Постанова

від 08.07.2015 по справі 911/3917/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2015 р. Справа№ 911/3917/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Головатенко О.М. за довіреністю від 30.07.2014;

від відповідача: Кучер В.М. за довіреністю від 30.12.2014;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсів"

на рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2015

у справі №911/3917/14 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Ардіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсів"

про стягнення 570649,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Ардіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсів" про стягнення 570649,43 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.06.2015 у справі №911/3917/14 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Ардіс» 520274 грн. 88 коп. заборгованості, 4856 грн. 50 коп. 3% річних, 3031 грн. 38 коп. інфляційних втрат та 10563 грн. 27 коп. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2015 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. в повному обсязі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсів» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Чорної Л.В. та Кропивної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсів» прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.07.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній просить залишити рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2015 у справі №911/3917/14 без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судове засідання 08.07.2015 з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

05.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Ардіс" (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсів" (за договором - покупець) укладено договір поставки за №ТК-0000827.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати й оплачувати товар.

Згідно пункту 1.2 договору, поставка товару здійснюється окремими партіями. Партія товару, яку повинен поставити постачальник, визначається погодженими сторонами замовленням. На основі погодженого сторонами замовлення постачальник складає: товарну накладну та/або товарно-транспортну накладну, які підписуються сторонами та податкову накладну при прийманні-передачі товару.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник поставляє товар за цінами, узгодженими з покупцем в специфікаціях та/або первинних документах.

Згідно пункту 5.1 договору покупець здійснює оплату товару за договором шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника вартості окремої партії товару, яка погоджена сторонами в замовленні та первинних документах.

Відповідно до пункту 5.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей, додаткова угода №1 від 5 лютого 2013 року) оплата покупцем здійснюється на умовах відстрочення платежу, протягом 21 календарного дня з моменту приймання кожної окремої партії товару покупцем. Оплата може здійснюватись як частинами так і загальною сумою/вартістю зазначеною в специфікації та/або первинних документах.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що датою оплати вартості товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов договору між сторонами підписано товарні накладні (товарно-транспортні накладні), що підтверджують отримання відповідачем товару, зазначеного в даних накладних, а саме, №ТК-2257 від 21.02.2013 p., №ТК-2607 від 28.02.2013 p., №ТК-3209 від 11.03.2013 p., №ТК-3041 від 14.03.2013 p., №ТК-03041 від 21.03.2013 p., №ТК-4118 від 01.04.2013 p., №ТК-4461 від 08.04.2013 p., №ТК-4549 від 11.04.2013 p., №ТК-4930 від 18.04.2013 p., №ТК-5365 від 26.04.2013 p., №ТК-5871 від 07.05.2013 p., №ТК-6011 від 10.05.2013 p., №ТК-59950 від 10.05.2013 p., № ТК-6257 від 16.05.2013 p., №ТК-6238 від 16.05.2013 p., №ТК-6625 від 23.05.2013 p., №ТК- 7038 від 31.05.2013 p., №ТК-7354 від 05.06.2013 p., №ТК-7489 від 07.06.2013 p., №ТК-0105348 від 13.06.2013 p., №ТК-8692 від 25.06.2013 p., №ТК- 8828 від 27.06.2013 p., №ТК-9185 від 04.07.2013 р., №ТК-9613 від 11.07.2013 p., №ТК-9898 від 17.07.2013 p., №ТК-1006 від 18.07.2013 p., №ТК-10359 від 25.07.2013 p., №ТК-0108273 від 01.08.2013 p., №ТК-11059 від 08.08.2013 p., №ТК-11410 від 15.08.2013 р, №ТК-11756 від 22.08.2013 року, №ТК-12064 від 30.08.2013 року, №ТК-12360 від 05.09.2013 року, №ТК-12683 від 12.09.2013 p., №ТК-13075 від 19.09.2013 p., №ТК-13426 від 26.09.2013 p., №ТК-13824 від 03.10.2013 року, №ТК-14220 від 10.10.2013 p., №ТК-14789 від 21.10.2013 p., №ТК-14965 від 24.10.2013 p., №ТК-15327 від 31.10.2013 p., №ТК-15306 від 31.10.2013 p., №ТК-15678 від 07.11.2013 p., №ТК-16101 від 14.11.2013 p., №ТК-16459 від 21.11.2013 р, №ТК-16801 від 28.11.2013 p., №ТК-17148 від 05.12.2013 p., №ТК-17605 від 12.12.2013 p., №ТК-17886 від 19.12.2013 p., №ТК-18540 від 26.12.2013 p., №ТК-140 від 10.01.2014 р, №ТК-357 від 16.01.2014 p., №ТК-772 від 23.01.2014 p., №ТК-766 від 23.01.2014 p., №ТК-1125 від 31.01.2014 p., №ТК-1495 від 06.02.2014 p., №ТК-1886 від 13.02.2014 p., №ТК-2277 від 21.02.2014 p., №ТК-2571 від 27.02.2014 p., №ТК-2869 від 06.03.2014 p., №ТК-3151 від 13.03.2014 p., №ТК-4356 від 04.04.2014 р та №ТК-4611 від 10.04.2014 р. на загальну суму 7835484,71 грн., оригінали зазначених накладних оглянуто у судовому засіданні, а належним чином завірені копії залучено до матеріалів справи.

Відповідач не повністю розрахувався за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 520274,88 грн.

03.072014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Ардіс" (за договором - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Ардіс" (за договором - новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги за №03/07/14.

Відповідно до пункту 1.1 договору, первісний кредитор надає право новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за договором поставки №ТК-0000827 від 05.02.2015, укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсів".

Пунктом 1.2 договору передбачено, що новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, а саме, сплати грошових коштів у розмірі 520274,88 грн.

Згідно пункту 1.3 договору до нового кредитора переходить право на стягнення штрафних санкцій за порушення умов основного договору боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 512Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач у повному обсязі не оплатив прийнятий у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Ардіс" товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 520274,88 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 40713,23грн.

Однак, досліджений судом договір поставки №ТК-0000827 від 05.02.2013 року не містить положень, що передбачають відповідальність покупця за неналежне виконання обов'язку оплатити отриманий товар, та обов'язку сплатити постачальнику пеню за порушення даного зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 40713,23 грн. не підлягають задоволенню, оскільки, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання між сторонами не укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, заявлених до стягнення з відповідача становить, 6629,94грн.

Однак, дослідивши розрахунок 3% річних, наведений позивачем у розрахунку, доданому до позовної заяви, судом встановлено, що визначений розмір 3% річних, не відповідає дійсності, оскільки, при розрахунку 3% річних, позивачем допущено арифметичні неточності.

Отже, судом здійснено перерахунок 3% річних, за яким до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 4856,50 грн.

Як вже зазначалось вище, на виконання вимог ухвали суду від 13 травня 2015 року представником позивача, до суду було подано розрахунок ціни позову, з відповідним зазначенням періоду нарахування інфляційних втрат.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, інфляційні втрати нараховуються на суму боргу у розмірі 313303,68 грн. (борг за накладною №ТК-4356 від 4 квітня 2014 року) за період травень-червень 2014 року та на суму боргу 206971,20 грн. (борг за накладною №ТК-4611 від 10 квітня 2014 року) за період травень-червень 2014..

Згідно з арифметичним розрахунком інфляційних втрат, здійсненим судом за вказані вище періоди (травень-червень 2014 року) на суму боргу у розмірі 313303,68 грн. (борг за накладною №ТК-4356 від 4 квітня 2014 року) та на суму боргу 206971,20 грн. (борг за накладною №ТК-4611 від 10 квітня 2014 року), належні до стягнення з відповідача інфляційні втрати складають 24973,20 грн., проте, підлягають стягненню на користь позивача у сумі 3031,38 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Аналізуючи апеляційну скаргу, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено належне виконання зобов'язання відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсів" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсів"на рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2015 у справі №911/3917/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2015 у справі №911/3917/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/3917/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

Л.В. Чорна