Постанова

від 30.01.2007 по справі 12/281-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/281-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

30 січня 2007 р.                                                                                   № 12/281-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т.Б. Дроботової –головуючого,Н.О. Волковицької,Л.І. Рогач

за участю представників:скаржника

Бойко О.А.

позивачаМальований О.П., Зайченко О.П., Білик С.І.

відповідача

не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Сумської міської ради

на рішеннягосподарського суду Сумської області від 20.07.2006 року

у справі№ 12/281-06 господарського суду Сумської області

за позовомДержавного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла “Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 7”

доКомунального підприємства “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”

провизнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Державне комунальне підприємство по експлуатації та ремонту житла “Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 7” звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до  Комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на нерухоме майно основну будівлю площею 1213,8кв.м. за літ.А-ІІ; сарай площею 9,3 кв.м.; огорожа № 1-4, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Робоча, 57, та про зобов'язання відповідача зареєструвати право власності  Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла “Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 7” на вказане майно.

Позовні вимоги вмотивовано перебуванням даного майна на балансі позивача згідно інвентаризаційного опису станом на 01.06.2006р., що є підставою для набуття ним права власності згідно статті 328 Цивільного кодексу України, статті 49 Закону України “Про власність”.

Відповідач заперечень по суті позовних вимог не наводив.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.07.2006 року (суддя Костенко Л.А.) позов було задоволено; визнано право власності Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла “Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 7” на нерухоме майно:  основна будівля площею 1213,8кв.м. за літ.А-ІІ; сарай площею 9,3 кв.м.; огорожа № 1-4, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Робоча, 57; відповідача зобов'язано зареєструвати за позивачем   право власності на нерухоме майно:  основна будівля площею 1213,8кв.м. за літ.А-ІІ; сарай площею 9,3 кв.м.; огорожа № 1-4, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Робоча, 57майно.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.08.2006р. виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення щодо розміру площі основної будівлі, яка фактично становить 1193,5кв.м., а не 1213,8кв.м.

Судове рішення мотивовано перебуванням нерухомого майна на балансі позивача станом на 01.06.2006р. згідно інвентаризаційного опису, що підтверджує правомірність володіння вказаним майном та є підставою для набуття ним права власності згідно статті 328 Цивільного кодексу України та статті 49 Закону України “Про власність”.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням місцевого суду, до касаційної інстанції в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України звернулась особа, яка вважає порушеними її права як власника спірного майна, оскільки її не було залучено до участі у справі, а прийняте судове рішення стосується її прав; просить скасувати рішення місцевого суду та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При цьому скаржник –Сумська міська рада - покликається на те, що майно, на яке визнано право власності позивача, належить до комунальної власності територіальної громади міста Суми та згідно рішення Сумської міської Ради № 519-МР від 25.06.2003р. передано на баланс іншому комунальному підприємству; з установчих документів позивача вбачається, що власником майна Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла “Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 7” є Сумська міська Рада.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, вважає, що скаржник мав можливість належним чином захистити свої права та інтереси під час перегляду рішення від 20.07.2006р. судом першої інстанції за нововиявленими обставинами, коли його ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості відповідача.

Відповідач не направив відзив по суті позовних вимог; не скористався правом участі в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, позивач є державним комунальним підприємством. Відповідно до частини 3 статті 78 Господарського кодексу України майно комунального підприємства перебуває у комунальній власності та закріплюється за таким підприємством на праві повного господарського відання або на праві оперативного управління.

Скаржником зазначено, що відповідно до пункту 5.2 Статуту позивача (з врахуванням змін 1999р.) майно підприємства є комунальною власністю належало Державному комунальному підприємству по експлуатації та ремонту житла “Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 7” на праві повного господарського відання; нежитлове приміщення по вул.Робочій,57 закріплено за позивачем на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради від 15.06.1999р. № 293 для розміщення виробничої бази та адміністративних приміщень.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено. що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Конституція України (стаття 55), Господарський кодекс України (стаття 5), Цивільний кодекс України (стаття 15) гарантують кожній особі забезпечення права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, судове рішення про визнання права власності на спірне майно за позивачем та про зобов'язання Комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати таке право власності безпосередньо стосується майнових прав та інтересів територіальної громади міста Суми.

Відповідно до частини 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення чи постанову, яка стосується прав і обов'язків сторін, які не були залучені до участі у справі.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняті по справі судові акти не можуть  вважатись законними та обґрунтованими, оскільки прийняті з порушенням норм  процесуального права.

Доводи позивача щодо залучення Сумської міської ради до участі у справі в якості відповідача на стадії розгляду заяви Комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної інвентаризації” про перегляд рішення господарського суду Сумської області касаційна інстанція відхиляє, оскільки процедура перегляду рішення за нововиявленими обставинами стосується лише випадків, передбачених статтями 112-114 Господарського процесуального кодексу України та не може усунути процесуальне порушення, що полягає у прийнятті рішення, яке стосується прав і обов'язків сторони, що не була залучена до участі у справі.

Також касаційна інстанція зазначає, що 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України,  згідно пункту 1 статті 3  якого як справу адміністративної юрисдикції ( далі - адміністративна справа) визначено переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом позову в даній справі є, зокрема, зобов'язання Комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності.

Реєстрація прав власності згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 615: зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року № 66 /7387 здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Таким чином для правильного вирішення спору суду належало з'ясувати правову природу даного спору та правомірність об'єднання позовних вимог, виходячи з їх юрисдикції.

З огляду на це, рішення господарського суду підлягає скасуванню, а справа -  направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтею 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумської міської Ради задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 20.07.2006р. у справі № 12/281-06 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий                                                                                  Т. Дроботова

Судді :                                                                                            Н. Волковицька   

                                                                                             Л. Рогач