Ухвала

від 02.09.2014 по справі 5011-66/2654-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 вересня 2014 року Справа № 5011-66/2654-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Селіваненка В.П., суддів:Вовка І.В., Запорощенка М.Д., Коробенка Г.П., Мележик Н.І.,

розглянувши заяву державної науково-дослідної установи "Український науковий центр екології моря м. Одеси" Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 20.05.2014 у справі№ 5011 66/2654 2012 за позовомОдеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: 1) головного управління Держкомзему в Одеській області 2) державної науково-дослідної установи "Український науковий центр екології моря м. Одеси" Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до 1) Одеської обласної державної адміністрації 2) малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Трансойл", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:державне підприємство "Одеське лісове господарство", провизнання недійсним розпорядження, договору оренди та звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Одеський міжрайонний природоохоронний прокурор Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі головного управління Держкомзему у Одеській області, державної науково-дослідної установи "Український науковий центр екології моря м. Одеси" Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до Одеської обласної державної адміністрації, малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Трансойл" про: визнання недійсним розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 24.12.2003 № 1028А/2003; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21.02.2004, укладеного відповідачами; зобов'язання малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Трансойл" звільнити земельну ділянку загальною площею 1,1 га, яка належить на праві постійного користування державній науково-дослідній установі "Український науковий центр екології моря м. Одеси", розташовану на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, нормативна грошова оцінка якої становить 90 200 грн.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2013 у справі № 5011 66/2654-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014, у задоволенні позову Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі головного управління Держкомзему у Одеській області, державної науково-дослідної установи "Український науковий центр екології моря м. Одеси" Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до Одеської обласної державної адміністрації, малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Трансойл" відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2013 у справі № 5011 66/2654 2012 залишено без змін.

Державна науково-дослідна установа "Український науковий центр екології моря м. Одеси" Міністерства охорони навколишнього природного середовища України звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.05.2014 у справі № 5011 66/2654 2012, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2013, направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 18.11.2010 у справі № 01/44/16-11, від 27.04.2011 у справі № 04/28-11 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 149 Земельного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає, що справа № 5011 66/2654 2012 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

З постанови від 20.05.2014 у справі № 5011-66/2654-2012, про перегляд якої просить заявник, вбачається, що Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо законності розпорядження державної обладміністрації, на підставі якого відповідачі уклали договір оренди земельної ділянки, до складу якої, за твердженням позивача, увійшло 1,1 га, які є частиною земельної ділянки, наданої раніше позивачу за державним актом у постійне користування. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами обставини справи стосовно того, що протягом користування виділеною йому раніше земельною ділянкою позивач здійснив зміну її конфігурації в порівнянні з відповідним державним актом, що підтверджується висновком судової експертизи; позивач не виконав вимог обласної ради та не привів документацію про право постійного користування наданою йому ділянкою у відповідність до вимог законодавства; рішенням суду в іншій господарській справі визнано право відповідача-2 на користування спірною земельною ділянкою (1,11 га).

Проте у постанові від 18.11.2010 зі справи № 01/44/16-11, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про незаконність рішення міської ради в частині визнання таким, що: втратив чинність державного акта на право постійного користування землею, виданого раніше міською радою позивачу, оскільки судами встановлено, що позивач із заявою про добровільну відмову від спірної земельної ділянки не звертався, а відповідач рішень про припинення права позивача на постійне користування не приймав; факт надання спірної земельної ділянки в оренду іншій особі не свідчить про автоматичне припинення права позивача на користування зазначеною земельною ділянкою.

У постанові від 27.04.2011 у справі № 04/28-11 Вищий господарський суд України також погодився з висновком апеляційного суду про незаконність прийнятого сільською радою (відповідач-1) рішення, на підставі якого відповідачі уклали договір оренди спірної земельної ділянки, оскільки судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідач-1 не дотримався порядку вилучення у позивача спірної земельної ділянки, що порушило права та охоронювані законом інтереси останнього.

Тобто відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки в їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній науково-дослідній установі "Український науковий центр екології моря м. Одеси" Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у допуску справи № 5011 66/2654 2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:В.Селіваненко Судді:І.Вовк М.Запорощенко Г.Коробенко Н.Мележик