Ухвала

від 18.11.2014 по справі 2а-9427/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9427/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроСПА» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 серпня 2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроСПА» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 27 червня 2012 року №0000332220, яким ТОВ «ЄвроСПА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 348581,00 грн., №0000342220, яким ТОВ «ЄвроСПА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 378933,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочини між позивачем та ТОВ «Будівельне управління 26», ТОВ «Збутпроект-1» вчинені без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемними, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу валових витрат та податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22 травня 2012 року по 28 травня 2012 року на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України згідно постанови слідчого ОВС ГСУ ДПС України від 11 квітня 2012 року (в рамках кримінальної справи №69-116) ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЄвроСПА» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельне управління 26» та ТОВ «Збутпроект-1» за період з 01 липня 2011 року по 31 січня 2012 року, за результатами якої складено акт від 05 червня 2012 року №1191/22-222-33740425, в якому встановлено порушення позивачем пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 348581,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2011 року - 209469,00 грн., ІV квартал 2011 року - 139112,00 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 303147,00 грн., у тому числі у серпні 2011 року - 60595,00 грн., вересні 2011 року - 118751,77 грн., жовтні 2011 року - 15800,00 грн., листопаді 2011 року - 23000,00 грн., грудні 2011 року - 84966,67 грн., січні 2012 року - 33,33 грн.

На підставі акту перевірки №1191/22-222-33740425 від 05 червня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 червня 2012 року №0000332220, згідно якого за порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 348581,00 грн., у тому числі 348581,00 грн. за основним платежем, та №0000342220, згідно якого за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 378933,00 грн., у тому числі 303147,00 грн. за основним платежем та 75786,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується виконання робіт, використання результатів виконаних робіт у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив відповідні суми до складу податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем «ЄвроСПА» (замовник) та ТОВ «Будівельне управління 26» (виконавець) укладений договір на виконання оздоблювальних та загальнобудівельних робіт №26/11 від 22 липня 2011 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується проводити оздоблювальні та загальнобудівельні роботи у різних приміщеннях, в термін і в порядку, визначені даним договором та додатками до нього, а замовник зобов'язується надати виконавцю фронт робіт, прийняти виконані роботи в строк та в порядку, визначені даним договором та додатками до нього, та оплачувати їх в порядку та на умовах, визначених цим договором. Замовник та виконавець під оздоблювальними та загальнобудівельними роботами мають на увазі наступні роботи «під ключ»: будівництво та ремонт, виготовлення обладнання і його інсталяція; комплектація будівельними і оздоблювальними матеріалами, декорування; оздоблювальні роботи.

Позивачем для підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вищевказаним договором надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки на підтвердження перерахування коштів за виконані роботи.

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Збутпроект-1» укладений договір на виконання оздоблювальних та загальнобудівельних робіт №35/11 від 15 жовтня 2011 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується проводити оздоблювальні та загальнобудівельні роботи у різних приміщеннях, в термін і в порядку, визначені даним договором та додатками до нього, а замовник зобов'язується надати виконавцю фронт робіт, прийняти виконані роботи в строк та в порядку, визначені даним договором та додатками до нього, та оплачувати їх в порядку та на умовах, визначених цим договором. Замовник та виконавець під оздоблювальними та загальнобудівельними роботами мають на увазі наступні роботи «під ключ»: будівництво та ремонт, виготовлення обладнання і його інсталяція; комплектація будівельними і оздоблювальними матеріалами, декорування; оздоблювальні роботи.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «Збутпроект-1» укладений договір на виконання проектних робіт №34/11 від 14 жовтня 2011 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується проводити проектні роботи у відповідності до діючих державних норм України та міжнародних стандартів, в термін і в порядку, визначені даним договором та додатками до нього, а замовник зобов'язується надати виконавцю всю необхідну вихідну інформацію по замовлених об'єктах, прийняти виконані проектні роботи в строк і в порядку, визначені даним договором та додатками до нього, та оплачувати їх в порядку та на умовах визначених цим договором. Замовник та виконавець під проектними роботами мають на увазі наступні роботи «під ключ»: вивчення та дослідження ринку оздоровчих послуг з метою надання замовнику бізнес-консультацій з правильного ведення бізнесу та управління оздоровчими комплексами, нових технологій в галузі оздоровлення, «ноу-хау» в галузі обладнання і його інсталяції та інше, що може бути використано для якісного проектування оздоровчих, громадських та інших приміщень; передпроектні пропозиції, архітектурне та будівельне проектування; проектування внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж, систем та споруд; технологічне проектування по об'єктах; розроблення спеціальних розділів проектів; видача паспортів оздоблювальних матеріалів, декорування; дизайн, в т.ч. дизайн-проект; інші види проектування, на які у виконавця є відповідна ліцензія і спеціальні дозволи; інші роботи, що не потребують ліцензування та спеціальних дозволів, які передбачено статутною діяльністю.

Позивачем для підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вищевказаними договорами надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, банківські виписки на підтвердження перерахування коштів за виконані роботи.

Крім того, позивачем, основними видами діяльності якого є, зокрема, діяльність у сфері архітектури; інші роботи із завершення будівництва, для підтвердження реальності виконаних робіт та необхідності і доцільності залучення субпідрядників для їх виконання надано договори, укладені між позивачем та замовниками робіт; акти виконаних робіт; видаткові накладні; акти введення об'єктів в експлуатацію; банківські довідки про рух обігових коштів.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно постанови ОВС ГСУ ДПС України про призначення позапланової виїзної перевірки від 11 квітня 2012 року по кримінальній справі №69-116, СВПМ ДПА України порушена кримінальна справа відносно засновника та директора ТОВ «Техавтокомплект» ОСОБА_2, засновника та директора ТОВ «ДООРС» ОСОБА_3, засновника та директора ТОВ «Оптдевайс» ОСОБА_4, директора ТОВ «Спорт-Торг» ОСОБА_5 та громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ознаками злочинів, передбачених ст.27 ч.5, ст.212 ч.3, ст.205 ч.2 КК України, а також ОСОБА_8, ОСОБА_6 та інших невстановлених осіб щодо фіктивного підприємництва (придбання ТОВ «Буд АМВ Груп» з метою прикриття незаконної діяльності) та сприяння в ухиленні від сплати податків за ст.ст.27 ч.5, 212 ч.3, 205 ч.2 КК України. Досудовим слідством у даній кримінальній справі встановлено, що ТОВ «Оптдевайс» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Фірма Інтеграл» та рядом інших підприємств, які, в свою чергу, мали взаємовідносини з ТОВ «Збутпроект-1» та ТОВ «Будівельне управління 26», які мають ознаки фіктивності. Крім того, відповідно до протоколів допиту директори і засновники ТОВ «Збутпроект-1» та ТОВ «Будівельне управління 26», будучи допитаними по кримінальній справі, пояснили що вказані підприємства зареєстрували на своє ім'я на прохання сторонніх осіб за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання від неї прибутку, жодних фінансово-господарських документів підписували.

Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Натомість, відповідачем не доведено наявність обвинувального вироку суду в кримінальній справі за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.205, 212 КК України, які б могли підтвердити фіктивний чи протиправний характер діяльності ТОВ «Збутпроект-1» та ТОВ «Будівельне управління 26». Укладені між позивачем та ТОВ «Збутпроект-1» та ТОВ «Будівельне управління 26» договори виконані сторонами, відсутнє рішення суду щодо визнання укладених договорів недійсними. При цьому, показання в якості свідка чи обвинуваченого по обставинах кримінального провадження можуть бути доказом в кримінальному судочинстві та оцінку їм має надати суд в порядку кримінального судочинства.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Збутпроект-1» та ТОВ «Будівельне управління 26» останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Крім того, згідно п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на час проведення перевірки позивача) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Приймаючи до уваги, що перевірка позивача проведена згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України від 11 квітня 2012 року (в рамках кримінальної справи №69-116), доказів щодо набрання законної сили рішенням суду за зазначеною кримінальною справою не надано, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень. Крім того, відповідачем до суду першої інстанції та на вимогу суду апеляційної інстанції не надано копії постанови слідчого з ОВС ГСУ ДПС України від 11 квітня 2012 року про призначення перевірки та прийнятого в кримінальному провадженні рішення.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку - ТОВ «Збутпроект-1» та ТОВ «Будівельне управління 26», на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності виконаних робіт та проведення оплати за них, використання результатів виконаних робіт у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27 червня 2012 року №0000332220, №0000342220, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 21 листопада 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.