Рішення

від 21.08.2014 по справі 925/1885/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року Справа № 925/1885/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Дегтярь Л.В., за участю представників сторін:

від позивача - Трохименко Н.О., Микитюк Р.Б. - за довіреністю;

від відповідача - Крученко М.О. - за посадою;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовом державного навчального закладу "Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів"

до приватного підприємства "Енергоплазма"

про зобов'язання повернути товар, -

ВСТАНОВИВ:

Державним навчальним закладом "Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів" заявлено позов про зобов'язання Приватного підприємства "Енергоплазма" повернути позивачу вугілля ДГР 13-200 в кількості 68,660 тонн на загальну суму 104 500 грн. 52 коп. з підстав невиконання умов по договорах на поставку вугілля енергетичного № 5-ВЕ від 14.12.2010 та № 6-ВЕ від 22.12.2010.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 року у справі № 925/1885/13 позовні вимоги державного навчального закладу "Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів" задоволено повністю, зобов'язано приватне підприємство "Енергоплазма" повернути державному навчальному закладу "Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів" вугілля ДГР 13-200 в кількості 68,660 тонн на загальну суму 104 500 грн. 52 коп. та відшкодувати судовий збір у розмірі 2 090 грн. 01 коп. на користь позивача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року апеляційну скаргу ПП "Енергоплазма" на вищевказане рішення було задоволено, рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову державного навчального закладу "Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів" - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року касаційну скаргу державного навчального закладу "Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів" задоволено частково, рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року у справі № 925/1885/13 скасовано і справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 червня 2014 року справу № 925/1885/13 за позовом державного навчального закладу Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів" до приватного підприємства "Енергоплазма" про зобов'язання повернути товар прийнято до розгляду суддею Потапенко В.В. та призначено розгляд справи на 17 липня 2014 року.

Розгляд справи відкладався у зв»язку з необхідністю витребування нових доказів.

У відзиві на заяву позивача відповідач просив повністю відмовити в задоволенні позову з підстав того, що позивач у 2010-2011 році отримав: 1) 09.10.2010 один вагон № 66102310; 70,9 тони; з.д квитанція № 46822427; 2) 15.10.2010 один вагон № 66963588; 66,3 тони; з.д. квитанція № 46822433; 3) 26.12.2010 один вагон № 67850511; 68.35 тон; з.д. квитанція № 46822476; 4) 12.02.2011 один вагон № 67171462; 60.4 тон; з.д. квитанція № 45897717, на загальну кількість 265,95 тон вугілля. За цей час 2010-2011 роки позивач оплатив 218 тонн. Відповідач вважає, що не має боргів перед позивачем.

31 липня 2014 року відповідач подав до суду додаткові письмові пояснення, в яких в обґрунтування своїх доводів про безпідставність та необґрунтованість позову вказав наступне:

- вугілля у кількості 68,660 тонн було поставлене позивачу, а саме 26 грудня 2010 року прийнято до перевезення, а через чотири доби поставлено на ст. Звенигородка та отримано позивачем. Фактично 22 грудня 2010 року вугілля у кількості 185,3 тонн було придбано у ПП «Енергоплазма» позивачем по товарній накладній №481 та 22 грудня 2010 року вугілля у кількості 32,7 тонн було придбано у відповідача по товарній накладній №483 - разом 218 тонн. З них на той час вже було поставлено на склад позивач 09.10.2010 року 70,9 тонн (з.д. квитанція №46822427) та 15.10.2010 року - 66,3 тонн (з.д. квитанція №46822433), а разом у кількості 137,2 т. Невідвантаженим, але вже придбаними позивачем на той час 22 грудня 2010 року було вугілля в кількості 81,2 тонн. З них 68,660 тонн було навантажено 22 грудня у вагон №67850511 та 26.12.2010 року цей вагон після зважування на вагах ст. Павлоград - 2 прийнято до перевезення Одеською залізницею у кількості 68,35 тонн та відправлене на ст. Звенигородка одержувачу ПТУ 16 (він же позивач). Щоб вагон у зимню пору не пішов іншому одержувачу, так як він на 22 грудня 2010 року був лише навантажений і не прийнятий до перевезення і міг піти на іншу станцію іншому отримувачу, позивач запропонував підписати накладну №207 від 22 грудня 2010 року, яка з моменту отримання позивачем вугілля повинна була бути отоварена або просто анульована. Решта 12,45 тонн було доставлено т12.02.2011 року у вагоні №67171462 загальною кількістю 60,4 тонн (з.д. квитанція 45897717);

