Справа № 372/3374/13-ц Головуючий у І інстанції Мора О.М. Провадження № 22-ц/780/4749/14 Доповідач у 2 інстанції Білоконь Категорія 1 17.09.2014
РІШЕННЯ
Іменем України
11 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Білоконь О.В.,
суддів: Даценко Л.М., Савченка С.І.,
при секретарі: Токар Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і Право» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 червня 2014 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і Право» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держземагенства в Обухівському районі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, третя особа - Київська обласна державна адміністрація, про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії ,-
встановила:
У липні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на таке.
13 грудня 2004 року розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації №903 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі в оренду ТОВ «Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і Право» для культурно - оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей в межах Української міської ради Обухівського району Київської області, надано в оренду на 49 років позивачу земельних ділянок площею 2,8552 га та 7,5326 га, доручено Обухівській райдержадміністрації укласти та виписати від імені обласної державної адміністрації відповідні договори оренди.
15 грудня 2006 року між Київською обласною державною адміністрацією в особі Обухівської районної державної адміністрації та позивачем були укладені та нотаріально посвідчені договори оренди даних земельних ділянок, які зареєстровані в Обухівському районному відділі земельних ресурсів.
22 липня 2008 року, в порушення права користування позивача вказаними земельними ділянками, розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1146 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в межах Української міської ради Обухівського району у власність 19-ом громадянам - відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_10; ОСОБА_11, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19
26 серпня 2008 року розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1359 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 37 га у власність вказаним відповідачам, які отримали державні акти на право власності земельними ділянками загальною площею 37 га.
6-10 жовтня 2008 року, на підставі договорів купівлі-продажу, відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 продали належні їм земельні ділянки загальною площею 37 га відповідачам ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_29
16 жовтня 2008 року розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації №1630 відповідачам ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового використання належних їм земельних ділянок загальною площею 36 га з ведення особистого селянського господарства на веденняіндивідуального садівництва.
20 жовтня 2008 року розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації №1654 відповідачам ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельних ділянок площею 36 га з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва, на підставі якого останні отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.
2 вересня 2010 року та 29 жовтня 2010 року, вищезазначені земельні ділянки, відповідачі ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_25 продали відповідачу ОСОБА_28, про що на державних актах попередніх власників нотаріусом зроблено відмітку про перехід права власності.
17 листопада 2008 року розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації №1778 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки ОСОБА_29 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міськради.
21 травня 2009 року розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації №624 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки ОСОБА_29 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міськради.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 37 га земельних ділянок, які відведено вищевказаним громадянам, земельні ділянки площею 10,3878 га знаходяться в орендному користуванні позивача, тому виділялись відповідачам на підставі оспорюваних розпоряджень Обухівської райдержадміністрації незаконно, у порушенням вимог ч.5 ст. 116 ЗК України.
Крім того, вказані земельні ділянки відносяться до водного фонду і землями рекреаційного призначення, які вислу вимог закону не можуть перебувати у приватній власності.
Враховуючи викладене, позивач просив суд:
- визнати протиправними та скасувати розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації № 1146 від 02.07.2008 року та № 1359 від 26.08.2008 року; №1630 від 16.10.2008 року та №1654 від 20.10.2008 року; №1778 від 17.11.2008 року та №624 від 21.05.2009 року;
- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки площею по 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району, та скасувати їх державну реєстрацію, видані на ім»я : ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6, ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19;
- визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок площею 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району, укладені 06 жовтня 2008 року між: ОСОБА_2 та ОСОБА_21; ОСОБА_3 та ОСОБА_21; ОСОБА_4 та ОСОБА_21; ОСОБА_5 та ОСОБА_21; ОСОБА_6 та ОСОБА_22; ОСОБА_7 та ОСОБА_23; ОСОБА_8 та ОСОБА_23; укладені 07 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_20; ОСОБА_9 та ОСОБА_24; ОСОБА_11 та ОСОБА_26; між ОСОБА_12 та ОСОБА_26; ОСОБА_16 та ОСОБА_21 ; ОСОБА_17 та ОСОБА_21; ОСОБА_18 та ОСОБА_21; укладені 08 жовтня 2008 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_27; ОСОБА_14 та ОСОБА_27 ОСОБА_15 та ОСОБА_27 ; укладений 09 жовтня 2008 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_25; укладений 10 жовтня 2008 року між ОСОБА_19 та ОСОБА_29 ;
- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району, видані відповідачам ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_29;
- визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району, укладені 02 вересня 2009 року, відповідно до яких відповідачі ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_25 продали, а відповідач ОСОБА_28 придбав спірні земельні ділянки;
- зобов'язати Управління Держземагентства у Обухівському районі Київської області скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, власниками яких за даними Державного земельного кадастру є відповідачі ОСОБА_28, ОСОБА_21, ОСОБА_26, ОСОБА_20, ОСОБА_29;
- зобов'язати Управління Держземагентства України у Обухівському районі Київської області відновити відомості на паперових носіях та в електронній формі щодо земельних ділянок, орендованих ТОВ Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і Право», та забезпечити перенесення в автоматизованому порядку до Державного земельного кадастру цих відомостей щодо земельної ділянки державної власності площею 7,5326 га, кадастровий номер 3223151000:00:000:1000 та земельної ділянки державної власності площею 2,8552 га, кадастровий номер 3223151000:00:000:3000 (а.с.162-180, т.4).
В подальшому, позивач доповни позовні вимоги у зв»язку з продажем 31 липня 2013 року спірних земельних ділянок відповідачу ОСОБА_30 та просив суд:
- визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва ділянки, розташованих в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, укладені 31 липня 2013 року, згідно з якими відповідач ОСОБА_28 продав, а відповідач ОСОБА_30 купив вказані земельні ділянки;
- скасувати рішення про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_30 на вказані земельні ділянки;
- зобов'язати Управління Держземагентства у Обухівському районі Київської області скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, власником яких є ОСОБА_30
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В апеляційній скарзі вказав, що з 2008 року позбавлений можливості реалізовувати свої права орендаря на вказані земельні ділянки, оскільки через порушенням відповідачами вимог ст.116, 141, 143 ЗК України вказані земельні ділянки неправомірно передані Обухівською РДА у власність 19 громадян без вилучення з користування позивача.
Також в обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції залишив проза увагою те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, є землями рекреаційного призначення, тому передача їх у приватну власність відповідачів суперечить вимогам ст. 89 Водного кодексу України та є підставами для визнання недійсними угод їх купівлі-продажу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини.
22 липня 2008 року, розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1146 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в межах Української міської ради Обухівського району у власність 19-ом громадянам - відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_10; ОСОБА_11, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ( а.с.52-53, т.5).
26 серпня 2008 року розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1359 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 37 га у власність вказаним відповідачам, які отримали державні акти на право власності земельними ділянками загальною площею 37 га ( а.с.15-32, 140, т.3; 54-55, т.5).
6-10 жовтня 2008 року, на підставі договорів купівлі-продажу, відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 продали належні їм земельні ділянки загальною площею 37 га відповідачам ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_29 (а.с.1-14,144 т.3).
В результаті вказаних правочинів, відповідачі придбали земельні ділянки площею: ОСОБА_20 - 2 га, ОСОБА_22 - 2 га, ОСОБА_24 - 2 га, ОСОБА_25 - 2 га, ОСОБА_21 - 14 га, ОСОБА_23 - 4 га, ОСОБА_26 - 4 га, ОСОБА_27 - 6 га, ОСОБА_29 - 1 га.
16 жовтня 2008 року розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації №1630 відповідачам ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового використання належних їм земельних ділянок загальною площею 36 га з ведення особистого селянського господарства на веденняіндивідуального садівництва ( а.с.74-75, т.5).
20 жовтня 2008 року розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації №1654 відповідачам ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельних ділянок площею 36 га з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва, на підставі якого останні отримали державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва ( а.с. 2-3, 6-7,10-11, 14-15, 18-20 т.4; а.с.76-77, т.5 ).
2 вересня 2010 року та 29 жовтня 2010 року, вищезазначені земельні ділянки, відповідачі ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_25 продали відповідачу ОСОБА_28, про що на державних актах попередніх власників нотаріусом зроблено відмітку про перехід права власності ( а.с.246-250, т.3; 1-19, т.4).
Відповідно до договорів купівлі-продажу, укладених 31 липня 2013 року, відповідач ОСОБА_28 продав, а відповідач ОСОБА_30 купив вказані земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва, що розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області ( а.с.174-189, т.5).
17 листопада 2008 року розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації №1778 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки ОСОБА_29 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міськради ( а.с.78, т.5).
21 травня 2009 року розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації №624 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки ОСОБА_29 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міськради, на підставі якого останній отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1 га для ведення індивідуального садівництва ( а.с.79, т.5; а.с.166, т.3).
Ці обставини підтверджені матеріалами справи і сторонами визнаються.
Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих відносин.
Всупереч вимогам ст.ст. 213-214 ЦПК України, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не з»ясував повно і всебічно обставини перебування спірних земельних ділянок у користуванні позивача на правах орендатора, хоча саме на ці обставини посилався позивач як на підставу своїх вимог, не вирішив чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються або спростовуються.
Разом з тим в матеріалах справи є дані про те, що позивач має право користування на частину спірних земельних ділянок, яким суд першої інстанції оцінки не надав.
Так, 13 грудня 2004 року розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації № 903 від 13.12.04 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі в оренду ТОВ «Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і Право» для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей в межах Української міської ради Обухівського району Київської області, надано в оренду на 49 років товариству земельні ділянки площею 2,8552 га (кадастровий номер 151000:00:000:3000) та 7,5326 га (кадастровий номер 151000:00:000:1000), доручено Обухівській райдержадміністрації укласти та підписати від імені обласної державної адміністрації договір оренди вказаних ділянок із товариством ( а.с.28-29, т.1).
15 грудня 2006 року між Київською обласною державною адміністрацією в особі Обухівської районної державної адміністрації та позивачем були укладені та нотаріально посвідчені договори оренди даних земельних ділянок, які зареєстровані в Обухівському районному відділі земельних ресурсів 13.03.07 року, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено записи за № 33100001, № 040733100002 від 13.03.07 ( а.с.141-148, т.1)
15 грудня 2006 року між Київською обласною державною адміністрацією в особі Обухівської районної державної адміністрації та ТОВ «Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і Право» були підписані акти приймання - передачі вказаних земельних ділянок і починаючи з моменту державної реєстрації договорів товариство перераховує до бюджету оренду плату за користування земельними ділянками.
До автоматизованої системи державного земельного кадастру були внесені дані про вказані ділянки в тому числі їх кадастрові номери.
З січня 2007 по 2012 роки позивач сплачує оренду плату за вказані земельні ділянки, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.164-230, т.1).
Однак реалізувати своє право володіння та користування вказаними земельними ділянками позивач не може, оскільки на ці земельні частково накладаються земельні ділянки, які були надані у власність на підставі розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 1359 від 26 серпня 2008 року відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_10; ОСОБА_11, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 Ці обставини підтверджуються листом державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Київській області № 092060/обл. від 8 травня 2009 року з посиланнями на базу даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру та листом відділу Держкомзему у м. Українка Обухівського району Київської області ( а.с.185-186,192 т.3).
Крім того, як вбачається з висновку спеціаліста, виконаного інженером землевпорядником Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінфоматика» № 01-09/1256 від 05 вересня 2011 року, земельні ділянки, надані в оренду користування ТОВ «ЦППП «Бізнес і Право» на підставі розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації №903 від 13.12.2004 року та земельні ділянки передані у власність 19 громадянам на підставі розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації № 1359 від 26.08.2008 року накладаються ( а.с.156,157, т.1).
