Постанова

від 01.07.2009 по справі 15/72/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/72/09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 липня 2009 р.                                                                                    № 15/72/09  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Губенко Н.М.

суддів:Барицької Т.Л.,Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства будівельної фірми "Автошляхбуд –САА"

на  рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 10.03.2009 р.

у  справі№ 15/72/09

за  позовомТОВ "Павлоград-Сервіс"

доПриватного підприємства будівельної фірми "Автошляхбуд –САА" (надалі –ПП "Автошляхбуд –САА")

простягнення 936 729,15 грн.

за участю представників:

від позивача-  не з'явились

від відповідача-  Потапова В.В.; Мінєєв Ю.М.;   Влащук В.М.

В С Т А Н О В И В:

У січня 2009 р. ТОВ "Павлоград-Сервіс" звернулося до господарського суду з позовом до ПП "Автошляхбуд –САА" про стягнення 823 096 грн. основного боргу, 19 505,98 грн. процентів річних, 94 127,17 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті товару (паливно-мастильних матеріалів та щебеню), право вимоги за якими ТОВ "Павлоград-Сервіс" набуло за договором про відступлення права вимоги № 200705-2 від 11.05.2007 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.03.2009 р. (суддя Ржепецький В.О.) позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням, ПП "Автошляхбуд –САА" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі  вимоги процесуального  законодавства  і  всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на  всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прийняте у справі рішення вказаним вимогам не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, протягом 2005-2006 рр. ПП "Автошляхбуд –САА" отримало від ТОВ "Спецоборудование - НИК" паливно-мастильні матеріали та щебінь за накладними та довіреностями на загальну суму 843 096 грн.

17.04.2007 р. в рахунок оплати ПП "Автошляхбуд –САА" передав ТОВ "Спецоборудование - НИК" за актом приймання-передачі 16 простих векселів.

В подальшому, 11.05.2007 р. між ТОВ "Спецоборудование - НИК" (цедент) та ТОВ "Павлоград-Сервіс" (цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 200705-2, відповідно до умов якого цедент відступив, а цесіонарій набув право вимоги і став кредитором.

Відповідно до ст. 14 закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач підтвердив дійсність зобов'язання щодо оплати вищевказаної суми шляхом передачі ТОВ "Спецоборудование - НИК" боргових документів, а саме, 16 векселів на суму 843 096 грн.

Проте, вексель не може сам по собі підтверджувати дійсність або недійсність гос подарського зобов'язання. Вексель, виходячи з його нормативного визначення, підтверджує бе зумовність грошового зобов'язання векселедавця (відповідача) сплатити після настання строку платежу суму коштів векселедержателю.

В оскаржува ному рішення суд дійшов висновку, що згідно договору про відступлення права вимоги до позивача перейшли всі права ТОВ "Спецоборудование - НИК" щодо права вимоги боргу у відповідача за паливно-мастильні матеріали та щебінь за накладними та довіреностями.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Отже, суд першої інстанції не встановив, яке саме право вимоги існувало у ТОВ "Спецоборудование - НИК" на момент укладання даного дого вору про відступлення права вимоги, а тому необґрунтовано і передчасно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення 823 096 грн. основного боргу, 19 505,98 грн. процентів річних, 94 127,17 грн. інфляційних нарахувань за неналежне виконання зобов'язань по оплаті товару.

Неповне дослідження фактичних обставин та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Викладене свідчить про те, що судом при розгляді справи не були достатньо враховані вимоги законодавства. Як наслідок, прийняте у справі рішення не відповідає ст. ст. 84 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.

Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або  вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над  іншими, збирати  нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення, суд надав неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.1117 ГПК України), рішення підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства будівельної фірми "Автошляхбуд –САА" задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 10.03.2009 р. у справі № 15/72/09 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя                                                                      Н. Губенко

С у д д і:                                                                                          Т. Барицька

                                                                                                        О. Подоляк