-все вугілля отримувалося позивачем на ст. Звенигородка, доставлялося на йог склади виключно за рахунок відповідача. Підписання товарної накладної обома сторонами може свідчити лише про факт придбання товару і є підставою для оплати за одержане вугілля;

-позивач пояснює отримання ним 09.10.2010 року вагону №66102310 (70,9 т, з.д. квитанція №46822433) та 15.10.2010 року вагону №66963588 (66,3 т, з.д. квитанція №46822433) як попередні борги за попередніми договорами, але відсутні додаткові угоди до попередніх договорів, які б підтверджували б отримання вказаного вугілля за попередні періоди.

Представники позивача у судовому засіданні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримали та просили позов задовольнити повністю та зазначили, що позивач не заперечує проти отримання вугілля по чотирьох вагонах, про які стверджує відповідач, і про його фактичне отримання вказано в наданій суду бухгалтерській довідці. Зазначення інших дат оприбуткування вугілля пояснюється тим, що відповідач доставляв вугілля окремими траншами. Представники позивача пояснили, що казначейство перераховувало кошти лише при наявності накладної, тому у звітах для можливості оплати показувалася поставка, але фактично така поставка здійснювалася уже після перерахування коштів, тому фактично має місце заборгованість відповідача по поставці вугілля.

Представник відповідача у судовому засіданні повністю заперечив проти позову, оскільки борг перед позивачем по поставці вугілля відсутній, в 2010 році він поставив позивачу чотири вагони вугілля, що підтверджується копіями квитанцій про приймання вантажу. Акти на зберігання представник відповідача вважає нікчемними, ніякого зберігання не було, він підписав їх для подальшої співпраці з позивачем на прохання керівника позивача.

У судовому засіданні 21.08.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Між Державним навчальним закладом "Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів" (Замовник) та Пприватним підприємством "Енергоплазма" (Постачальник) було укладено договір (на постачання вугілля енергетичного) за № 5-ВЕ від 14 грудня 2010 року (далі - Договір № 5-ВЕ).

Умовами Договору № 5-ВЕ сторонни обумовили:

п. 1.1. Учасник зобов'язується у 2010 році поставити Замовникові товар, а Замовник - прийняти його і оплатити;

п. 1.2. Найменування Товару - вугілля ДГР 13-200; Кількість Товару становить 185,283 тон.

п. 3.1. Ціна цього Договору становить 282 000,00 грн.;

п.п. 4.1., 4.2. Розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником рахунка на оплату Товару. До рахунка додається товарна накладна;

п.п. 5.1., 5.2. Строк поставки товару до 30.12.2010 (включно). Місце поставки Товару: Черкаська область, Звенигородський район, склад в м. Звенигородка, вул. Кірова. 38 та склад в с. Козацьке. Вул. Леніна.

п. 10.1. Цей Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2010.

Крім цього, між цими ж сторонами було укладено договір (на постачання вугілля енергетичного) за № 6-ВЕ від 22 грудня 2010 року (далі - Договір № 6-ВЕ).

Умовами Договору № 6-ВЕ стоорони обумовили:

п. 1.1. Постачальник продає, а Замовник купує Товар - згідно річному кошторису на 2010 рік, по коду 1166;

п. 1.2. Кількість товару складає 32,717 тон;

п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. Марка вугілля ДГР 13-200 відбірний із зольн.15.5 % по підсумковій ціні 1522,00 гривень за одну тону. Ціна вказана з урахування ПДВ та доставкою на зал.дор.станцію Замовника в його області, а також доставкою на склад Замовника, враховуючи в себе всі витрати (послуги залізничної дороги по подачі та уборці вагона на під'їздні колії складу, розвантажувальних робіт, навантажувальних робіт та доставці Товару автотранспортом на територію Замовника). Оплата Товару здійснюється на підставі цього Договору, по рахунку за наявності товарної накладної, протягом 5 банківських днів з дати реєстрації накладної у Держказначействі. Ціна Товару може бути змінена на протязі дії Договору у випадку офіційного змінення залізнодорожніх тарифів. Ціна Товару може бути змінена на протязі дії Договору у випадку офіційного змінення цін на ринку енергоносіїв. Сума Договору складає 49796,00 грн.;

п. 4.4. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного розрахунку між Замовником та Постачальником.

Судом встановлено, що позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 282 000 грн. 00 коп. та 49 796 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 858 та № 884 від 23 грудня 2010 року та не заперечується відповідачем.

Позивач стверджує, що відповідач поставив вугілля лише частково, недопоставивши вугілля по вказаних договорах у кількості 68,660 тонн на загальну суму 104 500 грн. 52 коп. Свої доводи позивач підтверджує бухгалтерською довідкою, договорами, платіжними дорученнями на оплату, рахунками, накладними, актами (відповідального зберігання).

В акті (на відповідальне зберігання) до Договорів на забезпечення вугіллям від 14 січня 2011 року вказано, що станом на 11.01.11 згідно з попередніми актами, враховуючи їх, та автоматично після підписання цього акту анулюються всі попередні акти, Постачальник підтверджує наявність 187,36 тонн Товара ДГР 13-200 на відповідальному зберіганні в себе на складі. Загальна вартість Товару, який знаходиться на складі Постачальника, складає 285168,43 гривень згідно вищевказаних Договорів. Товар залишається на відповідальному зберіганні у Постачальника до моменту його поставки на зал. дор. станцію Замовника або на його склад автотранспортом з підтверджуючими відмітками в цьому акті на першій та другій сторінці (на звороті цього аркушу).

На цьому акті проставлені відмітки про отримання вугілля в загальній кількості 118,7 тонн.

В акті (на відповідальне зберігання) до Договорів на забезпечення вугіллям від 02 березня 2011 року вказано, що станом на 02.03.11 згідно з попередніми актами, враховуючи їх, та автоматично після підписання цього акту анулюються всі попередні акти, Постачальник підтверджує наявність 98,66 тонни Товара ДГР 13-200 на відповідальному зберіганні в себе на складі. Загальна вартість Товару, який знаходиться на складі Постачальника, складає 150160,52 гривень згідно вищевказаних Договорів. Товар залишається на відповідальному зберіганні у Постачальника до моменту його поставки на зал. дор. станцію Замовника або на його склад автотранспортом з підтверджуючими відмітками в цьому акті на першій та другій сторінці (на звороті цього аркушу).

На цьому акті також проставлені відмітки про отримання вугілля 16.03.2011 в загальній кількості 30 тонн. та про відпущення вказаного вугілля проставлено дату, підпис та печатку ПП "Енергоплазма".

Тобто, згідно вказаних документів вбачається, що станом на 16.03.2011 відповідач недопоставив позивачу 68,66 тонн вугілля ДГР 13-200.

Згідно акту ревізії фінансово-господарської діяльності Державного навчального закладу «Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів» за період з 01.07.2011 по 31.05.2013 року, складеного Звенигородською міжрайонною державною фінансовою інспекцією, встановлено недостачу вугілля в кількості 68 660 кг на суму 87083,77 грн. (аркуш акту 28).

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань. Твердження відповідача про відсутність у нього заборгованості перед позивачем нічим не доведені та ґрунтуються лише на його поясненнях. Доводи відповідача про те, що у звітах позивача заборгованість не значиться, суд не приймає до уваги, оскільки наявність чи відсутність заборгованості за договором визначається не звітністю і не листуванням. В статті 599 Цивільного кодексу України вказано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до умов Договорів № 5-ВЕ та № 6-ВЕ належним виконанням відповідачем свого зобов'язання є саме поставка вугілля ДГР 13-200 у кількості, вказаній в договорах. Тому складання накладної перед поставкою та запис про це у будь-якій звітності не може свідчити про належне виконання постачальником свого зобов'язання по поставці вугілля.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинним документом на одержання цінностей є довіреність, яка відповідно до пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р., незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. Постачальник у таких випадках один примірник накладної (або документа, що ії заміняє) передає одержувачу цінностей, а другий - додає до залишеної у нього довіреності і використовує для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем. Товарно-транспортна накладна є лише дозволом для здійснення господарської операції відпуску цінностей

Відповідач не надав суду відповідних довіреностей Державного навчального закладу "Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів" на одержання товару за накладними, складеними відповідачем..