Разом з тим, із зведеного плану земельних ділянок, доданого до вказаного висновку, видно, що земельні ділянки, надані в оренду користування ТОВ «ЦППП «Бізнес і Право» на підставі розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації №903 від 13.12.2004 року накладаються на земельні ділянки, надані у власність підставі розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації № 1359 від 26.08.2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_10; ОСОБА_11, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18
Однак із земельними ділянками, наданими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_19 накладення не відбувається (а.с.158-161, т.1).
Таким чином, обставини про те, що позивач є орендарем частини спірних земельних ділянок, які перебувають у власності відповідачів на підставі оспорюваних позивачем розпоряджень Обухівської райдержадміністрації, підтверджені належними та допустимими доказами, які відповідачами спростовані не були.
Разом з тим суд першої інстанції, не вирішив питання про те, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, вищеперерахованим вказаним доказам оцінки не надав, внаслідок чого ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ч.5 ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Кодексом.
Порядок вилучення земельних ділянок регламентовано ст.149 ЗК України, згідно з якою вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про оренду землі» не допускається відчуження земель державної та комунальної власності без згоди орендаря. При цьому орендар має переважне право на придбання орендованої ділянки.
Відповідно ст. 143 Земельного кодексу України в редакції 2008 року, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, згоди на вилучення орендованих земельних ділянок ТОВ «ЦППП «Бізнес і Право» не надавало. Розпорядження Київською обласною державною адміністрацією про згоду на вилучення зазначених ділянок з користування ТОВ «ЦППП «Бізнес і Право» не приймалось. Право користування позивача спірною земельною ділянкою на підставах, встановлених ст.ст. 141,143 ЗК України, не припинялося.
Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що в порушення ч.5 ст. 116, 141,143, 149 ЗК України, ст.9 Закону України «Про оренду землі», в порушення права користування позивача вказаними земельними ділянками, оспорюваними розпорядженнями Обухівської районної державної адміністрації від 2 липня 2008 року № 1146 та від 26 серпня 2008 року № 1359 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_10; ОСОБА_11, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в межах Української міської ради Обухівського району та затвердження проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність вказаним відповідачам.
Частиною 1 ст.155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власник а майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника визнається судом незаконним та скасовується.
Оскільки вказані розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 2 липня 2008 року № 1146 та від 26 серпня 2008 року № 1359 в частині зазначених відповідачів прийняті з порушенням закону, порушують право користування позивача спірними земельними ділянками, тому позовні вимоги про визнання їх незаконними та скасування в частині вказаних відповідачів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за своєю правовою природою є індивідуальними актами застосування норм права, а тому є такими, що вичерпали свою дію одночасно з їх прийняттям, а тому не підлягають скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи таке.
Як роз»яснено у п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», № 3 від 01.03.2013 року, земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК , статті 2, 5 ЗК УкраїниК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші).
Отже, висновок суду першої інстанції про неможливість визнання судом недійсними розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, їх затвердження та надання земельних ділянок у власність, є необґрунтованими та суперечать нормам матеріального права, які регламентують судовий захист прав фізичних та юридичних осіб на землю, зокрема, ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України, ст. 152 ЗК України.
Відповідно до ч. 2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 ЗК України право власності у вказаних відповідачів на земельну ділянку виникло з моменту отримання ними державного акта та його державної реєстрації.
Зазначені норми встановлюють нерозривний зв'язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов'язковим одержанням її власником державного акта, який посвідчував його право власності.
Висновок про те, що державний акт на право власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого такий акт видано, міститься й у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа № 6-12цс13) та від 23 жовтня 2013 року (справа № 6-93цс13).
Відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Оскільки саме вказані розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 2 липня 2008 року № 1146 та від 26 серпня 2008 року № 1359, які є незаконними та підлягають скасуванню, стали правовою підставою набуття відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_10; ОСОБА_11, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 права власності на спірні земельні ділянки та видачі їм державним актів про право власності на землю, позовні вимоги про визнання недійсними вказаних державних актів та скасування їх державної реєстрації є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав до задоволення позову в цій частині.
