Ухвала

від 02.09.2014 по справі 592/8877/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №592/8877/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/788/409/14 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_3 ,

суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження №12012200010000179, які надійшли до апеляційного суду з апеляційними скаргами прокурора прокуратури м. Суми ОСОБА_7 , представника потерпілого ВАТ «Сумський хлібокомбінат» - адвоката ОСОБА_8 , захисника обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 червня 2014 року, яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. М. Чернеччина Сумського району, Сумської області, мешканець м. Суми, раніше не судимий,

визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, ст.191 ч.5 КК України, ст.366 ч.1, ст.358 ч.3 (в редакції на момент скоєння злочину) КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Калініград, мешканець м. Суми, раніше не судимий, -

визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, ст.191 ч.5 КК України,

з участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_12 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

представника потерпілого ВАТ «Сумський хлібокомбінат» ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду Сумської області надійшли апеляційні скарги від прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , представника потерпілого ВАТ «Сумський хлібокомбінат» - адвоката ОСОБА_8 , захисника обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 червня 2014 року, в яких:

- адвокат ОСОБА_8 представник потерпілого ВАТ «Сумський хлібокомбінат», просить вирок суду відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 скасувати та ухвалити новий вирок, яким: ОСОБА_9 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, ст.191 ч.5 КК України і призначити йому покарання у виді 12 років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, з конфіскацією майна; ОСОБА_10 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, ст.191 ч.5 КК України і призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, з конфіскацією майна; в іншій частині вирок суду залишити без зміни;

- прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_15 просить вирок суду відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, призначивши новий судовий розгляд у суді першої інстанції;

- захисник обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 просить скасувати вирок суду відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , та ухвалити нове судове рішення, яким звільнити обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

Даним вироком ОСОБА_9 визнаний винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, ст.191 ч.5 КК України і йому призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 4 років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна; за ч.1 ст.366 КК України у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на два роки;за ч.3 ст.358 КК України (в редакції станом на 2008 рік) у виді штрафу розміром 850грн. у прибуток держави. На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено ОСОБА_9 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі строком на два роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями, строком на два роки, та на підставі ст.74 КК України звільнено від призначеного покарання за ст.366 ч.1, ст.358 ч.3 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Постановлено стягнути судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи з ОСОБА_9 у розмірі 1225 грн. на користь держави.

ОСОБА_10 визнаний винуватим в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2, ст.191 ч.5 КК України і йому призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги представник потерпілого ВАТ «Сумський хлібокомбінат» зазначає, що вирок суду є незаконним у частині призначення обвинуваченим покарання, яке, на його думку, є занадто м`яким та не відповідає ступеню тяжкості вчиненого правопорушення, є явно недостатнім для виправлення обвинувачених та попередження скоєння ними нових правопорушень. Представник потерпілого посилається на те, що обвинувачені своєї вини не визнали, щиро не розкаялися та не сприяли слідству у розкритті правопорушень. Звертає увагу на те, що дії обвинувачених мали умисний та корисний характер, направлений на попередню змову обвинувачених між собою на незаконне заволодіння майном ВАТ «Сумський хлібокомбінат» в особливо великих розмірах.

В своїй апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_15 в обґрунтування своїх вимог вказує на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки ПФ «Комфі», на його думку, фактично не вступило в право власності та розпорядження придбаним майном та в зв`язку з чим не було проведено розрахунок за нього, і тому вважає, що під час судового розгляду даного кримінального провадження не було зібрано достатніх доказів, якими можливо було б спростувати твердження обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо наявності у них наміру проведення розрахунків за реалізоване майно. Крім того, прокурор вважає, що під час судового розгляду здобуто достатньо даних, які підтверджують співучасть ОСОБА_10 , а саме його пособництво у вчиненні ОСОБА_9 використання завідомо підробленого документа, який має значення для остаточного рішення у кримінальному провадженні. Також, прокурор акцентує увагу на тому, що жодних фактів, які б стверджували про відсутність у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 намірів на проведення розрахунків за реалізоване майно підприємства свідками у суді не вказано. В доповненнях до апеляційної скарги прокурор звертає увагу на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання ОСОБА_9 за сукупністю злочинів.

Захисник обвинувачених в обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд при розгляді кримінального провадження безпідставно вийшов за межі обвинувального акту, вказавши, що ОСОБА_9 станом на 13 березня 2006 року був директором ПФ «Комфі», посилаючись при цьому на договір оренди від 13 березня 2006 року №870, оскільки події мали місце з початку 2009 року.

Також, адвокат зазначає, що суд безпідставно взяв до уваги та зазначив у вироку суперечливі покази свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 щодо дій обвинувачених на засіданнях спостережної комісії. Окрім того, покази свідка ОСОБА_18 викладені у вироку не в повному обсязі. Також, адвокат вважає, що трактування колегією суддів заявленого клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинувачених, як згоду з обвинуваченням, є недопустимим з огляду на вимоги ст.44 КК України, оскільки згоду обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності не слід пов`язувати із визнанням своєї вини у вчиненому злочині.

Захисник вважає, що суд, вказавши у вироку на нові фактичні обставини та поклавши їх у обвинувачення, вийшов за межі обвинувачення та засудив його підзахисних з порушенням вимог закону, тобто, за іншими фактичними обставинами провадження. Окрім того, при призначенні виду та міри покарання суд, на думку адвоката, порушив норми матеріального права, призначивши покарання ОСОБА_9 за кожне кримінальне правопорушення окремо, а застосовуючи ст.70 КК України, залишив поза увагою покарання за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ст.15 ч.2, ст.191 ч.5 КК України.

За вироком суду ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачені в тому, що 02 жовтня та 03 жовтня 2008 року ОСОБА_9 , виконуючи обов`язки голови правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат», що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Нахімова, 30, тобто будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою із директором ТОВ «Комфі» ОСОБА_10 , з метою незаконного заволодіння майном - нежитловими приміщеннями ВАТ «Сумський хлібокомбінат», уклав фіктивні договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, належних ВАТ «Сумський хлібокомбінат», №1 від 02.10.2008р., №2 від 02.10.2008р., №3 від 03.10.2008р. та договір купівлі-продажу земельної ділянки №4 від 03.10.2008р., згідно яких ТОВ «Комфі» придбало у ВАТ «Сумський хлібокомбінат» наступні нежитлові приміщення: нежитлове приміщення - магазин «Колос» площею 300,2кв.м., за адресою: м. Суми вул.Засумська,12, вартістю 325860,15грн.; нежитлове приміщення - магазин «Мета» площею 76,9кв.м., за адресою: м. Суми пр-т.Шевченка,1, вартістю 36973,48грн.; нежитлове приміщення - магазин «Гарячий хліб» площею 189,4кв.м., за адресою: м. Суми вул.Рахімова,30, вартістю 351714,62грн.; нежитлове приміщення - магазин площею 220,7кв.м., за адресою: м. Суми, вул.Харківська,119 (115), вартістю 24807,68грн.; 25/100 частин вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 73,4кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 66644,30грн.; нежиле приміщення - реконструкція хлібозаводу №2 та підвальних приміщень існуючого магазину «Булочна» під адміністративно-торгівельний комплекс з баром, котельнею, добудовою підвального переходу, за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 905957,19грн.; нежитлове приміщення - кондитерський цех площею 3384,7кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 1120788,14грн.; земельна ділянка площею 0,2710га за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 216228,81грн.

Загальна вартість вищевказаного майна складала 3048974,37грн., що є близько 45% від статутного фонду товариства, оскільки відповідно до п.3.1. статуту ВАТ «Сумський хлібокомбінат», статутний фонд товариства становив 7 503 104грн. Відповідно до п.п.6.3 к), 6.19 є) Статуту ВАТ «Сумській хлібокомбінат», прийняття рішення про відчуження майна Товариства, балансова вартість якого перевищує 15% статутного фонду товариства, повинно узгоджуватися загальними зборами акціонерів та наглядовою радою підприємства.

ОСОБА_9 , реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння майном, а саме нежитловими приміщеннями ВАТ «Сумський хлібокомбінат», підробив протоколи засідання правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат» та протоколи засідання Спостережної ради ВАТ «Сумський хлібокомбінат», які містили в собі інформацію про відчуження нерухомого майна ВАТ «Сумський хлібокомбінат».

Так, виконуючи обов`язки голови правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат», ОСОБА_9 вніс завідомо неправдиву інформацію до протоколу засідання ВАТ «Сумський хлібокомбінат» від 25.09.2008р. про начебто прийняте рішення щодо відчуження нерухомого майна кондитерського цеху із адмінбудівлею загальною площею 3384,7кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми вул. Харківська, 119, шляхом укладання договору купівлі-продажу із покупцем ПФ «Комфі» (код ЄДРПОУ 23998538) за ринковою ціною 1120788,13грн. в тому числі податок на додану вартість, з відстрочкою платежу на десять років та з наданням собі повноважень як виконуючому обов`язки голови правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат» на укладення та підписання договорів купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, після погодження даного рішення Правління із Спостережною радою ВАТ «Сумський хлібокомбінат». При цьому ОСОБА_9 достовірно було відомо, що вказані збори не проводились взагалі і вказане рішення не приймалось. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_9 вніс завідомо неправдиву інформацію до протоколу засідання Спостережної ради ВАТ «Сумський хлібокомбінат» від 29.09.2008р., а саме про погодження рішення Правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат» про відчуження нерухомого майна вказаного кондитерського цеху із адмінбудівлею.

Окрім цього, ОСОБА_9 вніс завідомо неправдиву інформацію до протоколу засідання ВАТ «Сумський хлібокомбінат» від 19.09.2008р. про начебто прийняте рішення про відчуження нерухомого майна нежитлового приміщення - магазину «Мета» площею 76,9кв.м., за адресою: м. Суми, пр-т.Шевченка,1, нежитлового приміщення - магазину Гарячий хліб», площею 189,4кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлового приміщення - магазину площею 220,7кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 (115), АДРЕСА_5 частин вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 73,4кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » площею 300,2кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 , шляхом укладання договору купівлі-продажу із покупцем ПФ «Комфі» за ринковою ціною 806000,20грн., в тому числі податок на додану вартість, з відстрочкою платежу на десять років та дорученням виконуючому обов`язки голови правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат» на укладення та підписання договорів купівлі-продажу про відчуження вищевказаного нерухомого майна, після погодження даного рішення Правління із Спостережною радою ВАТ «Сумський хлібокомбінат». При цьому ОСОБА_9 достовірно було відомо, що вказані збори не проводились взагалі і вказане рішення не приймалось. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, вніс завідомо неправдиву інформацію до протоколу засідання Спостережної ради ВАТ «Сумський хлібокомбінат» від 22.09.2008р. про погодження рішення Правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат» щодо відчуження вищевказаного нерухомого майна.

Окрім цього, виконуючи обов`язки голови правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат», ОСОБА_9 , вніс завідомо неправдиву інформацію до протоколу засідання ВАТ «Сумський хлібокомбінат» від 2.09.2008р. про начебто прийняте рішення про відчуження нерухомого майна адміністративно-торгівельного комплексу з баром площею 279,8кв.м, котельні загальною площею 38,1кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,2710га за цією ж адресою, шляхом укладання договору купівлі-продажу із покупцем ПФ «Комфі» за ринковою ціною 935154,99грн., а з податком на додану вартість за 1122186грн., з відстрочкою платежу на десять років та надання права як виконуючому обов`язків голови правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат» на укладення та підписання договорів купівлі-продажу про відчуження вищевказаного нерухомого майна, після погодження даного рішення Правління із Спостережною радою ВАТ «Сумський хлібокомбінат». При цьому ОСОБА_9 достовірно було відомо, що вказані збори не проводились взагалі і вказане рішення не приймалось. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_9 вніс завідомо неправдиву інформацію до протоколу засідання Спостережної ради ВАТ «Сумський хлібокомбінат» від 25.09.2008р. про погодження рішення Правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат» про відчуження вищевказаного нерухомого майна. При цьому ОСОБА_9 достовірно було відомо, що вказані збори не проводились взагалі і вказане рішення не приймалось.

У вищевказаних протоколах засідання підписів членів правління та членів спостережної ради в наявності не було, вказані протоколи, для надання їм офіційного виду були завірені підписом ОСОБА_9 та печаткою ВАТ «Сумський хлібокомбінат».

Розуміючи неможливість законного нотаріального оформлення вищевказаних договорів купівлі-продажу, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_19 вирішили подати позовну заяву про визнання дійсними договорів та визнання права власності до постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Безпечне нерухоме майно».

Так, 07 жовтня 2008 року ОСОБА_20 , будучи директором ПФ «Комфі» звернувся з позовною заявою про визнання дійсними договорів та визнання права власності до постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Безпечне нерухоме майно», після чого 10 жовтня 2008 року ОСОБА_9 , виконуючи обов`язки голови правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат», надав до цієї установи відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ВАТ «Сумський хлібокомбінат» в повному обсязі визнає позовні вимоги ПФ «Комфі». Також достовірно знаючи, що протоколи засідання правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат» та протоколи засідання Спостережної ради ВАТ «Сумський хлібокомбінат» містять в собі недостовірну інформацію про вирішення питання відчуження нерухомого майна ВАТ «Сумський хлібокомбінат», ОСОБА_9 , реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на розтрату майна ВАТ «Сумський хлібокомбінат», надав вказані документи до Третейського суду при Асоціації «Безпечне нерухоме майно», що розташований за адресою: м. Харків вул. Плеханівська,20.

Рішенням Третейського суду при Асоціації «Безпечне нерухоме майно» від 10 жовтня 2008 року у справі №4/10-2008 за позовом ПФ «Комфі» до ВАТ «Сумський хлібокомбінат» про визнання дійсними договорів та визнання права власності на нерухоме майно, позовні вимоги ПФ «Комфі» задоволені повністю та визнані дійсними вище перелічені договори купівлі-продажу, укладені між ПФ «Комфі» та ВАТ «Сумський хлібокомбінат» про купівлю-продаж об`єктів нерухомого майна та земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Харківської області про визнання рішення третейського суду та видачу наказу від 09.12.2008р. у справі №60/162-08, визнане право власності ПФ «Комфі» на вищевказані об`єкти нерухомості.

Отже, ОСОБА_9 , діючи за попередньо змовою з ОСОБА_10 , виконали усі дії, які були необхідні для незаконного заволодіння майном, а саме нежитловими приміщеннями ВАТ «Сумський хлібокомбінат», що спричинило збитків підприємству на загальну суму 3048974,37грн., що у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Однак, 19 лютого 2009 року на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява від представника ВАТ «Сумській хлібокомбінат» про визнання наказів від 09.12.2008р. по справі №60/162-08 такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку з чим господарським судом винесено ухвалу про визнання наказів від 09.12.2008р. по справі №60/162-08 такими, що не підлягають виконанню, та обвинувачені, виконавши усі необхідні дії, не змогли реалізувати свої наміри щодо незаконного заволодіння майном ВАТ «Сумський хлібокомбінат» на загальну суму 3048974,37грн. із причин, які не залежали від їх волі, і їх дії кваліфіковані за ст.15 ч.2 ст.191 ч.5 КК України як замах на привласнення, розтрату майна або заволодіння ним, кваліфікуючими ознаками якого є зловживання службовим становищем, особливо великі розміри та вчинене за попередньо змовою групою осіб, та дії ОСОБА_9 - за ч.1 ст.366 КК України, тобто службове підроблення, та за ч.4 ст.358 КК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримку доповненої апеляційної скарги, доводи захисників та пояснення обвинувачених на підтримку поданої апеляційної скарги, представника потерпілих про підтримку вимог поданої ним апеляційної скарги, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинувачених, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені у апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційні скарги захисника обвинувачених та представника потерпілих частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно ч.1 ст.412 цього Кодексу істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до приписів п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Проте, суд першої інстанції, визнавши винними ОСОБА_9 та ОСОБА_19 у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст.191 ч.5 КК України, а саме у замаху на привласнення, розтрату майна або заволодіння ним, кваліфікуючими ознаками якого є зловживання службовим становищем, особливо великі розміри та вчинене за попередньо змовою групою осіб, поклавши в основу вироку обвинувачення, викладене в обвинувальному акті від 21 серпня 2013 року, не дійшов висновку, що саме інкримінується обвинуваченим привласнення, розтрата, чи заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

Також, формулюючи у мотивувальній частині вироку обвинувачення ОСОБА_19 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, суд першої інстанції фактично не розкрив об`єктивну сторону цього складу злочину і не конкретизував, у чому саме полягали його дії при замаху на вчинення інкримінованого йому злочину.

Окрім того, суд першої інстанції вийшов за межі пред`явленого обвинувачення, зробивши висновки про причетність ОСОБА_9 до заснування та керування ПФ «Комфі», які не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, а на підтвердження наміру ОСОБА_9 та ОСОБА_19 не проводити розрахунки по договорам купівлі-продажу майна ВАТ «Сумський хлібокомбінат» послався на фінансові звіти ПФ «Комфі» за 2011 рік, тоді як за договорами купівлі-продажу дата розрахунку вказана 15 грудня 2008 року, та жодної іншої інформації про фінансовий стан покупця на цей період матеріали кримінального провадження не містять.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього.

Проте, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_9 вказаних вимог законодавства не дотримався, та при призначенні покарання за сукупністю злочинів не врахував покарання, призначене за ст.15 ч.2, ст.191 ч.5 КК України, допустивши неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність перешкодили суду першої інстанції прийняти законне та обґрунтоване рішення у даному кримінальному провадженні, та за таких обставин вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, оскільки ст.420 КПК України містить вичерпний перелік підстав для ухвалення судом апеляційної інстанції свого вироку при скасуванні вироку суду першої інстанції.

Скасовуючи ухвалений судом першої інстанції вирок щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , колегія суддів не розглядає доводи апелянта представника потерпілого про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених, недоцільність застосування судом при призначенні покарання обвинуваченим ст.69 КК України, доводи апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та захисника обвинувачених про відсутність в діях ОСОБА_9 та ОСОБА_10 складу злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст.191 ч.5 КК України, оскільки призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права наперед вирішувати питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, та вважає, що всі доводи апеляційних скарг представника потерпілого, прокурора та захисту підлягатимуть об`єктивному дослідженню при новому судовому розгляді кримінального провадження.

В ході нового розгляду суд першої інстанції має повно і всебічно у точній відповідності з вимогами кримінального процесуального законудослідити обставини справи та надані сторонами провадження докази і дати цим доказам вмотивовану оцінку, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.404,405,407,412 ч.1,413,418,419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити, апеляційні скарги представника потерпілого ВАТ «Сумський хлібокомбінат» - адвоката ОСОБА_8 , захисника обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 задовольнити частково.

Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 червня 2014 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 скасувати і призначити новий розгляд даного провадження утому ж суді першої інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5