Ухвала

від 05.08.2014 по справі 12/150-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"05" серпня 2014 р. Справа № 12/150-11

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега»;

на дії Відділу Державної виконавчої служби України Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області;

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА»;

до Приватного сільськогосподарського підприємства «ШЛЯХОВИК»;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»;

про стягнення 12 634,29 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

В засіданні приймали участь:

від скаржника (стягувач): Грищенко О.М. (довіреність б/н від 14.02.2014 р.);

від відповідача (боржника): Белашко О.О.(довіреність № 128/2 від 03.06.2013 року)

від органу ДВС:Савчук Ю.М. (доручення № 031-22/10070-9 від 04.08.2014 року)

від третьої особи: не з'явився.

обставини справи:

Господарським судом Київської області було винесено рішення у справі № 12/150-11 від 20.01.2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА» до Приватного сільськогосподарського підприємства «ШЛЯХОВИК» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО» про стягнення 12 634,29 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року рішення Господарського суду Київської області у справі № 12/150-11 скасовано.

09.04.2012 року Господарським судом Київської області був виданий наказ № 12/150-11.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.10.2012 року у справі № 12/150-11 замінено стягувача у справі №12/150-11 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «ОМЕГА».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «ОМЕГА» 29.04.2014 року звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби України Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області.

Відповідно до ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

За таких обставин, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «ОМЕГА» на дії Відділу Державної виконавчої служби України Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області ухвалою від 05.05.2014 року була призначена до розгляду в судовому засіданні 20.05.2014 року.

В судове засідання 20.05.2014 року представники Відділу Державної виконавчої служби України Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області, боржника (відповідача у справі), третьої особи не з'явилися, Відділ Державної виконавчої служби України Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 05.05.2014 року не виконав, про причини неявки суд не повідомв.

Ухвалою від 20.05.2014 року розгляд скарги було відкладено до 03.06.2014 року.

В судовому засіданні 03.06.2014 року скаржник підтримав вимоги скарги, представники Відділу Державної виконавчої служби України Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області, боржника (відповідача у справі) та третьої особи не з'явились.

В той же час, судом було досліджено наявні у справі № 12/150-11 матеріали та встановлено, що для повного та всебічного розгляду скарги необхідно дослідити матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу суду у справі № 12/150-11 на стадії перебування у відділі Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, зокрема, щодо обставин та підстав перерахування коштів первісному кредитору.

В судовому засіданні 03.06.2014 року розгляд скарги відкладався до 24.06.2014 року, також було викликати в судове засідання повноважних представників стягувача, боржника, Відділу Державної виконавчої служби України Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області та Відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області та витребувано необхідні для розгляду скарги документи.

23.06.2014 року через канцелярію суду від Відділу Державної виконавчої служби України Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

24.06.2014 року через канцелярію суду від представника боржника (відповідача у справі) надійшов відзив на позов.

24.06.2014 року через канцелярію суду від Відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 24.06.2014 року представники Відділу Державної виконавчої служби України Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області, третьої особи та Відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області не з'явилися, стягувач, Відділ Державної виконавчої служби України Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області та Відділ Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 03.06.2014 року не виконали. У звязку з чим, розгляд скарги відкладався до 08.07.2014 року.

В судовому засіданні 08.07.2014 року розгляд скарги відкладався до 05.08.2014 року.

Розглянувши в судовому засіданні 05.08.2014 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «ОМЕГА» на дії ВДВС Роменського МРУЮ Сумської області судом встановлено наступне.

Заявник оскаржує винесену 24.01.2014 року ВДВС Роменського МРУЮ Сумської області постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» по виконанню наказу суду у справі № 12/150-11.

Дана дія мотивована тим, що додані до виконавчого документу матеріали містили в собі платіжне доручення №1916 від 03.10.2012 року про перерахування із депозитного рахунку ВДВС Фастівського МРУЮ Київської області коштів в сумі 10 919,77 грн. на користь ТОВ «ВІСАВА», яке згідно виконавчого документу являлось стягувачем. Скаржник вважає неправомірними висновки та дії ВДВС Роменського МРУЮ Сумської області щодо фактичного виконання наказу суду, оскільки під час виконавчого провадження відбулась заміна сторони з ТОВ «ВІСАВА» на ТОВ «Міжрегіональна виробнича компанія «ОМЕГА».

В обґрунтування вимог скарги заявник зазначає, що факти незаконності та неправомірності дій ВДВС Фастівського МРУЮ Київської області про перерахування коштів на користь ТОВ «ВІСАВА» підтверджуються ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2012 року у справі №12/150-11 (скарги на дії Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області).

Однак, як вбачається з матеріалів розгляду скарги на дії Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області (про що винесено ухвалу від 29.11.2012 року у справі №12/150-11), судом досліджувалось питання щодо не зупинення виконавчого провадження та незаконності закінчення виконавчого провадження. В той же час, питання безпосередньо пов'язані з перерахуванням коштів на рахунок попереднього кредитора, зокрема, строки та підстави такого перерахування, в ухвалі від 29.11.2012 року у справі №12/150-11 по суті та в повному обсязі не досліджені.

Оскільки, заявник в обґрунтування скарги заперечує правомірність перерахування коштів на рахунок попереднього стягувача, для повного та всебічного розгляду скарги, суд дійшов висновку про необхідність дослідження правомірності перерахування ВДВС Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області отриманих від боржника коштів на рахунок попереднього стягувача з визначенням належних наслідків заміни кредитора у зобов'язанні та подальшого порядку виконавчого провадження.

У звязку з чим, також було викликано в судове засідання ВДВС Фастівського МРУЮ для надання пояснень та матеріалів виконавчого провадження.

Як вбачається з доданих до скарги документів, постановою ВДВС Фастівського МРУЮ від 13.01.2014 року було закінчено виконавче провадження по виконанню наказу суду від 09.04.2012 року у справі № 12/150-11 у звязку з необхідністю надіслання матеріалів виконавчого провадження за місцем діяльності боржника в м. Ромни Сумської області.

Також, судом встановлено, що під час виконавчого провадження ВДВС Фастівського МРУЮ постановою від 02.04.2013 року було здійснено заміну сторонни виконавчого провадження з ТОВ «ВІСАВА» на ТОВ «Міжрегіональна виробнича компанія «ОМЕГА».

У звязку з чим, дублікат наказу суду від 09.04.2012 року у справі № 12/150-11 було передано в порядку територіальності до ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції, який спірною постановою від 24.01.2014 року відмовив у відкритті виконавчого провадження в порядку п. 8 ст. 26 Закону Україхни «Про виконавче провадження».

В ході розгляду скарги суд дійшов висновку про наявність підстав для відновлення скаржнику строку на оскарження, оскільки спірна постанова не була своєчасно йому надіслана і скаржник дізнався про її наявність та факт порушення його прав з відповіді на адвокатський запит від 22.04.2014 року №11.

ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції у відзиві на скаргу повідомив, що відмовив у відкритті виконавчого провадження у звязку з наявність в матеріалах виконавчого провадження, що проводилось ВДВС Фастівського МРУЮ, доказів стягнення з боржника присуджених за судовим рішення сум, що виключає подальше вчинення щодо такого боржника дій з примусового виконання. Оскільки, в момент надходження виконавчого документа, заборгованість було стягнуто, підстав для відкриття виконавчого провадження не було. Також, ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції повідомив, що 24.01.2014 року постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження разом з виконавчим документом були направлені до ВДВС Фастівського МРУЮ, який 06.02.2014 року відкрив виконавче провадження з примусовоговиконання наказу у справі № 12/150-11 з боржника на користь правонаступника первісного стягувача - ТОВ «Міжрегіональна виробнича компанія «ОМЕГА».

Як вбачається з викладених у скарзі обставин, скаржник не погоджується саме з висновком ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції щодо факту належного виконання судового наказу у справі № 12/150-11 шляхом перерахування стягнутих з боржника сум на користь первісного стягувача.

Як вбачається з ухвали суду від 29.11.2012 року у справі № 12/150-11, на яку скаржник посилається в обгрунтування протиправності дій ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції, скаржником оскаржувались та досліджувались судом обставини порушення п. 12 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо не зупинення виконавчого провадження у зв'язку з заміною сторони виконавчого провадження та неправомірність подальшого здійснення виконавчих дій за наявності підстав для зупинення виконавчого провадження.

Зокрема, судом встановлено, що оскільки 16.10.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «ОМЕГА» було подано клопотання №16-1/12 про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з заміною правонаступництва, суд дійшов висновку, що державний виконавець мав не пізніше 17.10.2012 року зупинити виконавче провадження, тому подальші виконавчі дії, в тому числі по винесенню 24.10.2012 року постанови про закінчення виконавчого провадження, були визнані протиправними.

В той же час, питання щодо обставин та правомірності зарахування стягнутих з боржника сум на рахунок первісного стягувача, в межах розгляду відповідної скарги не піднімалось і не досліджувалось, висновки суду з відповідного питання відсутні.

Таким чином, викладені в скарзі обставини не підтверджені скаржником належними та допустимими доказами та обґрунтованими поясненнями.

В той же час, з метою повного та об'єктивного розгляду викладених у скарзі обставин, суд дослідив надані ВДВС Фастівського МРУЮ матеріали виконавчого провадження та встановив, що за постановами ВДВС Фастівського МРУЮ від 27.09.2012 року з боржника було стягнуто присуджену за судовим наказом № 12/150-11 від 09.04.2012 року заборгованість та суми виконавчого збору в повному обсязі.

Згідно Розпорядження ВДВС Фастівського МРУЮ від 03.10.2012 року кошти, що надійшли від боржника - ПСП «Шляховик» 02.10.2012 року на рахунок з обліку стягнутих сум при примусовому виконанні наказу відповідно до ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» були спрямовані в сумі 10919,77 грн. в погашення боргу перед ТОВ «Вісава» та 03.10.2012 року було виставлено платіжне доручення № 1916 про перерахування суми боргу 10919,77 грн. на користь ТОВ «Вісава».

Слід зазначити, що станом на момент виписання відповідного платіжного доручення 03.10.2012 року, ані боржнику, ані виконавчій службі не було відомо про наявність підстав для зупинення виконавчого провадження. Таким чином, в їх діях відсутні ознаки порушення.

Спрямування коштів 03.10.2012 року за платіжним дорученням № 1916 на користь ТОВ «Вісава» було правомірним, оскільки на відповідний момент саме ТОВ «Вісава» було стягувачем за виконавчим документом.

Навіть станом на момент оплати Фастівським управлінням Державної казначейської служби України Київської області 19.10.2012 року відповідного платіжного доручення, стягувачем у справі залишалось ТОВ «Вісава», оскільки заміна правонаступництва судом відбулась лише 22.10.2012 року.

Враховуючи, що факт стягнення з боржника присудженої до стягнення за наказом від 09.04.2012 року у справі №12/150-11 суми боргу та зарахування таких коштів на рахунок первісного стягувача - ТОВ «Вісава» підтверджується матеріалами виконавчого провадження і не спростований в установленому чинним законодавством порядку, у ВДВС Роменського МРУЮ були відсутні підстави для повторного стягнення з боржника суми заборгованості. Наказ вважається виконаним боржником шляхом сплати суми заборгованості.

Як визначено п. 3.11 Інструкції від 02.04.2012 року № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень», зупинення виконавчого провадження, відкладення провадження виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставою для скасування раніше вжитих заходів до примусового виконання рішення.

Таким чином, навіть, якщо б виконавче провадження було зупинено ВДВС Фатівського МРУЮ у зв'язку з заявою нового кредитора про правонаступництво, така заява була подана лише 16.10.2012 року, в той час, як розпорядження на списання коштів з розподільчого рахунку було видано 02.10.2013 року і виставлено платіжне доручення 03.10.2013 року.

Оскільки ВДВС Фатівського МРУЮ не знало і не могло знати про наявність підстав для зупинення виконавчого провадження станом на день виставлення платіжного доручення 03.10.2013 року, відповідні дії не можуть вважатись протиправними і ВДВС Фатівського МРУЮ не мало повноважень щодо відміни таких дій.

Сама лише заява про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з правонаступництвом, передбачає лише зупинення виконавчого провадження, однак не дає виконавчій службі підстав для відміни вже вчинених правомірних дій, а саме відкликання платіжного доручення до встановлення факту правонаступництва та його заміни судом.

Однак, ВДВС Фастівського МРУЮ мав повідомити установу державного казначейства про зупинення стягнення до вирішення питання про правонаступництво відповідним судом.

Також, судом встановлено, що станом на день розгляду скарги, виконавче провадження зі спірного наказу триває у ВДВС Фастівського МРУЮ за поданою стягувачем заявою, тому вимога про відновлення виконавчого провадження безпідставна.

Також, судом встановлено, що угода про заміну кредитора у зобов'язання (відступлення права вимоги) № 03/10-12 була укладена 01.10.2012 року і відповідне повідомлення боржнику було надіслано згідно поштового чеку від 02.10.2012 року.

Таким чином, станом на момент списання коштів на розподільчий рахунок виконавчої служби, боржник не міг знати про існування відповідної уступки.

Однак, оскільки в діях боржника відсутні ознаки будь-яких порушень чи недобросовісності, з нього присуджені за виконавчим документом суми стягнуті в повному обсязі, вчинення виконавчих дій по повторному стягненню суми заборгованості є неправомірним, тому у ВДВС Роменського МРУЮ підстави для відкриття виконавчого провадження були відсутні і ВДВС Роменського МРУЮ правомірно відмовило у відкритті виконавчого провадження.

Оскільки факт протиправності виставлення 03.10.2012 року платіжного доручення та сплати сум заборгованості на рахунок первісного стягувача, який у відповідний період ще був належним, по суті не оскаржувався і відсутні висновку про протиправність безпосередньо що таких дій ВДВС Фастівського МРУЮ, у ВДВС Роменського МРУЮ були відсутні підстави піддівати сумніву відповідний факт.

За наслідками дослідження матеріалів скарги, судом встановлено, що оскільки помилки у здійсненні виконавчих дій були допущені саме ВДВС Фастівською МРУЮ, саме на ньому лежить відповідальність за заподіяння збитків стягувачу, що має вирішуватись в установленому чинним законодавством порядку.

Також, суд звертає увагу скаржника, п. 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. N 02-5/215 в редакції станом на 29.12.2007 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» передбачено, що у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

У розгляді позовів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій державних виконавців при виконанні судового рішення, слід враховувати, що згідно зі статтею 85 Закону України «Про виконавче провадження» на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або відмову від вчинення ними дій може бути подано скаргу до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду. Отже, факт неправомірності дій державного виконавця або інших посадових осіб державної виконавчої служби на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди повинен вже бути встановлений відповідними засобами доказування.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» шкода, завдана державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави. Отже, при вирішенні зазначених спорів господарському суду слід залучати до участі у справі відповідні державні органи, які здійснюють розпорядження бюджетними коштами, як іншого відповідача.

Оскільки відшкодування шкоди, заподіяної державним виконавцем, здійснюється за рахунок держави, господарським судам немає підстав припиняти провадження у справі або відмовляти в позові у зв'язку з ліквідацією відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, за наслідками розгляду скарги судом встановлено відсутність підстав для її задоволення виходячи зі змісту викладених в скарзі обставин.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (зі змінами та доповненнями)» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «ОМЕГА» на дії Відділу Державної виконавчої служби України Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області залишити без задоволення.

Суддя Т.П. Карпечкін