ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
08 вересня 2014 року Справа № 5011-68/3587-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіВовка І.В., суддів:Бакуліної С.В., Запорощенко М.Д., Катеринчук Л.Й., Селіваненка В.П. розглянувши заяву Акціонерного товариства закритого типу "Київсоюзшляхпроект" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.03.2013 у справі№ 5011-68/3587-2012 за позовомАкціонерного товариства закритого типу "Київсоюзшляхпроект" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмашкомплекс" провизнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство закритого типу "Київсоюзшляхпроект" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмашкомплекс" про визнання недійсним договору про спільну діяльність з будівництва житлового будинку від 12.12.2005, укладеного між сторонами.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.07.2012 у справі № 5011-68/3587-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012, відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2013 у справі № 5011-68/3587-2012 рішення судів попередніх інстанцій скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі; визнано недійсним договір про спільну діяльність з будівництва житлового будинку від 12.12.2005, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудмашкомплекс" та Акціонерним товариством закритого типу "Київсоюзшляхпроект".
Постановою Верховного Суду України від 13.05.2014 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 26.02.2014, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2014 у справі №5011-68/3587-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 залишено без змін.
Акціонерне товариство закритого типу "Київсоюзшляхпроект" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.03.2013 у справі № 5011-68/3587-2012, у якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 23.09.2010 у справі №13/363, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 203, 215, 241 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Підстави для висновку про пропуск заявником строку, встановленого статтею 111 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відсутні.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, подану у межах строку, передбаченого статтею 111 17 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У постанові від 14.07.2014 у справі №5011-68/3587-2012, суд касаційної інстанції залишив без змін постанову апеляційного суду, якою відмовлено у задоволенні позову щодо визнання договору недійсним на підставі статті 241 Цивільного кодексу України. При цьому суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції, яким встановлено, що незважаючи на те що договір підписано не уповноваженою особою, він був у подальшому схвалений товариством шляхом дій голови правління, хоча останній і не був уповноважений на підписання спірного договору.
Однак, у постанові від 23.09.2010 у справі №13/363, суд касаційної інстанції, за подібних обставин справи та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, дійшов протилежних правових висновків, а саме щодо задоволення позову про визнання недійсними договорів, оскільки договір підписано неуповноваженою особою, подальшого схвалення цього правочину належним уповноваженим органом товариства не було, а дії голови правління, не уповноваженого на укладення договору - не можуть бути розцінені як його схвалення.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що зі змісту доданих до заяви судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Наведене є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статями 86, 111 16 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Допустити справу № 5011-68/3587-2012 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяІ.Вовк СуддіС.Бакуліна М.Запорощенко Л.Катеринчук В.Селіваненко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2014 |
Оприлюднено | 01.10.2014 |
Номер документу | 40663443 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Вовк І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні