Постанова

від 01.10.2014 по справі 5011-71/2684-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Справа № 5011-71/2684-2012

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Жукової Л.В. - головуючий (доповідач), Круглікової К.С., Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши касаційну скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 08.08.2013 р. та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. у справі № 5011-72/2684-2012 господарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" простягнення 301 787,70 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Пшенько С.М. (дов. від 21.01.2014р.);

відповідача: Семененко Є.М. (дов. від 17.01.2014р.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" про стягнення 301787,70 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2013 року (головуючий суддя: Полякова К.В., судді: Босий В.П., Ониськів О.М.), позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року (головуючий суддя: Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" залишено без задоволення, рішення господарського суду м.Києва від 08.08.2013р. у справі № 5011-71/2684-2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2014 року (головуючий суддя: Прокопанич Г.К., судді: Алєєва І.В., Євсіков О.О.), касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. у справі № 5011-71/2684-2012 - без змін.

У квітні 2014 року до Верховного Суду України звернулося ТОВ "Експлуатаційна компанія" із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.02.2014 року у справі № 5011-71/2684-2012 із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України, у якій просило скасувати зазначену постанову, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву мотивовано тим, що суд касаційної інстанції у цій справі, залишаючи без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 року та рішення господарського суду м. Києва від 08.08.2013 року про задоволення позову ТОВ "Оргтехніка", дійшов висновку, що з вини відповідача, зокрема через його бездіяльність, не було вжито належних і достатніх заходів для організації технічної експлуатації систем та каналізації будинку, що призвело до виникнення аварійної ситуації та залиття приміщень, які орендує позивач, і як наслідок - пошкодження майна останнього та заподіяння збитків, які має відшкодувати відповідач.

Верховний Суд України постановою від 19.08.2014 року, заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.02.2014 року задовольнив, постанову Вищого господарського суду України від 03.02.2014 року у справі №5011-71/2684-2012 скасував, справу направив на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Скасовуючи постанову Вищого господарського суду України, Верховний Суд України зазначив, що установлені судами обставини, з урахуванням статей 22, 1166, 1209 ЦК України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово- комунальному господарству від 05.07.1995 року № ЗО, не дають змоги дійти однозначного висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування шкоди.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані рішення та постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

При вирішенні справи господарськими судами встановлено, 01.09.2006 року між ОСОБА_6 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" (виконавець) укладено Договір № 85Н про надання послуг та виконання робіт, відповідно до умов якого замовник доручив, а відповідач зобов'язався забезпечити обслуговування нежитлових приміщень загальною площею 150,07 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та прилеглої до них території.

01.04.2011 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка" (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 0104/2, згідно умов якого ОСОБА_6 передає, а позивач приймає в строкове платне володіння і користування нежитлові приміщення загальною площею 162,3 кв. м., які складаються з приміщень №№ 1-13 (групи приміщень №69) та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1 Договору оренди).

Відповідно до пп. 1.3. укладеного договору орендований об'єкт надається в оренду з метою розташування в ньому офісного приміщення та здійснення діяльності орендаря відповідно до його Статуту.

Згідно з пп. 2.4. договору ризик випадкового знищення та/або пошкодження орендованого об'єкту та майна, що в ньому знаходиться, під час дії даного договору несе орендар.

Орендар зобов'язаний при необхідності самостійно і за власний рахунок проводити поточний та капітальний ремонт орендованого об'єкту та за власний рахунок відновлювати втрачене або пошкоджене майно протягом терміну оренди (п.5.4. договору).

В акті про залиття від 07.12.2011 року зазначено, що залиття приміщення сталося через санітарний вузол, у місці підключення якого до будинкового каналізаційного стояка відсутній зворотній клапан, а причиною аварії, що сталася у підвалі на системі каналізації будинку і внаслідок якої відбулося залиття орендованого позивачем приміщення, є засмічення каналізаційного лежака гігієнічними засобами та побутовим сміттям.

Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 0489, складеного 28.12.2011 року Українським центром судових експертиз, розмір матеріального збитку, спричиненого власнику нежитлових приміщень №69, що знаходяться у АДРЕСА_1, внаслідок залиття каналізаційними стоками оздоблювальних покриттів приміщень, склав 32 345 грн.

Українським центром судових експертиз 12.01.2012 року було складено висновок експертного товарознавчого дослідження рухомого майна № 0496, яке було пошкоджено внаслідок залиття, відповідно до якого розмір матеріального збитку складає 254 542,70 грн.

Позивач вважає, що залиття орендованих приміщень сталось з вини відповідача. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідач зобов'язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Позивач стверджує, що вищенаведені профілактичні роботи відповідачем не виконувалися, що і стало наслідком виникнення аварійної ситуації, внаслідок якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка" зазнало збитків у розмірі 286887,70 грн., які повинні бути відшкодовані відповідачем. Крім того, позивачем заявлено до стягнення 14900 грн. витрат за проведення двох експертних досліджень.

Відповідно до пп. 1.6 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 визначено, що за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Відповідно до пп.2.1.6. пункту 2.1. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995р. № 30 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.07.1995 за № 231/767) технічна експлуатація систем водопостачання та каналізації повинна забезпечувати безперебійну і надійну роботу всіх споруд при високих техніко-економічних і якісних показниках з врахуванням вимог охорони водойм від забруднення стічними водами і раціонального використання водних ресурсів. Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76 передбачено, що водопровідно-каналізаційна система жилого будинку повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв, відводити використану воду в міську каналізаційну систему.

Пунктом 1.3. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 визначено, що виробники та інші організації, що експлуатують системи водопостачання та каналізації населених пунктів України, несуть відповідальність за невиконання вимог цих Правил і чинного законодавства України.

Відповідно до підпункту 2.1.2. пункту 2.1. вищезазначених правил для забезпечення безперебійної і економічної роботи систем водопостачання і каналізації необхідні: профілактичний огляд і планово-попереджувальний ремонт мереж і споруд, їх елементів і устаткування: вжиття заходів щодо попередження, вчасного виявлення і ліквідації аварій.

Підпунктом 11.4.2. пункту 11.4. зазначених правил передбачено, що у процесі технічного обслуговування систем внутрішньої каналізації необхідно виконувати такі роботи: прочищення сифонів та внутрішньої каналізаційної мережі з перевіркою їх дії, укріплення санітарно-технічних приладів, усунення витоків стічних вод через нещільність з'єднань, усунення витоків із змивного бачка та його регулювання.

Відповідно до ч. 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було завдано збитків, які є втратами внаслідок пошкодження конструктивних елементів приміщень, а саме пошкодження стін, підлоги, дверей, дверних коробок, та пошкодження майна, що знаходилось у приміщенні.

За ст. 1166 ЦК - це відповідальність за шкоду, яка спричинена в результаті делікту, а не в результаті невиконання зобов'язання, оскільки саме на підставі вимог цієї статті заявлено позов.

Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76), передбачено профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності (п. 2.1.4).

При профілактичних оглядах потрібно здійснювати контроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов договору. У разі необхідності, власникам, наймачам (орендарям) рекомендується виконати роботи з ремонту жилих приміщень чи обладнання, які згідно з договором входять в їх обов'язки (п.2.1.5).

Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.

Судовий захист майнових інтересів осіб, названих у ст. 1 ГПК України, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, під час розгляду спору про відшкодування майнової шкоди, господарський суд першої інстанції повинен з'ясувати, зокрема, чи завдана позивачу шкода внаслідок неправомірних дій або бездіяльності саме відповідача, тобто встановити наявність причинного зв'язку між діями відповідача та завданням позивачу шкоди.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч.2 ст.111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, при новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. у справі № 5011-72/2684-2012 скасувати. Справу № 5011-72/2684-2012 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий Жукова Л.В.

Судді Круглікова К.С.

Нєсвєтова Н.М.