Що стосується решти позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між відповідачами, визнання недійсними державних актів нових власників і скасування їх державної реєстрації, колегія суддів вважає, що у їх задоволенні слід відмовити з таких підстав.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Загальними вимогами чинності правочину є такі: зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; не може суперечити правам та інтересам осіб. Правочин може визнаватись недійсним за наявності дефектів у будь - якому елементі правочину.
Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року за № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Враховуючи зазначені вимоги закону та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що в момент вчинення оспорюваних позивачем договорів купівлі-продажу земельних ділянок, підстав для визнання їх недійсними з підстав, передбачених ст. 203, 215 ЦК України не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що предметом оспорюваних позивачем договорів купівлі-продажу були земельні ділянки, які відносяться земель до водного фонду і тому в силу вимог ст. 89 Водного кодексу України не можуть бути об»єктом права приватної власності, колегія суддів не бере до уваги з огляду на таке.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України судовому захисту підлягають цивільні права особи у разі їх порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, встановлений законом або договором.
Позивачем не доведено, що укладенням оспорюваних договорів в порушення вимог ст. 89 Водного кодексу України порушується їх право цивільне як орендаря спірних земельних ділянок, що виключає можливість судового захисту шляхом визнання недійсними вказаних договір купівлі-продажу.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що позивач не є стороною оспорюваних правочинів, тому має можливість пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, що буде належним способом порушеного речового права позивача на володіння і користування земельними ділянками, яке порушено незаконним відчуженням цього майна.
Щодо вимог позивача про зобов»язання Управління Держземагентства України у Обухівському районі Київської області відновити відомості на паперових носіях та в електронній формі щодо земельних ділянок, орендованих позивачем та забезпечити перенесення в автоматизованому порядку до Державного земельного кадастру цих відомостей. Колегія суддів вважає, що у їх задоволенні слід відмовити як таких, що заявлені передчасно, оскільки вони взаємопов»язані з позовними вимогами про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, у задоволенні яких позивачу відмовлено.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи, суд першої інстанції постановив незаконне та необґрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та повинне бути скасоване з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і Право» задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і Право» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держземагенства в Обухівському районі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, третя особа - Київська обласна державна адміністрація, про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації: № 1146 від 22 липня 2008 року «Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» та № 1359 від 26 серпня 2008 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради» в частині, що стосується громадян: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18.
Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки площею по 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, та скасувати їх державну реєстрацію, зокрема:
державний акт серії ЯЖ № 460504, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0032, виданий ОСОБА_3 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100610;
державний акт серії ЯЖ № 460505 кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0033, виданий ОСОБА_4 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100611;
державний акт серії ЯЖ № 460506, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0034, виданий ОСОБА_5 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100612;
державний акт серії ЯЖ № 460507, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0035, виданий ОСОБА_6 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100613;
державний акт серії ЯЖ № 460508, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0036, виданий ОСОБА_7 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного нотування землею, договорів оренди землі за № 010833100614;
державний акт серії ЯЖ № 460509, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0037, виданий ОСОБА_8 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100615;
державний акт серії ЯЖ № 460510, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0038, виданий ОСОБА_9 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100616;
державний акт серії ЯЖ № 460511, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0039, виданий ОСОБА_10 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100617;
державний акт серії ЯЖ № 460512, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0040, виданий ОСОБА_11 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100618;
державний акт серії ЯЖ № 460513, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0041, виданий ОСОБА_12 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100619;
державний акт серії ЯЖ № 460514, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0042, виданий ОСОБА_13 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100620;
державний акт серії ЯЖ № 460515, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0043, виданий ОСОБА_14 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01083310062;
державний акт серії ЯЖ № 460516, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0044, виданий ОСОБА_15 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100622;
державний акт серії ЯЖ № 460517, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0045, виданий ОСОБА_16 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100623;
державний акт серії ЯЖ № 460518, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0046, виданий ОСОБА_17 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100624;
державний акт серії ЯЖ № 460519, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:05:007:0047, виданий ОСОБА_18 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100625;
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий
Судді:
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2014 |
Оприлюднено | 23.09.2014 |
Номер документу | 40529564 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Київської області
Білоконь О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні