Ухвала

від 02.10.2014 по справі 810/1787/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1787/14 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Богуславської міської ради Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом прокурора Богуславського району Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти Богуславської районної державної адміністрації Київської області до Богуславської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор Богуславського району Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти Богуславської районної державної адміністрації Київської області» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Богуславської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Богуславської міської ради Київської області № 624-32-VI від 29 квітня 2013 року «Про включення до переліку об'єктів, які знаходяться на території міської ради та які планується реалізувати протягом 2013 року» в частині включення до переліку об'єктів, які знаходяться на території міської ради та які планується реалізувати протягом 2013 року, об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнання протиправним та скасування рішення Богуславської міської ради Київської області № 661-33-VI від 04 червня 2013 року «Про реалізацію нерухомого майна, належного територіальній громаді міста» в частині надання дозволу на відчуження об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, та з урахуванням можливості вирішення справи на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29 квітня 2013 року рішенням 32 сесії 6 скликання Богуславської міської ради № 624-32-VІ нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, включено до переліку об'єктів, які знаходяться на території міської ради та які планується реалізувати протягом 2013 року шляхом продажу через аукціон.

Рішенням 33 сесії 6 скликання Богуславської міської ради № 661-33-VI від 04 червня 2013 року надано дозвіл на відчуження нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом реалізації через аукціон.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 розташована будівля, користувачем якої є дитячий садочок № 3, а власником - Богуславська міська рада.

27 липня 2006 року 4 сесією 5 скликання Богуславської міської ради прийнято рішення № 39-04-V, яким дошкільний навчальний заклад № 3 реорганізовано у дошкільний навчальний заклад № 1.

26 вересня 2006 року рішенням 6 сесії 5 скликання Богуславської міської ради № 64-06-V внесено зміни до рішення сесії № 39-04-V від 27 липня 2006 року, а саме: визначено, що дошкільний навчальний заклад № 3 реорганізовано шляхом приєднання до дошкільного навчального закладу № 1 з 01 вересня 2006 року.

Згідно з рішенням 33 сесії 5 скликання Богуславської міської ради № 462-33-V від 10 липня 2008 року, частину приміщення (75 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1, надано в безоплатне користування відділу освіти Богуславської РДА, а іншу частину (125.2 кв.м) - Богуславському районному об'єднанню батьків, дітей та молоді з особливими потребами «Першоцвіт» терміном на три роки.

01 грудня 2008 року на підставі зазначеного рішення між Богуславською міською радою (позичкодавець) та Богуславським районним об'єднанням батьків, дітей та молоді з особливими потребами «Першоцвіт» (користувач) укладено договір позички (нерухомого майна) № 183/08/12 та підписано акт приймання-передачі від 01 грудня 2008 року та додаткову угоду від 01 листопада 2011 року.

25 грудня 2012 року виконавчим комітетом Богуславської міської ради прийнято рішення № 208/17, яким нежитлову будівлю за юридичною адресою: м. Богуслав, АДРЕСА_1, визначено об'єктом права комунальної власності територіальної громади міста.

Крім того, 24 вересня 2013 року Реєстраційною службою Богуславського районного управління юстиції Київської області зареєстровано право комунальної власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за територіальною громадою в особі Богуславської міської ради.

17 жовтня 2013 року між територіальною громадою м. Богуслав в особі Богуславської міської ради (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з листом № 1 від 15 січня 2014 року, на запит прокурора відділ статистики у Богуславському районі повідомив, що в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) по Богуславському району Київської області станом на 15 січня 2014 року значиться Богуславський дошкільний виховний заклад № 3, як юридична особа з ідентифікаційним кодом 20627741, організаційно-правовою формою господарювання - комунальна організація (установа, заклад), першим видом діяльності - дошкільна освіта та датою реєстрації - 15 серпня 1996 року.

Також, у листі № 13 від 17 січня 2014 року на запит прокурора відділ статистики у Богуславському районі повідомив, що в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) по м. Богуславу Київської області станом на 17 січня 2013 року одним із навчальних закладів значиться Богуславський дошкільний виховний заклад № 3.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Конституції України, держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

За змістом ст. 1 Закону України «Про дошкільну освіту», законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України «Про освіту», цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про дошкільну освіту», держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття.

Державна політика у сфері дошкільної освіти визначається Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і втілюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Держава: надає всебічну допомогу сім'ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини; забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку; піклується про збереження та зміцнення здоров'я, психологічний і фізичний розвиток дітей; сприяє розвиткові та збереженню мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 вказаного Закону, дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні.

Дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на: забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільний навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Дошкільний навчальний заклад: задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти; забезпечує відповідність рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти; створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання; формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки; сприяє збереженню та зміцненню здоров'я, розумовому, психологічному і фізичному розвитку дітей; здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім'єю; є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку; додержується фінансової дисципліни, зберігає матеріально-технічну базу; здійснює інші повноваження відповідно до статуту дошкільного навчального закладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 вказаного Закону, дошкільний навчальний заклад є юридичною особою і діє на підставі статуту.

Згідно зі ст. 15 вказаного Закону, дошкільні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності.

Статус державного має дошкільний навчальний заклад, заснований на державній формі власності.

Статус комунального має дошкільний навчальний заклад, заснований на комунальній формі власності.

Статус приватного має дошкільний навчальний заклад, заснований на приватній формі власності.

За змістом ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту», створення, реорганізація і ліквідація дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форми власності здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державні дошкільні навчальні заклади створюються центральними органами виконавчої влади, комунальні дошкільні навчальні заклади - місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і мовних потреб за наявності дітей відповідного віку, необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням санітарно-гігієнічних норм, правил і стандартів.

Рішення про створення, реорганізацію приватного дошкільного навчального закладу приймається засновником (власником) за наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням санітарно-гігієнічних норм, правил і стандартів за погодженням із відповідним органом виконавчої влади з питань освіти та відповідним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Рішення про ліквідацію приватного дошкільного навчального закладу приймається засновником (власником) за погодженням із відповідним органом виконавчої влади з питань освіти.

Рішення про створення, реорганізацію або ліквідацію дошкільного навчального закладу (дитячого будинку) інтернатного типу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного навчального закладу (ясел-садка) компенсуючого типу, приймаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми.

Майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.

Засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі).

Реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму.

Дошкільні навчальні заклади передаються центральними органами державної влади або власником з державної до комунальної власності на безоплатній основі.

Приватні дошкільні навчальні заклади можуть бути передані засновником (власником) до комунальної власності на безоплатній основі, за згодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 38 вказаного Закону, матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідач під час прийняття рішення № 624-32-VI від 29 квітня 2013 року «Про включення до переліку об'єктів, які знаходяться на території міської ради та які планується реалізувати протягом 2013 року» в частині включення до переліку об'єктів, які знаходяться на території міської ради та які планується реалізувати протягом 2013 року, об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та рішення Богуславської міської ради Київської області № 661-33-VI від 04 червня 2013 року «Про реалізацію нерухомого майна, належного територіальній громаді міста» в частині надання дозволу на відчуження об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, діяв з порушенням Конституції України та наведених норм Закону України «Про дошкільну освіту», оскільки матеріалами справи підтверджено, що реорганізація Богуславського дошкільного виховного закладу № 3 за рішенням сесії Богуславської міської ради № 39-04-V від 27 липня 2006 року не завершена, тому Богуславський дошкільний виховний заклад № 3 є юридичною особою, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з видом діяльності: дошкільна освіта, що підтверджено належними та допустимими доказами у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваних рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги прокурора Богуславського району Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти Богуславської районної державної адміністрації Київської області до Богуславської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Богуславської міської ради Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.