Постанова

від 19.09.2014 по справі 826/11099/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2014 року 16:30 № 826/11099/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Погрібніченко І.М., Шулежко В.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» до третя особа: 1. Державної виконавчої служби України, 2. Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеди Михайла Валентиновича Товариство з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1» про визнання неправомірними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеди Михайла Валентиновича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1», в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просить:

1. Визнати незаконними дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо незадоволення заяви АТ «БМ Банк» про зняття арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.02.2014 р. ВП № 16252783.

2. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень ДВС України винести постанову про зняття арешту з предмету іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 30.05.2007 р., укладеним між АТ «БМ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1», а саме: земельної ділянки, площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон «Казка», 3.

3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень ДВС України утриматись від накладення арешту на майно, що знаходиться в іпотеці Публічного акціонерного товариства «БМ Банк», а саме: земельну ділянку площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон «Казка», 3.

Представник позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що, внаслідок протиправно прийнятого рішення Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, порушено права та законні інтереси позивача як іпотекодержателя.

В судовому засіданні 27.08.2014 р. суд ухвалив здійснити заміну відповідача 1 - Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на Державну виконавчу службу України.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що арешт накладено в рамках виконавчого провадження по стягненню основного боргу, але оскільки виконавчий збір не стягнуто, тому постанова про накладення арешту не скасована. На вимогу суду надано матеріали виконавчого провадження ВП №16252783.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог до суду не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. До суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи. Заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надано.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2007 р. між АТ «БМ Банк», яке є правонаступником ТОВ «БМ Банк» та ВАТ «БМ Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 242/300507.

Між АТ «БМ Банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 243/300507.

Між АТ «БМ Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 244/300507.

Між АТ «БМ Банк» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір № 245/300507.

В забезпечення виконання вищевказаних кредитних договорів між АТ «БМ Банк» та ТОВ «Лучисте-1» був укладений договір іпотеки нерухомого майна від 30.05.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № з-2351, за яким ТОВ «Лучисте-1» передано в іпотеку АТ «БМ Банк» земельну ділянку, площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон «Казка», 3.

11 листопада 2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за заявою Банку на договорі іпотеки було вчинено виконавчий напис, реєстровий № 3355 та запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку, що належить ТОВ «Лучисте -1».

04 грудня 2009 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 16252783 з виконання вказаного виконавчого напису.

В процесі примусового виконання вказаного виконавчого напису державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В., постановою від 05 лютого 2014 року накладено арешт на земельну ділянку площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон «Казка», 3 та оголошено заборону на його відчуження.

З метою погашення заборгованості за кредитними договорами, яка станом на 2014 рік значно зросла, АТ «БМ Банк» уклав з боржниками та ТОВ «Лучисте-1» мирову угоду, яка 26 лютого 2014 року була визнана ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим у справі № 101/5994/13-ц, за якою сторони домовились про те, що АТ «БМ Банк» стає власником земельної ділянки площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, що знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон «Казка», 3, а зобов'язання боржників за кредитними договорами виконаними та припиняються з моменту реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку за АТ «БМ Банк».

07 липня 2014 року АТ «БМ Банк» звернувся до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з заявою вих. № 1860-05/5, в якій просив закінчити виконавче провадження та знати арешт з майна, що знаходиться в іпотеці АТ «БМ Банк».

22 липня 2014 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеда М.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 16252783 та виділив в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 16252783.

Однак, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України арешт знято не було.

Позивач, вважаючи дії відповідачів протиправними, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просить визнати дії (бездіяльність) відповідачів незаконними, зобов'язати зняти арешт з належного йому майна.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (надалі - Закон N 606-XIV) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону N 606-XIV державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст. 575 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року N 898-IV (надалі - Закон N 898-IV ) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 12 Закону N 898-IV).

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону N 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «БМ Банк» уклав з боржниками та ТОВ «Лучисте-1» мирову угоду, яка 26 лютого 2014 року була визнана ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим у справі № 101/5994/13-ц, за якою сторони домовились про те, що АТ «БМ Банк» стає власником земельної ділянки площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон «Казка», 3.

Отже, враховуючи, наявність умов, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону N 606-XIV, 22 липня 2014 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеда М.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 16252783.

При цьому, відповідач 2 виділив в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 16252783.

Положеннями статті 50 Закону N 606-XIV передбачено наслідки завершення виконавчого провадження.

Так, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат , пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Отже, аналіз вищенаведеної правової норми свідчить про те, що у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення лише після того як з боржника буде стягнений виконавчий збір, пов'язаний з організацією та проведенням виконавчих дій.

Натомість у випадку нестягнення виконавчого збору, арешт накладений на майно не знімається.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не було стягнуто виконавчий збір, пов'язаний з проведенням виконавчих дій, у зв'язку із чим, Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби було виділено в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 16252783.

Таким чином, оскільки наявні підстави, передбачені ч. 1 ст. 50 Закону N 606-XIV, а саме: нестягнення державним виконавцем виконавчого збору, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), то дії державного виконавця щодо незняття арешту з земельної ділянки площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон «Казка», 3, суд визнає правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.О.Іщук

Судді І.М. Погрібніченко

В.П. Шулежко