Рішення

від 05.02.2007 по справі 43/213пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/213пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.02.07 р.                                                                               Справа № 43/213пд                               

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя   І.В. Зубченко

Судді                        О.М.Сковородіна

                                        Л.Ф.Чернота

При секретарі Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Дондіпрошахт” м. Донецьк

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Стін холдинг” м. Донецьк

про стягнення збитків в сумі 23902,50 грн.

В судовому засіданні брали участь:

Представники сторін:

Від позивача: Чернишов В.М. за дов. № 01 СН-32/10 від 17.08.2006р., Доценко С.Б. за дов. № 01-39/64 від 19.07.2006р.

Від відповідача: Яковлєв А.В. за дов. № 25/07-3 від 25.07.2006р.

Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 25.01.2007р. по 05.02.2007р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Дондіпрошахт” м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Стін холдинг” м. Донецьк, про внесення змін до умов договору оренди від 01.11.2002р. про те, що орендна плата з серпня 2005 року становить 1096,58 грн. на місяць, та стягнення суми у розмірі 8258,56 грн., яка є збитками позивача у вигляді втраченої вигоди.

До прийняття рішення зі спору позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заявою  від 18.10.2006р. змінив предмет та підстави позову, просить внести зміни в умови договору оренди від 01.11.2002р. про те, що орендна плата з серпня 2005р. становить 1484 грн. без ПДВ, та стягнути суму вчинених збитків у розмірі 23902,50 грн.

Заявою від 02.11.2006р. позивач остаточно заявив позовні вимоги про стягнення суми вчинених збитків у розмірі 23902,50 грн., заявою від 07.11.2006р. відмовився від позову у частині внесення змін в умови договору оренди від 01.11.2002р. про те, що орендна плата з серпня 2005р. становить 1484,82 грн. без ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок зміни ринкової вартості приміщення він недоодержав від відповідача грошових коштів в якості збільшеної орендної плати за договором оренди від 01.11.2002р., а також невиконанням відповідачем умов договору оренди. Позовні вимоги позивач підтверджує звітом про оцінку вартості вбудованого приміщення.

Відповідач у відзивах на позовну заяву, зокрема, в поясненнях № п-01 від 07.11.2006р. на змінені позовні вимоги, позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що ним не порушені господарські зобов'язання по договору оренди, отже наполягає на відсутності своєї вини у заподіянні позивачеві збитків.

Заявою № 43/231пд-03 від 04.12.2006р. відповідач заявив клопотання про застосування позовної давності, оскільки, на його думку, позивачем пред'явлено вимоги про стягнення збитків за період з 2000 по 2004 роки, тобто з пропуском строку позовної давності.

Клопотанням № Кл-01 від 24.01.2007р. відповідач просить здійснити заміну відповідача по справі з ТОВ „СТІН холдинг” на ТОВ „АДАМС ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП”.

Клопотання відповідача, висловлене у відзиві № 25/67-1 від 25.07.2006р., про залишення справи без розгляду через те, що позовну заяву підписано головою правління, якому не надано такого права, залишено судом без задоволення, оскільки п. 9.4.8 Статуту ВАТ „Дондіпрошахт” визначає повноваження голови правління – без довіреності здійснювати дії від імені Товариства, що передбачає також й підписання позовних заяв.

Клопотання представника позивача від 28.08.2006р. про зупинення провадження у справі № 43/213пд до розгляду апеляційним господарським судом Донецької області справи № 10/318пд, а також клопотання від 18.10.2006р. про зупинення провадження у справі № 43/213пд до розгляду Вищим господарським судом України справи № 10/318пд, залишено судом без задоволення за тих обставин, що провадження у справі № 10/318пд не перешкоджає господарському суду в наданні належної правової оцінки відносинам сторін. Крім того, рішення суду, прийняте на підставі фактів, які згодом були скасовані, може бути переглянуте за ново виявленими обставинами.

Клопотання позивача про застосування заходів щодо забезпечення позову згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладання арешту на майно, що належить відповідачеві, також залишено без задоволення, враховуючи відсутність підстав для таких заходів. Так, позивачем не доведено того, що грошові кошти або майно, які є у відповідача, можуть зникнути, погіршитися за якістю або зменшитися за кількістю на час винесення рішення господарським судом.

Клопотання позивача від 13.12.2006р. про ознайомлення з матеріалами справи задоволено судом шляхом надання такої можливості представникові 14.12.2006р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 14.09.2005р. справу на підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України призначено до слухання колегіально.

Розпорядженням від 05.12.2006р. справу призначено до слухання у складі теперішнього складу суддів.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2002р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди.

За умовами вказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне майно – нежитлове приміщення площею 58,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 125 на 3 поверсі, вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою і становить на 31.10.2002р. – 52033 грн. для розміщення офісу.

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить за базовий місяць – жовтень 2002р. 436,64 грн.

Позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов договору, що виявилося в наступному:

Впродовж часу змінилася ринкова вартість об'єкта оренди, про що свідчить звіт про оцінку вартості вбудованого приміщення в адміністративному будинку, розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 125. Відповідно до цього звіту ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 31.07.2005р. становить 131590 грн. без ПДВ. Отже, з урахуванням Методики розрахунку орендна плата, яку має сплачувати відповідач, повинна бути встановлена у розмірі 1484,82 грн.

Відповідно до п. 3.4 договору оренди розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством.

Зміну вартості об'єкта оренди позивач вважає зміною стану об'єкта оренди, що відбувся з незалежних від сторін обставин, що в свою чергу визначає як привід вимагати збільшення суми орендної плати.

Листом від 03.08.2005р. № 01-39/69 позивач надіслав відповідачеві для ознайомлення звіт про незалежну оцінку та пропозицію змінити умови договору в частині підвищення орендної плати, котра залишена останнім без відповіді та задоволення.

Тому, якщо б зміна розміру орендної плати відбулася, коли відповідач дізнався про це – з серпня 2005р., то позивач отримав би додатково суму в 8512,80 грн.

Крім того, за умовами п. 5.7 договору орендар узяв на себе зобов'язання укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Такий договір не укладений, в зв'язку з чим позивач самостійно поніс витрати по утриманню майна, тому збитки, пов'язані з утриманням майна, наданого в оренду відповідачу, впродовж дії договору (тобто з листопада 2002 року) склали 12389,70 грн.

Одночасно, звернення до господарського суду за захистом порушеного права сприяло для позивача додаткових витрат – оплату послуг представника для забезпечення представництва в суді в розмірі 3000 грн.

Таким чином, загальна сума збитків, заявлених позивачем становить 23902,50 грн.

Суд приймає часткову відмову позивача від позову, в зв'язку з чим провадження у справі  у частині внесення змін в умови договору оренди від 01.11.2002р. про те, що орендна плата з серпня 2005р. становить 1484,82 грн. без ПДВ підлягає припиненню згідно з п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, встановивши, що згідно зі статутом Товариства з обмеженою відповідальністю „АДАМС ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП” (п. 5.1) це підприємство є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю „СТІН холдинг”, суд за приписом ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснює заміну відповідача його правонаступником.

Що стосується заявлених позовних вимог по суті суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України  підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є зобов'язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди.

За приписом ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Чинне законодавство, зокрема ст. 614 Цивільного кодексу України виходить з принципу вини (умислу або необережності) контрагента. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Стаття 623 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

За приписом ст.. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Таким чином, у розумінні ст. 33 ГПК України, на позивачеві лежить тягар доказування:

1)факту заподіяння йому збитків;

2)розмір зазнаних збитків;

3)причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями відповідача та завданими збитками.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що не доведені, а тому задоволенню не підлягають, враховуючи наступне:

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що зміну вартості об'єкта оренди можна вважати зміною стану об'єкта оренди, оскільки станом об'єкта є, перш за все, його фізичні дані – здійснення капітального ремонту орендодавцем, або зруйнування приміщення тощо, а не вартість, яка змінюється з часом.

В розумінні ст. 10 ч. 4 закону України „Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним та повинен застосовуватися до спірних відносин, оскільки орендоване майно є державним, умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору.

Слід зазначити, що згідно з п. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України договором може бути встановлене періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном, чого сторонами в договорі оренди від 01.11.2002р. не передбачено.

Натомість підстав перегляду розміру орендної плати, встановленої п. 3.4 договору – зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів не відбулося, що свідчить про відсутність вини відповідача у неодержанні позивачем прибутків від орендної плати в зв'язку з новою вартістю  об'єкта оренди.

Також суд не передбачає й вини відповідача у заподіянні збитків внаслідок не укладення договору на відшкодування витрат на утримання орендованого майна, оскільки, по-перше, позивач не довів їх грошової вартості, по-друге, відсутні докази прийняття позивачем заходів, вжитих ним щодо їх одержання.

Тому суд вважає вимоги позивача про стягнення збитків такими, що не доведені позивачем належними засобами доказування.

Отже не доведеними є й його вимоги щодо стягнення збитків на представницькі витрати в господарському суді.

На підставі викладеного, суд вважає доводи позивача необґрунтованим, а позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Дондіпрошахт” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стін холдинг” м. Донецьк (Товариства з обмеженою відповідальністю „АДАМС ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП”) про стягнення суми вчинених збитків у розмірі 23902,50 грн. такими, що задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Відтак, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності підлягає залишенню без задоволення, оскільки в позові відмовлено за недоведеністю.

Судові витрати покладаються на позивача згідно з приписами ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позові відмовлено.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 614, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 22, 25, 33, 34, 35, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 78, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Провадження у справі  у частині позовних вимог про внесення змін в умови договору оренди від 01.11.2002р. про те, що орендна плата з серпня 2005р. становить 1484,82 грн. без ПДВ, припинити.

Замінити відповідача у справі № 43/213пд - Товариство з обмеженою відповідальністю „Стін холдинг” м. Донецьк його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю „АДАМС ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП”.

В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Дондіпрошахт” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „АДАМС ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП” про стягнення суми вчинених збитків у розмірі 23902,50 грн відмовити за недоведеністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

У судовому засіданні 05.02.2007р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя                                                                         Зубченко І.В.                               

Судді                     О.М.Сковородіна

                                                                                          Л.Ф.Чернота