Ухвала

від 23.09.2014 по справі 911/3917/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД Київської області 01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81   У Х В А Л А "23" вересня 2014 р.                                                               Справа № 911/3917/14 Суддя Заєць Д.Г., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсів», Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Ардіс», м. Київ про визнання договорів недійсними, стягнення 397986,75 грн. та визнання порушення ділової репутації ВСТАНОВИВ: В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/3917/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Ардіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсів» про стягнення 570649,43 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсів» через канцелярію господарського суду Київської області подано зустрічну позовну б/н від 19 вересня 2014 року (вх. №19981/14 від 22 вересня 2014 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Ардіс» про 1) визнання договору поставки №ТК-0000827 від 5 лютого 2013 року недійсним; 2) визнання договору про відступлення права вимоги №03/07/14 від 3 липня 2014 року недійсним; 3) стягнення суми упущеної вигоди у розмірі 397986,75 грн., 4)  визнання порушення відповідачем особистого немайнового права, а саме: ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсів» у вигляді поширення на ринку харчових продуктів України інформації про нездатність останнього бути надійним діловим партнером, виконувати вчасно та якісно свої договірні зобов'язання та 5) стягнення з відповідача грошового відшкодування шкоди, завданої порушенням ділової репутації, у розмірі 100000,00 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Подана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Згідно п. 3.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26 грудня 2011 року позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 Господарського процесуального кодексу України та п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України). Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсів» б/н від 19 вересня 2014 року, в зустрічній позовній заяві об'єднано декілька позовних вимог, які виникли з різних підстав, а саме: -  визнання договору поставки №ТК-0000827 від 5 лютого 2013 року та договору про відступлення права вимоги №03/07/14 від 3 липня 2014 року недійсними та стягнення суми упущеної вигоди у розмірі 397986,75 грн., а також - визнання порушення відповідачем особистого немайнового права, а саме: ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсів» у вигляді поширення на ринку харчових продуктів України інформації про нездатність останнього бути надійним діловим партнером, виконувати вчасно та якісно свої договірні зобов'язання та стягнення з відповідача грошового відшкодування шкоди, завданої порушенням ділової репутації, у розмірі 100000,00 грн. Оскільки, вимоги про визнання договорів недійсними та стягнення упущеної вигоди мають іншу правову природу, ніж вимоги про визнання порушення ділової репутації та, як наслідок, стягнення коштів за порушення вищезазначеного немайнового права, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом подано на розгляд суду позовні вимоги, не пов'язані між собою, які виникли з різних підстав, які підтверджуються різними доказами, що протирічить ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачена можливість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою однією підставою виникнення або поданими доказами. Також, непов'язаними між собою є вимоги про визнання договору поставки №ТК-0000827 від 5 лютого 2013 року та договору про відступлення права вимоги №03/07/14 від 3 липня 2014 року недійсними. Оскільки, договір поставки №ТК-0000827 від 5 лютого 2013 року регулює відносини між кредитором і боржником щодо поставки товару, а договір про відступлення права вимоги №03/07/14 від 3 липня 2014 року регулює відносини між первісним кредитором і новим кредитором щодо відступлення права вимоги. Судом встановлено що, позивачем за зустрічним позовом подано на розгляд суду позовні вимоги, не пов'язані між собою, які виникли з різних підстав, які підтверджуються різними доказами, що порушує вимоги ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України. Навіть, у випадку, коли позивач за зустрічним позовом правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути зустрічну позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Крім того, згідно п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов. Як вбачається з прохальної частини зустрічної позовної заяви, заявник просить суд визнати порушення відповідачем особистого немайнового права, а саме: ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсів» у вигляді поширення інформації на ринку харчових продуктів України інформації про нездатність останнього бути надійним діловим партнером, виконувати вчасно та якісно свої договірні зобов'язання. Проте, як встановлено судом, позивачем за зустрічним позовом з порушенням п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів на підтвердження викладених в позові обставин, зокрема, в яких конкретно листах, від якої дати та ким складених, відповідач поширив інформацію, яка порушує права позивача за зустрічним позовом. Згідно абз. 5 п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати. Згідно п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21 лютого 2013 року, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Відповідно до п. 2.2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21 лютого 2013 року визначено, що п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» не визначено окремо ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви про захист ділової репутації фізичної або юридичної особи. У визначенні такої ставки господарському суду слід виходити з того, що відповідні позовні заяви (з урахуванням положень пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір») мають немайновий характер і повинні оплачуватися судовим збором згідно з пп. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», крім позовних заяв про відшкодування моральної шкоди, які належать до заяв майнового характеру і відтак оплачуються названим збором відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Проте, зазначена позовна заява містить докази сплати судового збору лише за дві вимоги майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру, що підтверджується платіжним дорученням №4761 від 19 вересня 2014 року про сплату судового збору у розмірі 1218,00 грн. та платіжним дорученням №4762 від 19 вересня 2014 року про сплату судового збору у розмірі 9959,74,00 грн. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Враховуючи викладене та керуючись п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: Зустрічну позовну заяву б/н від 19 вересня 2014 року (вх. №19981/14 від 22 вересня 2014 року) Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Ардіс» про визнання договорів недійсними, стягнення 397986,75 грн. та визнання порушення ділової репутації разом з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень. Суддя                                                                                                              Заєць Д.Г.