Також відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження виконання ПП "Енергоплазма" зобов"язань щодо доставки вугілля до пункту призначення, як того вимагають умови договору, відповідач не надав.

Окрім того, судом встановлено, що на момент виписки зазначених товарних накладних товар був відсутнім, оскільки вагони з вугіллям надійшли лише 26.12.2010 року та 12.02.2011 року (вагони №№ 67850511, 67171462, кількістю 68,35 тонн та 60,4 тонн, залізничні квитанції №№ 46822476, 45897717) після виписки вищевказаних товарних накладних, а з наявних у справі квитанцій про приймання вантажу не вбачається реквізитів ідентифікації товару саме за вищевказаними договорами.

У постанові Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року по даній справі зазначено, що місцевий господарський суд не обґрунтував свій висновок та не перевірив докази, що підтверджують обсяги поставок (недопоставок) вугілля саме за договорами, які є предметом спору у даній справі.

Судом встановлено, що за договорами, які є предметом спору у даній справі, відповідач повинен був поставити позивачу 218,000 тонн вугілля (185,283 + 32,717). Згідно умов обох Договорів позивач повинен був сплатити відповідачу за вказану кількість вугілля 331 796 грн . Судом встановлено, що позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 282 000 грн. 00 коп. та 49 796 грн. 00 коп., а всього 331 796 грн ., що підтверджується платіжними дорученнями № 858 та № 884 від 23 грудня 2010 року та не заперечується відповідачем. Вагони з вугіллям надійшли лише 26.12.2010 року та 12.02.2011 року (вагони №№ 67850511, 67171462) з кількістю вугілля 68,35 тон та 60,4 тон відповідно (залізничні квитанції №№ 46822476, 45897717). Тобто відповідач за спірними Договорами поставив позивачу лише 128,750 тонн, фактично недопоставивши за спірними Договорами 89,250 тонн .

Позивач просить зобов'язати Приватне підприємство "Енергоплазма" повернути йому вугілля ДГР 13-200 в кількості 68,660 тонн на загальну суму 104 500 грн. 52 коп.

Суд не вправі виходити за мужі заявлених позовних вимог і з огляду на встановлені судом обставини та досліджені докази вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У Договорі № 5-ВЕ від 14 грудня 2010 року встановлено строк поставки товару до 30.12.10 (включно). Умовами договору № 6-ВЕ (на постачання вугілля енергетичного) від 22 грудня 2010 року строк поставки вугілля не встановлений.

Позивачем на адресу відповідача направлялася претензії № 391 від 05.04.2012 року та № 119 від 04.02.2013 року (а.с.07,08) з вимогою повернення вугілля ДГР 13-200 у кількості 68 тон 660 кг. на суму 104 500,52 грн. факт отримання їх підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення почтового відправлення отриманим 07.04.2012 року Крученком (а.с.09), проте останнім претензії були залишені без відповіді та задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобов'язати Приватне підприємство «Енергоплазма» (м. Черкаси, вул. Ільїна, 605,офіс 33, р/р 26003040674500 в АКІБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31855337) повернути Державному навчальному закладу «Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів» (Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Кірова,38, р/р 35426014000287 в УДК Черкаської області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 00452713) вугілля ДГР 13-200 в кількості 68,660 тонн на загальну суму 104 500 грн. 52 коп.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Енергоплазма» (м. Черкаси, вул. Ільїна, 605,офіс 33, р/р 26003040674500 в АКІБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31855337) на користь Державного навчального закладу «Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів» (Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Кірова,38, р/р 35426014000287 в УДК Черкаської області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 00452713) - 2 090,01 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 15 вересня 2014 року.

Суддя В.В. Потапенко