Рішення

від 21.09.2007 по справі 12/281-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/281-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.07           Справа № 12/281-06.

за позовом          Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 7», м. Суми

до відповідачів: 1-го – Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», м. Суми

                            2-го -  Сумської міської ради, м. Суми

про визнання права власності  

                  Суддя  СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

                                                  При секретарі судового засідання Маслову В.В.

Представники сторін:

від позивача                    Білик С.І., Зайченко О.Л.

від 1-го відповідача           Литовченко А.М.

від 2-го відповідача       Пявка Ю.М.

В судовому засіданні від 20.09.07р.  оголошувалась перерва до 21.09.07 р.

Суть спору: позивач просив визнати право власності на нерухоме майно: основну будівлю площею 1213,8 кв. м., сарай площею 9,3 кв. м., огорожу, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Робоча, 57 та зобов'язати першого відповідача зареєструвати право власності позивача на вказане майно.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.05.2007р. по справі № 12/281-06 провадження у справі припинено.

Позивач з даною ухвалою не погодився, звернувшись до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2007р. ухвалу господарського суду Сумської області від 29.05.2007р. по справі № 12/281-06 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 5239-1/8-8 юр від 31.08.2007р., в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, так як вважає, що спірне майно належить Сумській міській раді.

Позивач подав доповнення та уточнення до позовної заяви № б/н, б/д, де просить суд припинити провадження у справі в частині зобов'язання КП "Сумське МБТІ» (суб'єкта, якому делеговано владні повноваження) зареєструвати право власності; виключити зі складу суду відповідачів КП «Сумське МБТІ», як неналежного відповідача. Визнати право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: м. Суми, вул. Робоча, 57, а саме: основна будівля площею 1213, 8 кв. м. (літ. А-ІІ); сарай площею 9,3 кв. м., огорожа № 1-4 за Державним комунальним підприємством по експлуатації та ремонту житла «Виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням № 7»; стягнути з Сумської міської ради на користь позивача - Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-7» 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і суд приймає це уточнення до розгляду.

В судовому засіданні позивач подав клопотання № б/н, б/д, в якому просить суд зупинити провадження у справі № 12/281-06 до вирішення справи судом Ковпаківського району м. Суми № 2-38112/2006 про визнання договору купівлі-продажу № 2184 від 22.09.2006 року укладеного між ДКП «ВЖРЕУ-7» та Луконіним В.В., недійсним, але суд, розглянувши клопотання позивача, дійшов висновку, що підстави для зупинення провадження у справі відсутні, тому, суд вирішив в задоволенні клопотання позивача відмовити.

Відповідач подав відзив на уточнення та доповнення позовної заяви № 6729-1/8-8 юр. Від 20.09.2007р., в якому проти позовних вимог заперечує і просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі за необґрунтованістю та недоведеністю підстав визнання за ним права власності на майно, яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Робоча, 57, посилаючись на те, що спірне майно належить Сумській міській раді, а відомості інвентаризації не можуть підтверджувати здійснення господарської операції по отриманню основних засобів на баланс підприємства, оскільки таким підтвердження є тільки первинний бухгалтерський документ – акт прийому-передачі від 01.10.2003р.

Крім того, відповідач у судовому засіданні надав суду доповнення до відзиву № 6765-1/8-8 юр. Від 20.09.2007р., в якому повідомляє суд, що згідно висновку спеціаліста Сінько О.А. від 09.10.2006р. та відповідно до аналітичних даних бухгалтерського обліку основних засобів КП «ДЕЗ Ковпаківського району», первинних бухгалтерських документів, наданих на дослідження, нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Робоча, 57, станом на 01.01.2004р., 29.12.2005р. та на 01.06.2006р. знаходилось на балансі КП «ДЕЗ Ковпаківського району» на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 09.09.2003р. та рішення Сумської міської ради № 519-МР від 25.06.2003р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін  суд встановив:

Постановою господарського суду Сумської області від 17.04.2006р. по справі № 6/132-05 Державне комунальне підприємство по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-7» (м. Суми, вул. Робітнича, 57, ід. код 14025110) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора Мальованого Олександра Павловича (ліцензія серія АБ № 216893 від 04.04.2005р.).

В ході ліквідаційної процедури було встановлено, що, створене Сумською міською радою, на основі власності Сумської міської територіальної громади, відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про підприємництво», Закону України «Про підприємства в Україні», Закону України «Про власність» та іншими актами чинного законодавства було створене державне комунальне підприємство «ВЖРЕУ 7».

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення діяльності підприємства засновником було передано майно, в тому числі відповідно до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 293 від 15.06.1999р. нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Робоча, 57, а саме: основна будівля площею 1213, 8 кв. м. (літ. А-ІІ); сарай площею 9,3 кв. м., огорожа № 1-4, яке згідно балансу підприємства-банкрута та пунктів 5.1., 5.2., 5.З., 5.4. ст.. 5 Статуту підприємства, належить Державному комунальному підприємству по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-7» на праві повного господарського відання.

Згідно листа ДПІ в м. Суми № 63324/10/24-019 від 04.10.2006р., всі майнові активи ДКП по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-7» з 28.10.2001р. і на час відкриття ліквідаційної процедури знаходились в податковій заставі, яка, відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», накладається на все рухоме та нерухоме майно підприємства, яке належать йому на праві власності або повного господарського відання.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що рішенням засновника підприємства позивача - Сумської міської ради, а саме: рішенням XII сесії Сумської міської ради XXIV скликання № 519-МР від 25.06.2003 р.«Про створення комунальних підприємств «Дирекція єдиного замовника Зарічного району» та «Дирекція єдиного замовника Ковпаківського району» та передачу майна «ВЖРЕУ 1 -7», всі основні виробничі фонди ДКП «ВЖРЕУ -7» було передано за актами приймання-передачі на позабалансовий облік Управлінню житлово-комунального господарства без отримання дозволу заставодержателя, тобто ДПІ в м. Суми на згадану передачу.

Приймаючи до уваги факт, що з 28.10.2001р. і на час відкриття ліквідаційної процедури, майнові активи підприємства-боржника знаходились в податковій заставі, а дозволів на відчуження та передачу майна позивачу не надавалось, ліквідатор звернувсь до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування п. 4 рішення XII сесії Сумської міської ради XXIV скликання № 519 МР від 25.06.2003р.

25.12.2006р. було прийнято постанову господарського суду Сумської області по справі № АС 3/621-06 про визнання нечинним та скасування рішення Сумської міської ради № 519 - МР від 25.06.2003р., якою було відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2007р. по справі №АС 3/621-06, скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позовну заяву було задоволено, а п. 4 рішення XII сесії Сумської міської ради XXIV скликання № 519 МР від 25.06.2003р. скасовано.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання підприємства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис в його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набується на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим законно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що на балансі Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-7» знаходиться нерухоме майно, а саме: основна будівля площею 1213, 8 кв. м. (літ. А-ІІ); сарай площею 9,3 кв. м., огорожа № 1-4, розташованих за адресою: м. Суми, вул. Робоча, 57.

Наявність зазначених будівель підтверджується технічним паспортом забудови земельної ділянки, які значаться в фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва за 2005р.

Відповідно до п. 5.4. ст. 5 Статуту підприємства позивача, майно підприємства є власністю територіальної громади м. Суми і належить підприємству на праві повного господарського відання. Підприємство не має права відчужувати основні засоби без рішення засновника. Списання, обмін та інші дії щодо майна підприємства здійснюються ним з дозволу Управління комунального майна та приватизації.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про власність» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність, а також власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Згідно ст. 37 Закону України «Про власність», майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України.   При   цьому,   здійснюючи   право   повного   господарського   відання підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном вчиняючи   щодо  нього  будь  -  які  дії,   які   не  суперечать  закону  та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Правовий статус майна, що є комунальною власністю тотожній правовому статусу майна, що є державною власністю.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», закріплено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпоседеньо територіальної громади або відповідного рішення ради уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Під час здійснення своєї господарської діяльності позивач являвся платником податків.

Відповідно до п.п. 8.2.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Тобто, визначення «права власності на майно» у випадку, передбаченому у вищевказаній нормі права для державних або комунальних підприємств,  тотожне  визначенню  повного  господарського відання на таке майно.                                                                  

Відповідно до п.п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону, активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. У даному випадку у податкову заставу було передано активи державного комунального  підприємства.   

Таким  чином,   право  податкової застави  поширюється  на  активи, що належать комунальному підприємству - боржнику,  а тому передача такого майна   від   комунального   підприємства   -   боржника   у   власність   іншому комунальному підприємству потребує обов'язкового погодження з органами державної податкової служби, оскільки таке майно передається у власність (повне господарське відання, оперативне управління) іншого суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, з їх подальшою оцінкою та реалізацією з метою задоволення вимог кредиторів, в порядку та черговості передбаченої ст. 31 вказаного Закону.

Так, відповідно до ст. 23, 25, 26, 29, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», повноваження власника (власників) майна банкрута з моменту винесення господарським судом постанови про визнання підприємства банкрутом, переходять до ліквідатора, тобто власник - Сумська міська рада з моменту визнання підприємства банкрутом – з 17.04.2006 року - втратила свої повноваження щодо володіння, користування та розпорядження майном, що належить Державному комунальному підприємству по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-7» на праві повного господарського відання, тобто втратила право власності на зазначене майно (ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України), а отже відповідно до ст. ст. 316, 317, 328, 329 Цивільного кодексу України право власності на майно підприємства-банкрута, що належить йому на праві повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури після визнання підприємства банкрутом стає його власністю.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, щодо визнання права власності на нерухоме майно розташоване за адресою: м. Суми, вул. Робоча, 57, а саме: основна будівля площею 1213, 8 кв. м. (літ. А-ІІ); сарай площею 9,3 кв. м., огорожа № 1-4 за Державним комунальним підприємством по експлуатації та ремонту житла «Виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням № 7», обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/120 від 27.06.2007р. господарські суди вирішують на загальних підставах усі спори пов'язані з захистом права власності, в тому числі і визнання права власності.

П. 4 зазначених рекомендацій, визначає, що у разі подання позову, в якому об'єднано вимоги, що підлягають розгляду за правилами різних судочинств, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають до розгляду господарськими судами, а в іншій частині відмовляє в прийнятті позовної заяви, а якщо справу помилково порушено, то припиняє провадження у справі в цій частині згідно п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки первинна позовна заява містила вимоги про зобов'язання КП «Сумське МБТІ» (суб'єкта, якому делеговано владні повноваження) зареєструвати право власності (публічно-правовий спір), тобто вимоги, відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України віднесено до юрисдикції Адміністративного суду, то враховуючи надання позивачем уточнення від 03.09.07 р. та згідно п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, п. 4 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/120 від 27.06.2007р., провадження у справі № 12/281-06 в частині зобов'язання КП «Сумське МБТІ» (суб'єкта, якому делеговано владні повноваження) зареєструвати право власності, підлягає припиненню, в зв'язку з чим КП «Сумське МБТІ» виключається з числа відповідачів як неналежний відповідач по справі.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і як такі, що суперечать фактичним обставинам справи та діючому законодавству України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 47, 49, п. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2.  Визнати право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Робоча, 57, а саме: основна будівля площею 1213,8 кв. м. (літ. А-ІІ), сарай площею 9,3 кв. м., огорожа № 1-4 за Державним комунальним підприємством по експлуатації та ремонту житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 7» (м. Суми, вул. Котляревського, 2/5; код 14025110).

3. В частині зобов'язання Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» (40030, м. Суми, вул. Садова, 33, код. 03352478) зареєструвати право власності провадження у справі - припинити.

4. Виключити з числа відповідачів Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» (40030, м. Суми, вул. Садова, 33, код. 03352478) як неналежного відповідача.

5. Стягнути з Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, 2; р/р 35419010000710 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код 04057942) на користь Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 7» (м. Суми, вул. Котляревського, 2/5; код 14025110) 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

СУДДЯ                                                                                     О.Ю.  СОП'ЯНЕНКО

Повний текст рішення підписаний 27.09.07 р.