Рішення

від 19.02.2007 по справі 2-23/2007

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-23/ 2007 p

Справа № 2-23/

2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19

лютого    2007                                                                                            смт.

Ріпки

Ріпкинський

районний суд Чернігівської області у складі : головуючої - судді Хоменко

Л.В.,  при секретарі Костюк Г.О.

за

участю позивача ОСОБА_1 представника позивача Кучерявої С. І.,  відповідача ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в

залі суду в смт. Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування

шкоди,  завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, 

у якому просить стягнути з 700 грн. матеріальної шкоди та 5 000 грн.

моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, 

що постановою Ріпкинського районного суду закрито провадження по справі

відносно ОСОБА_2 за  ст.  122 ч. 1 КК України внаслідок акту амністії.

Протиправними діями відповідача йому спричинені тілесні ушкодження,  на лікування він витратив 700 грн. Крім

матеріальної шкоди,  йому була заподіяна

і моральна шкода,  яку він оцінює в 5000

грн. та яка полягає в тому,  що він

тривалий час знаходився на лікуванні,  2

місяці пересувався на милицях, 

випробував фізичну біль, 

порушились його звичайні життєві зв'язки у зв'язку з неможливістю

продовження активного суспільного та особистого життя.

У

судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги,  посилаючись на обставини,  викладені в позовній заяві.

Представник

позивача Кучерява С. І. підтримала позовні вимоги та суду пояснила,  що ОСОБА_2. протиправно заподіяв позивачу

тілесні ушкодження. У нього була переламана нога,  від чого він неодноразово лікувався,  переніс дві операції,  на даний час він відчуває дискомфорт при

пересуванні. На лікування позивач витратив значні кошти,  але документально підтверджена лише їх

частина. Йому заподіяна і моральна шкода, 

він втратив нормальні життєві зв'язки, 

тривалий час не міг нормально пересуватись,  потребував сторонньої допомоги,  не міг здійснювати догляд за хворою

матір'ю,  що спричиняло йому додаткових

душевних страждань.

Відповідач

ОСОБА_2. позовні вимоги не визнав, 

вважав їх безпідставними, 

заперечував свою вину у спричиненні позивачу тілесних ушкоджень.

Суд,  вислухавши пояснення позивача,  його представника,  відповідача, 

дослідивши письмові докази у справі вважає,  що позов підлягає частковому

задоволенню,  виходячи з наступного.

Судом

встановлено,  що постановою Ріпкинського

районного суду від 31 травня 2006 року кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 у вчиненні злочину, 

передбаченого ч.1  ст.  122 КК України,  провадженням закрито внаслідок акту амністії

(а.с. 13). Потерпілим від даного злочину є ОСОБА_1 З постанови суду

вбачається,  що ОСОБА_2. органами

досудового слідства обвинувачувався в тому, 

що 19 березня 2005 року близько 13-00 год.,  перебуваючи в с. Звеничів Ріпкинського

району,  на ґрунті раптово виниклих

неприязних відносин,  наніс два удари

руками в область обличчя та в груди потерпілому ОСОБА_1 від яких ОСОБА_1

упав,  ОСОБА_2. наніс йому ще декілька

ударів по нозі та в область тазу,  після

чого сам упав на нього та придавив його своїм тілом,  заподіявши при цьому потерпілому тілесні

ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Згідно

висновку судово- медичної експертизи № 

543  від  16.03.2006 року,  яка міститься 

в   матеріалах   кримінальної 

справи,    у  гр.. ОСОБА_1  

мались   тілесні

ушкодження у

вигляді: закритого двох кісточкового перелому лівої гомілки зі зміщенням,  пост травматичних фліктен,  котрі виникли від дії тупих предметів,  могли утворитись 19.03.2005 року і

відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого

розладу здоров'я. Малоймовірно,  що

тілесні ушкодження,  виявлені у ОСОБА_1

могли утворитись при падінні з висоти власного зросту.

Згідно

даних медичних карт стаціонарного хворогоНОМЕР_1 та НОМЕР_2ОСОБА_1 знаходився

на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Чернігівської міської

лікарні № 2 з 04 по 15 квітня 2005 року з діагнозом: закритий 2-х кісточковий

перелом лівої гомілки зі зміщенням та з 19 по 26 червня 2006 року з діагнозом:

зрощений двох кісточковий перелом лівої гомілки з наявністю металоконструкцій

та згідно довідки цієї лікарні ( а.с. 

17) госпіталізований за направленням поліклініки планово для видалення

металоконструкцій.

Чеками

на а.с.  4-10 підтверджується,  що на лікування потерпілий витратив 531 грн.

23 коп.,  достовірність зазначених чеків

відповідачем не оспорюються.

За загальним

правилом відповідно до  ст. . 1166 ЦК України,  майнова

шкода,  завдана неправомірними

рішеннями,  діями чи бездіяльністю

особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода,  завдана майну фізичної або юридичної

особи,  відшкодовується в повному обсязі

особою,  яка її завдала. А відповідно до

ч.1  ст. 

1167 ЦК України моральна шкода, 

завдана фізичній особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини.

За таких

обставин,  суд приходить до

висновку,  що матеріальна шкода,  заподіяна позивачу неправомірними діями

відповідача підлягає відшкодуванню в розмірі, 

підтвердженому документально. Що стосується моральної шкоди,  то суд вважає,  що її розмір не відповідає глибині фізичних

та душевних страждань потерпілого,  і

виходячи з вимог розумності та справедливості, 

тривалості перенесених страждань, 

підлягає відшкодуванню у розмірі 3000 грн.

Судовий

збір на користь держави та витрати на інформаційно - технічне забезпечення

розгляду справи підлягають стягненню з відповідача,  витрати на правову допомогу,  документально підтверджені,  відповідно до  ст. . 88 ЦПК

України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача частково,  пропорційно до розміру задоволених позовних

вимог.

На    підставі   

викладеного,     керуючись     ст. 10,      13,     

14,     60,  208, 209, 215, 218 ЦПК України,   ст. 

1166,  1167, 1193,  22 ЦК

України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги

задовольнити частково.

Стягнути

з ОСОБА_2 на користьОСОБА_1531 грн. 23 коп.,  в рахунок спричиненої ним

матеріальної шкоди; 3000 грн. моральної шкоди; 150 грн. в рахунок сплачених

витрат на правову допомогу,  а всього

3681 грн. 23 коп..

Стягнути

з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 51 грн. та витрати на

інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 20 грн.

Рішення може

бути оскаржене в апеляційному порядку.

Заява

про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з

дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через

Ріпкинський районний суд.

Апеляційна

скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської

області через Ріпкинський районний суд протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Повний

текст рішення суду виготовлено  23 лютого

2007 року.