Рішення

від 20.11.2007 по справі 2-457/07

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2- 457/07

Справа № 2-

457/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20"

листопада 2007 року Інгулецький районний суд м. 

Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Вікторович Н.Ю.

при секретарі    -

Сальниковій О.С

за участю :

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянув

у відкритому судовому засіданні у залі Інгулецького районного суду м.  Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

стягнення моральної та матеріальної шкоди, 

завданої злочином,

встановив:

Відповідач у

судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Позивачка

у судовому засіданні доповнила позовні вимоги, 

суду пояснила,  що постановою

Інгулецького районного суду від 30.06.2005 року до відповідача був застосований

ЗУ " Про амністію",  за яким

він звільнений від кримінальної відповідальності за вчинений злочин

передбачений ч.1  ст. 286 КК України . 22

липня 2004 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода,  в результаті якої постраждав її неповнолітній

син ОСОБА_4,  1991 року народження.

Згідно

висновку судово-медичної експертизи її сину були причинені тілесні ушкодження

середньої тяжкості. Через отримані травми син знаходився на стаціонарному

лікуванні в міській лікарні № 11 з 22.07.2004 року по 19.08.2004 року.

19.08.2004 року син був виписаний із стаціонару для подальшого амбулаторного

лікування вдома. Стан здоров"я сина після виписки був незадовільний,  він скаржився на болі в нозі,  нога була набрякла,  синя та холодна. Вона продовжувала лікувати

його призначеними лікарями медикаментами, 

але стан не покращувався. Після знаття гіпсу вона з сином знову

звернулась до лікаря травматолога міської лікарні № 17,  який оглянув сина,  дав нове направлення на стаціонарне лікування

в міську лікарню № 11. Але через нестачу місць в 11 - й лікарні в

госпіталізації їм було відмовлено. За допомогою сину вона звернулась в м.  Дніпропетровськ в Дитячий травматологічний

цент. Сину було повторно накладено гіпс на праву ногу. Після зняття гіпсу через

велику біль син навчався ходити,  але він

не переставав скаржитись на біль в коліні. Вона з сином неодноразово зверталась

до лікарів 17 -ї міської лікарні м. 

Кривого Рогу. В лікарні сину призначили лікування і дали відповідь,  що коліно болить через те,  що він довго був в гіпсу. Лікування не давало

жодного результату. Нога була коротша на 1 сантиметр. Коліно деформувалось.

17.03.2006 року була зроблена рентгенограма. Лікар 17-ї міської лікарні дав

направлення в 11 міську лікарню м. 

Кривого Рогу. Син з 11-ї міської лікарні був направлений на кафедру

ортопедії і травматології в 2-гу міську лікарню. В 2-й міській лікарні після

огляду сина подано висновок консультанта № 217 доцента кафедри хірургії,  травматології та ортопедії к.м. н. ОСОБА_5

21.03.2006 року. Діагноз був інший. Була запропонована операція. Постійні

обстеження завдавали фізичні та моральні страждання. Два роки син ходив з

травмою колінного суставу.

В 11 міській лікарні м.  Кривого Рогу

синові незроблена була своєчасна операція - травма понесла великі наслідки.

Через отримані травми та довготривале лікування весь 8-й клас загально -

освітньої шкоди № 99 син проходив за індивідуальною програмою навчання вдома.

Був позбавлений спілкування з однолітками та друзями. Він вимушений змінити

свій звичайний ритм життя,  відмовившись від

занять своїми улюбленими справами, 

призначено носити ортопедичне взуття. Все це завдає моральні страждання

сину.

Отримані

травми не давали спокою,  викликали

захворювання вуха: хронічний отевіт, 

адезейний лівосторонній атит, 

туговухість з ліва 2-го ступеню. Дитина періодично приймає

лікування,  назначене лікарем.  Все це викликає фізичні та моральні

страждання. З 27.03.2006 року дитина лікується в Дніпропетровській дитячий

клінічній лікарні. 14.06.2006 року була зроблена операція. Накладено апарат Єлізарова.

Операція була тяжка,  проходила в чотири

етапи. З часу його лікування нею було витрачено на стаціонарне лікування 2694,

25 грн. крім цього на його харчування нею було витрачено 994, 69 грн.,  на довідки по цінам КП "Фармація"

25, 75 грн. А також вона витратила на поїздки в лікарню в м.  Дніпропетровськ,  Дніпропетровську дитячу клінічну лікарню 1150

грн. 11.07.2006 року син був виписаний із стаціонарного лікування для подальшого

амбулаторного лікування. Оскільки,  права

нога була у сина в апараті Єлізарова і самостійно пересуватися він не міг я

наймала водія НОМЕР_1 Москвич 412,  щоб

довести його до дому з м. 

Дніпропетровська в м.  Кривий Ріг.

На це вона витратила 250 гривень. На амбулаторному лікуванні вона продовжувала

лікувати сина прописаними лікарем медикаментами,  робила перев'язки вдома. На перев'язочний

матеріал і ліки нею було витрачено 267, 44 грн. На амбулаторне лікування нею

було витрачено 436, 50 грн. Сина вона ложила на повторне стаціонарне лікування

в м.  Дніпропетровськ в Дніпропетровську

дитячу обласну клінічну лікарню.

На проїзд дитини

нею було витрачено 232 грн.

За

Медичну експертизу витрачено нею 17.29 грн., 

за другу медичну експертизу витрачено 22.42 грн.

Моральні

та фізичні страждання сина не припиняються, 

тривають і надалі. Син навчається вдома з 2006 -2007 рік у 10 класі. Він

позбавлений спілкування з ровесниками, 

друзями. Відчуває постійну фізичну біль. Оскільки здоров'я сина не

відновилось і не відомо,  за прогнозами

лікарів чи воно відновиться взагалі. Все це викликає фізичні і моральні

страждання. Син переживає за своє майбутнє, 

чи зможе жити повноцінним життям, 

отримати освіту та спеціальність, 

де він буде працювати ,  чи стане

інвалідом.  Чи поможе йому операція котра

була несвоєчасно зроблена,  все це

викликає фізичні і моральні страждання сина. По стану здоров'я сину необхідне

саноторно - курортне лікування в санаторії "Солоний ліман".

Виходячи

з вищевикладеним свою моральну шкоду син оцінив в 60.000 грн. В добровільному

порядку відшкодувати їй матеріальні збитки чи моральну шкоду сину відповідач не

бажає.

Просить

стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду завдану їй

злочином у сумі не 5422, 15 грн.,  а

6152, 95 грн.,  так як нею було витрачено

додатково кошти на проїзд до Дніпропетровської обласної дитячої лікарні.

Стягнути з відповідача на користь сина моральну шкоду в сумі 60 000 грн.

Відповідач

надав до суду свої заперечення,  Суду

пояснив,  що вважає,  що подання позивачкою - ОСОБА_1 позову є

незаконним та безпідставним з таких причин.

Вважає,  що заявлені до неї позовні вимоги не

відповідають дійсним обставинам справи та суперечать як загальноприйнятим

нормам моралі,  так і законам формальної

логіки.

Рішенням

Інгулецького районного суду від 17.05.2006 року у справі № 2-483/2006 р.

позовні вимоги позивачки,  заявлені до

нього про той же самий предмет та з тих самих підстав задоволено у розмірі 7000

грн.,  згідно якого з мене регулярно

проводяться утримання грошових коштів.

До того

ж в процесі слухання зазначеної вище справи позивачка відмовилась від своїх

позовних вимог в частині матеріальної шкоди та просила суд стягнути з неї лише

суму моральної шкоди - 30 000 грн.

Крім

того,  виходячи із змісту позову,  можна зробити висновок,  що позов заявлено не до належної особи,  оскільки не останнє місце в причинах такого

стану здоров'я її сина займають саме помилки лікарів - відмова в

госпіталізації,  невчасно зроблена

операція тощо. Вважає недоцільним карати його за провини інших осіб.

Також

хочу зазначити,  що сума матеріальної

шкоди,  які позивачка прагне з нього

стягнути,  не підтверджені належним

чином.  Так в матеріалах справи є довідка

з Комунального підприємства "Фармація",  згідно яких для хворого ОСОБА_4 начебто були

придбані медичні препарати на суму 311, 75 грн. та 431, 00 грн. Ці суми не підтверджені

фіскальними чеками. До того ж 

небезпідставний сумнів в достовірності цих довідок викликає

місцезнаходження цього

підприємства

- аж на вул.  Постишева, 35,  тобто навіщо за йодом,  ватою та

бинтом потрібно було їхати аж до Дзержинського району м.  Кривого Рогу, 

якщо таку дрібноту за такими ж цінами можна було придбати в аптеці,  яка знаходиться безпосередньо на території 17

-ї міської лікарні м.  Кривого Рогу.

Що

стосується відомостей,  зазначених в

довідці з Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні,  то також викликає сумнів достовірність

витрачених сум /2022, 50 грн./, 

-основний текст довідки надруковано на комп'ютері,  а всі суми проставлені кульковою ручкою

невідомо якою особою. Ці суми також не підтверджені фіскальними чеками. До того

ж в назві самої довідки вказано,  що всі

ці медикаменти були принесені до лікаря родичами ОСОБА_4 Тоді виникає питання:

звідки адміністрації лікарні відомо про ціни цих медичних препаратів?

Із зазначених

причин просить в позові відмовити.

Представник

відповідача підтримав пояснення відповідача, 

просить суд відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог.

Вислухав

позивача,  відповідача,  представника відповідача дослідив письмові

докази,  суд вважає встановленими такі

обставини.

22 липня

2004 року з вини відповідача сталося дорожньо - транспортна пригода,  в результаті якої постраждав неповнолітній

син позивачки - ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження /а.с. 85, 106/.

Відповідач

притягнутий до кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Постановою

Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 30.06.2005 року ОСОБА_2

звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до Закону України

"Про амністію",  як особа яка

вчинила злочин з необережності,  має на

утриманні неповнолітню дитину /а.с. 7/.

Згідно

висновку судово - медичної експертизи її синові були причинені тілесні

пошкодження середньої тяжкості /а.с. 8-9/. Через що він знаходився на

стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 11 м.  Кривого Рогу з 22.07.2004 року по 19.08.2004

року /а.с.  17/. А також у період з

16.11.2004 року по 01.08.2005 року син позивачки знаходився на амбулаторному

лікуванні в 17 міській лікарні з діагнозом - консолідуючий перелом костей

правої голені /а.с.  18/.

З 17

міської лікарні ОСОБА_4 направляння до 11 міської лікарні м. Кривого Рогу в

травматологічне відділення для відновлюваного лікування,  /а.с. 

19/.

20.03.2006

року з 11 міської лікарні м.  Кривого

Рогу ОСОБА_4 направлено на кафедру ортопедії та травматології до 2 -ї міської

лікарні м.  Кривого Рогу з діагнозом :

посттравматичне деформування,  артроз правого

колінного суставу/а.с. 21/. Була запропонована операція.

З

27.03.2006 року ОСОБА_4 лікувався

в Дніпропетровській дитячий клінічній лікарні. 14.06.2006 року була зроблена

операція. Накладено апарат Єлізарова. На лікування позивачкою було

витрачено,  згідно наданих документів: на

операцію 14.06.2006 - 2022, 50 грн. /а.с. 31, 103/,  311, 75 грн. /а.с. ЗЗ/,  для наркозу - 255, 00 грн. /а.с. 34, 104/. На

операцію 02.11.2006 року -"Зняття апарату Єлізарова " витрачено 65,

00 грн. /а.с. 35, 105/. На амбулаторне лікування сина позивачкою,  в період з 11.07.2006 року по 25.12.2006 року

в 17- й міській лікарні м.  Кривого Рогу

витрачено - 431, 00 грн. /а.с. 37-38/. На харчування дитини в період

перебування на лікуванні в медичних закладах позивачкою було витрачено - 994,

69 грн./а.с. 57-61/. За видачу 2 довідок по цінам КП "Фармація"

позивачкою сплачено 10, 78 грн. /а.с. ЗЗ/, 

та 15, 05 грн. /а.с.  115/. А

також вона витратила на проїзд до Дніпропетровської дитячої клінічної лікарні в

період лікування сина- 1150, 00 грн. /а.с. 51-56, 65/. Таким чином відповідач

здійсненим злочином позивачці заподіяв матеріальний збиток на загальну суму

5255, 69 грн.

Інші витрати

позивачка ОСОБА_1 документально

не підтвердила.

Викладеним

обставинам відповідають правовідносини, 

що виникають із відшкодування шкоди, 

завданої джерелом підвищеної небезпеки, 

що призвело до ушкодження здоров'я неповнолітньої особи.

Проте в

частині відшкодування моральної шкоди, 

враховуючи те,  що раніше позивачка

вже зверталась до суду з аналогічним позовом і рішенням Інгулецького районного

суду м.  Кривого Рогу Дніпропетровської

області    від 17.05.2006 року /а.с.  106-109/ з відповідача на користь

позивачки

стягнуто моральну шкоду,  суд

вважає,  що на підставі ч.5  ст. 23 ЦК

України позивачці слід відмовити.

Керуючись  ст. 

ст. 23 ч.5,  1166, 1187, 1199 ЦК України,   ст. 

ст. 10, 11, 60, 88, 212, 218 ЦПК України,  суд,

 вирішив:

Позовні

вимоги ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди,  завданої злочином - задовольнити  частково .

Стягнути

з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

матеріальну шкоду у розмірі 5255 /п'ять тисяч двісті п"ятьдесят п'ять/

гривень 69 копійок.

В

частині позовних вимог ОСОБА_1 про

відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути

з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 53 /п"ятьдесят три/

гривні,  та витрати з інформаційно -

технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 /тридцять/ гривень.

Рішення

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження,  якщо таку заяву не подано.

Заява подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга

подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо заяву

подано,  але скарга не надійшла в зазначений

строк рішення набирає законної сили після закінчення 20-денного строку. У разі

подання апеляційної скарги, 

рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи

апеляційним судом . Заяви та скарги подаються до апеляційного суду

Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.  Кривого Рогу.