волинській області Міністерства доходів і зборів України (Головного управління ДФС у Волинській області Державної фіскальної служби України) про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у справі № 903/626/14 повернути Головному управлінню Міндоходів у Волинській області Міністерства доходів і зборів України (Головному управлінню ДФС у Волинській області Державної фіскальної служби України).

3. Повернути Головному управлінню Міндоходів у Волинській області Міністерства доходів і зборів України (Головному управлінню ДФС у Волинській області Державної фіскальної служби України) (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням від 17.03.2015 № 226.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій