Постанова

від 10.09.2014 по справі 826/11688/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2014 року № 826/11688/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Данилишин В.М. Качура І.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапекс1" до Державної реєстраційної служби України третя особа без самостійних вимог на предмет спору: приватне акціонере товариство "Авіакомпанія "Аеросвіт" провизнання дій та рішення протиправним, зобо'язання вчинити дії О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» звернулось до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» про визнання протиправними дій щодо надання відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень оформленої рішенням від 06.08.2014 №14960878; скасування рішення від 06.08.2014 №14960878 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язання зареєструвати право власності на земельну ділянку площею 1,1769 га, кадастровий номер 3220883200:02:004:0005, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35636132208, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, за ТОВ «Рапекс1».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було подано документи визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для реєстрації права власності на вказану земельну ділянку, проте відповідачем відмовлено у державній реєстрації права власності.

Крім того, позивач зазначає, що заборона на відчуження нерухомого майна зареєстрована пізніше, ніж іпотека, отже позивач як іпотекодержатель, має пріоритетне право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки переважно перед будь-якими іншими кредиторами боржника, за виконавчими документами, відповідно до яких був накладений арешт.

Відповідач - Державна реєстраційна служба України - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, оскільки заяву про державну реєстрацію прав подано після державної реєстрації обтяжень щодо цього майна.

Третя особа без час остійних вимог на предмет спору - приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» - надала суду письмові пояснення, з яких вбачається, що земельна ділянка є предметом іпотеки за договором від 25.06.2008 №3788. ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» має заборгованість за кредитним договором, яку погасити не може.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що представник позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору не заперечували проти вирішення справи в порядку письмово провадження, оскільки відповідачі та третя особа без самостійних вимог на предмет спору належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибули, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» звернулось до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області з заявою про реєстрацію права власності на майно, що перебуває в іпотеці: земельну ділянку площею 1,1769 га, кадастровий номер 3220883200:02:004:0005, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35636132208, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада.

За результатом розгляду заяви позивача відповідачем прийнято рішення від 06.08.2014 №14960878 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на вказану земельну ділянку на підставі ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, оскільки заяву про державну реєстрацію прав подано після державної реєстрації обтяжень встановлених щодо цього майна, на все майно боржника ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт».

Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень" від 01.07.2004 №IV та Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (надалі по тексту Порядок).

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

Згідно із ст. 19 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою. Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 8 Порядку Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Згідно з п. 13 Порядку заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Пунктом 15 порядку визначено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п. 37 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до картки прийому заяви № 12658202 від 24.04.2014 до зазначеної заяви позивачем було додано: паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера представника, виписку з ЄДРПОУ, статут, протокол загальних зборів ТОВ «Рапекс1», накази від 21.06.2013, лист від 26.12.2013, платіжне доручення від 24.12.2013, договір купівлі-продажу земельної ділянки, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, іпотечний договори від 25.06.2008 №№3788, 3789, 3790, договір № 1 про внесення змін до іпотечного договору, договір № 2 про внесення змін до іпотечного договору, договір № 3 про внесення змін до іпотечного договору, договір № 4 про внесення змін до іпотечного договору, договір № 5 про внесення змін до іпотечного договору, договір № 6 про внесення змін до іпотечного договору, договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за Кредитним договором та права вимоги за договором забезпечення №4572 від 24.12.2013, договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченим 25.06.2008 №3788, №4578 від 25.12.2013, договір поруки від 24.12.2013.

З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ ВТБ Банк (іпотекодержатель) та ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір від 25.06.2008, відповідно до якого предметом іпотеки було визначено, зокрема, земельну ділянку площею 1,1769 га за адресою: Гірська сільська рада, Бориспільській район, Київська область, кадастровий номер 3220883200:02:004:0005.

В подальшому, договором №6 від 25.12.2013 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 25.06.2008 внесено зміни, відповідно до яких ТОВ «Рапекс1» став іпотекодержателем за іпотечним договором, оскільки за договором про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та права вимоги за договорами забезпечення посвідченого 24.12.2013 №4572 ПАТ «ВТБ Банк» відступив всі права та обов'язки за іпотечним договором від 25.06.2008 №3788 з усіма додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, додатками, змінами і доповненнями новому кредитору ТОВ «Рафтола».

ТОВ «Рафтола» за договором про відступлення права вимоги №4578 від 25.12.2013 за іпотечним договором посвідченим 25.06.2008 №3788, відступлено всі права та обов'язки за іпотечним договором новому іпотекодержателю ТОВ «Рапекс1».

Відповідно до п. 6.2.1 Іпотечного договору посвідченого 25.06.2008 №3788 встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки можливий шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому сторони свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки є безумовним.

Судом встановлено, що 26.12.2013 позивач звернувся до ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» з листом вимогою №26/12/13-2 про погашення своїх грошових зобов'язань у розмірі 12 189 325,0 грн. протягом 30 днів з моменту отримання вимоги та попередженням про застосування заходів стягнення передбачених іпотечним договором та Законом України «Про іпотеку». З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» отримала вимогу 09.01.2014.

У зв'язку невиконанням ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» зобов'язань протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, позивач звернувся з заявою про державну реєстрацію права власності за земельну ділянку (предмет іпотеки).

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Відповідно до абз. 1-2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, а взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Згідно абз. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Відповідно до п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого Постановою КМ України від 17.10.2013, № 868 для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем державному реєстратору було надано всі документи за переліком, встановленим Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того, згідно вимог Порядку, наявність зареєстрованої у Державному реєстрі прав заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Суд зауважує, що арешт на все майно боржника ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» зареєстрований після державної реєстрації іпотеки.

З огляду на викладене, відмова відповідача у реєстрації права власності позивача на предмет іпотеки на підставі того, що заяву про державну реєстрацію прав подано після державної реєстрації обтяжень встановлених щодо цього майна, у зв'язку з накладенням на все майно боржника ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» арешу - є протиправною.

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що не існує спору між сторонами про право власності на земельну ділянку площею 1,1769 га, кадастровий номер 3220883200:02:004:0005, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35636132208, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада. Заборгованість ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» станом на час вирішення справи не погашена.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, рішення від 06.08.2014 №14960878 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства, що є підставою для скасування такого рішення та, як наслідок, задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

З системного аналізу викладеного вбачається, що державний реєстратор за результатом розгляду поданих документів приймає рішення, зокрема, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та на підстав прийнятого рішення вносить відповідний запис до Державного реєстру прав, на підставі чого видається свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи від 11.03.1980 № R(80)2 Державам-членам "Стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень". констатується, що, коло питань, які вирішують адміністративні органи влади, дедалі розширюється і що під час їх вирішення такі органи часто стикаються з необхідністю застосування дискреційних повноважень; по-друге, що в таких умовах доцільним є впровадити заходи, які б забезпечували захист прав, свобод та інтересів як фізичних, так і юридичних осіб проти свавілля чи будь-яких інших зловживань дискреційними повноваженням.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАСУ, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, крім перевірки дотримання законності (п. 1), перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п. 2); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3); безсторонньо (неупереджено) (п. 4); добросовісно (п. 5); розсудливо (п. 6); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (п. 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (п. 9); своєчасно, тобто протягом розумного строку (п. 10).

Перевірка дотримання принципів об'єктивності й безсторонності, рівності перед законом, належної рівноваги, розумного строку виходить за межі формальної законності і потребує врахування інших чинників. Неврахування цих чинників не дозволить ефективно контролювати застосування дискреційних повноважень, позбавить осіб приватного права засобів захисту свої прав.

Отже, сукупність повноважень суду практично відповідає тим критеріям, які висуває Рекомендація № R(80)2 до обов'язків органів влади при здійсненні дискреційних повноважень.

Враховуючи, що судом встановлено, що рішення від 06.08.2014 №14960878 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є протиправним, отже право власності ТОВ «Рапекс1» на вказану земельну ділянку підлягає державній реєстрації.

З огляду на викладене, з метою захисту прав позивача суд дійшов висновку щодо доцільності задоволення позовних вимог щодо зобов'язання провести державну реєстрацію права власності на вказану вище земельну ділянку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 69, 70, 71, 99-102, 103, 158-163, 172, 177, 179 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Визнати протиправними дії Державної реєстраційної служби України щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оформленої рішенням від 06.08.2014 №14960878 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення від 06.08.2014 №14960878 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

4. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України зареєструвати право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» на земельну ділянку площею 1,1769 га, кадастровий номер 3220883200:02:004:0005, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35636132208, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Головуючий суддя В.І. Келеберда

Судді В.М. Данилишин

І.А. Качур