Ухвала

від 08.09.2014 по справі 2а-2220/12/0170/4

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2014 року м. Київ К/800/55562/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на додаткову постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року

у справі № 2а-2220/12/0170/4

за позовом Командитного товариства «Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтинський м'ясозавод»

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Командитне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялтинський м'ясозавод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2012 року, залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим №0000012301 від 10.01.2012 року про збільшення Командитному товариству «ТОВ «Ялтинський м'ясозавод» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на 347 624, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 278 099, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 69 525, 00 грн.

Додатковою постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 року, залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь Командитного товариства «ТОВ «Ялтинський м'ясозавод» витрати зі сплати вартості судової бухгалтерської експертизи у розмірі 12 892, 00 грн. (дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні 00 копійок) шляхом безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Командитного товариства «ТОВ «Ялтинський м'ясозавод» про стягнення судових витрат відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права з приводу прийняття судових рішень щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат зі сплати вартості судової бухгалтерської експертизи, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 17.04.2012 року у справі №2а-2220/12/0170/4 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Кримське експертне бюро».

Платіжним дорученням №840 від 24.05.2012 року позивачем сплачено вартість даної судової експертизи у розмірі 12 892, 00 грн.

З урахуванням постановлення рішення про задоволення позову у повному обсязі, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача на його користь витрат, понесених ним на проведення даної судово-економічної експертизи.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, з урахуванням наступного.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно із пунктом 3 частини третьої статті 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

В силу частини першої статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається із резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2012 року, на користь Командитного товариства «ТОВ «Ялтинський м'ясозавод» стягнуто витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 146, 00 грн. з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим).

Виконавчий лист у даній справі видано 16.05.2013 року.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволено, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, та враховуючи те, що при вирішенні судами справи по суті питання щодо стягнення спірних витрат вирішено не було, судові рішення про стягнення витрат зі сплати вартості судової бухгалтерської експертизи є обґрунтованими.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

Додаткову постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року у справі № 2а-2220/12/0170/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді О.В.Вербицька

О.В.Муравйов