Постанова

від 15.08.2014 по справі 2а-9427/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 серпня 2014 року 11 год. 26 хв. № 2а-9427/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄвроСПА" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 15 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2012 року відмовлено повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ЄвроСПА" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 27 червня 2012 року № 0000332220 та № 000342220 (далі - оскаржувані рішення) .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2012 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла 10 липня 2014 року та, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для її нового розгляду і вирішення 14 липня 2014 року визначено суддю Данилишина В.М.

Ухвалою суду від 17 липня 2014 року справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, згідно зі ст. 55 КАС України, допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) .

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2014 року вбачається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано у зв'язку з тим, що ними не враховано, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача стала постанова старшого слідчого ОВС ГСУ ДПС України від 11 квітня 2012 року у кримінальній справі № 69-116. Судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, чи прийнято відповідне судове рішення у вказаній кримінальній справі.

Враховуючи позицію, викладену в ухвалі суду касаційної інстанції від 23 червня 2014 року, на новому розгляді справи судом першої інстанції, у тому числі додатково, з'ясовано наступі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідачем у період із 22 по 28 травня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 05 червня 2012 року складено акт № 1191/22-222-33740425 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Збутпроект-1" (далі - ТОВ "Збутпроект-1") та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 26" (далі - ТОВ "Будівельне управління № 26") за період із 01 липня 2011 року по 31 січня 2012 року (далі - акт перевірки) , відповідно до висновків якого, позивачем:

- занижено податок на прибуток у загальному розмірі 348581,00 грн., у тому числі за: ІІІ квартал 2011 року - 209469,00 грн.; IV квартал 2011 року - 139112,00 грн., чим порушено пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ;

- занижено ПДВ у загальному розмірі 303147,00 грн., у тому числі за: серпень 2011 року - 60595,00 грн.; вересень 2011 року - 118751,77 грн.; жовтень 2011 року - 15800,00 грн.; листопад 2011 року - 23000,00 грн.; грудень 2011 року - 84966,67 грн.; січень 2012 року - 33,33 грн.

На підставі акту перевірки, 27 червня 2012 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: № 0000332220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 348581,00 грн.; № 000342220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 303147,00 грн. за основним платежем та у розмірі 75786,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В ухвалі суду касаційної інстанції зазначено, що у ході нового розгляду справи слід встановити, чи прийнято відповідне судове рішення у кримінальній справі № 69-116, у межах якої призначено проведення перевірки позивача.

З наявної у матеріалах справи копії наказу від 21 травня 2012 року № 521 "Щодо проведення позапланової виїзної перевірки" вбачається, що проведення перевірки призначено відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

В акті перевірки зазначено, що за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, порушено кримінальну справу № 69-116.

У ході досудового слідства у вказаній кримінальній справі встановлено, що суб'єкт господарювання, який має ознаки "фіктивності", мав фінансово-господарські взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, які, у свою чергу, мали взаємовідносини із ТОВ "Збутпроект-1" та ТОВ "Будівельне управління № 26", які також мають ознаки "фіктивності" та були контрагентами позивача.

Тобто, перевірку позивача призначено за результатами встановлення відповідних обставин по ланцюгу постання стосовно суб'єктів господарювання, з якими позивач мав відповідні взаємовідносини та щодо яких порушено кримінальну справу.

Поряд з цим, слід зазначити, що у матеріалах справи відсутня копія постанови від 11 квітня 2012 року, хоча про необхідність її надання судом наголошувалось у кожному судовому засіданні. Представниками сторін також не надано суду інформації щодо наявності/відсутності судового рішення у кримінальній справі № 69-116.

Згідно з п. 58.4 ст. 58, п. 86.9 ст. 86 ПК України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як зазначено у листі Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 1754/7/23-8017 "Щодо перевірок у рамках кримінальної справи", за результатами перевірок платників податків, призначених у рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 КК України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не складає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків, відносно яких та/або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки і збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку.

Тобто, за результатами перевірок платників податків, призначених у рамках кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, предметом яких є податки та збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не складає.

При цьому, законодавцем не визначено коло платників податків, на яких розповсюджується дія викладених норм.

Отже, проаналізувавши викладені норми та норми кримінально-процесуального законодавства, зважаючи поряд з цим, що вирок ухвалюється тільки стосовно особи, щодо якої відкрито кримінальне провадження, суд прийшов до висновку, що заборона приймати податкове повідомлення-рішення стосується тільки тих платників податків, стосовно яких відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, предметом яких є податки та збори.

Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження, у рамках якої призначено перевірку позивача, відкрито стосовно третіх осіб, а факту відкриття кримінального провадження на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень стосовно позивача не встановлено, суд прийшов до висновку, що відповідач мав право прийняти відповідні податкові повідомлення рішення у разі виявлення порушень позивачем норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Стосовно наявності порушень позивачем норм податкового законодавства суд зазначає наступне.

У ході попереднього розгляду справи судом першої інстанції з'ясовано, що ТОВ "Збутпроект-1" та ТОВ "Будівельне управління № 26" здійснювали діяльність, направлену на надання податкової вигоди третім особам. Первинні документи контрагентів позивача виписані із порушенням норм законодавства.

Судом першої інстанції не зазначено, у чому полягають допущені позивачем порушення норм податкового законодавства.

Можливі порушення контрагентами позивача норм податкового законодавства не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до п. 71 рішення Європейського Суду з прав людини (п'ята секція) від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати повторно ПДВ разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, зважаючи при цьому на факт надання представниками позивача у ході судового розгляду справи первинних документів, які підтверджують реальне здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів, суд прийшов до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для прийняття оскаржуваних рішень, отже, які наслідок, необхідність їх скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЄвроСПА" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 27 червня 2012 року:

- № 0000332220, яким товариству з обмеженою відповідальністю "ЄвроСПА" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 348581,00 грн. (Триста сорок вісім тисяч п'ятсот вісімдесят одна гривня 00 копійок);

- № 0000342220, яким товариству з обмеженою відповідальністю "ЄвроСПА" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 378933,00 грн. (Триста сімдесят вісім тисяч дев'ятсот тридцять три гривні 00 копійок).

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЄвроСПА" (ідентифікаційний код 33740425) здійснений ним судовий збір у розмірі 2146,00 грн. (Дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок) із Державного бюджету України.

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 26 серпня 2014 року