Ухвала

від 27.07.2017 по справі 826/11099/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2017 року м. Київ К/800/14916/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Штульман І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства БМ Банк до Державної виконавчої служби України, Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеди Михайла Валентиновича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лучисте-1 , про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства БМ Банк на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, -

в с т а н о в и в:

30 липня 2014 року Публічне акціонерне товариство БМ Банк (далі - ПАТ БМ Банк ) пред'явило позов до Державної виконавчої служби України, Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеди М.В., в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати незаконними дії (бездіяльність) відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо незадоволення заяви ПАТ БМ Банк про зняття арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 5 лютого 2014 року ВП № 16252783;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винести постанову про зняття арешту з предмету іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 30 травня 2007 року, укладеним між ПАТ БМ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Лучисте-1 (далі - ТОВ Лучисте-1 ), а саме: земельної ділянки, площею 17,7231 га, кадастровий №0110391400:03:001:0488, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка , 3;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України утриматись від накладення арешту на майно, що знаходиться в іпотеці ПАТ БМ Банк , а саме: земельну ділянку площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка , 3.

В обґрунтування позову вказувало на неправомірність дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеди М.В. щодо не скасування постанови від 5 лютого 2014 року ВП №16252783 про арешт земельної ділянки 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка , 3 та перебуває в іпотеці ПАТ БМ Банк , через те, що виконавче провадження, за яким накладено арешт на вказану земельну ділянку постановою від 22 липня 2014 року ВП № 16252783, закінчено із виділенням в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору. Позивач вважав, що державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження одночасно зобов'язаний зняти арешт з майна, що знаходиться в іпотеці банку, а питання про стягнення з боржника виконавчого збору має вирішуватися в рамках окремого провадження за рахунок іншого майна, що належить боржнику на праві власності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі АТ БМ Банк , посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд. Касаційна скарга обґрунтована доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30 травня 2007 року між ПАТ БМ Банк , яке є правонаступником ТОВ БМ Банк і ВАТ БМ Банк , та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 242/300507.

Між ПАТ БМ Банк та ОСОБА_6 укладений кредитний договір від 30 травня 2007 року № 243/300507.

Між ПАТ БМ Банк та ОСОБА_7 укладено кредитний договір від 30 травня 2007 року № 244/300507.

Між ПАТ БМ Банк та ОСОБА_8 укладений кредитний договір від 30 травня 2007 року № 245/300507.

У забезпечення виконання вищевказаних кредитних договорів між ПАТ БМ Банк та ТОВ Лучисте-1 укладений договір іпотеки нерухомого майна від 30 травня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., за реєстровим № з-2351, за яким ТОВ Лучисте-1 передано в іпотеку ПАТ БМ Банк земельну ділянку, площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка , 3.

11 листопада 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І. за заявою ПАТ БМ Банк на підставі договору іпотеки вчинено виконавчий напис, реєстровий № 3355, та запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку, що належить ТОВ Лучисте -1 .

4 грудня 2009 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 16252783 з виконання вказаного виконавчого напису.

В процесі примусового виконання вказаного виконавчого напису державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В., постановою від 5 лютого 2014 року ВП № 16252783 накладено арешт на земельну ділянку площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка , 3 та оголошено заборону на її відчуження.

З метою погашення заборгованості за кредитними договорами, яка станом на 2014 рік значно зросла, ПАТ БМ Банк уклав з боржниками та ТОВ Лучисте-1 мирову угоду, яка 26 лютого 2014 року визнана ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим у справі № 101/5994/13-ц, за якою сторони домовились про те, що ПАТ БМ Банк стає власником земельної ділянки площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка , 3. Зобов'язання боржників за кредитними договорами вважаються виконаними та припиняються з моменту реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку за ПАТ БМ Банк .

7 липня 2014 року ПАТ БМ Банк звернулося до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою вих. № 1860-05/5, в якій просило закінчити виконавче провадження та зняти арешт з майна, що знаходиться в іпотеці ПАТ БМ Банк з підстав укладання між сторонами виконавчого провадження мирової угоди.

22 липня 2014 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеда М.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №16252783 та виділив в окреме провадження постанову про стягнення з боржника ТОВ Лучисте-1 виконавчого збору ВП № 16252783 без винесення постанови про знаття арешту з майна боржника.

Позивач, вважаючи такі дії неправомірними щодо незняття арешту з майна боржника, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився Київський апеляційний адміністративний суд, дійшов висновку про правомірність дій відповідача, з посиланням на те, що винесення постанови про зняття арешту з майна боржника на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження можливо лише за умови стягнення з ТОВ Лучисте-1 виконавчого збору, пов'язаного з організацією та проведенням виконавчих дій. Тобто у випадку нестягнення виконавчого збору, накладений на майно арешт не знімається.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до положень, викладених в частині другій статті 19 Конституції України, статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року №606-ХІV(далі - Закон № 606-ХІV), державні виконавці, як і будь які інші посадові особи органів державної влади, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом № 606-ХІV.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 49 Закону № 606-ХІV виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

За правилами частини першої статті 50 Закону № 606-ХІV (в редакції Закону України від 2 жовтня 2012 року №5405-VІ, чинного на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, відповідно до наведеної норми закону, чинного на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, необхідною умовою для скасування постанови про накладання арешту на майно боржника від 5 лютого 2014 року ВП № 16252783 є стягнення з ТОВ Лучисте -1 виконавчого збору.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22 липня 2014 року ВП №16252783 про закінчення виконавчого провадження з підстав визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником, питання щодо стягнення з боржника виконавчого збору виділено в окреме провадження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій і не заперечується позивачем, державним виконавцем не стягнуто з ТОВ Лучисте-1 виконавчий збір або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Тому, враховуючи, що обов'язок у виконавчої служби виникає лише за умови стягнення з боржника виконавчого збору, який у даному випадку не стягнутий, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості позовних вимог ПАТ БМ Банк та відсутності підстав для визнання незаконними дії (бездіяльність) відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо незадоволення заяви ПАТ БМ Банк про зняття арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 5 лютого 2014 року ВП №16252783.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винести постанову про зняття арешту та утриматись від дій щодо накладення арешту на вищевказане майно є необґрунтованими, оскільки є похідними від основної, які вмотивовано визнані судами такими, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року ґрунтуються на повно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають наведеним критеріям, їх необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства БМ Банк залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Головчук С.В.

Штульман І.В.