Ухвала

від 06.11.2014 по справі 826/11688/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11688/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної реєстраційної служби України - Рака Олександра Васильовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» до Державної реєстраційної служби України, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» про визнання дій та рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» про визнання дій та рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ним було подано документи визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для реєстрації права власності на земельну ділянку, проте відповідач відмовив у державній реєстрації права власності. Крім того, позивач зазначає, що заборона на відчуження нерухомого майна зареєстрована пізніше, ніж іпотека, отже, позивач як іпотекодержатель, має пріоритетне право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки переважно перед будь-якими іншими кредиторами боржника, за виконавчими документами, відповідно до яких був накладений арешт.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправними дії Державної реєстраційної служби України щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оформленої рішенням від 06.08.2014 року № 14960878 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Визнано протиправним та скасовано рішення від 06.08.2014 року № 14960878 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» на земельну ділянку площею 1,1769 га, кадастровий номер 3220883200:02:004:0005, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35636132208, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної реєстраційної служби України - Рак Олександр Васильович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

24.04.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» звернулось до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області з заявою про реєстрацію права власності на майно, що перебуває в іпотеці: земельну ділянку площею 1,1769 га, кадастровий номер 3220883200:02:004:0005, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35636132208, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада.

За результатом розгляду заяви позивача відповідачем прийнято рішення від 06.08.2014 року № 14960878 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на вказану земельну ділянку на підставі ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, оскільки заяву про державну реєстрацію прав подано після державної реєстрації обтяжень встановлених щодо цього майна, на все майно боржника ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт».

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень» та Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (надалі по тексту Порядок).

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

Згідно із ст. 19 цього Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою. Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 8 Порядку Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Згідно з п. 13 Порядку заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Пунктом 15 порядку визначено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п. 37 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до змісту картки прийому заяви № 12658202 від 24.04.2014 року судом першої інстанції було встановлено, що до зазначеної заяви позивачем було додано: паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера представника, виписку з ЄДРПОУ, статут, протокол загальних зборів ТОВ «Рапекс1», накази від 21.06.2013 року, лист від 26.12.201 року 3, платіжне доручення від 24.12.2013 року, договір купівлі-продажу земельної ділянки, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, іпотечний договори від 25.06.2008 року №№ 3788, 3789, 3790, договір № 1 про внесення змін до іпотечного договору, договір № 2 про внесення змін до іпотечного договору, договір № 3 про внесення змін до іпотечного договору, договір № 4 про внесення змін до іпотечного договору, договір № 5 про внесення змін до іпотечного договору, договір № 6 про внесення змін до іпотечного договору, договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за Кредитним договором та права вимоги за договором забезпечення №4572 від 24.12.2013 року, договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченим 25.06.2008 року № 3788, № 4578 від 25.12.2013 року, договір поруки від 24.12.2013 року.

Також судом першої інстанції було встановлено, що між ВАТ ВТБ Банк (іпотекодержатель) та ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір від 25.06.2008 року, відповідно до якого предметом іпотеки було визначено, зокрема, земельну ділянку площею 1,1769 га за адресою: Гірська сільська рада, Бориспільській район, Київська область, кадастровий номер 3220883200:02:004:0005.

В подальшому, договором № 6 від 25.12.2013 року про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 25.06.2008 року внесено зміни, відповідно до яких ТОВ «Рапекс1» став іпотекодержателем за іпотечним договором, оскільки за договором про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та права вимоги за договорами забезпечення посвідченого 24.12.2013 року № 4572 ПАТ «ВТБ Банк» відступив всі права та обов'язки за іпотечним договором від 25.06.2008 року № 3788 з усіма додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, додатками, змінами і доповненнями новому кредитору ТОВ «Рафтола».

ТОВ «Рафтола» за договором про відступлення права вимоги № 4578 від 25.12.2013 року за іпотечним договором посвідченим 25.06.2008 року № 3788, відступлено всі права та обов'язки за іпотечним договором новому іпотекодержателю ТОВ «Рапекс1».

Відповідно до п. 6.2.1 Іпотечного договору посвідченого 25.06.2008 року № 3788 встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки можливий шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому сторони свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки є безумовним.

26.12.2013 року позивач звернувся до ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» з листом вимогою № 26/12/13-2 про погашення своїх грошових зобов'язань у розмірі 12189325,0 грн. протягом 30 днів з моменту отримання вимоги та попередженням про застосування заходів стягнення передбачених іпотечним договором та Законом України «Про іпотеку». З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» отримала вимогу 09.01.2014.

У зв'язку невиконанням ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» зобов'язань протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, позивач звернувся з заявою про державну реєстрацію права власності за земельну ділянку (предмет іпотеки).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Відповідно до абз. 1-2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, а взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Згідно абз. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Відповідно до п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року, № 868 для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем державному реєстратору було надано всі документи за переліком, встановленим Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того, згідно вимог Порядку, наявність зареєстрованої у Державному реєстрі прав заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

При цьому, арешт на все майно боржника ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» зареєстрований після державної реєстрації іпотеки.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова відповідача у реєстрації права власності позивача на предмет іпотеки на підставі того, що заяву про державну реєстрацію прав подано після державної реєстрації обтяжень встановлених щодо цього майна, у зв'язку з накладенням на все майно боржника ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» арешу є протиправною.

Також, під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що між сторонами не існує спору щодо права власності на земельну ділянку площею 1,1769 га, кадастровий номер 3220883200:02:004:0005, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35636132208, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада. Заборгованість ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» станом на час вирішення справи не погашена.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що рішення від 06.08.2014 року № 14960878 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, що є підставою для скасування такого рішення.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної реєстраційної служби України - Рака Олександра Васильовича - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.