Рішення

від 12.09.2014 по справі 922/2728/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2014 р.Справа № 922/2728/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Групп", смт. Пісочин до Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Теплоенергопром", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Пахомова Г.М.(дов №б/н від 30.07.2014року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМ-Групп" звернулось до господарського суду Харківської області зі позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Теплоенергопром", в якій просить суд стягнути з відповідача 339 873,17грн.,3% річних в сумі 5 056,20грн., інфляційні втрати в сумі 35 550,73грн., посилаючись на укладення між сторонами договору підряду №2010.12/2929 -Суб від 29.12.2010 року , згідно якого позивач в період з лютого 2011 року до квітня 2011року виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі , проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати за виконані роботи в повному обсязі не здійснив, вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2014року порушено провадження у справі №922/2728/14, розгляд справи призначено на 05.08.2014року.

Представник позивача у судовому засіданні 05.08.2014р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позов. Також представник позивача звернувся до суду з клопотанням (вх.№26580 від 01.08.2014року) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих на виконання вимог ухвали суду від 04.07.2014р., які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача відзиву на позовну заяву не надав ,надав до суду заяву(вх.№26395 від 30.07.2014року) про відкладення розгляду справи на інший час, з метою надання відзиву на позовну заяву та доказів в підтвердження своєї позиції по суті спору .

Ухвалою господарського суду від 05.08.2014року , задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату ,розгляд справи відкладено до 14.08.2014року .

Ухвалою господарського суду від 14.08.2014року , задоволено клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження терміну розгляду спору по справі на п'ятнадцять днів для надання доказів по справі в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 12.09.2014року.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.09.2014року підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі .

Представник відповідача в судове засідання 12.09.2014року не з'явився, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію господарського суду надав заяву (вх.№31580 від 11.09.2014року) про відкладення розгляду справи , у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні.

Суд розглянувши вищевказану заяву відхиляє її з наступних підстав.

Приписами частин першої та третьої статті 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до частин першої та третьої статті 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ч.3 ст. 69 ГПК України строку вирішення спору,суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Крім цього, судом взято до уваги, що неможливість забезпечення відповідачем представництва у судове засідання по даній справі жодним чином не перешкоджала виконанню вказаних вимог суду.

Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та надані представником позивача докази, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

29.12.2010 року між позивачем та відповідачем укладено між сторонами договір підряду №2010.12/2929 -Суб від 29.12.2010 року.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно п.1.1.договору,замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати відповідно з умовами цього договору будівельно-монтажні роботи по об'єкту «Фізкультурно - оздоровчий комплекс в смт.Червоний Донець Балаклійського району,Харківської області, а замовник зобов*язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Вп.2.1.договору сторонами визначено договірну ціну яка на момент його укладення орійнтовано складає 750 000,0грн.в т.ч.ПДВ.

Розділом сьомим договору сторонами передбачено порядок прийомки - сдачі робіт, а саме п.7.1. договору сторонами передбачено,що на протязі 3-х робочих днів після закінчення строку виконання робіт, передбаченого в додатковій угоді, підрядник зобов'язаний повідомити замовника про закінчення робіт і надати акт прийому - передачі виконаних робіт, після чого замовник на протязі трьох робочих днів приймає виконані підрядником роботи. У випадку відсутності претензій зі сторони замовника до якості виконаних робіт на момент їх здачі або мотивованої відмови від підписання, сторони підписують двухсторонній акт прийому - здачі виконаних робіт по формі КБ-2В двох екземплярах. У випадку не підписання замовником акту або не надання їх письмового мотивованої відмови від прийомкии акту на протязі десяти днів з моменту пред'явлення виконанихробіт, такийй акт вважається прийнятим.

В п.7.2.договору сторони передбачили, що роботи по цьому договору вважаються виконаними підрядником і прийнятими замовником після підписання сторонами акту приймання - здачі виконаних робіт по формі КБ-2.

Згідно п.11.2 визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийняті на себе зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, свої договірні зобов'язання перед відповідачем позивач виконав належним чином, своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується підписаними між сторонами Актами приймання виконаних робіт типової форми КБ-3 та КБ-2В за період з лютого 2011 року до квітня 2011року .

06.02.2014року позивачем було отримано гарантійного листа №65,в якому відповідач підтвердив існування заборгованості в розмірі 339 873,17грн., та зобов'язався погасити заборгованість до 01.04.2014року за наступним графіком , в лютому 2014р.-50 000,0грн., в березні 2014р.-100 000,0грн., в квітні 2014р. -100000,0грн.,в травні 2014р. -89 873,17грн, проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати за виконані роботи в повному обсязі не здійснив, неоплаченими залишились роботи в сумі 339 873,17грн., що підтверджується актом звірки від 31.12.2013року підписаними обома сторонами та скріпленими печатками обох сторін.

Надаючи правову оцінку вказаним вимогам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій изик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору підряду оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядчикові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно частинам 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 339 873,17грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача щодо нарахованих позивачем інфляційних нарахувань в сумі 35 550,73грн. та 3% річних в сумі 5 056,20грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 625, ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 853, ч. 1 ст. 854 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо -технічного підприємства «Теплоенергопром» (61106, Харківська область, м. Харків, Орджонікідзевський район, проспект Московський, буд.283, код 30237667, р/р26000020059270 в ПАТ»ВТБ-Банк» м.Києв,МФО321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю»ТМ-ГРУПП»(62416,Харківська область, Харківський район,смт.Пісочин, вулиця Крупської ,буд.15-А, код 35598143, р/р26005000330321в ПУАТ «Фідобанк»,МФО300175) - 339 873,17грн. основного боргу, 3% річних в сумі 5 056,20грн., інфляційні нарахування в сумі 35 550,73грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 7609,60грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.09.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк