ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048,
м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
01.08.07 р.
Справа № 43/213пд
Господарський суд Донецької області
у складі судді І.В. ЗубченкоПри секретарі Максимовій В.В.
Розглянув у відкритому судовому
засіданні справу:
за позовом: Приватного підприємства
„Фірма „Сервер” м. Донецьк
до відповідача: суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк
про спонукання укласти договір
оренди нежитлового приміщення
В судовому засіданні брали участь:
Представники сторін:
Від позивача: Палєха А.Ю. за дов.
від 25.06.07
Від відповідача: ОСОБА_2 за дов.
від 26.06.07
СУТЬ СПРАВИ:
Приватне підприємство „Фірма
„Сервер” м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до
відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк, про
спонукання укласти з позивачем договору оренди нежитлового приміщення,
розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 97,5 кв.м. в редакції
позивача.
Заявою від 17.07.07 позивач в
порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України змінив підстави
позову та просить визнати за ним право власності на вбудоване нежитлове
приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 97,5 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог
позивач посилається на договір купівлі-продажу від 23.12.03, лист відповідача
від 30.04.07, лист позивача від 14.05.07, проект договору оренди від 14.05.07,
лист відповідача від 31.05.07, протокол розбіжностей від 31.05.07, лист
відповідача від 05.06.07, технічний паспорт на приміщення, акт
приймання-передачі приміщення від 24.12.03, довідку КП „БТІ м. Донецька”
НОМЕР_1.
Відповідач у відзиві б/н та б/д,
від 17.07.07 проти позову заперечив в повному обсязі по викладеним обставинам.
Перед початком розгляду справи по
суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у
відповідності із ст.22 ГПК України.
Судом, відповідно до вимог ст.81-1
ГПК України складено протокол, який долучено
до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та
заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
30.04.07 відповідач звернувся до
позивача з проханням надати, у випадку наявності, в платне користування
(оренду) нежитлове приміщення площею приблизно 100 кв.м. на умовах позивача.
Листом від 14.05.07 позивач
повідомив відповідача про можливість надати в оренду вбудоване нежитлове
приміщення площею 97,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та направив проект
договору оренди для підписання відповідачем.
Відповідач запропонований позивачем
договір оренди не підписав в зв'язку з незгодою з окремими його умовами та
листом від 31.05.07 направив позивачеві протокол розбіжностей до договору.
З пропозиціями відповідача,
викладеними в протоколі розбіжностей, позивач не погодився, оскільки первісно
відповідач зобов'язувався укласти договір оренди на будь-яких умовах,
визначених позивачем, проте ухиляється від укладення договору оренди на таких
умовах.
Тому позивач намагався спонукати
відповідача укласти договір оренди вбудованого нежитлового приміщення,
розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 97,5 кв.м. в редакції
позивача.
До прийняття рішення у справі
позивач заявою від 17.07.07р. змінив підстави позову в повному обсязі та
просить суд визнати за ним право власності на вбудоване нежитлове приміщення,
розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 97,5 кв.м.
Зміна підстав позову здійснена
позивачем у відповідності з його правами, встановленими ст. 22 Господарського
процесуального кодексу України, тому приймається судом, у зв'язку з чим
подальший розгляд справи відбувається у межах, визначених позивачем в заяві про
зміну підстав позову.
Так, судом встановлено, що під час
розгляду справи відповідач листом від 18.06.07 повідомив позивача про те, що
надані ним копії правовстановлюючі документи не підтверджують його права
власника нежитлового приміщення, вказаного в договорі оренди.
За приписами ст.ст. 15, 16
Цивільного кодексу україни кожна особа має право на захист свого цивільного
права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право
на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного
законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого
особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту
цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання права.
Зазначені приписи узгоджуються з
нормами ст. 20, ч. 4 ст. 147 Господарського кодексу України.
У відповідності зі ст. 392
Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання
його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,
а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що за договором
купівлі-продажу від 23.12.03 продавець - відкрите акціонерне товариство
„Донецький текстиль” продало покупцеві - Приватному підприємству „Фірма
„Сервер” нежитлове приміщення загальною площею 97,5 кв.м., розташоване за
адресою: АДРЕСА_1.
Об'єкт купівлі-продажу переданий
покупцеві актом приймання-передачі від 24.12.03.
Згідно з довідкою Комунального
підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” НОМЕР_1 по даним
технічної інвентаризації від 28.12.06 спірне приміщення про інвентаризоване за
Приватним підприємством „Фірма „Сервер”, правовстановлюючі документи в орган
реєстрації прав власності не надані.
При цьому, суд зазначає, що
відсутність належної реєстрації права власності не тягне за собою висновку про
відсутність самого права власності.
Таким чином, з урахуванням
зазначеного, суд дійшов висновку про доведеність позивачем свого права
власності на спірне майно належними засобами доказування, а оспорювання такого
права відповідачем таким, що спростовується матеріалами справи та чинним
законодавством України.
Крім того, відповідачем не
визначено підстав, якими він обґрунтовує невизнання права власності позивача.
За таких обставин, враховуючи, що
позов повністю доведений позивачем, виходячи з того, що заперечення відповідача
проти позову є недоведеними, вимоги Приватного підприємства „Фірма „Сервер” м.
Донецьк до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк про визнання
за ним права власності на вбудоване нежитлове приміщення, розташоване за
адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 97,5 кв.м. підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню
з відповідача повністю.
Беручи до уваги вищевикладене,
керуючись ст.ст. 15, 16, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 4-3, 33,
34, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного підприємства „Фірма
„Сервер” м. Донецьк до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк
про визнання за ним право власності на вбудоване нежитлове приміщення, розташоване
за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 97,5 кв.м. задовольнити повністю.
Визнати за Приватним підприємством
„Фірма „Сервер” м. Донецьк право власності на вбудоване нежитлове приміщення,
розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 97,5 кв.м.
Стягнути з суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід.н. НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства
„Фірма „Сервер” (83117, м. Донецьк, вул. Жарікова, 25/97, код ЄДРПОУ 23767968)
витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання
рішенням законної сили.
У судовому засіданні 01.08.2007р.
оголошено повний текст рішення.
Суддя
3
прим.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 884647 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Зубченко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні