Ухвала

від 01.09.2014 по справі 645/697/14-ц

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/697/14-ц

Провадження № 2-з/645/133/14

УХВАЛА

Іменем України

01 вересня 2014 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Сілантьєвої Е.Є.

При секретарі судових засідань Курбатовій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

ОСОБА_4 звернулась з позовом про поділ майна подружжя.

Позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, яке вона просить поділити між сторонами, як майно подружжя, а саме: накласти заборону відчуження земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:08:001:0005), розташовану за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Свою заяву позивач мотивувала тим, що Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.10.2011 року задоволено заяву позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно та судом було визнано за ОСОБА_5 право власності: - на житловий будинок літ. «А-2» житловою площею 249,0 кв.м., загальною площею 363,7 кв.м. з сараєм літ «Б» за адресою: АДРЕСА_1; на земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий №6310138500:08:001:0005), цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). В подальшому, на підставі цього рішення, ОСОБА_5 переоформив право власності на житловий будинок на себе. ОСОБА_4 зазначила, що вона не була повідомлена про цей судовий розгляд, та участі не приймала, в зв*язку з чим, вона звернулась до апеляційного суду Харківської області та оскаржила це рішення суду. За результатами розгляду апеляційної скарги рішенням апеляційного суду Харківської області від 24.05.2014 року рішення було скасовано та в задоволенні позову було відмовлено. Позивачка за зустрічним позовом, також зазначила, що на цей час, майно оформлено на ОСОБА_5 та він і його батько - ОСОБА_3 не бажають виконувати рішення апеляційного суду. Цей факт також зазначено в ухвалі апеляційного суду Харківської області від 18.08.2014 року за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу суду про забезпечення позову. Тому в неї є всі підстави вважати, що відповідач має намір передати спільне майно до свого сина - ОСОБА_5 з метою зменшень переліку спільного майна подружжя, яке зазначено у позовних заявах, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд вивчивши заяву, матеріали цивільної справи, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав

У відповідності зі ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову вирішується суддею чи судом, який розглядає справу, в той же день без повідомлення відповідача й інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб є одним з видів забезпечення позову.

В постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвалою суду від 3 липня 2014 року було задоволено заяву ОСОБА_2 та було накладено арешт, шляхом заборони відчуження, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами літ. «А-2» житловою площею 249,0 кв. м., загальною площею 363,7 кв. м. з сараєм літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:08:001:0005), розташовану за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; автомобіль Honda Accord, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3; автомобіль Toyota Fortuner, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, які належать на праві власності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 18.08.2014 року, Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 3 липня 2014 року скасовано в частині накладення заборони на відчуження житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки № 44-а по вул.. Танкопія в м. Харкові в іншій частині ухвалу залишено без змін. Згідно мотивувальної частини Ухвали судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 18.08.2014 року, підставою для часткового скасування Ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 3 липня 2014 року було те, що власником земельної ділянки не є позивач по справі, а є ОСОБА_5, син позивача.

Позивачем були надані рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.10.2011 року на підставі якого право власності на спірний будинок було визнано за ОСОБА_5, сином позивача по справі, але рішенням апеляційного суду Харківської області від 24.05.2014 року зазначене рішення було скасовано та скасовано право власності на житловий будинок літ. «А-2» житловою площею 249,0 кв.м., загальною площею 363,7 кв.м. з сараєм літ «Б» за адресою: АДРЕСА_1; на земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий №6310138500:08:001:0005), цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за ОСОБА_5 та в задоволенні позову було відмовлено. Таким чином, на час розгляду клопотання про забезпечення позову, власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 але належним чином майно не перереєстровано на позивача по справі.

З огляду на викладене, оскільки не вжиття заходу щодо забезпечення позову, у спосіб зазначений позивачем за зустрічним позовом, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд прийшов до висновку про задоволення заяви позивача та накладення арешту на вищезазначене майно.

Керуючись статтями 11, 122, 151, 152, 153 ЦПК України, суд -

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили накласти арешт, шляхом заборони відчуження, на земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:08:001:0005), розташовану за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Копію ухвали направити для виконання Фрунзенському відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня винесення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5- днів з дня отримання копії ухвали.

Ця ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя -