Ухвала

від 06.10.2014 по справі 921/846/13-г/9

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 жовтня 2014 року Справа № 921/846/13-г/9

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крам" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року у справі № 921/846/13-г/9 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крам" до товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Клін" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ :

Повторно подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

До касаційної скарги не додано належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі із заяв, що подаються до Вищого господарського суду України.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із касаційних скарг на рішення суду, сплачується 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (913 грн 50 коп.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (36 540 грн); ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У даному випадку сума судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги повинна становити 913 грн 50 коп., оскільки 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми менше за суму встановленого мінімального судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, яким розглянуто позовну заяву майнового характеру.

Отже, подане заявником платіжне доручення від 29 квітня 2014 року № 540 не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату судового збору в установленому розмірі.

Водночас товариство з обмеженою відповідальністю "Крам" звернулося з клопотанням про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з тяжким майновим станом.

За правилами статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Проте, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору скаржником, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крам" подало касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року, водночас заявивши клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для її подання.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим актом законної сили.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року касаційна скарга поверталася заявникові з підстав недотримання вимог статті 111 Господарського процесуального кодексу України щодо надання належних документів, що підтверджують сплату судового збору в установленому розмірі.

Повторна касаційна скарга подана до Вищого господарського суду України 7 липня 2014 року. В обґрунтування заявленого клопотання про відновлення процесуального строку заявник посилається на те, що повернення касаційної скарги вищезазначеною ухвалою стало причиною для пропуску строку на подання касаційної скарги у встановленому законом порядку, а також на усунення недоліків, зазначених в цій ухвалі.

Попереднє повернення касаційної скарги стало наслідком порушення скаржником вимог вказаних вище норм права, а тому не можуть бути визнані поважними причинами пропуску встановленого процесуального строку, оскільки дотримання вимог норм процесуального права при зверненні з касаційною скаргою є обов'язком для всіх учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для відновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги.

На підставі наведеного, керуючись пунктами 4, 5 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання про відновлення пропущеного строку відхилити.

2. Клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилити

3. Касаційну скаргу на Львівського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року повернути скаржнику.

Головуючий, суддяМ.В. Кузьменко Суддя СуддяІ.М. Васищак В.І. Студенець